40 млрд євро – такий обсяг інвестицій мають згенерувати гарантії ЄС в рамках програми Ukraine Facility. 

Задля мультиплікації вкладень в економіку України на гарантування інвестиційних кредитів буде спрямовано майже 7 млрд євро через уповноважені установи країн-членів ЄС.

У Польщі такою установою є державний банк розвитку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) – він вже запустив у тестовому режимі проєкт з підтримки польських компаній, які беруть участь у відбудові України. У такому інструменті можуть бути зацікавлені понад 3 тисячі польських компаній – стільки бізнесів включено до реєстру відбудови, який веде Польська агенція інвестицій і торгівлі (PAIH). Серед них є і міжнародні корпорації, які в Польщі створили представництва для розвитку бізнесу в країнах Центрально-Східної Європи, у тому числі в Україні.

Інвестиції є важливою складовою процесу відбудови, мета якої – розвиток внутрішнього виробництва і збільшення конкурентоспроможного експорту. Однак будівництво нової промисловості та сучасної інфраструктури гальмують старі обмеження.

Ці перешкоди відчуває весь бізнес – як польський, так і німецький чи американський.

Ми узагальнили досвід розміщеного у Польщі світового бізнесу та його пропозиції щодо створення умов для прискореного інвестування та відбудови України.

Збільшення пропускної здатності кордону

З початку повномасштабного вторгнення Польща стала основним транспортним хабом, який поєднує Україну зі світом.

Наявні пункти пропуску на кордоні з Польщею не можуть забезпечити товаропотік з десятків країн світу. Дефіцит пропускної спроможності прикордонної інфраструктури обмежує як експорт, так і імпорт – це відчуває бізнес усієї Європи.

Польща робить кроки до збільшення потужності транспортних коридорів. До кінця року буде відкрито модернізований пункт пропуску "Нижанковичі – Мальховичі" у Львівській області, роботи фінансує Польща.

Однак занадто довго триває виконання українською стороною процедур, пов'язаних з реалізацією договору з Польщею щодо облаштування пунктів пропуску та прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-польському кордоні.

Налагодження транспортування вантажів територією України

Потребують модернізації та розвитку шляхи, якими вантажі транспортуються до кордону з Польщею. До кожного пункту перетину кордону повинні підходити швидкісні автомобільні та залізничні шляхи.

Ми маємо випадки, коли потужності пункту пропуску не використовуються повністю через те, що до нього не збудовано сучасну дорогу.

За підтримки Польщі транспортні шляхи України було включено до плану розвитку Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T).

Зараз Польща працює над проєктною документацією для організації швидкісного залізничного сполучення з Україною. Спільно можна буде спорудити інфраструктуру швидкісного залізничного сполучення від кордону з Польщею до Києва, Львова та Одеси, ці роботи може профінансувати ЄС.

Збалансування ринків ЄС та України

Порушення балансу між внутрішніми ринками ЄС та України викликали реакцію виробників сільськогосподарської продукції країн Центрально-Східної Європи. Україні, Польщі та ЄС в цілому потрібні комплексні рішення, які б унеможливили протести фермерів та бізнесу у майбутньому.

Бізнес завжди вмів домовлятися, тому це питання обов’язково буде вирішене.

Потрібно розуміти, що така реакція часто супроводжувала процеси розширення ЄС.

У Франції відбувалися протести проти польських виробників молока, у Німеччині – проти польських яблук, в Італії – проти польських перевізників, у Великій Британії – проти польських робітників.

У всіх випадках бізнес та політики знаходили спосіб вирішення суперечностей.

Визнання митної вартості імпорту

На жаль, в Україні досі існує практика завищення податковими органами митної вартості імпортних товарів. Митна служба іноді встановлює вартість товарів для розрахунку імпортного мита та ПДВ вище фактичної, незважаючи на документальні підтвердження ціни від виробників.

Це один зі шляхів збільшення надходжень до бюджету.

Наслідок таких дій – зростання цін для українського споживача, особливо на ті товари, які в Україні не виробляються.

Короткостроковий податковий ефект призводить до зростання інфляції та втрати конкурентоспроможності на зовнішніх ринках тієї продукції, у якій використовуються імпортні компоненти.

Своєчасне відшкодування ПДВ експортерам

Проблема затримок при поверненні ПДВ експортерам зберігається десятиріччями, змінювались лише її масштаби.

Дуже прикрою є ситуація, коли виробничі підприємства з польським, австрійським чи німецьким капіталом не отримують передбаченого податковим законодавством і безспірного відшкодування податку на додану вартість. Адже це позбавляє економічного сенсу ведення господарчої діяльності в Україні, а відтак може призвести до втрати робочих місць, а також припинення надходження податків до державного та місцевих бюджетів та валютної виручки в Україну.

Проблема негативно впливає на інвестиційний клімат в економічних відносинах між Україною та Польщею та іншими європейськими країнами, бо створює додаткові ризики для інвесторів, які хочуть в Україні виготовляти продукцію на експорт.

На початку повномасштабного вторгнення діяв повний мораторій на відшкодування. Станом на середину цього року загальна заборгованість з повернення ПДВ сягала 20 млрд грн, і зараз процес повернення експортерам ПДВ зрушив з місця.

Доступ до відбудови України

Польща, як і інші європейські країни, розглядає відбудову України як можливість долучитися до перетворення повоєнної країни в регіон з сучасною економікою, який забезпечить швидке економічне зростання для всієї Європи.

Сьогодні ми бачимо значні ризики для затягування відбудови – це значні втрати будівельної техніки, непроста ситуація на ринку праці та обмеженість фінансових ресурсів. Ці ризики посилює урядова політика, спрямована на обмеження вільного доступу європейських компаній на ринок товарів та послуг. Участь досвідчених європейських компаній з великими ресурсами наразі обмежується, що може бути перепоною для швидкої відбудови.

Наприклад, учасники тендерів на етапі подання заявки повинні мати у власності або в оренді техніку загального призначення (вантажівки, екскаватори, бульдозери, крани) та документи про її відповідність. Міжнародні компанії можуть легко орендувати в ЄС чи інших країнах необхідну техніку на етапі, коли вона буде потрібна.

Існуюча вимога є обґрунтованою, коли йдеться про будівництво унікальних об’єктів, для яких потрібна вузькоспеціалізована техніка. Але у випадках, коли йдеться про масове будівництво стандартної інфраструктури, обмеження необґрунтовані.

Часто іноземні компанії зіштовхуються з вимогою, яку майже неможливо виконати.

Наприклад, впродовж тижня з моменту оголошення тендеру надати проєкт договору та переклад на українську сотень сторінок угод вже реалізованих проєктів, котрі до того ж часто містять комерційну таємницю.

Якщо вимоги до надання документів і наявності техніки не переглянути, то багато системних проєктів просто не відбудуться або розтягнуться на роки.

Тож Україні потрібно знайти розумний уніфікований підхід для запровадження принципу відкритого ринку – це один з елементів, на якому базується економіка ЄС. 

Збільшення кількості оснащених промислових майданчиків

До завершення війни навряд чи можна говорити про стабільне енергопостачання. Але важливим є підведення комунікацій до промислових майданчиків – без цього неможливе будівництво нових підприємств.

Через нестачу державного фінансування інвесторам – і українським, і іноземним – доводиться довго чекати на під’єднання до електричних та газових мереж і прокладання доріг.

Будівництво шляхів до індустріальних парків незабаром може припинитися – Мінекономіки розглядало можливість припинення державного фінансування спорудження транспортних шляхів до виробничих майданчиків.

Спрощення процедури реєстрації іноземних компаній

Для створення в Україні представництва компанії-нерезидента потрібно 60 днів, а для створення української компанії – від однієї години до двох днів. Якщо українська компанія хоче реалізувати проєкт спільно з іноземною, то обов’язково потрібно створити нову юридичну особу, на що потрібно ті ж 60 днів.

Такі норми характеризують економічно закриту країну, а не майбутнього члена ЄС, яким прагне стати Україна.

Прикладом відкритого ринку може бути Польща: з 2022 року українці у Польщі створили 8 тисяч компаній, 50 тисяч громадян стали підприємцями.

Для іноземних компаній є дивним наявність двох реєстрів – ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України) та ЄДРЮОФОПГФ (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Було б логічно об’єднати їх в один реєстр, щоб не виникало плутанини.

* * * * *

Польща стала одним з найбільших європейських інвесторів в Україні. З лютого 2022 року за участю польського капіталу було створено 244 компанії – це ті підприємці, які не чекають дня перемоги, а діють вже зараз.

Найбільше нових підприємств з іноземними інвестиціями було відкрито у Львові – це одна з причин, чому Польська агенція інвестицій і торгівлі відкрила представництво і в цьому місті.

Таким чином, Україна стала другою після США державою у світі, де є кілька представництв нашої агенції. В Україні в представництві PAIH працює більше експертів із супроводу бізнесу, ніж на будь-якому іншому ринку світу.

Польща як давній друг і партнер зацікавлена у сильній та незалежній Україні. З власного досвіду ми знаємо, що послідовні реформи в Польщі дали свій результат – 20 років тому ми стали членом ЄС і на сьогодні залишаємося однією з найбільш динамічних економік Європи.

Щоб стати сильнішими, потрібно пройти трансформацію. Польський бізнес очікує змін на краще і не забариться з інвестиціями.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів