Міністерство економічного розвитку та цифровізації Молдови нещодавно повідомило, що Україна скасує антидемпінгове мито на імпорт цементу з Молдови, бо такої домовленості сторони дійшли в результаті двосторонніх переговорів.

Що дивує в цій новині – у Кишиневі стверджують, що таке скасування нібито відбудеться на вимогу молдовської сторони. А головне – в іншому разі Кишинів анонсував ініціювання торговельних розслідувань у секторах, що постраждали від масового імпорту з України.

Такі домовленості, м’яко кажучи, виглядають сумнівно, бо не мають нічого спільного з законом та правилами СОТ.

Більш того,

озвучена версія відверто схожа на шантаж з боку Кишинева.

По-перше, немає правових підстав скасовувати достроково антидемпінгове мито, а по-друге, не існує правових підстав щодо ініціювання таких процесів проти України лише на підставі зростання імпорту. Розслідування може розпочатись лише після звернення бізнесу та за фактом порушення конкуренції – наявності демпінгу, шкоди молдовській промисловості та причинно-наслідкового зв'язку між першим і другим. 

Такі "домовленості" дуже нагадують часи ультиматумів, що висувала раніше Росія в ході торгового діалогу між Україною та Євразійським економічним союзом.

То невже Київ піддався на такий ультиматум? І які наслідки це може мати?

Спробуємо з'ясувати, детально розібравши цю історію.

21 травня 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ) застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну цементу, на рівні: 57,03% до цементу з Республіки Білорусь; 94,46% до цементу з Республіки Молдова; 114,95% до цементу з Російської Федерації.

Застосування таких високих ставок мита свідчить про наявність порушення конкуренції з боку цих трьох країн і необхідності захисту українських товаровиробників.

Заходи застосовані строком на п’ять років і діють до червня 2024 року. Вони можуть бути продовжені у разі ініціювання національним виробником процедури перегляду, у ході якої Мінекономіки та МКМТ мають з’ясувати доцільність або недоцільність їх продовження. 

Зазвичай такий процес триває близько року. Світова практика показує, що такі перегляди порушуються автоматично, якщо звернувся національний виробник.

До прикладу, США застосовують до України такі заходи за деякими товарами понад 20 років, бо колись українські заводи демпінгували на американському ринку.

Антидемпінгове мито – це інструмент для вирівнювання конкуренції, а не політична монета для обміну. Заходи застосовуються за результатом розслідування, що проводиться відповідно до норм СОТ за скаргою національного виробника, який протягом року доводить порушення конкуренції. Процес є відкритим для всіх зацікавлених сторін.

Скасування захисних заходів має відбуватися за зверненням бізнесу, а не урядовців.

Та лише за процедурами, які чітко передбачені законом та правилами СОТ.

Крім того, рішення про застування заходів приймається колегіально МКМТ. Скасування антидемпінгового мита теж має затверджувати МКМТ, а не Мінекономіки чи міжурядові комісії.

Саме тому домовленості щодо таких рішень на засіданні міжурядових комісій є неприпустимими.

Подібні обіцянки на українсько-молдовській міжурядовій комісії означатимуть, що на МКМТ може чинитися тиск, а майбутнє її рішення про скасування антидемпінгового мита буде упередженим, політичним і неправовим.

Тим більше, що два місяці тому МКМТ припинила проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту цементу виробництва Рибницького цементного комбінату походженням з Республіки Молдова, аргументуючи це тим, що продовження дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням з Росії, Білорусі та Молдови, у тому числі виробництва ЗАТ "Рибницький цементний комбінат", є необхідним для запобігання демпінгу, а отже, вирівнювання конкуренції.

У своєму рішенні Комісія визнала, що в разі анулювання дії цих заходів існує ймовірність поновлення заподіяння шкоди українським виробникам, та повідомила, що заходи відповідають національним інтересам України.

Під час процедури перегляду, яка тривала півтора року, в Мінекономіки аналізували матеріали і вивчали нові докази, щоб дійти висновку, що українських виробників треба захищати. У той час як двом головуючим на українсько-молдовській міжурядовій комісії було достатньо декілька годин роботи, щоб визначити, що такі заходи мають бути достроково скасовані.

Чому це важливо? У Молдові є два виробники. Перший – Lafarge, який в рамках розслідування не зміг подати належним чином документи, тому не отримав розрахунок індивідуальної маржі антидемпінгового мита та не зміг укласти цінові зобов’язання.

І другий – Рибницький цементний комбінат, саме за його даними був розрахований високий рівень антидемпінгового мита, що застосовується до всього імпорту з Молдови.

Останній є бюджетоутворюючим підприємством невизнаного Придністров’я, який на період дослідження отримував газ з Росії на особливих умовах і, за інформацією з відкритих джерел, контролюється Алішером Усмановим, що перебуває у санкційних списках.

Скасування антидемпінгового мита щодо імпорту товару з Молдови автоматично потягне скасування мита на імпорт товару з РФ та Білорусь.

Річ у тім, що розслідування було порушено одночасно для всіх трьох країн і дані щодо шкоди розглядались сукупно. Тож на ринку України може з’явитися демпінговий цемент не лише з Молдови, а теоретично – з Росії та Білорусі.

Принаймні, в останнього є певний шанс опинитися на українському ринку – заборони на ввезення білоруських товарів, аналогічної забороні для російських, наразі не існує.

Залишається сподіватися, що повідомлення з Кишинева не відповідає дійсності. І що Київ і надалі не піддаватиметься на шантаж.

Особливо в ситуації, якщо цей крок може додатково призвести до повернення товарів з країн, що вчиняють проти нас агресію.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів