Ось уже як дві доби світ живе з усвідомленням, що новим президентом США стане непередбачуваний Дональд Трамп. А до того ж республіканці здобули більшість щонайменше у Сенаті (контроль над Палатою представників поки залишається невизначеним).

І це означає, що новообраний президент практично отримує можливість реалізовувати свою політику без системи стримувань та противаг з боку демократів.

Україна, як і весь демократичний світ, має перелаштуватися і вивести співпрацю з республіканською адміністрацією на новий якісний рівень. Відносини між новообраним президентом Трампом та президентом Зеленським не завжди були простими. Власне, телефонна розмова між двома президентами у 2019 році, яка увійшла в історію під назвою "Україногейт", стала однією з причин імпічменту Трампа і створила напругу у відносинах між двома президентами.

Крім того, Дональд Трамп, відомий усьому світу своєю непередбачуваністю, прямолінійністю та наполегливістю, з недовірою ставиться до союзників, які могли використовувати міжнародну підтримку виключно на свою користь. Тож під час своєї виборчої кампанії Дональд Трамп неодноразово натякав на ймовірність скорочення військової допомоги Україні, ставлячи в пріоритет питання внутрішньої політики.

 Через "історичне минуле", а також різні підходи до дипломатії відносини між двома президентами є дещо прохолодними.

Проте це не означає, що українська дипломатія не здатна впоратися з новим викликом. 

Володимир Зеленський одним з перших світових лідерів привітав Трампа і висловив вдячність за підхід "мир через силу". А в ніч проти 7 листопада між ними вже відбулася перша телефонна розмова.

Зрештою, які б страшні прогнози не окреслювали експерти у зв'язку з перемогою республіканців, варто зазначити, що під час першого терміну на посаді президента саме Дональд Трамп став продавати американську зброю Україні, а також погодив санкції проти "Північного потоку-2", тобто Україна отримала суттєву допомогу саме за лідерства республіканців.

В основі зовнішньої політики США будуть принципи відвертого транзакціоналізму, тобто міжнародні відносини базуватимуться на принципах "угоди", ігноруючи іноді довгострокові наслідки прийнятих рішень. Під час виборчої кампанії цього разу Трамп пообіцяв зайнятися низкою внутрішніх питань, включаючи імміграцію та інфляцію.

Він також дав зрозуміти, що повернеться до своєї зовнішньої політики "Америка насамперед" (America First), що означає більшу ізоляцію та зменшення міжнародної співпраці.

Однак це не завадило Трампу робити гучні заяви про здатність завершити війну Росії проти України протягом 24 годин після вступу на посаду, встановити мир на Близькому Сході та домінувати над Китаєм, одним із найбільших геополітичних суперників США.

У своїй переможній промові новобраний президент США Дональд Трамп заявив, що один з його основних пріоритетів – "зупиняти війни", зазначивши: "У нас не було воєн, чотири роки у нас не було воєн. За винятком того, що ми перемогли ІДІЛ… ми перемогли ІДІЛ у рекордні терміни, але ми не мали воєн".

Трамп часто стверджував, що війна між Україною та Росією не відбулася б, якби він був президентом, і обіцяв завершити її, іноді заявляючи, що зможе зробити це за один день.

Під час дебатів у серпні Трамп відмовився висловитися щодо свого розуміння перемоги України. У вересні з'являються висловлювання, що "можливо, доведеться зробити деякі поступки" Росії і що "будь-яка угода, навіть найгірша, буде кращою за те, що ми маємо зараз".

У вересні цього року Володимир Зеленський зустрічався особисто з Дональдом Трампом, обговорив з ним шляхи закінчення війни в Україні і представив план перемоги. На цій зустрічі Трамп наголосив на важливості "взаємовигідної угоди для обох сторін". 

Звичайно, попереду складна дипломатична робота на різних рівнях, але наближені до Трампа кола запевняють, що обраний президент укладе угоду з жорсткими наслідками для росіян.

Існує також припущення, що Дональд Трамп вимагатиме від України поступок Росії, а від європейських союзників – більшої лояльності, що в кращому разі призведе до фальшивої співпраці, а в гіршому – до накопичення невирішених проблем. 

Відносини з новообраним президентом також мають базуватися на принципах "угоди".

А це означає, що Україні доведеться піти на певні поступки, щоб обійти червоні лінії у зовнішній політиці США.

Звичайно, мова не може йти про поступки в сфері безпеки або територіальної цілісності, про що неодноразово заявляли у Києві. А якими тоді можуть бути ці поступки? Чи будуть вони болючими для України? Ясність у цьому з'явиться лише після призначення зовнішньополітичної команди Дональда Трампа.

Проте наразі можна окреслити певні обриси зовнішньої політики США за другого президентства Трампа. І на підставі цього зробити певні припущення. 

Зокрема, важливим для нового президента США є замороження відносин з Китаєм, що може включати повне виключення Китаю з процесу відновлення України.

В рамках своєї кампанії з підтримки американського виробництва Трамп пообіцяв виборцям, що запровадить митні тарифи на товари з Китаю на рівні 60% або більше. За таких обставин можливе залучення Китаю до питань відновлення України, безумовно, дратуватиме Трампа та його адміністрацію.

Відповідно, виключення Китаю з процесу відбудови України підтвердить прихильність Києва до своїх західних партнерів і відповідатиме очікуванням консервативної адміністрації США.

Безумовно позитивним сигналом для адміністрації Трампа буде посилення співпраці України з найближчими сусідами: Польщею, Румунією та Угорщиною.

Важливим аспектом стане співпраця з Румунією для відбудови півдня України. Враховуючи географічне розташування Румунії та спільні інтереси у розвитку Чорноморського регіону, розглядається можливість створення спільного логістичного хабу.

Цей хаб може включати порти Рені, Ізмаїл (Україна), Джурджулешти (Молдова), Бреїла, Галац (Румунія). Дунай є важливим маршрутом для транспортування вантажів і може стати ключовим для забезпечення зв’язку та економічного зростання.  

Окремо можна розглянути регіональні енергетичні проєкти з використанням традиційних джерел енергії – нафти та газу. Румунія має значні запаси вуглеводнів у Чорному морі, і спільні проєкти можуть залучити американські компанії, такі як ExxonMobil та Chevron, які вже працюють у регіоні. 

Враховуючи важливість атомної енергетики для забезпечення енергопостачання в регіоні до пріоритетних проєктів варто віднести також розвиток малих модульних реакторів (SMR). Румунія вже є першою країною в Європі, де США розвивають цю технологію в партнерстві з американськими компаніями, такими як NuScale Power.

Це також посприяє енергетичній незалежності України та зменшенню її залежності від російського впливу.

Посилення концепції "вільного та відкритого Чорного моря", безумовно, відповідає інтересам України, США, НАТО та ЄС і є стратегічним для забезпечення стабільності в Європі.

 Ця концепція передбачає підтримання свободи навігації у Чорному морі, забезпечення вільного руху товарів та сприяння глобальному продовольчому постачанню, особливо в умовах війни. Забезпечення свободи навігації важливе як для стабільності регіону, так і для підтримки економічної активності. 

* * * * *

Для успішної співпраці з новообраною адміністрацією США Україні необхідно чітко орієнтуватися на нові політичні реалії та пріоритети Дональда Трампа.

Це включає зосередженість на транзакційному підході, що вимагає від Києва формулювання конкретних пропозицій і поступок, які б підкріплювали двосторонню вигоду.

Глибоке порозуміння з найближчими сусідами – Польщею, Румунією, а за можливості – і з Угорщиною, а також спільні енергетичні та інфраструктурні проєкти із залученням американських компаній можуть створити міцну основу для стратегічної взаємодії з США.

Попри політичні розбіжності й виклики, що випливають з прагнення нової адміністрації до більш ізоляціоністської політики, Україна може й повинна використовувати свої унікальні геополітичні позиції для зміцнення відносин з новим лідером США.

Адже навіть попри суперечливі висловлювання, Трамп неодноразово демонстрував готовність до жорстких дій проти Росії, що може зіграти на користь Україні за правильної дипломатичної стратегії.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів