27 квітня Європейська комісія подала на розгляд Ради міністрів ЄС та Європейського парламенту справді безпрецедентний пакет пропозицій щодо лібералізації доступу українських товарів до ринку Євросоюзу.

Підготовка проєкту рішення Комісії розпочалася в рекордні терміни на підставі перших офіційних звернень Києва, а також українських бізнес-асоціацій орієнтовно з середини березня та отримала потужний політичний імпульс після візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва і відвідання нею трагічних місць російських звірств у Бучі.

Насамперед треба розуміти:

запропонована Комісією лібералізація матиме тимчасовий характер.

Йдеться про призупинення застосування, терміном на один календарний рік, низки митних тарифів або тарифних квот, чинних для України в рамках Угоди про асоціацію, хоча у деяких випадках передбачається їхнє дострокове скасування на постійній основі, а саме:

- дострокове скасування тарифних мит на імпорт до ЄС тих товарів Додатка І-А Угоди про асоціацію, щодо яких ще не вичерпався семирічний перехідний період поступового зниження митних тарифів (очікувана повна лібералізація митних тарифів мала відбутися до кінця 2023 року; орієнтовно понад 200 тарифних ліній).

- призупинення терміном на один календарний рік так званих мінімальних вхідних цін на імпорт низки агрохарчових товарів, зокрема для 12 категорій фруктів та овочів.

Система мінімальних вхідних цін поруч із застосуванням імпортних митних тарифів надавала додатковий рівень торговельного захисту для європейських фермерів від імпорту товарів з суттєво нижчою собівартістю.

- тимчасове скасування терміном на один календарний рік чинності імпортних тарифних квот, передбачених доповненням А до Додатка І-А Угоди про асоціацію. Йдеться про понад 26 категорій товарів, які включають такі економічно значущі для наших експортерів товари, як пшениця, кукурудза, ячмінь, а також м'ясо птиці, оброблені томати, мед, молочну продукцію, крохмаль та інші харчові добавки тощо.

- припинення стягнення імпортних мит, запроваджених в рамках діючих антидемпінгових заходів на імпорт низки товарів металургійного сектора походженням з України, зокрема гарячекатаного прокату, який вироблявся на підприємствах "Метінвест", та безшовних труб компанії "Інтерпайп", аж навіть після завершення дії антидемпінгових заходів.

- тимчасове незастосування упродовж одного календарного року тарифних квот на металургійні товари з України, які були запроваджені ЄС в 2017 році в рамках так званих глобальних захисних заходів у відповідь на відверто протекціоністське закриття американських ринків сталі адміністрацією Трампа. 

Треба відзначити, що ініціатива Комісії дозволила Брюсселю "закрити" цілий "букет" торговельних запитів Києва, які вже перебували на розгляді європейських чиновників і чий окремий розгляд вимагав би багато часу і багатьох процедурних зусиль. 

Йдеться про ініціативу перегляду митних тарифів та тарифних квот відповідно до статті 29 Угоди, яка надає право сторонам після перших п’яти років дії Угоди ініціювати діалог про митну лібералізацію (відповідна ініціатива була висунута Урядом України в середині 2021 року з подачі Міністерства економіки).

З початком війни до цього запиту додалися термінові звернення від Уряду та українських бізнес-асоціацій, в тому числі UBTA, про одностороннє розширення тарифних квот на агрохарчові товари, призупинення дії заходів торговельного захисту для металургійного експорту як інструмент підтримки українських виробників у період війни.

Хоча навряд чи в Мінекономіки залишаться задоволеними до кінця: переговори в рамках статті 29 повинні були досягти домовленостей про постійне зниження митних тарифів.  

Важливо розуміти, що ініціатива Брюсселя не знімає з порядку денного нетарифні торговельні бар’єри ЄС для нашого експорту.

Зокрема, досі залишається неврегульованим невизнання еквівалентності української системи санітарного та ветеринарного нагляду над виробництвом яловичини, свинини тощо.

Відтак, українські виробники досі не могли заповнювати наявні імпортні квоти, які передбачалися Угодою, і які тепер будуть тимчасово "обнулені".

Неврегульованим залишається питання "промислового безвізу" для індустріальних товарів, зокрема таких перспективних категорій, як українські лікарські засоби.

Наприклад у випадку проблеми доступу м’ясного експорту її вирішення залежить від виконання вимог ЄС Держпродспоживслужбою України та верифікації виконання аудит-місіями експертів ЄС на території України, що наразі організаційно складно провести з очевидних причин. 

З іншого боку, сама логіка діалогу з ЄС з питань нетарифних бар’єрів кардинально зміниться за умови визнання статусу України як кандидата на членство в ЄС.

З отриманням статусу кандидата сторони впритул підійдуть до початку передвступних переговорів, предметом яких стануть умови і терміни імплементації Україною всього без винятків масиву законодавства ЄС, включаючи нормативну базу системи харчової безпеки Союзу, системи технічних регламентів і стандартів, ринкового нагляду тощо.

Іншими словами, переговорний процес щодо "промислового безвізу", просто стане інтегральною частиною передвступних переговорів, точніше, їхнім "заручником". Все залежатиме від глобальних політичних рішень щодо термінів і умов початку передвступних переговорів.

Наразі пропозиції Європейської комісії в форматі Регламенту Ради ЄС та Європейського парламенту мають бути розглянуті і схвалені цими європейськими інституціями.

За неофіційними оцінками, Комісія сподівається забезпечити його ухвалення до 1 липня, тобто ще на період головування Франції в ЄС, хоча з огляду на реалії законодавчих процедур ЄС більш імовірним може бути вересень, який припаде на головування Чеської Республіки. 

Шанси на ухвалення законопроєкту теж оцінюються як високі.

Європейське аграрне лобі, металургійна галузь та деякі інші сектори європейської економіки, які традиційно чутливо ставилися до будь-яких спроб лібералізувати торгівлю з Україною, навряд чи наполягатимуть на своїх занепокоєннях у світлі фактів масових воєнних злочинів російських військ в Україні, астрономічної статистики руйнувань цивільної інфраструктури, включаючи виробничі потужності, та перспектив серйозного підриву світової продовольчої безпеки внаслідок блокади українських чорноморських портів. 

Європейські виробники, ймовірно, також утримаються від протидії законопроєкту.

У тому числі через те, що він передбачає класичні для європейського торговельного законодавства механізми оперативного перегляду та коригування Комісією торговельних преференцій за підсумками відповідного розслідування на підставі рішення самої Європейської комісії, звернення будь-якої держави-члена ЄС, або звернення групи європейських виробників, які повинні представляти не менш ніж 50% виробництва у відповідному секторі та довести, що преференції "завдають або загрожують завдати" значної шкоди їхнім позиціям на ринку ЄС як результат зростання імпорту з України у відповідь на преференції.

Хоча сама Комісія у пояснювальній записці до законопроєкту визнає значне падіння обсягів імпорту товарів з України внаслідок воєнних дій. 

І наостанок слід зазначити таке. Законопроєкт дає право Європейській комісії призупинити дію преференцій у разі порушення Україною зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію щодо демократичних принципів, прав людини, верховенства права та боротьби з корупцією, а також, на це звернемо особливу увагу – у випадку запровадження Києвом нових імпортних митних тарифів, кількісних обмежень на імпорт товарів з Європейського Союзу або будь-яких внутрішніх адміністративних заходів, які дискримінують європейські товари.

Примітно, що формулювання законопроєкту не згадують прямо експортні обмеження. 

Таким чином,

найбільшим ризиком зриву позитивного економічного та політичного ефекту запропонованих преференцій ЄС можемо стати ми самі.

А точніше, непродумані, популістичні "мораторії" чи "заходи підтримки" авторства українських законодавців чи урядових структур.

Законопроєкт допускає обґрунтування подібних заходів обставинами воєнного часу, однак, відповідно до наявної судової практики СОТ, таке обґрунтування має бути пов’язане з необхідністю захисту чітко сформульованих та вагомих безпекових інтересів держави.

Іншими словами, ЄС не вагатиметься вказати пальцем на банальний протекціонізм на догоду інтересам окремих промислових груп. 

Хочеться сподіватися, що до цього не дійде.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів