Дискусії про успішність або неуспішність уряду у впровадженні дерегуляції, обіцянки президента чи прем’єра піднятися у топ-тридцятку країн за легкістю ведення бізнесу…

Все це було б неможливе без світового рейтингу ведення бізнесу Doing Business, який щорічно публікував Світовий банк.

В цьому рейтингу Україна традиційно не могла похвалитися високими позиціями, дуже довго маючи найгірший показник в Європі. А відповідно, це давало відповідь на питання, чому у нас проблеми з економікою.

Щоправда, останніми роками Україна показувала поступове зростання – за результатами останнього звіту ми були на 64-му місці. Втім, подальшого прогресу більше не буде.

Світовий банк прийняв рішення відмовитися від подальшої публікації рейтингу.

При цьому проблеми вже давно супроводжували Doing Business. Країни, особливо ті, що розвиваються, дуже швидко зрозуміли, як імітувати прогрес у реформах – потрібно проводити спрощення саме в тих сферах, в яких Світовий банк і робить заміри.

Як наслідок, Світовий банк довгий час намагався врятувати репутацію свого найвідомішого дітища – переглядав методологію, додавав нові показники.

Втім, вирішити проблеми це не могло – занадто велику політичну вагу мав цей рейтинг, а відповідно, великим було бажання окремих країн його фальсифікувати.

Це політичне значення й погубило Doing Business.

Як тепер відомо, рейтинги фальсифікували не лише на рівні урядів окремих країн, але й на рівні керівництва банку.

"Після того, як у червні 2020 року було повідомлено про порушення в даних Doing Business за 2018 і 2020 роки всередині організації, керівництво Світового банку призупинило випуск наступного звіту Doing Business та ініціювало серію оглядів та аудитів звіту і його методології. Крім того, оскільки внутрішні звіти зачіпали етичні питання, в тому числі поведінку колишніх посадових осіб Ради, а також нинішніх і/або колишніх співробітників Банку, керівництво повідомило про звинувачення у відповідні механізми внутрішньої підзвітності Банку", – йдеться у повідомленні Світового банку.

Результати внутрішнього аудиту довели фальсифікацію рейтингів аж чотирьох країн: Китаю, Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії та Азербайджану. Причому лише у випадку останньої рейтинг було занижено.

Найбільш кричущим став випадок Китаю. У рейтингу 2018 року Піднебесна мала показати погіршення умов бізнесу, впавши до 85-го місця. Втім, таке погіршення могло викликати невдоволення Пекіна – і у Світовому банку вирішили проявити "розуміння".

Шляхом махінацій було влаштовано так, що країна залишиться на 78-му місці.

Але найгірше полягає у тому, хто саме був залучений до цієї фальсифікації.

Як виявилося, на розробників рейтингу тисла тодішня виконавча директорка СБ Кристаліна Георгієва, яка зараз обіймає посаду директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду.

Щось подібне відбулося при корекції рейтингу Саудівської Аравії, якій було політично потрібно перегнати Йорданію.

Втім, не виключено, що таких фальсифікацій було більше. Проблема полягає в тому, що у справі фігурує багато колишніх співробітників банку, а їхнє листування після звільнення було знищене.

Чи можна тепер вірити високим позиціям багатих авторитарних країн, якщо вже відомо, що банк робив поступки у рейтингу?

Тож відмова від подальшої публікації рейтингу виглядала єдиним можливим виходом.

Втім, звичайно, справа на цьому не завершиться. Цілком ймовірно, незабаром ми побачимо гучні відставки як всередині банку, так і зовні, в першу чергу – самої Георгієвої.

Втім, покарання не можуть дати відповідь на ключове питання: як тепер вимірювати успішність реформ?

Звичайно, існують й інші рейтинги, зокрема, Індекс глобальної конкурентоздатності, що публікує Економічний форум у Давосі.

Втім, позиція у цьому індексі залежить не стільки від поточних успіхів уряду, скільки від стану економіки та інфраструктури. А це означає, що Давоський індекс не може бути повноцінною заміною Doing Business.

Щоправда, у вже цитованому повідомленні Світовий банк обіцяє "працювати над новим підходом до оцінки ділового та інвестиційного клімату".

Однак створення нового рейтингу – справа не близька. Особливо в контексті нинішнього скандалу.

І це залишає питання: як тепер стимулювати країни, що розвиваються, впроваджувати дерегуляцію?

Попри всі недоліки, Doing Business був стимулом хоч щось робити. Уряди знали, що відсутність реформ не лише не дозволить їхнім країнам зростати у рейтингу, але й їх випереджатимуть інші.

І це, а точніше, загроза втрати популярності, стимулювало їх працювати.

Тепер цього стимулу немає.

А відповідно, контролювати успішність реформ буде все складніше.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів