У суботу 16 травня в Україні відзначатимуть День Європи. Вперше за 14 років він пройде без жодних святкових заходів з очевидної причини – через пандемію, яка не оминула також Україну з Євросоюзом.

Словачка Катаріна Матернова – одна з топ-представниць Єврокомісії, що опікується Україною, – напівжартома каже, що вона напряму "постраждала" через епідемію. Річ у тім, що з початку квітня голова Групи підтримки України у ЄК Петер Вагнер залишив цю посаду та очолив напрямок боротьби з COVID-19. На цей час групу підтримки очолила Матернова, заступниця голови гендиректорату Єврокомісії з політики сусідства і розширення.

Саме вона зараз відповідає у Брюсселі за координацію підтримки України, за діалог щодо реформ тощо. Саме про це, а також про перспективи безвізу, про торгівлю та про очікування від українського уряду вона розповіла в інтерв’ю "Європейській правді".

Через карантин ми спілкувалися у віддаленому режимі, у кілька етапів; втім, розмова виявилася цілком відвертою.

"1,2 млрд євро – це позика. В інтересах уряду використати її найефективніше"

– Як пандемія вплинула на відносини України та ЄС?

– Вона на всіх нас вплинула схожим чином – ми стикнулися і з втомою суспільства, і з економічними проблемами.

А у двосторонніх відносинах першим наслідком стала зупинка візитів (європейських посадовців до України і українських до ЄС). Але це не зупинило діалог з Україною: ми хоч і не можемо зустрітися, але спілкуємося активно, в тому числі через відеозв’язок.

І друга зміна – те, що ми відкоригували, підлаштували під нові потреби програми підтримки України, щоби відповідати тим потребам, які виникли через коронавірусну кризу. Ми намагаємося враховувати як невідкладні потреби, пов’язані з медициною, із епідеміологічною ситуацією, так і потреби економіки – підтримку ліквідності, допомога швидшому відновленню української економіки після кризи.

– Якісь програми допомоги зупинилися?

– Я би не говорила про зупинку, радше відбулася їх реструктуризація. Як приклад, ми планували запустити у 2020 році програму підтримки профтехосвіти в Україні – а тепер вирішили, що повернемося до неї наступного року.

Чинні програми ми намагаємося змінити так, щоби вони були корисними з огляду на епідемію. Це і допомога Сходу України, яка йде на підтримку малого бізнесу, активістів тощо. Це і допомога, яку ЄС надає через співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями. Є також програми підтримки, у тому числі через ВООЗ, спрямовані безпосередньо на подолання наслідків епідемії – як-то закупівля індивідуального захисту для медиків.

І, нарешті, з програми макрофінансової допомоги (МФД), виділеної для держав-сусідів, – а це 3 млрд євро – Україна отримає найбільшу частку, 1,2 млрд євро

– В Україні чути звинувачення щодо некоректного використання державних фінансів, виділених на боротьбу з епідемією. Чи є запобіжники, які переконують вас, що ця допомога буде витрачена коректно?

– Я перш за все наголошу, що не коментуватиму звинувачення, про які ви кажете.

Я нагадаю, що макрофінансова допомога – це позика. Хоч вона і надається на дуже вигідних умовах, але ці 1,2 млрд євро треба буде повертати. Тому в інтересах самого уряду використати ці гроші найефективніше.

Втім, є і неповоротна допомога, яку ми надаємо Україні.

Ми згрупували два пакети допомоги, які й до того планували надати Україні, і змінили їхнє призначення на пов'язане з COVID-19. Перший пакет був на 80 млн, другий – на 110 млн, тобто йдеться про 190 млн євро, які ми мобілізували для підтримки України.

"Дивно, що хтось має сумнів у турборежимі"

– У часи епідемії складно проводити реформи, адже парламент не функціонує як годиться.

– Що ж, восени темп реформ у парламенті був таким швидким, що зараз уповільнення було природним та очікуваним.

Воно було посилене ще й епідемією – але ви не могли продовжувати ухвалювати закони з такою швидкістю, як це було від вересня до початку грудня 2019 року.

– Ви вважаєте, що реформи були швидкими? В Україні багато хто ставить це під сумнів.

– Так, вони були неймовірно швидкими. Ми бачили дуже-дуже-дуже багато законів, на ухвалення яких ми довго чекали, а тому мені взагалі дивно чути, що хтось у цьому має сумніви.

Втім, і зараз реформи тривають.

Схвалення земельної реформи – це був дуже сміливий крок.

Навколо ринку землі в Україні є так багато нерозуміння і міфології, що його відкриття було політично непростим.

Або зміни до банківського законодавства. Цей закон є ключовим індикатором для співпраці з МВФ, а програма Фонду своєю чергою є передумовою для отримання 1,2 млрд євро МФД від Євросоюзу.

– Моніторинг виконання Угоди про асоціацію показує, що темп проведення реформ у останній рік був чи не найнижчим.

– Я не вважаю, що виконання Угоди про асоціацію варто оцінювати лише за обсягами виконаної роботи. Тому я не хочу рахувати кількість законів, ухвалених у той чи інший період.

Ключове значення має проведення тих реформ, які змінюють країну структурно (наприклад, змінюють систему держуправління), які забезпечують добробут для громадян, які інтегрують економіки України та ЄС – щоби люди відчули вигоди від впровадження асоціації. Саме таким прикладом є земельна реформа, яка, після повної лібералізації ринку землі – хоч це і не має відбутися у першій фазі реформи, – матиме справді великий трансформаційний вплив на вашу економіку та суспільство.

Втім, законодавча робота зараз справді ускладнена. Та реформи – це не тільки ухвалення законів, але також їхнє впровадження, і саме на цьому Україна має сконцентрувати зусилля у найближчі місяці, щойно подолає пік епідемії.

– Уряд теж обмежений карантином.

– А це колись зміниться – я бачу, що Україна, як і вся Європа, починає знімати карантинні обмеження.

"Це літо не буде схоже на жодне з тих, які ми бачили досі"

– До речі, про зняття карантину. Коли кордони ЄС можуть відкритися для українців?

– Насправді навіть всередині ЄС, і навіть всередині Шенгенської зони, немає ясності щодо відкриття кордону. Наведу як приклад свою країну, Словаччину: якщо я вирішу полетіти туди, то буду зобов’язана два тижні після прильоту пробути в карантині.

Це ілюстрація того, що ми ще не на тому рівні, коли можна говорити про відкриття кордонів. Ми створили "зелені лінії" для товарів, але для пасажирського руху лишаються дуже численні обмеження навіть усередині ЄС.

– Чи можна говорити, що влітку кордони ЄС точно не відкриються?

– Я би не робила і таких припущень. Ситуація постійно переоцінюється, і всі прогнози переглядаються. Знову повернуся до прикладу Словаччини: зараз вона відкриває економіку набагато швидше, ніж прогнозувалося ще пару тижнів тому, оскільки результати карантину виявилися значно кращими за очікування.

Нам бракує знань (про цю хворобу. – ЄП) для того, щоби планувати свою політику навіть на кінець червня чи липень. І я не думаю, що хтось здатен це з точністю передбачити. Але можна з певністю говорити одне: це літо не буде схоже на жодне з тих, які ми бачили досі.

Навіть якщо кордони відкриються, подорожі будуть супроводжуватися обмеженнями.

– Чи є небезпека для нашого безвізового режиму?

– Принаймні, не через коронавірусну кризу. Я жодного разу не чула в Брюсселі навіть дискусій про це. 

Безвізовий режим із епідемією не пов’язаний.

Зрештою, навіть якщо міркувати логічно – як відновлення візового режиму допомогло би у протидії епідемії?

Мені не відомо також про загрозу візовій лібералізації для України з якихось інших причин. Єврокомісія здійснює щорічний перегляд дотримання умов візової лібералізації, і ми можемо звертати увагу (держав, громадяни яких подорожують без віз. – ЄП) на деякі індикатори, але стосовно України не було навіть підстав для такої дискусії. І, повторюся, немає жодного зв’язку між візовою лібералізацією і поточною кризою.

"Є кілька умов ефективної євроінтеграції"

– Я повернуся до реформ, до іншого "безвізу" – промислового, який Україна вважає пріоритетом. Цього року до України мали приїхати одна або дві оцінювальні місії. Зараз їхній приїзд неможливий. Чи є шанс рухатися до "промбезвізу"?

– Ми працюємо над цим, і Єврокомісія прагне просунутися у цьому процесі. На жаль, криза уповільнила процес, але ми маємо можливість проводити "офісну" частину оцінки і почнемо її дуже скоро – представництво ЄС в Україні днями саме запускає закупівлю послуг консультантів, які будуть до цього залучені. Також ми зможемо провести частину переговорів з українською владою ще до того, як будуть зняті обмеження на подорожі

Звичайно, для завершення процесу необхідно буде здійснити реальні візити експертів Єврокомісії до України, щоби побачити, як здійснюється перевірка (безпечності товарів, для яких відкривається "промбезвіз". – ЄП), як працюють технічні центри. Без цього не обійтися. Але ми згодні з тим, що це має відбутися якнайшвидше, і тому шукаємо можливість провести значну частину роботу ще на карантині – до того, як епідемія буде подолана.

– Проведення реформ та виконання асоціації "веде" Урядовий офіс (УО) з координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Ви напевно знаєте, що цей орган має серйозні проблеми зі штатом: голови офісу немає з кінця осені, є лише один заступник, відсутні ключові експерти.

– Почну з того, що український уряд прагне інтеграції з ЄС, і це прагнення є так само сильним, як і у попередні роки. Весь цей процес побудований навколо Угоди про асоціацію, а Урядовий офіс, звісно ж, є ключовою інституцією, головною рушійною силою для формування політики та координування зусиль уряду.

Ми хочемо побачити Урядовий офіс із повністю укомплектованим штатом, складеним з талановитих професіоналів, який у наступні роки прискорюватиме виконання Угоди про асоціації під керівництвом дуже ефективного віцепрем’єра та у співпраці з іншими міністерствами.

– То все ж таки, що зробити щоби діяльність Урядового офісу стала ефективнішою? Який поштовх потрібен?

– Для того, щоби УО працював ефективно, має бути дотримано кілька умов.

Перш за все, Урядовому офісу потрібні сильні повноваження, щоби координувати та спрямовувати євроінтеграційні політики у різних міністерствах.

По-друге, інструкції та рекомендації, які надає УО, мають бути зобов’язуючими для інших урядових інституцій. Його позиція має братися до уваги під час ухвалення законодавства і стратегічних документів, що стосуються виконання Угоди про асоціацію.

По-третє, УО має бути належно забезпечений ресурсами і штатом, із висококваліфікованими професіоналами.

По-четверте, регламенти роботи уряду і парламенту мають забезпечувати узгодженість та надійність законодавчого процесу, якість законопроєктів і політик, які пропонуються.

Якщо виконати всі ці умови, ви дасте Урядовому офісу і здатність, і прагнення до виконання своїх функцій із небаченим досі напором. Усі ці поради чи умови не є чимось новим. Досвід попередніх розширень Євросоюзу доводить, що наявність сильної, належно забезпеченої та відданої своїй справі структури, що опікується євроінтеграцією, є дуже важливою складовою успіху. І так само для успіху потрібна її тісна співпраця з парламентом та іншими органами, які виконують Угоду з ЄС.

До речі, Євросоюз допомагає вам у цьому, посилюючи УО через проєкт Association4U. А більшість із понад 55 передбачених в Урядовому офісі посад мають статус "фахівців з реформ", забезпечення яких підтримується через програми ЄС.

"Ми не будемо обмежувати імпорт з України"

– Коронавірус та карантин вплинули на торгівлю між Україною та ЄС?

– Звичайно, пандемія вплинула на торгівлю. Ми ще не маємо статистики березня та квітня, але дуже схоже на те, що більшість секторів стикнулися з проблемами. Важлива для України галузь металургії стала однією з тих, що постраждали найбільше.

Втім, є кілька винятків з цього тренду – це окремі сільгосптовари, а також деякі товари для боротьби з епідемією, торгівля якими зросла.

Хай там як, ЄС лишається найважливішим торговельним партнером України, на нього припадає близько 40% української товарної торгівлі.

– В ЄС звучать голоси за обмеження імпорту чутливих товарів через пандемію, що вдарить і по Україні. Угорщина пропонує обмежити імпорт курятини. Чи є це реальним?

– Ні, ЄС не має наміру впроваджувати жодні спецобмеження для захисту свого виробництва через COVID-19. Тут немає жодних змін, захисні механізми застосовуються лише у чіткій відповідності до Угоди про асоціацію з Україною та до зобов’язань ЄС у рамках СОТ.

– Щороку має відбуватися саміт Україна-ЄС; що два роки має проходити саміт Східного партнерства. Зважаючи на пандемію, чи є шанс, що вони відбудуться?

– Щодо саміту з Україною рішення про відтермінування вже ухвалене. Ми домовилися ще на початку карантину, що проведемо його наприкінці року.

Що стосується саміту Східного партнерства, то ми чекаємо на рішення президента Європейської ради Шарля Мішеля, сподіваємося мати його у наступні тиждень-два.

Але я окремо зазначу, що комісар Варгеї встиг відвідати Україну до карантину, наприкінці лютого. Візит високого представника ЄС Жозепа Борреля був відтермінований через припинення польотів, але він вже заявляв, що відвідає Україну в одному зі своїх перших візитів, коли поїздки стануть можливими. Увага до України точно є.

Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко, 

редактор "Європейської правди"