Сербские друзья Украины: кто доносит правду до страны, где любят Путина

Два сербських політики відвідали Україну. Здається, ну то й що? Адже тільки 16 червня в Києві побували керівники чотирьох великих європейських держав.

Але річ у тім, що ця двійка стала першими представниками Сербії, які здійснили перший з початку російської агресії візит до України.

Тому в даному випадку важливим є, так би мовити, не "ранг" держави, а її назва – Сербія.

Єдина країна в Європі, яка не ввела санкції проти Росії. Єдина країна в Європі, керівники якої не відвідали Україну після початку широкомасштабного вторгнення. Єдина країна в Європі, у якій відбуваються проросійські акції на підтримку путінської агресії проти України.

Єдина країна в Європі, де підтримувати боротьбу українців за свободу та незалежність є небезпечно для життя.

То хто ж вони? Ненад Чанак та Чедомір Стойкович – ось ті два політики, які, не дивлячись на проросійське домінування в сербському суспільстві, ризикнули поїхати в Україну. Вперше!

Чанак – відома на Західних Балканах людина. Він депутат Скупштіни Автономного краю Воєводина, лідер Ліги соціал-демократів Воєводини, чудовий оратор (неодноразово чув його виступи). Людина, яка підняла український прапор на будівлі партії у місті Новий Сад та засудила дії "тоталітарного вождя" Путіна, які є "неприпустимими та такими, що порушують міжнародне право".

Стойкович – колишній лідер Християнсько-демократичної партії Сербії, адвокат. Він проголосив від своєї адвокатської контори санкції проти Росії. Дещо дивно, та чому ні?

Обидва – з того маленького прошарку сербського суспільства, який все голосніше вимагає від влади встати на бік добра та почати підтримувати Україну.

Зокрема, приєднавшись, для початку, до антиросійських санкцій ЄС.

У сьогоднішній Сербії для цього треба бути достатньо сміливою людиною. Якими і є Чанак та Стойкович, які відчули необхідність побачити на власні очі те, що відбувається в Україні.

На початку червня Чанак та Стойкович зустрілися з українським послом Володимиром Толкачем, який тільки-тільки приступив до своїх обов’язків. Як кажуть дипломати, "високі договірні сторони" були єдині у тому, що в Сербії вкрай мало об’єктивної інформації щодо українського спротиву російській агресії. Треба донести правду про це від перших осіб, а не через контрольовані владою (у більшості) сербські мас-медіа.

Крім того, на думку Стойковича, треба допомогти українцям фіксувати злочини, які здійснили російські варвари в Україні.

За сприяння посольства була зроблена програма: Київ – Харків – Буча – Ірпінь і домовлені зустрічі. Під час поїздки відбулися розмови з главою Харківської ОВА Олегом Синегубовим, депутаткою Київради Лілією Пашиною, представниками керівництва міст Буча та Ірпінь. Гості почули та побачили, що насправді принесла війна "русского миру" в Україну.

"Війна в Україні – це ганьба XXI сторіччя!" – написав Чанак після повернення додому. Побувавши за життя у десятках так званих "гарячих точок", він виявився шокований побаченим та почутим.

Яку місію взяли на себе сербські політики? Концентровано їх можна звести до трьох:

Перша – забезпечити підтримку України з боку сербських політичних кіл та громадян, що важко;

Друга – примусити владу країни і, в першу чергу, президента Александара Вучича, терміново підтримати антиросійські санкції Євросоюзу, що вкрай важко;

Третя – донести до громадської думки Сербії той факт, що українці не тільки захищають свою свободу та життя, але й намагаються зупинить путінську машину війни, що також непросто.

Відверто зазначимо: місія непроста, адже в Сербії існує потужна підтримка Росії та Путіна.

І водночас Сербія надала Україні політичну підтримку в Генеральній асамблеї ООН.

Повернувшись додому, обидва взялися за виконання деяких завдань місії. В першу чергу – інформувати суспільство про побачене.

Навіть сербські ЗМІ не змогли замовчати візит двох своїх політиків до України. Хто сміливіший, той надрукував інтерв’ю з популярним в Сербії Чанаком, хто ні – дав коротку інформацію про події. І це також непогано. Навіть хорватська преса не обійшла стороною цю подію. Можна сказати, що місія почала виконуватися – правда про війну в Україні почала ще більше поширюватися у Сербії.

Але чимало сербів були дуже незадоволені поїздкою двох співвітчизників до України. А ще більше – правдою про війну, яку вони стали розповідати. 

Слова Чанака про те, що війна може закінчитися зі смертю Путіна, які згадало не одне видання та інтернет-платформа, викликало звернення поки що невідомого прихильника "русского миру" до правоохоронних органів про відкриття кримінального впровадження проти Чанака за погрози на адресу кремлівського вождя.

Коменти в соціальних мережах після статей про поїздку дуже часто використовували типову російську базарно-бандитську лексику.

Поїздку намагалися скомпрометувати. Наприклад, декілька інтернет-ресурсів розмістили інформацію про те, що нібито Чанак був заарештований українською поліцію за звинуваченням у шпіонажі на РФ та отримав 40 років арешту. Можливо, брати-руси таку маячню підкинули?

Але більше за все мене вразила відверта погроза Стояновичу, якому один дрібний сербський поплічник росіян побажав "побачити своїх дітей мертвими на порозі дому"… 

Подібні погрози тим, хто підтримує боротьбу України проти російської агресії, в Сербії непоодинокі. І не тільки чесним сербським політикам, журналістам, звичайним громадянам, а часом навіть українським дипломатам. До речі, нещодавно будівлю українського посольства намагалися "замінувати", на щастя, як з'ясувалося, лише по телефону.

І все ж таки і в Сербії повільно, але стає все більше тих, хто обрав сторону добра та підтримує Україну в її важкі часи.

Навіть президент Вучич виявив готовність приймати поранених українських захисників на лікування та взяти участь у відновленні України після нашої перемоги (!).

Будемо сподіватися, що саміті Євросоюзу наша держава нарешті здобуде статусу країни-кандидата на членство в ЄС (таке потенційне рішення підтримали Албанія, Північна Македонія та Чорногорія у нещодавній спільній заяві) і це призведе до зміни політики Белграда і він почне надавати нам реальну допомогу.

І коли це станеться, незайве бути згадати тих, хто першим у Сербії заговорив про підтримку України. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів