22 вересня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо підписали оновлену Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Передбачається, що угода набуде чинності або після ратифікації обома сторонами, або з 1 січня 2024 року, залежно від того, яка подія настане раніше.

Спробуємо розібратися, які основні нові умови були погоджені та що має змінитися у торгівлі з Канадою.

Рахуємо мита по-новому

Тарифний графік Канади суттєво не змінився.

З графіка були видалені дев’ять тарифних ліній (різні транспортні засоби), до імпорту яких початково застосовувалася повна лібералізація протягом семи років.

Водночас Канада так і не відкрила свій аграрний ринок для України, залишивши без лібералізації 111 тарифних ліній потенційно важливого для України експорту м’яса птиці, молока, вершків, готової продукції з м’яса птиці, цукру, морозива, молочних продуктів, кормів тощо.

Разом з тим тарифний графік України зазнав суттєвих змін.

Насамперед нагадаємо, що згідно з чинною угодою український графік передбачає перехідні категорії: 1, 3, 5, 7 (де 1 категорія означає, що мита повністю скасовуються з 1 січня другого року дії угоди, а 7 категорія – що мита скасовуються з 1 січня восьмого року дії нової угоди).

Зважаючи на те, що діючий режим вільної торгівлі набув чинності 1 серпня 2017 року, повне скасування мит для 7-ї категорії повинно відбутися з 1 січня 2024 року.

Окрім того, чинна угода передбачає перехідні категорії з літерами А, В, С, Е. Літери А, В, С означають часткову лібералізацію, наприклад 5С означає, що починаючи з шостого року по певному тарифному коду застосовується половина базової ставки і подальша лібералізація не відбувається.

Категорія Е означає, що товар не підлягає лібералізації взагалі.

Тепер подивимося, які ж зміни відбулися з графіком України.

По-перше, Україна повністю виключила з графіка поступок і лібералізувала торгівлю всіма товарами, для яких передбачалися перехідні категорії 1, 3, 5 і 7, що є технічною формальністю, оскільки фактично з 1 січня 2024 року завершиться перехідний період.

До речі, саме з цієї причини оновлена угода вже не передбачає можливості застосування двосторонніх захисних заходів, якщо лібералізація мит призводить до заподіяння шкоди національним виробникам.

По-друге, в оновленому графіку України залишилися тільки букви А, В, С, які означають часткову лібералізацію (наприклад, низка тарифних позицій по м’ясу птиці має перехідну категорію А, тобто зменшення базової ставки на одну п’яту, або С, тобто зменшення базової ставки на половину), та Е, який означає, що за даними категоріями товару лібералізація не відбувається (різні види цукру).

І нарешті, по-третє, Україна встановила річну квоту на імпорт свинини на рівні 20 тисяч тонн, оскільки з 1 січня наступного року завершується перехідний період і по тарифній квоті.

Що нового з правилами походження?

Як відомо, преференції, передбачені угодами про вільну торгівлю, поширюються лише на товари, які походять з країн – сторін відповідної угоди. Якщо товар повністю виробляється в певній країні (наприклад, вирощуються рослини або тварини, видобувається руда тощо), питань не виникає.

Натомість проблеми починаються, коли для виробництва товару імпортуються якісь матеріали/сировина, які в подальшому переробляються в готовий товар.

Зазвичай угоди про вільну торгівлю, як і чинна угода, передбачають, що статус походження точно залишається, якщо матеріали/сировина імпортуються з країни – іншої сторони угоди. Це називається двосторонньою кумуляцією.

Разом з тим чинна угода передбачає можливість застосування діагональної кумуляції. Це означає, що матеріали/сировина постачаються не лише між Канадою та Україною, а й з інших країн, перелік яких погоджують сторони, причому залишається статус походження з Канади/з України.

Діагональна кумуляція має важливе значення для побудови ланцюгів доданої вартості.

Уявімо собі (спрощений приклад), що в країні А виробляється гума, країна А планує виробляти з неї профілі для вікон і потім постачати такі профілі в країну Б. Однак країна А не має угоди про вільну торгівлю з країною Б і до імпорту профілів з країни А країна Б застосовує мито 30%.

Разом з цим таку угоду про вільну торгівлю з країною Б має країна В, причому така угода передбачає можливість використання діагональної кумуляції. В такому випадку, безперечно, країна А зацікавлена у виробничій кооперації з країною В: країна А постачатиме гуму в країну В, країна В перероблятиме її в профілі для вікон і з 0% мита постачатиме в країну Б.

Чинна угода визначає лише можливість застосування діагональної кумуляції. Натомість тепер це питання більш чітко врегульоване. 

Передбачено, що діагональна кумуляція може застосовуватися з країнами ЄАВТ, ЄС, Ізраїлем, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

Обов’язковою умовою використання діагональної кумуляції є те, щоб і Канада, і Україна мали чинні угоди про вільну торгівлю з відповідними країнами.

Україна та Канада мають угоди про вільну торгівлю із зазначеними країнами. Оновлена угода передбачає можливість розширення в подальшому переліку країн для кумуляції (після укладення нових угод про вільну торгівлю Україною та Канадою).

Інвестиції

Оновлена версія угоди призупиняє дію Угоди між Урядом України та Урядом Канади про сприяння та захист інвестицій від 1994 року з дати набрання чинності оновленою угодою на період, допоки ця угода не втратить чинність.

Водночас зазначена угода 1994 року продовжує діяти протягом десяти років після набрання чинності оновленою угодою в частині будь-якого порушення зобов'язань за угодою від 1994 року, яке сталося до набрання чинності оновленою угодою.

При цьому оновлена угода повністю регулює питання здійснення інвестиції між Канадою і Україною, у тому числі, але не виключно, визначення "інвестиція", захист інвестицій, принципи (національний режим і режим найбільшого сприяння), експропріацію і навіть процедуру вирішення спорів між інвестором і державою.

Торгівля послугами

Вперше регулюється міжнародна торгівля послугами між Україною та Канадою.

Оновлена угода закріплює форми надання послуг, які підпадають під сферу її дії, а також національний режим міжнародної торгівлі послугами (який передбачає надання послугам або постачальникам послуг іншої сторони режиму не менш сприятливого, ніж той, який вона надає за подібних обставин своїм власним послугам і постачальникам послуг) та режим найбільшого сприяння (який передбачає надання послугам або постачальникам послуг іншої сторони режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає за подібних обставин послугам і постачальникам послуг з усіх інших країни).

Окрім того, ані Україна, ані Канада тепер не можуть обмежувати доступ на ринок послуг через встановлення обмеження кількості постачальників, загальної вартості транзакцій, загальної кількості операцій, пов’язаних з послугами, інші обмеження.

Якщо застосовуються якісь формальні вимоги (наприклад, ліцензування, сертифікація, наявність певних кваліфікаційних вимог), вони повинні застосовуватися на недискримінаційній основі.

Оновлена угода регламентує детально порядок укладення угод про взаємне визнання професійних послуг. Окрім того, окремо врегульовано фінансові послуги і телекомунікаційні послуги.

Цифрова торгівля

Оновлена угода більш детально регулює умови здійснення електронної торгівлі.

По-перше, сторони зобов’язалися здійснювати більше транзакцій саме в електронному вигляді, зокрема не можуть заперечувати юридичну чинність транзакції/контракту лише на підставі того, що вони мають електронну форму. Окрім того, здійснення регуляторних транзакцій/контрактів не має бути надмірно зарегульованим.

По-друге, передбачається, що Україна та Канада мають заохочувати використання електронної автентифікації та електронних підписів, які повинні мати юридичну чинність у відносинах та перед судами і різними адміністративними органами.

По-третє, Канада та Україна зобов'язалися впроваджувати заходи для захисту споживачів від шахрайства, оманливої, хибної комерційної діяльності, під час їхньої участі у цифровій торгівлі.

По-четверте, оновлена угода зобов’язує сторони забезпечити належний рівень захисту персональних даних, зокрема: обмеження збору даних; можливість вибору; якість даних; визначення мети; обмеження використання; гарантії безпеки; прозорість; індивідуальна участь; і відповідальність за неналежне використання персональних даних.

По-п’яте, оновлена угода зобов’язує сторони створити всі умови для того, щоб не допускати направлення небажаних комерційних електронних повідомлень споживачам, тобто повідомлень, які направляються без отримання згоди споживача або споживачам, які відмовилися від таких повідомлень.

По-шосте,

оновлена угода забороняє застосовувати мита на цифровий продукт.

По-сьоме, згідно з умовами оновленої угоди, Україна та Канада повинні не обмежувати транскордонну передачу інформації електронними засобами, якщо така діяльність спрямована на ведення господарської діяльності підприємства.

Інші зміни

Оновлена угода більш детально регламентує порядок взаємодії України та Канади в контексті захисту довкілля.

Насамперед сторони визнають, що зміна клімату є зростаючою загрозою, яка вимагає термінових і колективних дій. Відповідно, Україна та Канада домовилися працювати разом для обмеження зростання температури до 1,5 градуса Цельсія понад доіндустріального рівня та досягнення нульових викидів парникових газів до 2050 року.

Окрім того, сторони взяли на себе рамкові зобов’язання щодо побудови циркулярної економіки; співпраці з обмеження забруднення повітря; щодо раціонального поводження з хімічними речовинами; щодо вжиття заходів для запобігання та зменшення пластикового забруднення та відходів, у тому числі мікропластику; збереження біорізноманіття тощо.

Замість декларативних положень про боротьбу з корупцією оновлена угода детально регламентує це питання.

Тепер Канада та Україна мають запроваджувати різноманітні адміністративні заходи, які б унеможливлювали/суттєво ускладнювали здійснення хабарництва та корупційних правопорушень, наприклад посилення контролю за відкриттям банківських рахунків та здійснення операцій за ними; сприяли доброчесності держаних службовців (через запровадження об’єктивних процедур відбору, ротації, прозорості діяльності державних службовців, впровадження системи виявлення і недопущення конфлікту інтересів, декларування тощо).

Також регламентується залучення приватних суб’єктів та громадянського суспільства до боротьби з корупцією.

На додачу оновлена угода регулює також й багато інших питань, у тому числі нових. Наприклад, питання торгівлі й гендерних відносин, торгівлі та малих і середніх підприємств, торгівлі та корінних народів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів