Сьогодні, 5 червня, в Офіційному віснику ЄС оприлюднено Регламент 2023/1077 від 31 травня 2023 року про тимчасові заходи торговельної лібералізації, яким ще на рік – до 5 червня 2024 року продовжено звільнення усієї української продукції від будь-яких мит та квот.

Але одночасно сьогодні ж ближче до кінця робочого дня буде оприлюднено Імплементаційний регламент Єврокомісії, ухвалений на основі згаданого вище регламенту, який обмежуватиме використання низки митних режимів при ввезенні кількох зернових та олійних на територію Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.

Цей регламент діятиме до 15 вересня 2023 року, його продовження не передбачене.

Позитивом є те, що новий регламент передбачає звуження обмежень, які діяли з 2 травня. Тоді Комісія встановила обмеження на 4 товари на рівні 4 знаків (тобто на всі товарні групи, пов'язані з цими товарами) – усі види пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Загалом обмеження охоплювало 21 товар на рівні 8 знаків (груп відповідно до українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Тепер обмеження стосуватимуться лише 6 з 21 товару.

З-під дії заборони виведено увесь матеріал для сівби, тверді сорти пшениці, спельту, гібриди кукурудзи.

Це незначний, але важливий крок в бік повної відмови від обмежень, яке має настати 15 вересня, коли почне набирати обертів експорт нового врожаю зернових.

Україна категорично заперечувала проти застосування цих заходів, оскільки ці заборони суперечать багатьом нормам торговельного права. Так само категорично наші країни-сусіди вимагали продовження обмежень з політичних міркувань, повʼязаних із протестами аграріїв.

Ми постійно наголошуємо, що із торгової точки зору і, особливо, у політичному контексті такі обмеження недоречні. У час коли порти заблоковано і триває російська агресія не можна запроваджувати жодних обмежень. Цю тезу ми доносили усіма можливими каналами.

І під час зустрічей керівництва держави з лідерами європейських інституцій і сусідніх держав, і через діалог аграрних міністерств і через комплексну роботу євроінтеграційного блоку уряду.

Завдяки цим зусиллям ЄС у новому регламент робить крок на зустріч скасуванню обмежень, але і створюють рамки для конструктивного вирішення комплексної проблеми.

Але спершу – про цифри.

У 2022 році експорт аграрної продукції з України до ЄС виріс на 68% у вартості (з $7,6 млрд до $12,9 млрд) і на 112% в обсягах (з 14,8 до 31,5 млн тонн). За 5 місяців 2023 року експорт аграрної продукції склав $5,2 млрд і 15,8 млн тонн – зростання у порівнянні з 5 місяцями 2022 року 39% і 111,5% відповідно.

Домінуючим в аграрному експорті в ЄС є експорт зернових та олійних. Про це говорять цифри: $7 млрд та 24,9 млн тонн у 2022 році; $2,7 млрд та 12,3 млн тонн за 5 місяців 2023 року. Темпи зростання склали 227,9% у 2022 році і 172,4% за 5 місяців 2023 року.

Тож сам проєкт переорієнтації торговельних шляхів на ЄС і через ЄС є дуже успішним. Однак тепер змінюється стратегічне завдання. Якщо в березні минулого року головною була реакція на російське вторгнення і блокаду в Чорному морі, то тепер ми маємо також думати про інтеграцію аграрних ринків України та ЄС.

І для цього нам потрібне не лише технічне і торговельне рішення, а й політичне.

Таке рішення прописане у преамбулі нового регламенту Єврокомісії.

Зокрема, Комісія вимагає, щоб сусідні держави-члени ЄС не перешкоджали транзиту української продукції. До таких прикладів ми відносимо практики сповільнення пропуску українських товарів через польський кордон через застосування не завжди потрібних перевірок чи опломбування вантажів із продукцією.

Проте Угорщина і досі не скасувала своїх національних обмежень, які серед іншого встановлюють чіткий час на здійснення транзиту.

У тексті регламенту зазначено, що негативний вплив від таких дій наших сусідів може бути підставою для дострокового скасування зазначених заходів.

Під час зустрічі президента України та президента Єврокомісії 9 травня було домовлено про створення координаційної платформи, яка би займалася проблемними питаннями. Ця вимога України відображена в Регламенті де зазначено, що платформа допоможе покращити контроль на кордоні, покращити пропускну здатність торгових шляхів та загалом знизити вартість логістики.

Амбіція полягає у тому щоб дати рішення справді чутливим питанням таким чином, щоб відійти від логіки торгівельної війни у логіку інтеграції ринків.

Важливо, що координуючу роль виконуватиме Єврокомісія, яка має захищати інтереси всіх держав-членів без винятку.

Такими на перший погляд незначними змінами змінюється підхід до врегулювання проблеми в цілому.

Вже за два тижні відбудеться наступне засідання платформи, де ми будемо говорити і про шкоду, заподіяну українським експортерам, і про проблеми на кордоні, і про порушення торгового права.

За реакцією партнерів стане зрозуміло, чи готові ми конструктивно працювати, чи ця справа завершиться арбітражними розглядами.

Сподіваюся, що усі учасники платформи (Єврокомісія, держави-члени, Україна та Молдова) використають цей шанс, і за 15 тижнів ми налагодимо торгівлю так, щоб обмеження не були потрібні нікому.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів