Цього тижня, в той час коли мільйони українців залишаються без світла, опалення та інтернету через жорстокі ракетні атаки Росії, спрямовані на критичну інфраструктуру, ЄС розглядає рішення, що може значно послабити позиції Кремля та вдарити по доходах федерального бюджету.

Йдеться про введення спільно з країнами G7 цінового обмеження для російської нафти, що транспортується морем по всьому світу.

Росія тепер як ніколи залежна від доходів від нафтового експорту.

Оскільки інші податкові надходження впали через вплив санкцій на економіку країни-агресора, доходи від експорту природного газу також знизилися через зупинку поставок з метою економічного тиску та спроб шантажу.

Але водночас більш ніж половина російської нафти транспортується танкерами, що належать європейським компаніям або застраховані в ЄС і країнах G7. Тому Захід має всі засоби для того, щоб "прикрутити" потік нафтодоларів до Кремля – шляхом впровадження цінового обмеження (прайс-кепу) для морських поставок.

Коли ціна продажу російської нафти наближається до собівартості виробництва, у компаній-постачальників не залишається прибутків, які Кремль міг би оподатковувати та використовувати для фінансування війни.

Тому разом із забороною на імпорт до ЄС, яка набирає чинності з 5 грудня, обмеження цін на російську нафту на світових ринках є найефективнішим способом скоротити грошові потоки, які роблять війну можливою.

Зараз кілька країн ЄС вимагають встановлення обмеження на рівні, який був би вищим за поточну середню ціну російської нафти.

В цьому випадку ефект для скорочення російських доходів буде незначним чи навіть близьким до нуля, а ЄС покаже слабкість та неспроможність давати вчасну та жорстку відсіч Росії економічними інструментами.

Це обурює, тому що зрозуміло, що головний ризик для світової економіки, для Європи і перш за все – для України полягає в тому, щоб дозволяти війні затягуватися напівзаходами.

В інтересах ЄС та усього демократичного світу – допомогти Україні перемогти Росію якнайшвидше і якомога рішучіше.

Від початку повномасштабного вторгнення Росія скорочувала поставки, щоб використовувати викопне паливо як зброю, що призвело до зростання цін та енергетичної бідності в ЄС. Незважаючи на падіння обсягів експорту нафти і газу, Росія продовжувала отримувати надприбутки.

Цього можна було запобігти, якби ЄС раніше запровадив ретельно прораховані санкції щодо російських енергоносіїв. Лише у жовтні російські прибутки від експорту нафти і газу почали скорочуватися до рівнів, нижчих за продажі 2021 року.

Зараз найближчі союзники України – Польща та країни Балтії – вимагають жорсткого цінового обмеження, близького до граничної собівартості видобутку нафти в Росії. Наразі нам терміново потрібно, щоби більше країн підтримали цю позицію і вимагали подальшого поступового зниження прайс-кепу від початкового рівня.

Інші країни-партнери, зокрема Німеччина та Франція, також мають зайняти цю позицію у внутрішніх дискусіях в ЄС. Європейські лідери мають подолати свій страх і зробити те, що необхідно – відсікти ключове джерело доходів країни-терориста.

Довгостроково цінове обмеження на російську нафту має становити $30-40 за барель, але доцільно почати з $50 і знижувати прайс-кеп у наступні місяці. За поточних рівнів оподаткування в РФ видобуток, ймовірно, буде нерентабельним для нафтових компаній при ціні нижче $50. 

Ідея полягає в тому, що прайс-кеп має змусити Росію знизити податкові ставки для нафтогазових компаній і, відповідно, надходження до казни.

Натомість прайс-кеп на рівні $60, що є середньою ціною російської нафти за останні 10 років, теж був би кроком уперед до обмеження надходжень до федерального бюджету Росії, хоч і невеликим. Але поступове зниження цінового обмеження від початкового рівня має закладатися у будь-якому разі.

Теперішня можливість для значного посилення санкцій має бути використана по максимуму.

Ми знаємо, що жодні інші аргументи, окрім сили, в тому числі економічної, не діють на державу-терориста.

Якщо країни ЄС дійсно хочуть зупинити війну, то вони мають встановити жорстке цінове обмеження на російську нафту.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів