Как зеленая энергетика может стать драйвером восстановления Украины
25 жовтня 2022 року федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Берліні очолили Міжнародну експертну конференцію з відновлення, реконструкції та модернізації України, на якій президент Володимир Зеленський виступив із програмною промовою.
Конференція показала непохитну підтримку України з боку Німеччини та ЄС та консолідовану позицію: компромісів з агресором бути не може, а перемога України – це перемога Європи.
Майбутнє України – це членство в ЄС та сталий зелений розвиток.
Лідери Німеччини та ЄС, а також провідні міжнародні експерти, висловили чітке повідомлення нашому уряду, що енергетичний сектор України у процесі відбудови потребує радикальних змін та повного втілення євроінтеграційних реформ.
Перебудова енергетики з радянського ладу, надмірно централізованого та руйнівного для довкілля, на сучасний децентралізований та кліматично-нейтральний, відіграватиме критичну роль у майбутньому об’єднаної та вільної Європи.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у свої заключній промові підкреслила, що реформа децентралізації робить Україну сильнішою та саме місцеві громади мають бути рушієм для втілення планів економічного відновлення.
На практиці це означатиме, що Єврокомісія буде активно працювати з українськими муніципалітетами та громадами, а також виділяти кошти для локальних, децентралізованих рішень для енергозабезпечення.
Відбудова через децентралізацію
У своєму виступі Володимир Зеленський закликав до створення "Фінансового Рамштайну" – платформи для координації донорів для потужного та ефективного вливання ресурсів до критичних секторів української економіки. Енергетичний сектор отримав найбільше уваги, зокрема через наслідки російських ракетних атак та масштабні руйнування.
Україні потрібна реальна фінансова та технічна підтримка вже зараз, щоб забезпечити надійне енергопостачання від децентралізованих систем для населення та підприємств цієї зими. На цьому також наголошував міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
В умовах величезної шкоди, заподіяної українським містам, заходи з енергоефективності мають стояти на першому місці перед плануванням нової інфраструктури централізованого теплопостачання, яка також має базуватися на відновлюваних джерелах енергії та електрифікації, а не на викопному газі.
Сьогодення показує, що централізовані енергетичні системи минулого, які залежать від поставок викопного палива та ядерної енергії, виявилися надзвичайно вразливими до навмисних нападів, терору та здирництва. Це також показує, що старі способи енергозабезпечення європейської економіки, що залежать від імпортних поставок викопного палива, більше не життєздатні.
Україна – це енергетична безпека Європи
Від захоплення Запорізької АЕС до диверсій на "Північних потоках" і до масованих ракетних атак на теплоелектростанції та електромережі в Україні Росія стратегічно використовує перебої з енергопостачанням як зброю та інструменти терору проти всієї Європи.
В плані інфраструктурної політики вже немає місця для "золотої середини" чи якихось гібридних сценаріїв для домовленостей з Росією, яка використовує газ і ядерну енергетику як свою геополітичну зброю.
Кремлівський режим продовжує активно співпрацювати з газовими та ядерними лобі у Східній Європі.
Він прагне спрямувати нові великі інвестиції в інфраструктуру в цих країнах у напрямках, які принесуть користь "Газпрому" та "Росатому" — ключовим стовпам влади Путіна.
Теза Володимира Зеленського про те, що Україна є гарантом енергетичної безпеки Європи у майбутньому, заслуговує на особливу увагу. Зараз Росія використовує централізоване постачання викопного газу як свою ключову геополітичну зброю, щоб годувати корумпованих автократів, таких як Орбан і Вучич, і підривати європейські демократичні цінності та єдність.
В майбутньому енергетична безпека України та Європи не зможе покладатися на розширення інфраструктури на викопному паливі, яка за своєю природою критично вразлива до диверсій і прямих військових атак, таких як ракетні удари чи бомбардування з повітря.
Якщо демократична Європа хоче вижити і процвітати, масштабні інвестиції мають бути спрямовані у програми з підвищення енергоефективності та розбудову децентралізованої інфраструктури на основі відновлюваних джерел енергії.
Зелені та сталі рішення для відбудови
Відбудова України та пов’язана з нею мобілізація інфраструктурних коштів є унікальним шансом для Європи в цілому як континенту активізувати та активно розвивати заходи з енергоефективності, поступово відмовитися від викопного палива та перейти на відновлювані джерела енергії.
Це шанс побудувати вільну, об’єднану, сильну та процвітаючу Європу – починаючи з підтримки постання України з попелу війни.
Зміцнення українських електромереж зараз є ключовим напрямком, який негайно потребує значної фінансової підтримки. Росія атакує підстанції та лінії електропередачі, намагаючись порушити енергопостачання великих міст.
Лише за два дні 10 і 11 жовтня ракетними ударами вона змогла пошкодити 30% інфраструктури електромереж України та порушити електропостачання в багатьох регіонах. Відновлення надійної роботи енергосистеми та підвищення її стійкості вимагатиме великих обсягів інфраструктурного фінансування та впровадження нових технологій.
Міжнародна економічна підтримка України також має спрямовуватися на створення та нарощування внутрішньої спроможності України виробляти та встановлювати обладнання децентралізованої енергетики, здійснювати комплексну модернізацію будівель, впроваджувати електрифікацію та промислові інновації. Це має починатися з "зелених" рішень для допомоги у війні та задоволення нагальних гуманітарних потреб.
Передані в рамках нагальної підтримки сталі рішення також мають створити основу для подальшого економічного відновлення та модернізації енергетики та інших ключових секторів за допомогою локалізації технологій та відповідних виробництв в Україні.
Краще майбутнє потребує реформ
Підтримка з боку Німеччини, ЄС та інших міжнародних донорів буде пріоритетно підтримувати ті проєкти та програми, що спрямовані на децентралізацію, декарбонізацію, місцеву економічну стійкість та енергетичну незалежність, починаючи з початкових етапів відновлення української економіки.
У цьому контексті належна відбудова енергетичного сектора України потребуватиме впровадження реформ, передбачених законодавчим пакетом ЄС "Чиста енергія для всіх європейців", який має на меті спрямувати перехід до більш чистих, децентралізованих та стійкіших рішень на користь місцевих громад, а не диктаторів, олігархів та великих корпорацій.
Не повинно бути повернення до стану справ, який дозволив Путіну сконцентрувати владу та ресурси.
Завдання для Німеччини та всіх інших демократичних країн зараз полягає в тому, щоби підтримувати Україну в боротьбі проти божевільного диктатора, що сконцентрував владу, отримавши контроль над централізованою індустрією викопного палива.
Завдання України – рішуче впроваджувати реформи та створювати можливості для активної міжнародної співпраці на рівні громад.
За кілька годин до початку конференції, рано-вранці 25 жовтня, ми висвітлили проєкцією послання "Вільна Україна = Зелена Україна" на офіс канцлера Німеччини, поруч із Бундестагом, закликаючи гарантувати майбутній мир у Європі, інвестуючи у глибоку декарбонізацію та модернізацію післявоєнної України.
Конференція підтвердила справедливість цих вимог: сьогодення вимагає радикальних змін в енергетичній політиці.
Як погодились у короткій особистій розмові зі мною на конференції канцлер Шольц, президент Фон дер Ляєн та прем'єр-міністр Шмигаль, аспекти декарбонізації та відповідальної кліматичної політики мають бути враховані у планах відновлення. Razom We Stand буде надалі працювати, щоб активно підтримувати багатосторонній діалог з питань відновлення України.
Вже очевидно, що Україна має узгодити плани економічного відновлення з цілями декарбонізації та Європейським зеленим курсом. Тоді ми зможемо створити приклад для всього світу та зробити свою перемогу остаточною – досягти енергетичної незалежності та свободи.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів