Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) втілив нову ініціативу – так звана Платформа обміну знаннями (Knowledge Sharing Platform) відтепер доступна трьома мовами, що не є офіційними для Ради Європи: українською, румунською та турецькою.

Для 300 мільйонів людей, які мешкають у державах-членах Ради Європи, це відкрило доступ рідною мовою до унікального ресурсу, який до цього був доступний лише англійською та французькою.

Чому це важливо для України?

За понад 65 років своєї діяльності ЄСПЛ напрацював величезну кількість правових позицій щодо розуміння Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі у тексті – Конвенція), сформулював важливі, унікальні доктрини, на яких фактично ґрунтується міжнародне право прав людини та які є основою сучасної європейської ідентичності.

Практика Суду постійно еволюціонує.

Він формує висновки щодо величезної кількості питань суспільного життя. Деяких з цих питань раніше не існувало, як-от соціальних мереж, проблеми кліматичних змін тощо. Зважаючи на це, Суд інколи уточнює, рідше – змінює свої правові позиції.

Загалом опубліковано десятки тисяч рішень Суду, і їхня кількість зростає. І хоча тексти рішень Суду доступні в електронній базі HUDOC, стежити за практикою Суду (та й розібратися у рішеннях) доволі складно.

Саме тому ЄСПЛ створює нові інструменти для того, щоб правники держав-членів Ради Європи були обізнані стосовно того, якою є думка Суду з певного питання. А ще більш важливо – якими є вимоги до держави в конкретній ситуації: як вона має діяти, щоб забезпечити гарантовані Конвенцією права людини.

Для спрощення доступу до такої інформації ЄСПЛ створив і постійно оновлює постатейні посібники, в яких систематизує свою практику в прив’язці до конкретної статті Конвенції (наприклад, Посібник стосовно статті 2 Конвенції щодо права на життя). Також Суд створює інші тематичні довідники (наприклад, щодо громадянства або дискримінації в доступі до освіти). Платформа своєю чергою дає доступ до головних аналітичних матеріалів ЄСПЛ на кшталт описаних посібників та інших довідників.

Така систематизація не лише значно спрощує пошук інформації, накопиченої за десятки років, вона дозволяє отримати систематизовані знання про практику ЄСПЛ

Для України та українських фахівців проблема полягала в тому, що ці матеріали були лише частково перекладені українською мовою.

Діяльність щодо їх перекладу мала дуже спорадичний характер і не враховувала зміни реальності, про яку йшлося вище.

Наприклад, якийсь проєкт міжнародної допомоги або інститут проявив ініціативу і здійснив переклад українською мовою певного посібника понад 10 років тому. І це дуже добре. Та сучасна практика Суду полягає в регулярному оновленні таких посібників – подекуди до трьох разів на рік, але переклад цих оновлень уже ніхто не забезпечував, і первинна редакція значною мірою застаріла, але її могли сприймати як актуальну.

Тепер ситуація буде іншою.

Ідея щодо перекладу Платформи обміну знаннями втілена у взаємодії Європейського суду з прав людини та українського Верховного Суду, який і надалі в контакті з ЄСПЛ оновлюватиме всю інформацію українською мовою. Проблеми, які створювала спорадичність перекладів, зникають, і тепер ця діяльність матиме системний характер.

Вибір мов, якими насамперед перекладено Платформу, не випадковий.

Це мови держав, проти яких до ЄСПЛ нині надходить найбільша кількість скарг: Туреччина, Україна, Румунія.

Цей момент важливий для розуміння більш глобальної ідеї, що стоїть за функціонуванням Платформи. Адже завдяки посиленню доступу до своєї практики та кращому її розумінню на національному рівні ЄСПЛ намагається втілити дію принципу субсидіарності, відповідно до якого ЄСПЛ виконує допоміжну (додаткову) роль у забезпеченні дотримання прав, гарантованих Конвенцією, державами-членами Ради Європи.

Натомість основна роль належить самій державі – її органам, зокрема судам, що мають у своїй роботі керуватися Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

Це дозволяє говорити про спільну відповідальність національних та європейських інституцій у сфері захисту прав людини, про існування єдиного правового простору та формування спільної європейської правової культури.

Прибирання мовних бар’єрів сприяє тому, щоб ця культура безперешкодно поширювалася у різні правові системи, а шлях до дотримання прав людини був набагато коротшим.

Від розвитку такої правової культури в Україні значною мірою залежить успіх її європейської інтеграції, тож доступ до Платформи українською мовою може значною мірою посприяти цьому.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів