Наступного тижня відбудеться саміт Україна-ЄС. Його результати дадуть відповідь на питання, чи виправдані амбіції Києва щодо масштабного оновлення Угоди про асоціацію. 

Серед іншого, Україна пропонує переглянути квоти на безмитну торгівлю (на їхній розмір вже давно скаржаться експортери аграрної продукції), доєднатися до угоди ACAA, відомої також як "промисловий безвіз", обговорити кроки щодо подальшої інтеграції в енергетиці. 

На заваді цим планам можуть стати накопичені проблеми у відносинах з ЄС. Серед них – потреба скасування мораторію на експорт необробленої деревини та можливе запровадження повної заборони на експорт металобрухту. 

Напередодні саміту "Європейська правда" поспілкувалася з віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною. Вона поділилася своїми очікуваннями як щодо майбутнього саміту, так і щодо майбутнього торгівлі України та ЄС у найближчі роки.

"Відкрите небо" та енергетична безпека

– 12 жовтня відбудеться саміт України та ЄС. Чого ми від нього очікуємо?

– Перше і головне – підписання Угоди про спільний авіаційний простір.

Але також започаткування діалогу з питань енергетичної безпеки в Європі, причому не у формалізованому вигляді.

Ми вважаємо, що питання "Північного потоку-2" належить до сфери енергетичної безпеки. І що ЄС має йти назустріч глибшій інтеграції з тими країнами, які відповідають усім критеріям функціонування енергетичних ринків.

Тому на саміті цим питанням буде присвячена окрема дискусія.

– Це може якось допомогти Україні вирішити питання контракту Угорщини з "Газпромом"?

– Ми не хочемо концентруватися на якихось точкових кейсах, як працює російська гібридна зброя. Натомість ми хочемо, щоб усі країни бачили ширші рамки – що РФ використовує газ як гібридну зброю, що відбувається маніпуляція з ціною.

Для України це абсолютно зрозумілий геополітичний контекст, зрозумілі гібридні методи впливу на ЄС.

– І все ж таки, про Угорщину. Чи можливе оскарження цього контракту, наприклад, в арбітражі України та ЄС?

– Цей кейс буде предметом тих консультацій, які ми з Європейською комісією маємо відповідно до Угоди про асоціацію.

Але угорський прецедент цікавий з точки зору того, що це перший контракт, який укладено в обхід України.

Це пряма матеріалізація тих ризиків запуску "Північного потоку-2", про які ми давно говорили.

Але, на жаль, зараз ніхто з гравців, окрім України, не кваліфікує цю ситуацію як похідну від системної роботи РФ. Для наших партнерів поки що це не червоні лінії.

Цей кейс дає нам можливість сьогодні починати діалог з Німеччиною, із США, з Європейською комісією щодо причин кризи на газовому ринку, зокрема на газовому ринку України.

"Наші ініціативи у ЄС сприймають без сильного запалу"

– Що ще ми можемо очікувати від саміту в розрізі торгівлі? Зокрема, які перспективи щодо промислового безвізу?

– Ми маємо досить непогану торгову динаміку.

А на додачу ми очікуємо, що на початку 2022 року почнемо приєднання до Конвенції ЄС про спільний транзит. Для цього всі урядові структури пройшли технічні та юридичні аудити. І сьогодні ми маємо високий ступінь готовності приєднання до митної системи ЄС.

Це буде потужним чинником боротьби з тіньовим сірим імпортом.

Також ми завершуємо до кінця року другу фазу оцінки в рамках Угоди ACAA (промисловий безвіз). І безпосередньо на саміті почнемо політичні перемовини щодо укладення цієї угоди.

Для нас це абсолютно реалістична мета. Я сьогодні бачу набагато менше скепсису в ЄС з цього питання.

І це в ситуації, коли раніше, коли ми лише починали цей діалог, Європейська комісія відверто казала, що цієї угоди ніколи не буде.

– Коли тоді чекати старту дії ACAA? І яка галузь буде першопрохідцем?

– Це ті три галузі, які були заздалегідь узгоджені: низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність та машини й обладнання, що працюють під тиском.

Якщо протягом 2022 року ми завершимо всі перемовини і ЄС не гальмуватиме цей процес, то дуже ймовірно, що в 2023 році ця угода вже набере чинності.

– Які галузі наступними доєднаються до промбезвізу?

– Можу сказати, що у цю чергу стають вже багато секторів.

Перша – це косметична продукція. Як не дивно, в Україні дуже потужний експорт саме косметичної продукції в країни Європи.

Також це фармацевтична продукція і медичне обладнання.

Це сфери, які свідомо ідентифікували необхідність долучення до Угоди АCAA, просувають ці вимоги і відповідають європейським критеріям і відповідним технічним регламентам.

– Є розуміння, в яких секторах опір ЄС буде найбільшим?

– Все, де ми експортуємо не сировину, а продукцію з доданою вартістю.

Зокрема, щодо сфери фармацевтичної продукції я можу точно сказати, що ЄС достатньо обережно ставиться до цієї пропозиції української сторони, тому що це надзвичайно насичений ринок. А тому наші ініціативи у Євросоюзі сприймають, скажемо так, без сильного запалу.

"Ми не бачимо протидії нашим пропозиціям щодо перегляду квот"

– Який прогрес у питанні розширення тарифних квот?

– Ми завершили формування нашої позиції ще в липні, передавши її в ЄС. Зі свого боку Європейська комісія розпочала оцінку наших пропозицій, і ми очікуємо, що приблизно до кінця жовтня ця робота з їхньої сторони завершиться.

Коли ми сформували свої пропозиції, то спочатку провели консультації з бізнесом. В ЄС процедура виглядає так само.

Наразі стосовно наших пропозицій ми не бачимо сильної протидії або якихось негативних оцінок. Тобто ми відчуваємо, що європейському ринку наші пропозиції також потрібні.

А одночасно ми починаємо готувати наступний пул наших пропозицій щодо перегляду квот, які вже включатимуть не тільки традиційні категорії нашого експорту, але й категорії товарів, які були відкрити за останні п'ять років.

– Бізнес пропонує вивести з-під дії тарифних квот органічну продукцію. Настільки така ідея обговорюється і настільки це можливо?

– Це абсолютно реалістично.

Наразі цього немає у нашому пакеті пропозицій, адже нам ще треба зрозуміти механіку процесу.

Важливий момент: такого досвіду масштабного перегляду досі не мала жодна країна, у якої з ЄС діє зона вільної торгівлі.

Тому поки ми сформували пул пропозицій, які містять традиційні позиції щодо скасування чи збільшення квот або пришвидшення обнулення митних ставок. Це наші традиційні статті: соки, томати, м’ясна продукція.

Коли ми закінчимо цей етап, ми вже будемо переходити до більш складних консультацій і перемовин.

– Я правильно розумію, що в такому випадку можливі і другий, і третій, і четвертий пакети пропозицій щодо перегляду умов торгівлі?

– Так. Це і є європейська інтеграція.

Моє завдання як віцепрем’єра – створювати можливості.

Цей перегляд було політично важливо почати. Ми зробили це – і тепер це буде постійний процес. Він не буде простим, він може бути тривалим, але важливо, що політично ми його вже почали.

"Закон про ринок деревини має бути ухвалено до кінця року"

– Українські винороби знову почали лобіювати питання продовження періоду використання захищених географічних найменувань. Це можливо?

– Ми врахували усі пропозиції, окрім тих, що напряму суперечать Угоді про асоціацію.

В рамках цих консультацій дійсно ідентифікували певні сектори, які постраждали від запуску режиму вільної торгівлі. Це сталося тому, що під час перемовин, які відбувалися досить давно, Україна або не змогла відстояти певні позиції, або ми навіть не мали тоді уявлення, як буде розвиватися ринок.

Галузь виноробства – одна з таких, де дійсно треба говорити про перегляд угоди. 

Враховуючи те, що ми тимчасово не контролюємо територію Автономної Республіки Крим, де була сконцентрована значна частина виноробства, для нас важливо підтримати цю індустрію в тій частині України, в якій вона все ще збережена.

– Тобто ми будемо ставити питання про можливість продовження використання назв на кшталт "коньяк" чи "шампанське"?

– Ні, про це мови не буде. Рано чи пізно нам доведеться від цього відійти.

Але це, на мою думку, найменша проблема, з якою стикається виноробство.

Ми обтяжуємо нашу галузь регулюванням і фінансовими зобов’язаннями, при цьому спрощуючи максимально доступ на український ринок аналогічній продукції з ЄС. Це дійсно проблема.

А що стосується саме цих географічних зазначень, то ми це питання не ставили і не плануємо, тому що я не вважаю, що воно має значний вплив на ціну, виробництво і реалізацію продукції. 

– У нас є ще суперечки з ЄС. Я маю на увазі проблему мораторію на експорт лісу-кругляка та металобрухту. Як Україна планує вирішувати ці проблеми?

– Щодо металобрухту я не можу назвати це питання проблемним. В тій редакції, в якій зараз діє закон, ця заборона не застосовується до країн ЄС, з якими у нас є зони вільної торгівлі.

– Але цю норму пропонується переглянути.

– Так, тому я зараз веду консультації з нашими урядовими парламентськими стейкхолдерами про те, щоб це рішення не мало негативного ефекту, тому що особисто я бачу в ньому бажання дотиснути повну заборону експорту і тим самим якось насолити європейським партнерам.

Тут я виступаю за цивілізований підхід. Вважаю, що треба балансувати інтереси, адже у нас зараз відбувається перегляд Угоди про асоціацію, ми маємо підписати і приєднатися до всіх згаданих мною міжнародних ініціатив.

– Для ЄС це болісне питання?

– Поки що ні, адже порушення угоди наразі немає.

Інша справа – арбітражне рішення стосовно заборони експорту необробленої деревини. 

Наразі парламентом разом з моєю командою, Міністерством економіки та Міністерством екології на базі економічного комітету напрацьований законопроєкт про ринок деревини.

Зараз тривають дискусії щодо певних концептуальних моментів цього документа, не пов’язаних з експортом.

– Коли він буде ухвалений, адже ми маємо до кінця року скасувати мораторій?

– Ми очікуємо, що закон буде прийнято до кінця року, принаймні та частина, яка стосується часткового скасування мораторію.

Ми не скасовуємо мораторій на всі види деревини, лише для тих видів, які не занесені до Червоної книги або не є цінними породами. Тому ми говоримо лише про часткове скасування мораторію.

Одночасно ми створюємо певні запобіжники щодо незаконних рубок, які стосуються екологічних критеріїв, та критеріїв заліснення територій. І також вводимо систему контролю ринку деревини, яка передбачає сертифікацію на експорт, що важливо для нас.

– Але політична воля підтримувати в Україні цей законопроєкт вже наявна?

– Однозначно. Ми розуміємо, що це важлива торговельна суперечка і важливий політичний процес.

Зараз єдиним елементом, який залишився в дискусії, є певні розділи законопроєкту, які стосуються механізмів реалізації деревини.

Щойно ми врегулюємо ці питання, одразу закон має бути проголосований.

"Наша ідеологія – створення єдиного ринку з ЄС"

– Україна свого часу планувала подати в арбітраж на ЄС через обмеження Польщею видачі ліцензій на вантажні автоперевезення. Це ще актуально?

– Сьогодні це питання переходить в розряд ще більш критичних.

Ми вже ініціювали офіційні консультації щодо цього з Європейською комісією. Також ми плануємо підняти цю тему і під час саміту.

Але паралельно ми також працюємо на внутрішньому полі, і я очікую, що вже цього тижня парламент ухвалить законопроєкт, який дозволить врегулювати питання комбінованих міжнародних перевезень з України. Це дозволить не призупиняти безпосередній експорт і не користуватися послугами іноземних перевізників.

– Чи є ще якісь позиції, де Україна може подати в арбітраж на ЄС?

– Так, хоча ми вважаємо, що арбітраж – це останній інструмент. Це як рішення Європейського суду з прав людини, до якого ти можеш звернутися лише тоді, коли всі інші шляхи вже вичерпані.

Ми бачимо, що найбільш проблемним питанням у торгівлі з ЄС є рівень окремих національних держав, що нерідко призводить до непорозумінь.

Це і згадане питання автодозволів, це і визнання європейських правил, за якими діє газовий ринок, і це ускладнює двосторонні контракти з європейськими компаніями.

Ще одна проблема – нетарифні бар'єри, пов'язані з сертифікацією української продукції, яка йде на експорт в ЄС.

Угода зазначає, що це безбар’єрний процес, та передбачає взаємне визнання документів. Однак, потрапляючи на ринок Євросоюзу, ми стикаємося з сертифікацією на рівні окремих країн.

Ба більше, виходячи з нещодавніх діалогів із бізнесом, ми можемо говорити про наявність прихованих мит в одній з найбільших країн ЄС.

Таких подразників достатньо багато, а тому нам важливо почати обговорювати ці питання на рівні Європейської комісії, щоб вона вкладала більше сил у комунікацію з державами-членами.

– Останнє запитання. Як зміниться торгівля України і ЄС за рік-півтора?

– Ми маємо виходити на більш амбітний формат діалогу з Євросоюзом і говорити про створення єдиної економічної зони.

Тобто не просто зони вільної торгівлі, адже ми це вже маємо відповідно до Угоди про асоціацію.

Натомість ми прагнемо спільного економічного простору, в основі ідеології якого лежатиме повний доступ до всіх чотирьох свобод ЄС (вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу).

Це інша ідеологія та релігія – створення єдиного ринку з ЄС.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"