Печальное будущее мировой торговли: о чем договорилась и не договорилась ВТО
З 26 лютого по 2 березня відбувалася 13-та Міністерська конференція Світової організації торгівлі (СОТ) - організації, яка переживає зараз не найкращі часи.
Конференція проводилася в ситуації, коли з грудня 2019 року заблокована робота системи вирішення спорів СОТ, адже через блокування призначення нових членів Апеляційний орган СОТ припинив існувати.
І хоча наразі члени СОТ намагаються знайти можливі альтернативи, однак глобально це питання залишається невирішеним.
Крім того, страждає і функція перемовин, адже 164 членам СОТ з різними стартовими можливостями, з різними інтересами складно дійти консенсусу і проголосувати за ті чи інші рішення.
Тож на 13-ту Міністерську конференцію було багато сподівань щодо прийняття важливих рішень для майбутнього СОТ і міжнародної торгівлі. А чи вдалося?
З однозначного позитиву: родина СОТ вперше за останні вісім років вітала нових членів.
26 лютого було затверджено вступ до СОТ двох країн: Союзу Коморських островів та Демократичної Республіки Східний Тимор.
З іншими досягненнями дещо гірше. Зокрема, за результатами конференції було прийнято фактично сім рішень та декларацій.
Серед них: рішення щодо продовження роботи по Робочій програмі про малі економіки; рішення про заходи СОТ з підтримки плавного переходу країн, які виходять з категорії найменш розвинених; декларацію про посилення співпраці у сфері регулювання для зменшення технічних бар’єрів у торгівлі; декларацію щодо точного, ефективного та оперативного виконання положень про спеціальний і диференційний підхід в Угоді про санітарні та фітосанітарні заходи та в Угоді про технічні бар’єри в торгівлі; рішення про Робочу програму з електронної комерції, а також рішення про скарги без порушень (non-violation) та про ситуативні скарги (situation complaints) на підставі Угоди про аспекти прав інтелектуальної власності, пов’язані з торгівлею (TRIPS).
Варто визнати, жоден із них не можна назвати проривним.
Великі очікування пов'язували зі ще одним прийнятим рішенням - про реформу процедури вирішення спорів, проте й воно не виправдало себе. Прийняте рішення просто зафіксувало, що сторони дійсно проводять перемовини з даного питання, а також намір продовжити перемовини в подальшому.
Також під час конференції обговорювали багато інших нагальних проблем, пов’язаних з різними аспектами міжнародної торгівлі. Разом з цим, хотілося б наголосити на двох важливих ініціативах, щодо яких було досягнуто значного прогресу.
- Договір про сприяння інвестиціям для розвитку (INVESTMENT FACILITATION FOR DEVELOPMENT AGREEMENT) (Договір про інвестиції)
Основною метою цього договору є вдосконалення прозорості заходів, які пов’язані з інвестиціями, у тому числі щодо адміністративних процедур. При цьому Договір не стосується/не скасовує/не змінює двосторонніх інвестиційних угод.
Серед основних цілей Договору про інвестиції можна назвати:
1) застосування режиму найбільшого сприяння для інвестицій, які здійснюються в подібних умовах, та для інвесторів;
2) передбачено зобов’язання публікувати всі заходи, які застосовуватимуться до інвестицій, до їх вступу у силу та надавати усім зацікавленим сторонам можливість їх прокоментувати;
3) якщо для здійснення інвестиції потрібні якісь дозволи/погодження, члени СОТ зобов’язані заздалегідь публікувати інформацію про всі вимоги, дотримання яких є обов’язковим для отримання дозволу/погодження; передбачаються принципи для встановлення строків розгляду документів для отримання дозволів/погоджень; передбачається, що адміністрування будь-яких таких заходів повинно бути розумним, об’єктивним та неупередженим тощо;
4) передбачається обов’язок нотифікувати новостворений Комітет зі сприяння інвестицій про всі чинні акти, які стосуються інвестицій та про всі зміни до них;
5) всі платежі не повинні мати заборонного/обмежуючого ефекту щодо здійснення інвестицій і повинні бути розумні;
6) члени СОТ зобов’язалися здійснювати інвестиції для забезпечення сталого розвиту, у тому числі запроваджувати міжнародні принципи відповідальної підприємницької діяльності, уникати корупції тощо.
Україна наразі не приєдналася до відповідної спільної декларації і, відповідно, до Договору про інвестиції.
Зазначена ініціатива охоплює: (а) вимоги і процедури щодо ліцензування; (б) кваліфікаційні вимоги і процедури; (в) технічні стандарти у сфері торгівлі послугами.
Що стосується власне зобов’язань, які беруть на себе члени СОТ, то вони, окрім іншого, є такими:
1) забезпечення прозорості доступу на ринок послуг (обов’язкова публікація інформації щодо відповідних вимог/процедур через електронні засоби зв’язку; забезпечення ефективних механізмів для відповіді державними органами на запити постачальників послуг; можливість зацікавленого бізнесу/інших стейкхолдерів коментувати проєкти нормативних актів тощо);
2) забезпечення юридичної визначеності та передбачуваності (встановлення орієнтовних строків для розгляду заявок; своєчасність обробки заявок; надання інформації державними органами про статус обробки заявок; зобов’язання державних органів письмово інформувати заявників про причини відхилення заявок тощо);
3) спрощення процедур торгівлі (консолідація необхідної інформації на єдиному спеціалізованому онлайн-порталі; подання заявок/документів в електронному вигляді та через один компетентний орган; встановлення розумних проміжків часу для подання заявок; заборона дискримінації між чоловіками та жінками в рамках дозвільних процедур для постачальників послуг тощо).
Специфікою даної ініціативи є те, що вона поширюється на графіки послуг, окремо надані членами СОТ. Україна приєдналася до даної ініціативи і ще у листопаді 2021 року подала свій графік послуг, на які поширюватиметься дія нової ініціативи.
Дуже складно назвати 13-ту Міністерську конференцію проривною/винятковою в контексті досягнутих результатів.
Це особливо песимістично, враховуючи те, що наступна така конференція відбудеться за два роки.
А якщо на цей момент президентом США буде Дональд Трамп, майбутнє СОТ виглядає дуже туманно, оскільки він завжди критично ставився до СОТ і навіть погрожував вийти з цієї організації…
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів