Повномасштабна війна вже призвела до появи нових форматів та інструментів співпраці Україна-ЄС.

Деякі з них вже почали перетворюватися з інструментів кризового реагування ЄС на довгострокові й амбітні рамки для євроінтеграції України.

Не став виключенням і проєкт "Шляхи солідарності", який Україна та ЄС почали впроваджувати у березні минулого року у відповідь на блокаду українських портів.

І за цей час тимчасовий проєкт Євросоюзу став інструментом, що забезпечує реальну інтеграцію України до ЄС.

Відповідь ЄС на блокаду чорноморських портів

З самого початку повномасштабного вторгнення, агресія РФ проти України охоплювала й блокаду чорноморських портів.

Перші місяці війни блокада була тотальною, й викликала різке зростання цін на зерно в усьому світі, адже Україна повністю забезпечувала поставки 10% всіх обсягів пшениці та кукурудзи на світові ринки (90% цих обсягів експортувалися морським шляхом).

Відповідно до оцінок ООН, перерва у постачанні українських зернових негативно вплинула на продовольчу ситуацію для 345 мільйонів людей у 82 країнах світу.

Поглибленню продовольчої кризи значною мірою запобігла славнозвісна "зернова угода" за участі України, ООН, Туреччини та РФ, яка, попри постійні маніпуляції РФ, проіснувала рік – з липня 2022 до липня 2023 року.

Станом на жовтень 2023 року Україні вдалося відновити експорт з трьох вищевказаних портів новим коридором, який веде до Туреччини через територіальні води Болгарії та Румунії.

Однак, морський шлях – не єдиний, яким українське зерно потрапляє на світові ринки.

Адже все більшої ваги набирають "Шляхи солідарності" Україна-ЄС.

Де-факто заходи щодо активізації експорту українських зернових через країни ЄС почалися у березні 2022 року. Вже у травні Комісія виступила з комюніке про "шляхи солідарності", в якому значний акцент було зроблено на відновленні експорту українського зерна в умовах тоді ще повної блокади портів та подоланні логістичних перепон до цього.

Серед таких перепон стейкхолдери з України та ЄС зазначили різницю у ширині залізничної колії (в Україні використовується широка колія – 1520 мм, а в країнах ЄС – вузька – 1445 мм), брак перевантажувальних потужностей на наземних пунктах перетину, а також недостатню кількість вантажних машин для автомобільних перевезень та неефективність перевірок на кордоні).

З огляду на ці виклики, Комісія запропонувала ряд екстрених заходів для активізації українського експорту через "Шляхи солідарності".

Частина з них мала суто технічний характер, наприклад, заклик до приватних гравців збільшити кількість технічного обладнання для транспортування та перевантаження вантажів, в той час як інші – про них ми поговоримо нижче – сприяють інтеграції України до ЄС у довгостроковій перспективі.

Гра вдовгу

Ініціативу "Шляхів Солідарності", а особливо – її вплив на європейську інтеграцію України, варто розглядати у багатовимірній перспективі.

Так, реалізації повного потенціалу ініціативи сприяють заходи ЄС щодо скасування мит на якомога більшу кількість українських товарів, а також програми підтримки для приватного сектору та фермерів.

Крім того, "Шляхи солідарності" містять три аспекти, що сприяють як євроінтеграції, так і посиленню економіки України.

Це, по-перше, лібералізація автомобільних перевезень, яка означає скасування дозволів щодо виконання двосторонніх і транзитних перевезень автомобільним транспортом між Україною та ЄС.

Попри те, що відповідну угоду було прийнято терміном на один рік влітку 2022 та продовжено ще на рік, існує потенціал до її допрацювання та застосування на постійній основі. Крім того, Угода про автомобільний транспорт із ЄС сприяла лібералізації перевезень між Україною та іншими країнами регіону, які не входять до ЄС, але економічно пов’язані з ним, наприклад, Норвегією та Північною Македонією.

По-друге, запровадження "Шляхів солідарності" дало поштовх інтеграції України та Молдови до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T), яка об’єднує інфраструктуру та транспортні сервіси для всіх видів транспорту, зокрема, залізничного, внутрішнього водного, повітряного та мультимодального.

Наразі мережа включає дев’ять коридорів, та інтеграція до неї України та Молдови означатиме організаційні та інфраструктурні зміни для чотирьох з них, зокрема, Північно-Балтійського та Балто-Чорноморсько-Егейського, коридорів Рейн-Дунай та Балтійське море-Адріатичне море. Інтеграція до мережі TEN-T надасть Україні ряд переваг, зокрема, допоможе усунути існуючі перешкоди для проведення логістичних операцій та зменшення логістичних витрат.

Крім того, реалізація такого амбітного проєкту дозволить отримати інвестиції та створити нові робочі місця в Україні, водночас сприяючи багаторівневій відповіді ЄС на економічні виклики, пов’язані з вторгненням Росії в Україну.

Гарною ілюстрацією останньої тези є нещодавнє відкриття для України фонду "Сполучення Європи" (Connecting Europe), який було створено у 2014 році для інвестицій в проєкти у сфері транспорту, інфраструктури, цифровізації та телекомунікацій.

Сума інвестицій в рамках фонду може сягати 33 мільярдів євро, сприяючи інтеграції українських логістичних шляхів до TEN-T та розвитку їхньої спроможності, що наразі є особливо актуальним для дунайських портів.

***

Доки суспільна увага в Україні прикута до політичного аспекту євроінтеграції та потенційного відкриття перемовин про вступ України до ЄС, відбуваються важливі технічні процеси, які на практиці сприяють наближенню України до Союзу.

На прикладі "Шляхів Солідарності" ми бачимо, що цим процесам сприяє широкий підхід ЄС до конфліктів у третіх країнах, зокрема його фокус на багатофазному залученні, інтеграції різних політик та інструментів і залученні різних гравців, зокрема, у приватному секторі.

Матеріал створено в рамках модулю Жана Моне INTEGTRADE. Фінансується Європейським Союзом.

Проте висловлені погляди та думки належать лише автору (авторам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейської комісії. Ні Європейський Союз, ні Європейська комісія, не можуть нести за них відповідальності.