Якою є реальна позиція Китаю щодо російсько-української війни? І які фактори впливають на зовнішній курс Пекіна?

В ситуації, коли офіційні заяви китайського уряду мають дуже мало конкретики і часто містять лише ідеологічні штампи, важливим джерелом для дослідження політики Пекіна є роботи провідних китайських науковців.

Саме тому варто звернути увагу на свіжу статтю професора Шанхайського університету іноземних мов Хуан Цзіна (黄靖), який досліджував наслідки для Китаю повторного обрання президентом США Дональда Трампа.

Ключова теза цієї роботи полягає в тому, що можлива угода між США та Росією щодо України, яку прагне досягнути Дональд Трамп, може привести до покращення американо-російських відносин, та врешті-решт, створить передумови для формування альянсу США і Росії проти Китаю.

Тож, оскільки це може принести Китаю серйозні ризики, врегулювання війни може бути ризиковим для Пекіна.

Наразі невідомо, наскільки ця точка зору поширена в китайських експертних та урядових колах, але зважаючи на те, що Хуан Цзін має значний досвід з досліджень китайсько-американських відносин, тривалий час проживав в США та працював у відомих західних та китайських університетах (включаючи Інститут Брукінгса, Гарвардський та Стенфордський університети, Інститут публічної політики ім. Лі Куан Ю та інші), – його думка може відображати дискусії, які ведуться в уряді та експертному середовищі Китаю.

Враховуючи це, вона повинна братися до уваги українськими експертами під час аналізу логіки та дій Пекіна щодо російсько-української війни та можливості залучення Китаю до української формули миру і переговорного процесу.

Хуан Цзін згоден, що обрання Дональда Трампа несе нові серйозні ризики для Китаю, зокрема посилення його стримування, запровадження нових мит на китайські товари тощо, водночас, на його думку, вони не будуть катастрофічними, оскільки китайсько-американські торговельні відносини є пов’язаними та глибоко інтегровані до світової економіки.

Політолог підтвердив наміри Китаю як "однієї з двох великих держав" виграти стратегічну конкуренцію проти США, в тому числі за рахунок завоювання прихильності більшої частини світу (маючи на увазі Глобальний Південь). Цікаво, що серед "двох великих держав" (两个大国) не згадано Росію, проте її роль є важливою для Китаю в інших аспектах.

Зокрема, найбільшою проблемою для Китаю з приходом Трампа, на думку політолога, є умови врегулювання російсько-української війни, внаслідок яких відносини Росії з США можуть покращитися, що створить передумови для формування американо-російського союзу проти Китаю.

Такий сценарій політолог називає "Ніксон 2.0", роблячи аналогію з візитом американського президента Річарда Ніксона до Китаю в 1972 році, внаслідок чого США нормалізували відносини з КНР, змогли вбити клин між Китаєм та СРСР та отримали значні переваги для перемоги в холодній війні проти Радянського Союзу.

Відмінність від подій 50-річної давнини полягає в тому, що "Ніксон 2.0" передбачає, що тепер США об’єднають зусилля з Росією для протистояння Китаю.

Трьома необхідними умовами для врегулювання автор назвав:

а) готовність Росії до співпраці (яка буде досягнута тим, що Трамп збереже за Росією окуповані українські землі та не прийматиме Україну до НАТО);

б) згода Європи на врегулювання, яка відбудеться, якщо Трамп переконає Путіна не розширювати експансію далі на захід;

в) відставка Володимира Зеленського.

Політолог вважає, що після цього Росія і Україна почнуть переговори про перемир'я, і стратегічне оточення Китаю погіршиться, оскільки США почнуть зближення з Росією та навіть розпочнуть "глобальний стратегічний розворот".

Іншим важливим моментом є те, що автор значно зменшує суб’єктність України.

Це підтверджує раніше зафіксовані ознаки, що Китай не вважає Україну самостійним та незалежним гравцем зі своїми власними інтересами. Зокрема, політолог використовує вираз "проксі-війна" (代理人战), проводить аналогію між Зеленським і прозахідними лідерами Афганістану, В’єтнаму та Південної Кореї, які свого часу були усунені від влади, а також стверджує про узгодження кадрових рішень Зеленського із Заходом тощо. 

Які висновки з цього варто зробити Україні? 

1. Безвідносно до реалістичності описаного сценарію, логіка мислення китайських інтелектуальних кіл є вартою вивчення та аналізу, оскільки може допомогти зрозуміти справжні, а не декларовані наміри Китаю та спрогнозувати його подальші дії.

2. Наразі невідомо, наскільки описаний сценарій "Ніксон 2.0" є поширеним у китайських урядових колах, що потребує додаткових досліджень.

Водночас, навіть, якщо наразі такий розвиток подій виглядає складним для реалізації, його теоретичні обговорення можуть посилити сприйняття керівництвом Китаю, що мир в Україні несе потенційні ризики для його інтересів.

3. Якщо це припущення є справедливим, то можна прогнозувати, що Китай:

а) не буде зацікавлений у досягненні миру, який може нормалізувати відносини США з Росією;

б) уважно спостерігатиме за умовами переговорів;

в) намагатиметься запобігти феномену "Ніксон 2.0";

г) намагатиметься не погіршити відносини з Росією, щоб не посилити переконання Москви в необхідності дружби проти Китаю.

Останній аспект зменшуватиме ймовірність дій, на які очікує український уряд, – тиск на Росію або інші дії, які Росія може сприймати як недружні.

4. Крім цього, не виключено, що дискусії щодо пожертвування українськими інтересами заради союзу проти головного суперника – Китаю – можуть відбуватися в оточенні Трампа, тому слід завчасно їх виявити та не допустити (або зменшити) негативні наслідки для України.

Стаття підготовлена у рамках проєкту "China Power" New Geopolitics Research Network (NGRN)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів