Візит, який має стати початком перезавантаження українсько-польських відносин. Навіть попри те, що забагато факторів перешкоджають такому перезавантаженню.

22 січня з візитом до Києва приїде прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Цей візит планувалося здійснити ще раніше, проте на перешкоді планам стояло продовження блокування польськими перевізниками кордону з Україною.

Дональд Туск хотів говорити у Києві про стратегічні відносини країн, а не про цю проблему, а тому був змушений чекати розблокування кордону.

Минулого тижня польському уряду вдалося дійти компромісу з блокувальниками кордону. Для Києва це важливо, особливо зважаючи на те, що компроміс не містить обіцянок польського уряду поставити питання про непродовження дії "транспортного безвізу" для України, хоча й містить додаткові умови для його продовження. 

Втім, ця угода містить інші пункти, виконання яких буде непростим для України. Зокрема, польський уряд має лобіювати, щоб робота одного з пунктів перетину кордону була лише для поляків – що явно суперечить українському законодавству.

Також немає гарантій, що найближчим часом кордон не буде заблокований знову – про таку можливість (щоправда, лише на декілька годин) вже заявляли польські фермери.

Тож вікно можливостей для перезавантаження відносин між країнами може виявитися дуже нетривалим.

І тим важливіше для Києва та Варшави повною мірою скористатися наявними можливостями.

Важливо, що ця пауза дала можливість і Києву краще підготуватися до візиту. У цьому контексті важливою стала особиста розмова у Давосі президентів Володимира Зеленського та Анджея Дуди, зважаючи на гостру боротьбу, що триває у Польщі між новою владою, уособленням якої є Туск, і попередньою партією влади "Право і справедливість", чиї інтереси зараз захищає Дуда.

За таких обставин зустріч президентів України та Польщі має стати сигналом: Київ цінує відносини і з нинішньою владою, і з попередньою. І жодним чином не хоче бути інструментом політичної боротьби у сусідів.

Повертаючись до візиту Дональда Туска, постає питання: чого від нього можна чекати?

По-перше, голова польського уряду не зможе оминути другу велику проблему у відносинах наших країн, що з'явилася минулого року – запровадження Варшавою заборони на імпорт української пшениці, кукурудзи та ріпаку.

Тут очікувати якогось швидкого прориву явно не варто. Хоча б тому, що питання захисту польських селян від українського імпорту підтримується переважною більшістю поляків. Будь-який уряд не зможе це ігнорувати. Особливо зважаючи на те, що вже навесні – 7 та 21 квітня – у Польщі пройдуть місцеві вибори.

А до того ж не виключено, що цього року відбудуться й дострокові парламентські вибори – нехай президент Анджей Дуда і виключає розпуск парламенту, він незабаром має отримати формальні підстави для цього кроку.

Та ігнорувати проблему аграрного ембарго все ж таки не можна. Хоча б тому, що в такому разі у Києва не буде альтернатив, окрім як винести вирішення проблеми на рівень Єврокомісії. А це – вкрай небажаний сценарій для будь-якого польського уряду.

Тож можливим компромісом може стати домовленість про поступову заміну заборони ліцензуванням. Цю пропозицію Київ озвучив ще уряду Матеуша Моравецького, але так і не отримав від нього відповіді.

Втім, цього разу проблема аграрного ембарго додатково ускладнена заявами нового міністра агрополітики Чеслава Секерського про те, що ембарго діятиме безстроково. Також він порушив питання розширення дії ембарго на цукор, курятину, яйця, ягоди та яблучний концентрат.

Показово, що Дональд Туск досі не коментував заяви свого міністра. Тож якщо ці заяви не відповідають позиції уряду – Київ є найкращим місцем, щоб оголосити це.

Натомість існує сфера, де можна очікувати швидких проривів. Йдеться про політику пам’яті.

Варто нагадати, що в Україні досі діє мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи щодо жертв конфлікту на Волині 1943 року.

У 2019 році президента Зеленський та Дуда домовилися про зняття мораторію, проте це не було реалізовано через те, що польська сторона так і не зробила свою частину домовленостей – не відновила у початковому вигляді поховальну плиту на могилі українських бійців на горі Монастир.

Тема українського мораторію є досить болісною для польського суспільства.

Тому якщо Дональд Туск зуміє вирішити цю ситуацію, це стане для нього потужним аргументом у суперечці з попередньою владою.

Ще один показовий момент: чи стане Дональд Туск порушувати у Києві безпекові питання?

Зокрема, хоча питання передачі зброї де-факто належать до компетенції уряду, за влади партії "Право і справедливість" вони часто делегувалися президенту Дуді. Нинішній конфлікт уряду Туска з президентом робить малоймовірним продовження такої практики.

Тож з високою ймовірністю Дональд Туск надішле з Києва сигнал, що його уряд повертає собі питання передачі озброєння Україні.

А разом із тим від цього візиту можна очікувати й оголошення про приєднання Польщі до переговорів про "безпекові гарантії" для України. Виглядає дуже дивно, що наш ключовий союзник виявився однією з небагатьох країн ЄС, з ким ми досі не почали вести такі переговори.

У Варшаві раніше натякали, що початку таких переговорів має передувати якійсь позитивний сигнал від Києва. Не виключено, що Дональд Туск вирішить змінити цю умову та оголосить про початок переговорів.

І нарешті, від цього візиту можна чекати кінця інтриги із призначенням нового посла України у Польщі.

Попри те, що чинний посол Василь Зварич був призначений на цю посаду менш ніж два роки тому, вже фігурувала інформація про його переведення до Праги.

Своєю чергою, за даними "ЄвроПравди", в ОПУ готують суттєве посилення дипломатичних відносин із Варшавою, призначивши на посаду посла одного з найближчих до Володимира Зеленського дипломатів.

І це також має стати свідченням початку перезавантаження відносин України та Польщі.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів