Протягом тижня світова економіка стрімко увійшла у нову глобальну кризу. Попередню кризу 2008 року Україна пережила дуже погано – темпи падіння вітчизняного ВВП виявилися одними з найбільших у світі.

Чи готова зараз Україна до нових випробувань? Це непросте запитання, особливо зважаючи на те, що в уряді досі вакантна посада міністра економіки.

В такій ситуації пошук інструментів, за допомогою яких у Кабміні планують мінімізувати наслідки нової кризи, покладено на торгового представника Тараса Качку.

В розмові з ЄвроПравдою він поділився баченням того, які ризики він вважає ключовими для України, а також як криза може піти на користь вітчизняному експорту. 

"Є ризики більші, аніж відсутність співпраці з МВФ"

– Ми вже увійшли в кризу чи лише входимо в неї?

– Я не прихильник чітких визначень: "вже в кризі чи ще ні".

Є два чинники, які негативно впливають на українську економіку. 

Перше – це поширення коронавірусу у світі і вплив пов’язаних із ним обмежувальних заходів, які запроваджує багато держав. І друге – це економічна турбулентність, пов’язана з нафтовою війною.

До того ж на це накладається наша внутрішня ситуація. 

Ми маємо кілька важливих вузлових переходів, до яких економіка ще має адаптуватися. Це і різке зміцнення гривні минулого року, і необхідність зменшити розрив в оплаті праці між Польщею та Україною, і початок роботи ринку електроенергії, через який ціна на неї торік стрибала, і трансформації у світовій промисловості, які потягли вниз українську металургію. 

Тому ситуація – дуже складна, у ній багато різних протитечій.

– Ми готові до кризи? І до якого сценарію її розвитку?

– В нас немає спеціальної книжки "План дій уряду на випадок коронавірусу і нафтової кризи".

Натомість маємо очевидний набір інструментів – перелік дозволених законодавством екстраординарних заходів. І він є достатнім для того, щоб виходити з таких турбулентних ситуацій, як маємо зараз.

– Популярною є думка про те, що без термінового погодження нової програми МВФ ми не витримаємо.

– Звичайно, МВФ – це пріоритет. Точніше, один з пріоритетів, адже питання МВФ є лише одним з елементів ширшого пазла.

У сфері публічних фінансів без співпраці з фондом нам не обійтися. Проте є питання, де МВФ має лише опосередковане значення.

Наприклад, ситуація на сировинних ринках. 

Традиційно падіння цін на нафту тягне за собою просідання всіх сировинних ринків. Відповідно, ціни на українські руду та зерно також можуть піти вниз. З іншого боку, попит на зерно може навіть збільшуватися, бо суспільства у карантині все одно його споживають. Для цього ринку МВФ – уже другорядний фактор.

Інше питання: як працюватиме логістика? Чи обмежить її карантин?

Ще одне дуже важливе питання: як у цих умовах взагалі забезпечувати надійність контрактів? Якщо компанії, які займаються міжнародною торгівлею, будуть масово оголошувати форс-мажор – а надзвичайні стани у багатьох країнах є достатньою підставою для таких кроків, – це стане ще більшим ризиком для економіки, ніж відсутність співпраці з МВФ.

– Як зменшити небезпеку цих форс-мажорів? Зокрема, як гарантувати торгівлю України з Європи, в тому числі з Італією, де ситуація – дуже складна?

– Винятковою інтенсивністю комунікації і реагування. Якщо десь виникають такі випадки, то бізнесу треба звертатися до уряду, до дипломатичних установ, вести діалог з відповідним урядом та бізнесом.

Хтось може назвати це ручним управлінням. Але це – щоденне управління. Є якась конкретна ситуація по конкретній країні – і її треба якось "розрулювати".

– Італія входить в десятку наших ключових торговельних партнерів. Що буде з цією торгівлею?

– На цю хвилину істотних торгових обмежень немає, але коли вся країна знаходиться в умовах карантину, очевидно, що наслідком цього стане зменшення її економічної активності. Це – ризик номер один.

Треба готуватися до того, що логістика буде складніша. Але вона не буде зупинена повністю. А ми будемо намагатися забезпечити відсутність принаймні великих логістичних проблем.

Такий діалог ми вже маємо з Польщею. Так само ми будемо комунікувати з рештою країн для того, щоб утримувати баланс між безпекою і стабільністю постачань.

"Внутрішніх ‘чорних лебедів’ ми уникнемо"

– Що з досвіду світової кризи 2008 року може бути актуальним зараз?

– Зараз ми маємо іншу, набагато конкурентнішу економіку та кращий досвід роботи на зовнішніх ринках, ніж 12 років тому.

Тому я дуже вірю в український бізнес. Я знаю, що він є досить міцним. Український уряд теж має досить гарний досвід.

Ми дуже зважено підходимо до будь-яких пропозицій щодо обмежень та заборон.

Головний урок, який ми всі винесли з кризи 2008 року – треба бути відкритим до спілкування, пояснювати логіку своїх дій, розуміти очікування партнерів.

– Одна з подібностей 2020 і 2008 років – те, що ми тоді спочатку тримали курс, навіть провели ревальвацію. Але після цього відбувся різкий обвал курсу.

– Я не думаю, що такі порівняння коректні. Зараз абсолютно інакша ситуація навколо Національного банку, інакша ситуація в уряді.

– Для бізнесу це не має значення, він бачить цифри в обмінниках.

– Якщо вже згадувати старі часи, в ті роки йшов такий серіал, як "Доктор Хаус". Є дуже гарна цитата з нього: "Лікувати можна за симптомами, а можна – за діагнозом".

Це дуже гарний приклад. Коли ви знаєте причину, то можете зрозуміти суть проблеми. А якщо працюєте лише по видимих ознаках, то маєте спочатку зміцнення, а потім – падіння гривні.

В нашому випадку Національний банк дотримується абсолютно іншої політики, аніж 12 років тому. Так, можна критикувати політику Нацбанку щодо різкого зміцнення гривні, яке вбиває експорт, але він діє виходячи з логіки макрофінансової стабільності. І зараз, в умовах нестабільності, вони свою політику не поміняли.

Тому я думаю, що таких внутрішніх "чорних лебедів", як були в 2008 році, ми уникнемо.

Проте треба пам’ятати, що змінилася й глобальна ситуація. Цього разу багато країн намагатимуться тримати свою валюту якомога дешевшою. Нам це треба брати до уваги, щоб не виявилося, що наша валюта стабільна (відносно долара чи євро. – ЄП), але надзвичайно дорога відносно багатьох інших валют.

– За оцінкою МЕРТ у січні ВВП впав на 0,5% до січня минулого року. І це ще до початку епідемії!

– Я не став би робити з цього сенсацію. Статистика січня – не показова, хоча б за кількістю робочих днів. Треба подивитися на статистику кількох місяців, не лише одного січня, і вже тоді робити висновки.

– Вже є хоча б попередній аналіз по лютому?

– Поки можу сказати, що там є багато як позитивних, так і негативних факторів. Тому я не виключаю, що показник ВВП може бути негативним, навіть ще гіршим, аніж спад на 0,5%. 

"Ефективність українського сільського господарства – в інтересах ЄС"

– Чи можливий перегляд правил торгівлі з ЄС, в тому числі лібералізація ринку харчових продуктів?

– Тут є три складові. Перша складова – суто ситуативна, пов’язана з коронавірусом. Очевидно, що санітарний контроль буде суворіший, і це створює додаткові ризики. Але Україна і так знаходиться під досить прискіпливим контролем.

Друга складова позитивна: ми з ЄС, сподіваюся, знайшли порозуміння щодо того, що ми маємо бути відкритими взаємно. Ми досить добре пройшли кризу з постачанням м’яса птиці. Через спалах пташиного грипу ЄС тимчасово закривав експорт з України, проте нам вдалося вирішити цю проблему.

Ми погодилися бути максимально відкритими один до одного. Це додає довіри у наших відносинах.

– До речі, про курятину. Заборону імпорту з України зняли лише по конкретному спалаху захворювання. А Україна добивалася глобального рішення, щоб у разі наступного спалаху нові обмеження були лише точковими.

– Де-юре ви праві, це індивідуальне рішення по конкретному спалаху.

Проте ми показали, наскільки правильно все робимо, що ми ретельно контролюємо безпечність нашої продукції. Тому я думаю, що після цього випадку підхід ЄС зміниться. 

Це можливо зробити, але ми маємо посилювати взаємну довіру. 

Ми вже ведемо діалог з ЄС з цього питання, і я сподіваюся, що ми зможемо добитися системного, постійного рішення як по пташиному грипу, щоб це було апріорі зонування, так і по інших питаннях, де ми маємо взаємно відкритися.

Але повернуся до того, що я говорив – є третій чинник, пов'язаний з тим, як буде розвиватися політика щодо безпечності, екологічності або чистоти продукції в ЄС. 

З цього приводу ще ведеться дискусія всередині ЄС: частина держав проти заборони пестицидів, частина – за.

Проте український голос теж має бути почутий. 

Адже ми є дуже важливим постачальником тієї ж зернової продукції для європейського тваринництва.

З 15 мільйонів тонн української кукурудзи, які пішли в ЄС, вигодували дуже багато свиней, курей, корів. Тому ефективність українського сільського господарства в інтересах ЄС. А ефективність означає й використання сучасних пестицидів.

І ми маємо в нових правилах і вимогах враховувати інтереси один одного.

"Можемо піти на досить брутальні кроки"

– Чи можна говорити, що проблема з коронавірусом змусить нас покласти у дальню шухляду якісь стратегічні плани, наприклад ACAA? Адже тепер складно очікувати візит оціночної місії ЄС.

– По-перше, є те, що можна робити дистанційно. В моєму календарі 99% всіх заходів перенеслися у формат відео чи скайп-дзвінків.

На сьогодні немає жодного проєкту, який би скасувався. Деякі виставки перенеслися на літо, деякі фізичні візити скасувалися, але ми працюємо дистанційно. Сподіваюся, за 6-8 тижнів ми подолаємо пік карантинних і обмежувальних заходів і повернемося до нормальної роботи.

– Чи реально отримати результат щодо "промисловому безвізу" вже цього року?

– Залежно від того, що ми називаємо результатом. Мої очікування – на кінець року ми чітко побачимо, що конкретно не влаштовує ЄС, щоб укласти остаточно цю угоду.

Але ми побачимо, що ми готові до офіційних переговорів. 

І це було б дуже гарним результатом.

– Ми плануємо перегляд торговельної частини Угоди про асоціацію?

– Ми порушили це питання. У нас із ЄС є спільне розуміння, як ми хочемо рухатися і що ми хочемо робити. Але треба, щоб лібералізація тарифів не вела до дуже критичних нот у відносинах.

Я наведу приклад: сири.

Мене зараз дуже дратує ситуація з різким зростанням імпорту сирів і взагалі молочної продукції з ЄС в Україну, аж до контрабанди.

– Хіба це не результат ревальвації гривні?

– Мені байдуже, чому це сталося. Головне, що імпорт зростає, і це негативно впливає на українських виробників.

Щоби це зупинити, ми можемо піти на досить брутальні кроки. Наприклад, на захисні заходи проти імпорту сирів в Україну.

– Це реальний сценарій?

– Якщо наші виробники звернуться з таким проханням – то цілком можливо. Імпорт зріс майже удвічі за минулий рік, це є різким зростанням.

Проте це негативний сценарій, якого можна уникнути шляхом більшої координації та більшої підтримки один одного. Оця координація мені набагато важливіша зараз у відносинах з Європейським Союзом, ніж перегляд самих тарифних квот.

– Чи не варто переходити з квотного принципу до загального зниження ставок?

– Це одна з опцій, які ми завжди пропонуємо нашим виробникам. Треба визначатися, який метод часткової лібералізації ближчий: чи це тарифна квота, чи часткове зниження.

– Яку з опцій обере Україна?

– Я зараз не хотів би говорити про це. На нинішній стадії ми маємо швидше концептуальну дискусію.

"До нас постійно надходять ідеї щодо розширення ембарго"

– ЄС готує два глобальних документи: Green deal та нова промислова політика. Як вони вплинуть на відносини з Україною?

– Це питання навіть важливіше, ніж тарифні квоти. Адже одна із складових Green deal – податок на експортні товари, який залежить від того, скільки CO2 було викинуто при їх виробленні.

Нам треба пояснювати в Брюсселі, що Green deal має на меті не відокремлення ЄС від усього світу, а об’єднання тих країн, які живуть за європейськими принципами.

Україна живе за принципами ЄС, і тому ми повинні бути всередині цієї системи. І тому цього податку для українських товарів бути не повинно!

– А нова промислова політика ЄС?

– Тут ситуація ще складніша. Всередині ЄС йде дискусія, що важливіше: захист конкуренції чи промислова політика.

Така ж дискусія є в Україні, і нам треба зрозуміти, що якщо промислова політика ЄС буде на шкоду Україні, ми вимушені будемо агресивно захищатися.

– В нас є така можливість?

– Звичайно. В сучасному світі торгівлі можливість захищатися є, і ми до цього готові.

Ми не маємо жодного наміру толерувати викривлене ставлення до своїх зобов’язань по міжнародній торгівлі.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"