Питання продовольчої безпеки наразі стало одним із найбільш обговорюваних у міжнародній спільноті.

Тож не дивно, що воно опинилося серед головних тем обговорення у СОТ, у тому числі й під час Публічного форуму СОТ, який відбувся 27-30 вересня, а також у спеціальному дослідженні "Криза в Україні. Негативні наслідки війни для глобальної торгівлі та розвитку".

Хоча обсяги українського експорту займають всього 0,3% у загальних обсягах світової торгівлі і лише 0,2% у світовому ВВП, блокування українських портів показало, що деякі країни, у тому числі Африки та Середньої Азії, надзвичайно сильно залежать від експортних поставок зернових з України.

Наприклад, по кукурудзі Україна займає такі позиції в структурі експорту окремих країн: 85% до Литви, 84% до Китаю, 70% до Індії, 68% до Ізраїлю, 60% до Тунісу, 58% до Нідерландів, 45% до Туреччини, 43% до Норвегії. По соняшниковій олії Україна займає 64% у загальному експорті до Тунісу, 70% у Молдові та Китаї, 94% у Непалі, 85% в Індії, 83% у Гаяні, 82% у Танзанії тощо.

На тлі надзвичайної невизначеності у сфері продовольчої безпеки через повномасштабну війну в Україні

країни одна за одною почали запроваджувати експортні обмеження щодо їжі та кормів.

Як наслідок, СОТ отримала повідомлення про запровадження 61 обмеження, а також 7 обмежень щодо експорту добрив.

Закономірним результатом невизначеності з експортом аграрної продукції стало суттєве зростання цін на зернову продукцію – і це в умовах, коли ціни ще до цього суттєво зросли в період пандемії.

Відповідно до останньої статистики СОТ, глобальні ціни на зерно зросли у серпні на 15% у порівнянні з попереднім роком (у квітні зростання склало 33%), а на пшеницю – на 18% (у квітні зростання склало 76%).

Зростання цін відбулося також на корми, що призведе до зростання цін на м'ясо і супутні продукти.

Паралельно подорожчала продукція, яка може замінити українські та російські зернові. Наприклад, ціни на рис зросли на 12% з початку року, на овес – на 8% тощо.

Окрім того, в СОТ викликає значне занепокоєння суттєве підвищення цін на добрива.

Так, ціни на них зросли на 60% у серпні у порівнянні з минулим роком, хоча з 2020 року ціни на добрива і так збільшились втричі. Очевидно, що ситуація з добривами не покращиться через подорожчання енергоресурсів, а також через те, що Росія є великим світовим постачальником, який зараз не експортує в повному обсязі.

Це означає, що наступного року буде внесено менше добрив, що призведе до скорочення вирощування аграрної продукції і поглибить продовольчу кризу.

Саме тому світова спільнота дуже позитивно сприймає вплив "зернової ініціативи", яка може суттєво послабити негативний вплив продовольчої кризи.

Так, у рамках ініціативи з українських портів вже було вивезено 5 млн тонн зернових та іншої агропродукції, 30% з яких було доставлені країнам з низьким рівнем доходів.

Що в такій ситуації може зробити СОТ?

За результатами 12-ї Міністерської конференції СОТ було прийнято декларацію та низку рішень, які прямо стосуються продовольчої безпеки.

Декларація передбачає, що члени СОТ повинні утримуватися від застосування експортних заборон та обмежень. А якщо цього не уникнути задля захисту продовольчої безпеки самого члена СОТ, то обмежувальні заходи повинні мати найменш можливий негативний вплив на міжнародну торгівлю, бути тимчасовими, адресними, транспарентними та обов’язково нотифікованими у СОТ.

Що стосується рішення членів СОТ, то воно передбачає, що жодні експортні заборони чи обмеження не повинні застосовуватися до продовольчих товарів, які закуповуються для некомерційних гуманітарних цілей Світової продовольчої програми.

Подальші зусилля СОТ у сфері продовольчої безпеки обговорюються у двох пріоритетних напрямках.

У короткостроковій перспективі СОТ має намір покращити механізми нотифікації про різноманітні обмеження та заходи, оскільки на практиці вони нотифікуються не одразу, а це призводить до спекуляцій і зростання цін.

По-друге, СОТ планує переглянути обмеження/політику щодо добрив.

Незважаючи на те, що на сьогодні йдеться в першу чергу про доступність їжі, доступність добрив є надзвичайно важливою для того, щоб уникнути продовольчої кризи наступного року. Адже без добрив суттєво скоротиться врожай.

Паралельно СОТ ставить перед собою довгострокові пріоритети – відновлення глобальних перемовин у СОТ для забезпечення/створення справедливої та ефективної міжнародної продовольчої системи.

Такі пріоритети передбачають продовження перемовин про розширення дії Угоди про субсидії у сфері рибальства.

Окрім того, планується реанімувати перемовини щодо глобального реформування торгівлі сільськогосподарською продукцією, які безрезультатно тривають десятиріччями.

Зазначена реформа потрібна, щоб переломити патову ситуацію, яка наразі відбувається у сферах продовольчої безпеки та кліматичних змін.

Це дозволить нарешті погодити нові глобальні правила гри, які відповідатимуть сучасним викликам.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів