Загрози стабільності і безпеці дедалі частіше спостерігаються в "сірій зоні": державні й недержавні дійові особи застосовують гібридну тактику, міксуючи класичні інструменти (військові, дипломатичні, економічні) та нові – дезінформацію чи кібератаки, або маніпуляцію міжнародним правом.

Проблема полягає навіть у способі, в який гібридні загрози інтерпретують. А ця інтерпретація дуже залежить від контексту. Наприклад, порушення повітряного простору може бути як випадковим інцидентом, так і провокацією; фіндопомога від іноземних організацій може бути такою, що підтримує міжкультурний обмін, а може підривати демократичні цінності.

Ця невизначеність посилилася в епоху гібридних загроз.

Гібридні загрози – це вибухова суміш, в якої немає зрозумілої формули.

Це – поєднання інформації, її сприйняття, інтерпретації та впливу на ухвалення рішення. Кампанії в соціальних мережах створюють альтернативні реальності, спрямовані на дестабілізацію політичних засад, при цьому жоден вояк не перетинає жодного кордону.

Зловмисна кібердіяльність є одним із найчастіше застосованих елементів гібридних кампаній.

Тут немає нічого дивного. Цифрова зброя, не скута географічними обмеженнями, залишатиметься привабливою, і в майбутні роки її будуть застосовувати як держави, так і найманці чи приватні організації.

Віднедавна в НАТО оголосили кіберпростір новим виміром проведення військових операцій.

Альянс напрацював рекомендації щодо варіантів стратегічних відповідей на кіберзагрози з широким спектром інструментів – політичних, військових, дипломатичних і економічних, – які є в його розпорядженні.

Щодо України, то кібератаки, особливо з боку північного сусіда, – звичне явище. Україна є полігоном для випробувань нових потужних вірусів, ми першими зазнали кібератаки, внаслідок якої була відключена енергосистема, першими постраждали від вірусу NotPetya.

Саме тому для України є обов’язковим мати стратегічний план щодо досягнення як мінімум паритету у сфері кібербезпеки. З цією метою у 2021 році розпочалась кіберреформа UA30, місія якої – підвищити спроможності України до кіберзахисту. Відповідальний за реформу орган – Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а стратегічним партнером є НАТО.

Альянс присутній в основних активностях, пов'язаних з кібербезпекою.

Курс на євроатлантичну інтеграцію зафіксований у Стратегії кібербезпеки України та у "Стратегічному оборонному бюлетені-2021". У галузі кібербезпеки також триває робота, спрямована на поглиблення співпраці з НАТО: впроваджуються сучасні апаратно-програмні комплекси, засоби кіберзахисту, створюються системи кіберзброї у Збройних Силах України та інших складових сил оборони.

Важливим компонентом співпраці між Україною та НАТО став Національний хакатон із кіберзахисту. 

Хакатон – це захід, під час якого фахівці в галузі розробки програмного забезпечення спільно працюють над розв'язанням якоїсь проблеми або створенням нового продукту.

У 2018 році "СтратКом Україна" разом з Генштабом провели перший український оборонний хакатон за форматом НАТО, у 2019 – другий. У листопаді 2021 року в Україні за ініціативи "СтратКом Україна" відбуватиметься перший Національний хакатон із кіберзахисту у форматі хакатонів НАТО.

Це логічне продовження співпраці між Україною та НАТО, необхідне для обміну знаннями та експертизою.

Мета хакатону – простимулювати розвиток інновацій і забезпечити подальший обмін знаннями та співпрацю між оборонним та ІТ-секторами країни, науковцями та експертами. Це сприятиме вирішенню проблем у сфері кіберзахисту за допомогою інноваційних рішень, розроблених під час заходу.

15 команд зі Збройних Сил України, Національної гвардії України, Держспецзв’язку, Служби безпеки України, Державної служби надзвичайних ситуацій, вишів та енергетичного сектора протягом п'яти днів вирішуватимуть три завдання, які є ключовими для кібербезпеки України. Специфіка завдань базуватиметься навколо широкого кола тем: від автоматизованих інструментів виявлення потенційних спроб поширення дезінформації – до своєчасного реагування на кіберінциденти.

Ідеї, які народяться під час кіберхакатону, перевірять експерти Держспецзв’язку, і ті з них, які вони визнають перспективними, будуть відпрацьовані та відтестовані для подальшої імплементації в системі кіберзахисту країни. 

Проведення Національного хакатону з кіберзахисту у форматі хакатонів НАТО є одним із кроків на шляху до поглиблення співпраці між державою та Альянсом. Важливим є і відпрацювання самого формату хакатону як механізму розроблення та тестування інноваційних рішень, що є абсолютно незвичним для Збройних Сил.

Але важливість Національного хакатону полягає і у стратегічній комунікації. Це не просто захід, це стратегічний меседж про конкретні кроки, які здійснює Україна в напрямку формування спроможностей кіберзахисту. Це меседж про готовність уряду залучати до вирішення цих завдань молодь з відповідними компетенціями та навичками, готовність працювати в напрямку розбудови кіберзахисту України разом з НАТО.

Важливо пам’ятати, що у гібридному світі усі дії, слова і заходи впливають на ухвалення рішень. І тому проведення Національного хакатону є не тільки важливим для кіберзахисту, для зміни парадигми мислення, для взаємодії з НАТО, але й дає потужний сигнал готовності до спротиву у гібридному світі, де все є комунікацією. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів