"Brexit должен стать благом для украинского экспорта. Особенно – жесткий"

Джерард Лайонс — не лише відомий економіст, названий The Times "одним з найвпливовіших аналітиків світової економіки", але й один з ідеологів "жорсткого" сценарію виходу Британії зі складу ЄС.

У 2013-16 роках він був радником тодішнього мера Лондона Бориса Джонсона і має вплив на нього й понині. Невипадково Джонсон називав Лайонса економістом, до якого найчастіше дослухається.

І це не просто слова — Джерард Лайонс розглядається, як один із основних претендентів на посаду голови Банку Англії. І хоча його резюме має певні невідповідності для цієї посади, вважається, що Борис Джонсон може піти на порушення процедур, щоб поставити на чолі регулятора свого однодумця.

Саме тому думки Джерарда Лайонса аж ніяк не можна називати лише експертними – адже його оцінки впливу Brexit на економіку Великої Британії в уряді не лише поділяють, але й активно реалізують.

ЄвроПравді вдалося поспілкуватися із Джерардом Лайонсом під час його візиту до Києва на запрошення групи ICU для участі в Українському фінансовому форумі.

"Нинішній уряд бачить у Brexit чудові можливості"

– Почнемо з того, що найбільше цікавить увесь світ: які шанси уникнути жорсткого Brexit?

– Давайте визначимося із термінологією. Термін "жорсткий Brexit" створили під час референдуму 2016 року прихильники ідеї залишитися в ЄС. Їм було потрібно уникнути виходу Британії, а тому вони вигадали такий термін, який заздалегідь має негативне сприйняття.

Тому я б уникав цього терміну. Коли йдеться про вихід з ЄС без угоди, я використовував би інший термін - "чистий Brexit".

Відповідаючи на ваше питання, я вважаю найбільш ймовірним сценарієм, що Велика Британія все ж досягне певної угоди і отримає певний перехідний період для узгодження своїх майбутніх відносин з ЄС.

В протилежному випадку станеться те, що ви називаєте "жорстким Brexit". Але й це не має стати трагедією.

Попередній прем’єр-міністр, а також міністр фінансів бачили Brexit як велику загрозу. Нинішній уряд бачить у ньому чудову можливість для розвитку економіки.

– За останнього сценарію, якими будуть наслідки для економіки Британії та світу? І чи готовий британський уряд діяти в цих умовах?

– Наслідки від чистого Brexit значною мірою будуть залежати від того, як багато часу було на підготовку до нього та наскільки доброю була ця підготовка, а також від реакції ЄС.

Хочу зазначити, що підготовка до Brexit – це завдання не лише для уряду. Великі компанії вже зробили просто феноменальну роботу для того, щоб розрахувати всі свої ризики від можливих наслідків. І якщо уряд буде діяти так само ефективно, як і приватний бізнес, наслідки виходу зі складу ЄС будуть мінімальними.

Зрештою, якщо на початку цього століття частка торгівлі з ЄС у Британії складала 60%, то на сьогодні – лише 44%. Тобто, з рештою світу ми торгуємо більше, аніж з Євросоюзом. І значна частина цієї торгівлі регулюється через наше членство у СОТ.

Відсутність торгівельної угоди з ЄС ще не є остаточним рішенням. Та й після Brexit у нас з’явиться велика кількість двосторонніх угод, які забезпечать, наприклад, торгівлю медичними препаратами.

– Як Brexit вплине на курс фунта?

– Наразі фунт досить дешевий, бо в його курсі закладені ризики. Не в останню чергу – через побоювання щодо можливих змін в уряді. Ринки нервують, стеля для курсу є досить міцною, а низ досить м’яким, тобто - є ризик подальшої просадки.

Проте коли ми нарешті вийдемо з ЄС і буде більше ясності, куди ми рухаємося, я не виключаю, що курс фунта зростатиме.

"Рано чи пізно Британія матиме угоди з ЄС"

– Противники Brexit описують перші тижні після виходу як катастрофу для соціального захисту, для медицини.

– Опоненти виходу намагаються затримати Brexit та якнайбільше залякати британців. Потрібно відділяти страхи від фактів.

Бізнес здатний вирішувати проблеми. То на підставі чого робиться висновки про неминучу блокаду? Все питання у тому, наскільки добре ми підготувалися до виходу, і від того, чи буде уряд готовим таким само добре, як підготувався приватний бізнес.

– Ще один прогноз противників Brexit про те, що центральному уряду доведеться збільшувати бюджетні видатки на Північну Ірландію та Шотландію, щоб компенсувати їм втрати, які підживлюють сепаратні рухи.

– Чистий Brexit не є остаточною ситуацією. Рано чи пізно Британія матиме нові угоди з ЄС.

Що стосується цих конкретних регіонів, тут проблема не лише політична, а й економічна.

Я хочу вам нагадати, що з 12 регіонів Сполученого Королівства за збереження членства в ЄС проголосувало три: Шотландія, Північна Ірландія та Лондон. І якщо ми подивимося обсяг видатків уряду на одну людину, то якраз саме ці три регіони, які вирішили залишитися, отримують найбільше.

Звичайно, уряд буде працювати над тим, щоб допомогти їм у зв’язку з Brexit. На даний момент йдеться про можливу допомогу певним індустріям, таким як сільське господарство, виробництво автомобілів і, можливо, фармацевтична індустрія, але не виключено, що буде допомога і цілим регіонам.

Що стосується Північної Ірландії, то економічно цей регіон більш зв’язаний із рештою Британії, аніж з ЄС. Натомість торгівля із Республікою Ірландія дуже локалізована до територій навколо кордону – там відбувається приблизно 80% цієї торгівлі.

Тому виходом із ситуації я бачу запровадження спеціальних економічних зон на ірландському прикордонні, що дозволить вирішити ці питання навіть у випадку жорсткого Brexit.

Тобто з точки зору економіки особливих ризиків немає. Проблеми знаходяться лише у політичній площині.

– Ще одна проблема – проти виходу з ЄС активно голосувала молодь…

– Їм варто подивитися на те, що рівень безробіття серед молоді у країнах ЄС набагато вищий, ніж у нас. І європейська молодь, не знаходячи роботи на батьківщині, їде шукати роботу до Британії.

Натомість з Британії до ЄС в основному їде лише старше покоління, яке шукає на пенсії місця для життя з теплішим кліматом.

"Brexit дозволить нам змінити бачення свого місця у світі"

– Хто найбільше у Британії втратить і хто найбільше виграє від Brexit?

– ЄС це політичний проєкт, у якого є ціль – йти до більш тісного союзу. ЄС побудований навколо спільної валюти. Тому Велика Британія дистанціюється не стільки від ЄС, скільки від цього політичного проєкту.

Навіть Європейська комісія заявляє, що 90% світового економічного зростання в найближчі 20 років будуть згенеровані за межами ЄС. І нам треба про це пам’ятати.

Два основних виграші від виходу з ЄС: Brexit дозволить нам змінити бачення свого місця у світі та перезапустити економіку.

Є певні галузі, в яких Британія є на лідируючих позиціях. Візьмемо, наприклад, вищу освіту - ми маємо більше топ-університетів, ніж решта Західної Європи.

Лондон є світовим фінансовим центром і залишатиметься таким навіть після Brexit.

Ми витрачаємо половину бюджету всієї Західної Європи на оборону.

Brexit дозволить нам залучати більше висококваліфікованих працівників та прямих іноземних інвестицій. Є бажання перетворити Британію на новий центр, який би дорівнював чи перевершив би Силіконову долину в США, і це теж наслідок Brexit.

– Після виходу з ЄС Британія розглядає зону вільної торгівлі з США. Чи стане відкриття американського ринку альтернативою для британської економіки?

– Маємо визнати - ЄС не є дуже успішним у плані укладання торгових угод. Південна Корея, Сінгапур чи Чилі набагато успішніші в цьому. Проблема в тому, що Британія - тільки одна країна з 28 членів ЄС, і наші потреби не мають для ЄС ключового значення.

Саме тому я є прихильником Brexit без збереження митних зобов’язань перед ЄС. У іншому разі ми будемо суттєво обмежені в можливості укладати торгові угоди в майбутньому.

Нам потрібно чимало торгових угод. Угода із США однозначно буде не останньою. 

"Наш успіх має змусити Євросоюз реформуватися"

– Яким ви бачите оптимальний формат відносин Британії та ЄС?

– ЄС перетворився на політичний проєкт. Ми бажаємо їм успіху, проте просто не бачимо себе в цій парадигмі. Себе ми бачимо глобальним гравцем на рівні з США, Китаєм та іншими країнами.

Зрештою, наш вихід може бути благом і для ЄС. Ми давно говорили, що Євросоюз потребує реформування. Цілком можливо, своїми реформами ми подамо їм приклад. Принаймні, наш успіх має посилити тиск всередині ЄС, змушуючи і їх реформуватися.

– Що зміниться у торгівлі між Британією та ЄС?

– Перш за все, зміни чекають тарифну політику. Після виходу зі складу ЄС мають зникнути до 87% існуючих тарифів, тому що в Сполученому Королівстві немає виробників цих продуктів, а відповідно - немає кого захищати. Зниження тарифів матиме позитивний вплив на споживачів, для яких товари стануть дешевшими.

До речі, це має бути дуже важливим для України, яка є експортером аграрної продукції.

ЄС, коли укладає угоди про торгівлю, приділяє ледь не найбільшу увагу аграрному сектору. Цей сектор є найбільш захищеним. Натомість Сполучене Королівство буде більш відкрите, оскільки для нього не настільки важливо захищати власний аграрний сектор.

Інакше кажучи, коли Велика Британія стане глобальним гравцем, не обтяженим ЄС, від цього виграють усі.

В тому числі, це має піти на користь українсько-британським торговим відносинам і стати благом для українського експорту. Особливо у разі так званого "жорсткого Brexit".

– Зараз часто говориться про загрозу нової глобальної кризи, на додачу до нинішніх торгових воєн. Чи не опиниться Британія у ситуації "ідеального шторму", якщо до цих проблем матиме ще й потребу трансформації своєї економіки після Brexit?

– Це суперпитання!

І на нього я маю зустрічне: якщо ви потрапите у складну ситуацію, то чого би ви воліли? Мати зв’язані руки чи свободу дій?

Після виходу зі складу ЄС Велика Британія зможе краще управляти тими грошима, які наразі ми сплачуємо до загальноєвропейського бюджету. Ми матимемо більше можливостей протистояти викликам, аніж перебуваючи у складі ЄС.

Щоправда, більшість економістів вважають, що після Brexit темпи зростання будуть меншими, ніж у випадку збереження членства в ЄС.

Натомість моя оцінка – темпи британської економіки будуть нагадувати логотип Nike - спочатку певне зниження темпів росту (але не рецесія), але потім – довгострокове впевнене прискорення.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"