Верховна рада планує якнайшвидше приступити до роботи над реформами, необхідними для старту переговорів про вступ України до ЄС.

Нагадаємо, що Висновок ЄС зазначає сім зобов’язань, які Україна має виконати, щоб відповідати отриманому статусу кандидата у члени Євросоюзу.

Принаймні чотири з цих зобов’язань спрямовані на вищий рівень відповідності нормативним вимогам і крок до більш ефективного правозастосування.

Україна, наприклад, зобов’язана:

- запровадити та імплементувати законодавство, яке регулює процедуру добору суддів Конституційного суду України на основі доброчесності та професійних навичок;

- посилити боротьбу з корупцією шляхом активного та ефективного розслідування корупційних злочинів; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України;

- забезпечити відповідність національного законодавства стандартам Міжнародної групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і ухвалити стратегічний план щодо необхідної реформи правоохоронних органів; 

- запровадити законодавство про боротьбу з олігархами в законодавчо обґрунтований спосіб, враховуючи також очікуваний висновок Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства.

Чому саме ці вимоги Єврокомісії є важливими?

Процедура відбору суддів КСУ є надзвичайно важливою, оскільки рішення саме цього органу призвело до тимчасового послаблення повноважень НАБУ та Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порушення та проведення розслідувань ймовірних корупційних злочинів у 2021 році.

Держава має забезпечити, щоб судді КСУ були неупередженими, незалежними та обраними на принципах професійних навичок і доброчесності. Відбір суддів за стандартами ЄС дозволить Україні мати Конституційний суд, який не буде інструменталізований ляльководами та зацікавленими групами, що сидять на задньому плані.

Нове призначення керівників НАБУ та САП має на меті перезавантажити існуючу практику правозастосування заради більш міцної та ефективної.

Вищий антикорупційний суд, який з квітня 2019 року зіткнувся з кількома тисячами корупційних справ, наразі виніс лише 72 рішення із 39 остаточними вироками. Зосередження на практиці правозастосування є необхідним для посилення та прискорення ефективності всіх антикорупційних правоохоронних органів. Безумовно, тут є багато простору для вдосконалення.

Дотримання стандартів FATF та ефективна стратегія правозастосування є життєво важливим обов’язком у сфері боротьби з відмиванням грошей та пов’язаною з цим організованою злочинністю.

Єврокомісія прагне значно більшої кількості завершених кримінальних розслідувань українськими регуляторами та слідчими.

В Україні вже прийняті внутрішні нормативні документи, які вимагають від суб’єктів фінансового моніторингу (наприклад, фінансових установ, адвокатських контор, аудиторів) проводити ретельну перевірку своїх клієнтів, походження їхніх коштів і фінансові операції.

Проте на практиці розслідування ще дуже далекі від європейських стандартів - це також відображає поточна практика банківського сектору України. Тож гарну економічну практику ще потрібно встановити.

Антиолігархічне законодавство спрямоване знищити та максимально мінімізувати все ще переважний вплив олігархів в Україні. Це вдарить по певних існуючих монополіях і підвищить рівень потенційної вільної конкуренції на українському ринку замість збереження монополізації великих і прибуткових галузей промисловості в руках небагатьох.

До чого готуватися українському бізнесу?

Немає сумнівів, що український уряд швидко впровадить необхідні зміни. Крім того, правоохоронні органи активізують роботу з розслідування корупційних злочинів.

В свою чергу Єврокомісія зосередить свої зусилля на тому, щоб дедалі більше створювати умови для європейських конкурентів на українському ринку, відсікаючи олігархічні структури з усіх рівнів українського суспільства.

У цих обставинах дуже важливо, чи зможуть приватні та державні компанії "встигнути" за впровадженням посилених вимог і європейських стандартів. 

Майбутній український ринок принесе набагато більш споживчо-сприятливе і європейське регульоване середовище, з більшою конкуренцією та регуляторним правозастосуванням.

Уряд відіграватиме роль регулятора, який видаватиме комплаєнс-вимоги відповідно до стандартів ЄС, і почне працювати над забезпеченням їх правозастосування.

Однак Висновок ЄС також показує, що Єврокомісія дивитиметься на реалізацію через практику, а не лише на наявний на папері закон.

Тож великі зміни у правозастосуванні неминучі. Також очікується, що інституції ЄС нададуть Україні кілька делегацій ЄС та осіб, які мають великий досвід правоохоронної діяльності в країнах ЄС, щоб працювати пліч-о-пліч з українськими прокурорами та регуляторами протягом кількох років.

Єврокомісія та члени ЄС не розкриватимуть кроки, описані вище - гармонізація законодавства і практики є завданням нашої держави, а не наших союзників.

Жодний потенційний член ЄС не отримував покрокову інструкцію, які статті того чи іншого акта треба змінити і в якому порядку.

В контексті правозастосування це взагалі неможливо – ЄС не здійснює прямого втручання у політику суверенної держави. Разом з тим буде контроль за результатом гармонізаційної діяльності і можливість залучати експертів і консультантів.

Український бізнес, який хоче залишитися та конкурувати на європейському ринку, повинен прискорити свою гру щодо відповідності європейським стандартам і почати готуватися до того часу, коли європейські ринкові стандарти дійсно існуватимуть в Україні.

Час не на боці українських бізнесменів, адже зміни настануть швидше, ніж хтось хотів чи очікував.

Отже, готуймося.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів