Почему Россия до сих пор зарабатывает на продаже энергоресурсов и как это изменить

5 грудня ЄС та G7 ввели в дію ціновий ліміт на нафту з Росії (price cap), за яким барель російської нафти має торгуватися не дорожче $60, а морське транспортування сирої нафти до ЄС заборонене. Через це доходи РФ від експорту викопного палива у грудні впали до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення – на 17%. 

Днями ціна на російську нафту Urals обвалилася до $37,8 за барель, що значно нижче від цінового ліміту в $60. Проте щоб скоротити прибутки Росії ще на 100 млн євро на день, ціновий ліміт варто суттєво знизити, як це на початку грудня ми обґрунтовували в Razom We Stand.  

Які ще кроки варто запровадити, щоб знекровити військову машину Путіна? 

В очікуванні 5 лютого

За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), заборона ЄС на імпорт сирої нафти та обмеження ціни вже призвели до скорочення поставок з Росії на 12% і падіння відпускних цін на 23%.

Через це доходи Росії від експорту нафти в грудні впали на третину. Станом на зараз структура доходу від експорту викопного палива країни-терориста на світові ринки є такою: 260 млн євро від експорту сирої нафти, 80 млн євро від зрідженого газу, 80 млн євро від вугілля та 140 млн євро від нафтопродуктів щодня.

Очікується, що надходження від продажу нафтопродуктів впадуть до 40 млн євро після введення в дію в ЄС ембарго на нафтопродукти 5 лютого.

Проте у грудні ЄС все ще залишався найбільшим імпортером російського викопного палива, за ним йшли Китай, Індія, Туреччина та Японія. Країни ЄС досі купують російські нафтопродукти, а Болгарія, Чехія та Угорщина мають винятки щодо імпорту сирої нафти.

Сьогодні газ - єдине російське викопне паливо, яке все ще приносить необмежений дохід скарбниці Кремля.

Заборона на імпорт та/або обмеження цін на трубопровідний газ та зріджений природний газ істотно скоротять друге за величиною джерело доходів Росії від експорту викопного палива після нафти.

Тим паче, що імпорт Європою скрапленого газу, який перевозиться танкерами, зріс більш ніж на 40% у період із січня по жовтень у порівнянні з тим самим періодом 2021 року.

Хто кидає рятівне коло Кремлю?

У грудні ЄС залишався найбільшим імпортером нафти з Росії, враховуючи трубопровідну нафту та всі нафтопродукти. На початку січня Німеччина припинила імпорт російської трубопровідної нафти, а в лютому набуде чинності заборона для всього ЄС на імпорт російських нафтопродуктів.

Натомість дешеву і криваву російську нафту поки купують Китай, Індія та Туреччина.  

Своєю чергою Японія стала найбільшим імпортером зрідженого газу з Росії, оскільки європейські покупці скоротили закупівлі.

Найбільшими імпортерами вугілля були Китай, Південна Корея, Туреччина, Індія та Японія. 

За останній місяць Росія заробила 3,1 млрд євро на транспортуванні нафти на суднах, на які поширюється ціновий ліміт.

Це дозволило російському уряду отримати додаткові податкові надходження в розмірі приблизно 2 млрд євро.

Ці надходження можна майже повністю скасувати, знизивши ціновий ліміт принаймні вдвічі, що є ближчим до собівартості видобутку та транспортування нафти в РФ.

Зараз Росії вдалося збільшити експорт до інших країн в межах цінового ліміту, і це ще одна причина, чому його потрібно переглянути вниз.

Зниження цінового ліміту на сиру нафту до $25-35, що все ще значно перевищує витрати на видобуток та транспортування в Росії, скоротить дохід РФ від експорту нафти щонайменше на 100 млн євро на день.

Полювання за тіньовим паливним флотом Росії 

Крім того, Росія збирає "тіньовий флот" танкерів, щоб обійти нафтові санкції.

За оцінками судноплавних брокерів, цього року було придбано понад 100 суден, часто з протермінованим терміном експлуатації, для транспортування нафти. Частка танкерів із сумнівним страхуванням доставки російської нафти зросла після введення цінового ліміту.

Використання старих танкерів із невідомим страховим покриттям, вимкнення передавачів позиціонування судна (AIS) можуть збільшити екологічні та навігаційні ризики транспортування нафти. Необхідно посилити екологічний контроль, особливо в Балтійському та Чорному морях, а танкерам без належного страхування країни-члени санкційної коаліції мають заборонити доступ до своїх територіальних вод.

Тому Заходу важливо запровадити додаткові санкції на продаж танкерів, які вже були у використанні.

Це потрібно, щоб не дозволити Росії, її союзникам і пов'язаним із ними трейдерам купувати старі танкери для використання в обхід обмеження, а також заборонити перевалку російської нафти в територіальних водах і виняткових економічних зонах країн санкційної коаліції.

У Балтійському та Чорному морях Норвегії та країнам ЄС необхідно заборонити використання танкерів без належного страхового покриття та забезпечити дотримання норм захисту довкілля.

Посилення відповідальності для порушників

Але з танкерами, на які поширюється дія цінового ліміту, теж не все ідеально. У портах Тихого океану ціна на сиру нафту залишається незмінною, Росія продовжує використовувати танкери, застраховані Великою Британією, для продажу нафти в Китай. 

Важливо запровадити додаткові заходи проти страховиків і танкерів, які займаються цією торгівлею, що ще більше підвищить ефективність цінового ліміту. Також потрібно посилити юридичну відповідальність для порушників.

Напередодні запровадження восьмого санкційного пакета замість заборони назавжди страхувати танкери, які порушують прайскеп, країни G7 та ЄС прийняли рішення лише щодо тимчасового позбавлення порушників страхування терміном у три місяці та накладання незначного штрафу.

Термін необхідно продовжити, а крім права страхування, танкерам варто заборонити заходити в порти або територіальні води ЄС і G7.

Також є проблеми щодо притягнення до відповідальності за порушення цінового ліміту за межами коаліційних країн.

Таким страховикам потрібно лише надати "довідки" від покупця нафти, які можуть бути неправдивими, і від цього страховики не несуть відповідальності.

Політику треба змінити таким чином, щоб надавати фактичні торговельні та платіжні документи, щоб забезпечити прозорість цін. 

Перший місяць ембарго вкотре доводить те, про що ми говорили з початку вторгнення: доходи від експорту викопного палива є фінансовою основою війни Путіна. ЄС та G7 мають владу та всі засоби, щоб перекрити ключове джерело доходів РФ. І кожен день зволікання коштує Україні нереально багато. 

Санкційна політика ЄС має зруйнувати економіку Росії, а не підживлювати її своєю залежністю від викопного палива.

Якби граничну ціну на нафту з Росії було запроваджено на початку літа, коли РФ заробляла в середньому 728 млн євро на день, тоді б доходи країни-терориста могли б впасти приблизно на 18%, до 595 млн євро на день.

Натомість ми побачили введення прайскепу в дію лише 5 грудня, інші заходи ще очікуємо.

Як наслідок, Росія отримала надприбутки, а Україна за той час втратила тисячі людських життів, зазнала трильйонних збитків від руйнувань. Війна триває. 

Європа повинна розуміти: Кремль чує лише мову сили та грошей.

Ціновий ліміт має бути переглянутий у бік максимального зниження, а контроль за дотриманням ембарго має бути посилений.

Без доходів від експорту викопного палива брутальні напади Росії на міжнародне право, права людини, клімат та довкілля та ця жорстока повномасштабна війна закінчаться перемогою України, Європи та світу. 

Ми потребуємо більших дій від санкційної коаліції - не лише зниження цінового ліміту, а й запровадження додаткових санкцій для закриття всіх можливостей обійти чи нівелювати їхній вплив.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів