23 червня 2022 року увійде в наші календарі як ще одна важлива дата на шляху до членства України в ЄС.

Трохи історії. Угода про асоціацію, переговори щодо якої тривали понад сім років і яка була укладена у 2014 році, не містила європейської перспективи для України. Тодішні переговірники з різних причин не змогли цього досягнути.

І кожен рік з 2014 року під час узгодження з Євросоюзом спільних документів на саміти Україна – ЄС або інші зустрічі марно намагалися включити хоч в якийсь текст хоч якийсь натяк на європейську перспективу.

Але далі цитування положення Угоди про асоціацію "про визнання європейських прагнень України та вітання її європейського вибору" мова не йшла.

А після референдуму в Нідерландах у 2016 році головні зусилля були спрямовані лише на те, щоб хоча б прибрати з тексту спільних заяв посилання на рішення глав держав і урядів ЄС 2016 року за його наслідками.

А тепер Україні вдалося здолати одразу дві сходинки на шляху до членства.

По-перше, у висновках Європейська рада визнала європейську перспективу України і зафіксувала, що майбутнє України та українських громадян – у Європейському Союзі.

По-друге, Європейська рада ухвалила рішення надати Україні статус країни-кандидата на членство в ЄС.

Як так сталося? Відповідей декілька.

Головна з них – лідерство взяв на себе президент України Володимир Зеленський. Саме він відразу після початку війни вирішив, що не можна дати можливість агресору не лише зруйнувати країну, але й стерти мрію українців про приєднання до ЄС.

Тому вже на п’ятий день війни Україна направила листа на адресу президента головуючої в ЄС Франції Макрона із заявкою на членство нашої держави в ЄС.

Скільки скепсису довелось почути тоді. І, на жаль, не лише від представників окремих держав-членів.

І це попри відчайдушну боротьбу Збройних Сил України проти агресора, які захищали і захищають не лише Україну, а й решту європейських країн.

 І це попри тисячі загиблих українців, попри звірства в Бучі, Ірпені, Бородянці, Маріуполі та багатьох інших наших містах.

Але кожного дня протягом цього 120-денного періоду президент України невтомно переконував лідерів усіх держав ЄС простими вагомими аргументами.

Про те, наприклад, що Україна виконала Угоду про асоціацію на 63% – а це вже низка втілених реформ. Про те, що Україна вже імплементувала 70% acquis ЄС – а це європейські акти, вже впроваджені в українське законодавство. Про те, що антикорупційна система України працює і під час війни – а це нові кримінальні справи проти корупціонерів.

Протягом цих 120 днів президент України чотири рази був запрошений на регулярні та спеціальні саміти Європейської ради. Виступив майже в усіх національних парламентах країн ЄС. Звертався до населення у ключових європейських столицях.

А за кілька днів до нинішнього саміту провів унікальний дипломатичний марафон – 26 розмов з лідерами держав-членів ЄС.

Глава держави визначив спеціальних уповноважених, які здійснювали візити до скептичних держав-членів і проводили зустрічі на найвищому рівні.

Долучався і депутатський корпус, і експертне середовище, і журналісти. Але головне, що незмінною була віра і підтримка усіх українців. 

91% населення сьогодні хоче бачити свою країну в ЄС. Це найвищий рівень підтримки за всі роки незалежності.

Хто серед цих людей? Українські воїни, що люто б’ють агресора на полі бою. Українські матері, які ростять дітей, переховуючись у бомбосховищах. Українці, які змушені були покинути Батьківщину на час війни, але відраховують дні, коли можна повернутись додому.

Всі і кожен з них хочуть бути частиною європейського майбутнього – а не російського минулого, Європейського Союзу – а не "русского мира".

І тому всі ми разом досягли результату.

За чотири місяці Україна пройшла шлях, який інші держави долали роками. Так швидко не рухався до ЄС жоден із нинішніх членів чи кандидатів.

І навряд чи хтось зможе це повторити.

Сьогодні ми не зупиняємось і переходимо до наступних етапів.

Європейська комісія полегшила завдання і вже визначила сім пріоритетних рекомендацій, виконання яких дозволить перейти Україні на наступний етап – початку переговорів про вступ.

Президент України поставив завдання Уряду підготувати відповідний план заходів з метою швидкого виконання цих рекомендацій. А разом з ним велику Дорожню карту вступу України до ЄС, в якій покроково буде виписано, що має бути зроблено по кожній з 35 глав acquis ЄС.

Адже кандидатство в ЄС – це не лише стимул для реформ. Це найкращий засіб впроваджувати європейські норми, стандарти, директиви в Україні, тим самим роблячи життя пересічного українця більш європейським.

Іншого шляху в нас немає і не буде. Як неодноразово наголошував Володимир Зеленський, ми робимо реформи не для ЄС, а для покращення життя українців.

Будемо рухатися на випередження.

Чим більше ми зробимо сьогодні, тим менше потрібно буде роботи під час переговорного процесу.

Відповідно зможемо підтримувати високий темп. І сподіватись, що партнери по ЄС його також витримають.

Попереду на шляху євроінтеграції ще багато важливих дат – і початок переговорів про вступ, і відкриття та закриття першої, а потім і решти переговорних глав, і підписання відповідної угоди, її ратифікація і набуття нею чинності.

Але першою наступною датою має стати день нашої Перемоги!

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів