25 липня 2022 року у СОТ сталася важлива подія – вперше відбувся розгляд спору в апеляційному порядку не Апеляційним органом, а арбітрами.

Йдеться про спір Туреччина – Певні заходи, що стосуються виробництва, імпорту та маркетингу фармацевтичної продукції (DS583).

Безперечно, прийняте рішення за результатами розгляду цього спору, як і будь-якого іншого, є надзвичайно цікавим і важливим саме по собі, але ще більш цікавим у цьому разі є сам факт апеляційного розгляду спору за арбітражною процедурою.

Для багатьох експертів це є доказом того, що система світової торгівлі все ж уникла найгіршого сценарію та вийшла на шлях одужання. 

СОТ за крок до знищення

Постійно діючий Апеляційний орган СОТ припинив дію 11 грудня 2019 року.

Це сталося через те, що члени СОТ не досягли консенсусу щодо обрання нових членів Апеляційного органу. Особливо критично в цьому контексті були налаштовані США, які й досі не визначилися з новими членами Апеляційного органу. Детальніше цю ситуацію описано у статті Трамп оголосив війну СОТ: чим ризикує Україна.

Припинення роботи Апеляційного органу болісно вдарило по СОТ.

Торгова організація славилася системою вирішення спорів, що довгі роки працювала як годинник, забезпечуючи стабільність і передбачуваність міжнародної торгівлі.

Важливою перевагою системи був механізм примусового виконання рішень, прийнятих за результатами розгляду спорів.

Зокрема, якщо сторона, що програла, не виконувала рішення, сторона, що виграла, мала право вимагати компенсації або могла самостійно застосувати заходи у відповідь. Причому заходи у відповідь могли бути у формі додаткових мит та/або квот, та/або заборон і стосуватися найбільших статей експорту країни-відповідача.

Це зазвичай дуже дисциплінувало відповідачів і спонукало виконувати рішення груп експертів/Апеляційного органу.

Аби рішення за результатами спору стало обов’язковим до виконання і в подальшому можна було застосувати заходи у відповідь, Орган з вирішення спорів мав затвердити відповідний звіт групи експертів (розгляд спору в першій інстанції).

Однак, якщо подається апеляція, прийняте рішення не може бути затверджене до прийняття відповідного рішення Апеляційним органом.

Відсутність Апеляційного органу фактично призводила до того, що якщо сторона, яка програла, не хоче виконувати рішення, вона подає апеляцію в неіснуючий Апеляційний орган і тим самим блокує затвердження рішення Органом з вирішення спору і фактично уникає його виконання.

Пошук виходу з кризи

На жаль, до сьогодні члени СОТ так і не визначилися з кандидатурами членів Апеляційного органу.

Хоча певне світло в кінці тунелю з’явилось після 12-ї Міністерської конференції в СОТ, що відбулася 12-17 червня 2022 року у Женеві. Міністри країн-членів СОТ домовилися продовжити плідні дискусії щодо процедури вирішення спорів у СОТ, аби забезпечити функціонування системи в повному обсязі до 2024 року. Вочевидь, йдеться саме про обрання всіх членів Апеляційного органу, щоб дати йому друге дихання.

Всі члени СОТ розуміли, що очікувати на швидке вирішення кризи з призначенням членів Апеляційного органу не варто, тож з середини 2019 року активно обговорювалися різноманітні альтернативи.

Сподіватися на те, що всі члени СОТ діятимуть добросовісно і не будуть вдаватися до апеляції, було марно.

Саме тому однією з можливих альтернатив розглядалася заміна розгляду спору Апеляційним органом на розгляд арбітрами. Така можливість передбачена статтею 25 Домовленості СОТ про правила і процедури врегулювання суперечок.

Однак такий арбітраж має декілька ризиків, передусім пов’язаних з тим, що арбітраж може бути застосований лише за взаємною згодою сторін. Окрім того, сторони спору повинні погодити процедуру обрання арбітрів та самого проведення арбітражу. В умовах активного спору це може бути складно зробити, знову ж таки, через можливі зловживання сторін.

Саме тому низка країн погодили заздалегідь окремі двосторонні домовленості щодо застосування арбітражу замість розгляду спору Апеляційним органом. Так, у липні 2019 року ЄС та Канада погодили Угоду про тимчасовий апеляційний арбітраж (Interim Appeal Arbitration Arrangement).

Подібна угода була також укладена між ЄС та Норвегією у жовтні 2019 року. Зазначені угоди визначають порядок призначення арбітрів та процедуру перегляду спору, яка є досить подібною до розгляду Апеляційним органом.

Окрім того, 30 квітня 2020 року між Австралією, Бразилією, Гватемалою, Конго, ЄС, Ісландією, Канадою, Китаєм, Колумбією, Коста-Рикою, Чилі, Мексикою, Новою Зеландією, Норвегією, Пакистаном, Сінгапуром, Швейцарією, Україною та Уругваєм було погоджено Багатосторонню угоду про тимчасовий апеляційний арбітраж.

Угода передбачає домовленість членів СОТ, що у разі, якщо Апеляційний орган й надалі не буде діяти, а спір потрібно буде передати на розгляд до апеляції, то така апеляція буде розглядатися арбітрами. Домовленість також містить проєкт арбітражної угоди, регламентує порядок призначення арбітрів тощо.

Станом на дату написання цієї статті в апеляційному порядку ще не розглядалися спори ані на підставі вище згаданих двосторонніх арбітражних домовленостей, ані на підставі багатосторонньої угоди.

Спір Туреччина – Певні заходи, які стосуються виробництва, імпорту та маркетингу фармацевтичної продукції (DS583) цікавий тим, що між Туреччиною і ЄС не була укладена заздалегідь арбітражна угода про заміну Апеляційного органу арбітрами.

Сторони повідомили Орган з вирішення спорів про укладення арбітражної угоди для апеляційного перегляду рішення групи експертів лише 22 березня 2022 року, а фінальний звіт групи експертів був доступний сторонам ще 11 листопада 2021 року.

В результаті процедура апеляції виглядала таким чином: отримавши фінальний звіт групи експертів, ЄС та Туреччина одразу призупинили роботу групи експертів і, відповідно, звіт не було поширено між членами СОТ.

22 березня 2022 року сторони проінформували Орган з вирішення спорів, що вони уклали арбітражну угоду і передали спір на розгляд арбітрів. Арбітри розглянули спір і 25 липня 2022 року опублікували своє рішення за результатами розгляду.

Важливо зазначити, що фактично прийняте рішення складається з двох частин: рішення арбітрів, що містить висновки щодо переглянутих положень звіту групи експертів, та звіту групи експертів у частині непереглянутих положень.

Чому це важливо?

Цей прецедент є надзвичайно важливим для всієї міжнародної спільноти. Він свідчить, що якщо члени СОТ діють добросовісно і дійсно налаштовані на вирішення торгових конфліктів, то відсутність Апеляційного органу не стане їм на заваді.

Тепер є практично апробована альтернатива у вигляді арбітражу, що дозволить частково запустити систему вирішення спорів СОТ ще до 2024 року, коли, сподіваємося, все-таки запрацює на повну силу новообраний Апеляційний орган.

Альтернативна апеляція має важливе значення вже зараз, адже "підвішених" спірних питань між членами СОТ дуже багато.

Це прямо підтвердила остання зустріч Ради СОТ з торгівлі товарами, що відбулося 7-8 липня 2022 року.

Під час зустрічі члени СОТ висловили рекордну кількість проблемних питань, що виникають у міжнародній торгівлі. Йдеться і про різноманітні кількісні обмеження, і про технічні бар’єри в торгівлі, про санітарні і фітосанітарні заходи, тарифи, внутрішнє оподаткування, антидемпінгові заходи, імпортне ліцензування, експортний контроль, субсидії тощо.

Вочевидь за відсутності нормально працюючої системи спорів СОТ члени організації утримувалися від ініціювання суперечок. А це стимулюватиме недоброчесні країни до порушення правил.

Здається, цього сценарію вдасться уникнути. За наявності позитивних прикладів апеляційних переглядів кількість торгових конфліктів, що будуть вирішені, а не "заморожені", зростатиме.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів