Как председательство Польши в ЕС позволит усилить давление на импорт российских энергоносителей
Від початку повномасштабної агресії Росії проти України Європейський Союз зробив значні кроки до зменшення залежності від російських енергоносіїв.
Частка російського газу в загальному імпорті ЄС скоротилася з 40% у 2021 році до менше ніж 10% у 2024-му, а імпорт російського вугілля повністю припинився.
Однак проблеми залишаються: російський СПГ досі постачається до країн ЄС, а обхідні шляхи для торгівлі нафтою і зараз дозволяють Кремлю отримувати мільярди євро.
Проте тиск ЄС може незабаром посилитися. Польща, готуючись до головування в Раді ЄС у січні 2025 року, визначила енергетичну безпеку як ключовий пріоритет.
Курс на скасування залежності від РФ
Польща демонструє послідовність курсу на енергонезалежність від РФ. Як своєї, так і ЄС. Не зважаючи на важкі вибори та зміну владної коаліції та уряду.
"Відсьогодні ми припинили бути в будь-якій залежності від Росії. Наші склади, як і раніше, заповнені, ми будемо наповнювати їх щодня на 100%", – заявив ще у квітні 2022 року тодішній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Польща планувала тоді ініціювати нові санкції, розробити механізми контролю за імпортом російського газу та підтримати інфраструктурні проєкти для розвитку альтернативних постачань і відновлюваної енергетики. Успішне виконання цих цілей повинно було стати важливим кроком до енергетичної безпеки ЄС та фінансового ослаблення Росії.
Потім, у жовтні 2022 року, віцепрем'єр Польщі Яцек Сасін та міністерка клімату та довкілля Анна Москва під час візиту до США обговорювали питання енергетичної безпеки та співпраці в галузі ядерної енергетики.
Цей крок був спричинений агресивною політикою Росії, яка підштовхнула Польщу до пошуку альтернативних джерел енергії та рішень для зміцнення енергетичної незалежності.
А у червні 2023 року посол Польщі в ЄС закликав до посилення санкцій проти Росії та Білорусі, підкреслюючи, що руйнування Каховської ГЕС є воєнним злочином і "новою фазою жахливої агресії".
У лютому 2024 року міністр клімату та довкілля Пауліна Генніг-Клоска заявила про необхідність оновлення Енергетичної політики Польщі до 2040 року через війну в Україні, підкресливши, що "поточна ситуація вимагає перегляду наших стратегічних планів у сфері енергетики".
Незважаючи на ці виклики, Польща демонструє рішучість у просуванні своїх енергетичних ініціатив.
У вересні 2024 року країна представила проєкт національного енергетичного та кліматичного плану, який передбачає досягнення 56% частки відновлюваних джерел в електроенергетиці до 2030 року.
Міністерка клімату та довкілля зазначила: "Ми більше не сперечаємося в уряді про основні параметри плану, відсутність трансформації дорожча, ніж її реалізація".
Крім того, Польща сама стикається з викликами у власній енергетичній політиці. Фінансові аспекти також становлять непросту задачу. Адже реалізація масштабних інфраструктурних проєктів, будівництво нових СПГ-терміналів або розвиток відновлюваних джерел енергії потребують значних інвестицій.
А залучення необхідних коштів може бути ускладнене через економічні обмеження та конкуренцію за ресурси в межах ЄС.
Тож Польща цілком усвідомлює загрози, пов’язані з залежністю від російських енергоносіїв, та активно діє задля її подолання.
Розворот ЄС
Коротко нагадаємо про етапи зменшення енергетичної залежності блоку від РФ.
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Європейський Союз значною мірою залежав від російських енергоносіїв. У 2021 році частка російського газу в імпорті ЄС становила 45%.
Після початку війни ЄС запровадив низку санкцій проти Росії, спрямованих на зменшення цієї залежності. До березня 2023 року імпорт нафти з Росії до ЄС знизився на 90% порівняно з довоєнними обсягами.
Попри ці заходи, імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) до ЄС зріс на 38%.
Якщо у 2021 році він складав 13 млрд кубометрів, то у 2023-му – 18 млрд кубометрів..
У відповідь на це в червні 2024 року ЄС ухвалив 14-й пакет санкцій, який вперше включав обмеження на російський СПГ.
Ці санкції забороняють перевалку російського СПГ через порти ЄС до третіх країн, ускладнюючи експортні операції Росії та зменшуючи її енергетичні доходи.
Таким чином, ЄС досяг значного прогресу в зменшенні залежності від російських енергоносіїв, але повна енергетична незалежність ще не досягнута. Тож подальші зусилля, зокрема під час головування Польщі в Раді ЄС, будуть вирішальними для досягнення цієї мети.
Що саме анонсує Польща?
Вже влітку Варшава сигналізувала, що хоче використати свій шестимісячний термін лідерства, щоб зупинити поставки російського палива, яке надходить на континент, що залишається критичним джерелом доходів Кремля.
У жовтні 2024 року державний секретар Міністерства клімату та довкілля Польщі Кшиштоф Болеста заявив: "Імпорт російських енергоносіїв зростає. Це поганий знак. Ми повинні вирішити цю проблему".
Представляючи пріоритети та діяльність Міністерства закордонних справ щодо головування Польщі в Раді ЄС з 1 січня 2025 року, глава МЗС Радослав Сікорський заявляв: "Метою головування буде посилення санкцій ЄС проти агресорів: Росії та Білорусі – та боротьба з їх обходом".
Тож перший метод – продовження санкційного тиску.
"Ми очікуємо на 16-й пакет санкцій на початку наступного року. Польща завжди підтримувала санкційний тиск проти Росії, і ми готові просувати цей порядок денний одразу після отримання пропозицій від Єврокомісії", – зазначила представниця Польщі при ЄС Агнешка Бартол.
"Прямо поруч з нашими кордонами триває війна, є інша війна трохи далі, відбулися зміни урядів у Європі та поза її межами, і все це створює обставини з багатьма невідомими", – додала вона. З огляду на це, Варшава збирається зосередитися на різних вимірах питання безпеки ЄС, зокрема на зовнішній та енергетичній політиці.
Європейські дипломати чекають до кінця року, перш ніж серйозно обговорювати нові обмеження перед тим, як Польща перебере на себе піврічне ротаційне головування в ЄС.
Другий метод – посилення розбудови власної європейської генерації електроенергії з чистих джерел. В тому числі для того, щоб самого попиту на російські енергоносії не було. Вартість підтримки планів Польщі щодо будівництва 17,9 ГВт офшорних вітрових потужностей становитиме близько 144,2 млрд євро.
Третій метод – суворіші перевірки дотримання існуючого санкційного режиму та перекриття методів його обходження.
В жовтні Польща на закритій зустрічі презентувала ініціативу щодо більшої прозорості щодо обсягів російського викопного палива, яке потрапляє на ринок ЄС, включаючи постачання під хибними приводами.
Ця ініціатива вже має значну підтримку – 10 країн, серед яких Франція, Чехія, Швеція, Фінляндія та країни Балтії, оприлюднили спільну заяву, попередивши про зростання імпорту російського СПГ в ЄС.
У документі зазначено, що походження газу при поставках через СПГ-термінали недостатньо ідентифіковане. Для вирішення цієї проблеми пропонується посилити контроль за походженням газу, що постачається в ЄС, для забезпечення належного моніторингу.
Очікується, що ця ініціатива стане одним із ключових питань під час польського головування, яке розпочнеться у січні. Тож майбутні санкційні пакети, ймовірно, будуть зосереджені на боротьбі з обходом чинних обмежень, зокрема цінового ліміту на нафту, ефективність якого виявилася недостатньою.
Реалізація польських енергетичних ініціатив може суттєво вплинути на економіку Росії.
У 2023 році експорт енергоносіїв приніс Кремлю понад 200 млрд доларів, фінансуючи військову агресію.
Подальші обмеження на імпорт російського газу, нафти та СПГ посилять дефіцит російського бюджету, який уже зріс до 6% ВВП у 2024 році.
Хто за і хто проти?
Цей шлях не обіцяє бути легким. Адже одним із головних бар'єрів є політичні розбіжності між країнами-членами ЄС щодо санкційної політики проти Росії.
Бо деякі держави, зокрема ті, що мають значну залежність від російських енергоносіїв, можуть виявляти опір посиленню санкцій, побоюючись економічних наслідків для своїх енергетичних секторів та втрати прибутків.
Угорщина чи Словаччина традиційно виступають проти жорсткіших санкцій через значну залежність від російських енергоносіїв та власні інтереси, пов’язані з їх перепродажем. Ці дві країни продовжують імпортувати російський газ до ЄС за спеціальними угодами, заявляючи про економічну доцільність таких рішень.
Ключовий аргумент опонентів санкцій – можливе зростання цін на енергоносії та ризик енергетичного дефіциту.
Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан неодноразово заявляв, що санкції шкодять більше Європі, ніж Росії, і називав їх "помилковою стратегією". Це створює напруження у внутрішньоєвропейських дискусіях, адже для ухвалення нових обмежувальних заходів потрібна одностайність.
Таким чином, хоча Польща стикається з низкою викликів у реалізації своїх енергетичних ініціатив, її активна позиція та конкретні дії свідчать про прагнення сприяти енергетичній безпеці та незалежності як на національному, так і на європейському рівнях.
Ще однією складністю є конкуренція за ресурси всередині ЄС. Фінансування масштабних інфраструктурних проєктів, таких як СПГ-термінали чи розвиток відновлюваних джерел енергії, потребує значних інвестицій, але бюджетні можливості Європейського Союзу обмежені.
Деякі країни можуть наполягати на використанні коштів для інших, більш нагальних потреб.
Попри це, Польща планує діяти рішуче. Варшава активно залучає союзників серед країн Балтії, скандинавських держав і Центральної Європи, які поділяють позицію щодо необхідності енергетичної незалежності.
Польські дипломати також працюють над формуванням компромісних рішень, наприклад, поступовим введенням обмежень або механізмів фінансової підтримки для найбільш залежних країн.
Варшава також планує використовувати інструменти публічної дипломатії, пояснюючи економічні переваги енергетичної трансформації. А головне – необхідності рішучих дій.
Уряд наголошує, що витрати на впровадження нових джерел енергії менші за довгострокові ризики, пов’язані із залежністю від Росії.
"Відсутність трансформації дорожча, ніж її реалізація",
пояснює цю позицію міністр клімату та довкілля Пауліна Генніг-Клоска.
Плюсом є й позиція, яку оприлюднив Дан Йоргенсен, новий єврокомісар з енергетики – він заявив про намір прискорити відмову ЄС від російського газу до 2027 року та планує представити відповідний план дій у перші 100 днів на посаді.
Таким чином, попри серйозну опозицію та внутрішньоєвропейські труднощі, Польща готується до послідовного захисту своєї енергетичної програми, прагнучи зменшити залежність ЄС від російських енергоносіїв.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів