Ключове, що поєднує нас з Європою – це цінності.

День Європи, який наша країна вдруге відзначає спільно з Євросоюзом, 9 травня, є втіленням найважливіших прагнень – єдності та миру. На своєму євроінтеграційному шляху, Україна послідовно демонструє відданість цим цілям.

Україна, як повноправний член ЄС, безумовно стане сильнішою, це не викликає жодних сумнівів.

Однак інтеграція нашої держави посилить й сам Євросоюз. Сьогодні, до Дня Європи, відповідаю на питання: "Як саме?".

За останній рік в ЄС опублікували низку досліджень, присвячених майбутній інтеграції України. Основний висновок: попри повномасштабну війну, зберігається значний потенціал до зростання, і ми маємо ряд сфер, завдяки яким зможемо суттєво посилити Євросоюз.

Поговоримо про них.

Інвестиція у спільну безпеку ЄС

Після вступу України в ЄС, матимемо одну з найбільших армій із практичним досвідом протистояння повномасштабній агресії країни, яка суттєво переважає кількісно, ресурсно, фінансово.

Україна посилить ЄС своїм багаторічним досвідом ефективного самозахисту від Росії – знаного експерта у розпалюванні регіональних воєнних конфліктів, а також насадженні та розповсюдженні пропаганди по всьому світу.

Нинішня війна в Україні – наймасштабніша в Європі з часів Другої світової. На сьогодні українські військові мають практичний досвід роботи в реальних бойових умовах з таким розмаїттям інструментів та техніки, якого не має жодна інша країна не лише Європи, але і світу.

Наші IT спеціалісти вже зараз можуть бути надзвичайно корисними ЄС у сфері кіберзахисту і застосуванні новітніх технологій. Наші експерти із стратегічних комунікацій мають унікальну експертизу у протистоянні російській машині пропаганди та постійних ІПСО.

НАТО вже змінює свої підходи та адаптує стратегію відповідно до бойової практики України, а Євросоюз переосмислює стратегію і задачі для свого військово-оборонного комплексу.

Без України безпекові стратегії обох інтеграційних утворень немислимі – це не порожні слова.

Буквально цього тижня у Брюсселі відбувся Форум оборонних індустрій Україна-ЄС. У результаті маємо рішення про можливість використання Європейського фонду миру (European Peace Facility) для компенсації витрат країнам ЄС у разі, якщо вони купуватимуть озброєння для Сил оборони України від українських виробників.

Найбільший транспортний хаб Європи

Україна спроможна розширити європейську логістичну мережу на схід, ставши новим  транспортним вузлом в межах транспортних коридорів Європа-Азія.

Зокрема, надзвичайно важливим для економіки Європи є морський транспорт. Приєднання України до Єдиного ринку ЄС сприятиме реалізації потенціалу України як транзитної країни.

За оцінками фахівців, до великої війни наші порти функціонували лише на 50% потужності, маючи великий потенціал до збільшення пропускної спроможності.

Наразі майже неможливо його реалізувати через постійні російські атаки. Однак, навіть у цих надскладних умовах, наші порти продовжують працювати – завдяки Українському коридору експортовано 33,8 млн тонн продукції з початку його роботи.

Блокада чорноморських портів спонукала розвиток перевезень Дунаєм. На сьогодні маємо збільшення перевезень цим шляхом майже вдвічі порівняно з довоєнними показниками.

Сільське господарство

Україна – це останній великий ринок на континенті поза межами ЄС.

Зараз переважно на український агросектор дивляться з точки зору викликів для євроінтеграції, але це також і можливості.

Попри війну, Україна продовжує не тільки експортувати свою продукцію, але й імпортує її з ЄС.

Маємо значний потенціал для розвитку переробної галузі і створення нових виробництв. Наша інтеграція позитивно вплине на безпеку продовольства ЄС та позицію Союзу в глобальній сільськогосподарській торгівлі.

Приєднання України до ЄС суттєво вплине на посилення незалежності розширеного ЄС від постачання агропродукції з третіх країн та посилить харчову безпеку як України, так і ЄС.

Окрім цього, Україна також є гарантом харчової безпеки в країнах Африки та Близького Сходу, які суттєво залежать від відносно дешевої продукції для уникнення голоду в цих країнах.

Продовження експорту зернових з України до цих країн, проте вже в складі ЄС, зробить вже сам Євросоюз гарантом харчової безпеки в цих регіонах, що матиме значний вплив як на безпеку всередині Союзу (зменшення кількості мігрантів з бідних країн), так і на зростання його впливу на міжнародній арені.

Український досвід виробництва, більш стійкий до зовнішніх стресів та направлений на максимальну ефективність, можна буде передавати та підлаштовувати під реалії європейських виробників.

Так агросектор Євросоюзу стане ще ефективнішим та конкурентоздатнішим.

Економічна складова розширення

Попередня хвиля розширення вже перетворила ЄС на найбільший інтегрований ринок у світі.

Відкрилися численні нові торговельні та фінансові потоки, були сформовані нові ланцюги доданої вартості, відкрились нові виробництва та створені тисячі нових робочих місць. Приплив прямих іноземних інвестицій у відсотках від ВВП нових членів ЄС подвоївся з 2004 по 2012 рік.

Це призвело до загального зростання добробуту в ЄС.

Відповідно, майбутнє розширення теж варто розглядати з урахуванням додаткових можливостей для зміцнення конкурентоспроможності економіки ЄС. Переважно йдеться про збільшення можливостей для торгівлі, посилення енергетичної безпеки, підвищення стійкості, більшу захищеність ланцюгів постачання, ширший вибір товарів та послуг тощо.

І головне – меншу залежність Єдиного ринку ЄС від третіх країн у сировині і складових для товарів за рахунок потенційного включення майбутніх нових членів ЄС в ланцюги постачання або ж перенесення виробництв у ці країни.

Враховуючи досвід попередніх років, а також потенціал української економіки та вплив європейської економіки на післявоєнне відновлення України, можемо стверджувати, що з Україною Єдиний ринок ЄС продовжить стрімко розвиватися.

Ціна вступу України

Приєднання кожного нового члена до Європейського Союзу має свою ціну. Україна – не виключення.

Так, наприклад, за розрахунками європейського дослідницького центру "Брюггель", загальна річна вартість інтеграції України становитиме приблизно 0,13 відсотка ВВП ЄС.

Наш плановий вступ також може потребувати збільшення бюджету ЄС на близько 20%. Водночас все це малоймовірно змінить поточні позиції країн-членів ЄС – як отримувачів коштів Євросоюзу, так і платників.

Важливо також розуміти також, що

з приєднанням України збільшуватиметься не лише частка видатків, але й прибутків ЄС.

Вступ України сприятиме збільшенню загального ВВП ЄС через торгівлю, прямі іноземні інвестиції, збільшення рівня зайнятості, виробництва, податкових надходжень.

Україна як член Союзу також буде робити свій внесок до бюджету спільноти. Частина витрачених на нашу інтеграцію коштів повернеться до ЄС завдяки європейським компаніям, які братимуть участь у відновленні України.

До того ж, найчастіше, коли ми говоримо про витрати ЄС на Україну, йдеться про фінансування відновлення та підтримки макроекономічної стабільності в умовах війни, що є окремим напрямом. Європейський Союз вже запустив відповідний фінансовий інструмент – Ukraine Facility.

Звісно, залишається фактор великої війни та щоденних руйнувань, що суттєво ускладнює будь-які прогнози.

Попри це, в ЄС є розуміння цінності та важливості інтеграції України для розвитку та безпеки Об’єднаної Європи. Саме тому у столицях ЄС не лише аналізують переваги та витрати на інтеграцію України, а також те, як необхідно оновити європейські політики перед черговою хвилею розширення.

Йдеться про процедури ухвалення рішень, спільну аграрну політику, політику згуртованості, реалізацію Європейського Зеленого Курсу тощо.

Процес інтеграції – це завжди великий виклик як для країни-кандидата, так і самого ЄС.

І, що важливо, досвід попередніх розширень засвідчив: ці виклики долаються спільно на основі консенсусу, пошуку взаємовигідних рішень.

Так само буде і в історії нашого вступу - ми вже до цього готуємось та пишемо її разом з нашими партнерами.

Все це можливо, бо ціннісно, політично та економічно Україна вже є невіддільною частиною вільної та сильної європейської родини.