У п’ятницю на шляху України до вступу в ЄС відбувся маленький, але необхідний та справді важливий крок. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала президенту Зеленському так званий "опитувальник" – індивідуальну анкету, заповнення якої юридичними відповідями та поясненнями є обов’язковим етапом для отримання статусу кандидата.

При цьому вона підкреслила, що до України застосували особливий підхід, щоби пришвидшити її рух сходинками, що у фіналі ведуть до членства. І це правда.

Єврокомісія вперше в новітній історії розширення ЄС розділила цей документ на дві частини та передала до Києва лише критично важливі запитання, які необхідні для висновку щодо статусу кандидата. А ще (знову ж таки, вперше!) пообіцяла, що частину відповідей візьме зі старих звітів про Україну, щоби пришвидшити процес.

Як вже розповідала ЄвроПравда, очікується, що політичне рішення щодо статусу кандидата Євросоюз ухвалить на саміті в червні. І хоча 100% гарантії того, яким воно буде, звісно ж, немає (на те воно і політичне), можна бути певним, що ЄК та її президентка Урсула фон дер Ляєн переконуватимуть держави-члени у необхідності дати Україні "зелене світло".

Що пообіцяла фон дер Ляєн на переговорах із Зеленським? Чи не буде "сюрпризів" від Угорщини? Коли можливий вступ України до ЄС? Про це ми поговорили з дипрадником президента, відповідальним за євроінтеграцію, заступником глави ОПУ Ігорем Жовквою.

На відеоінтерв’ю він прийшов з оригіналом європейського опитувальника. І це відео варто подивитися.

"Європейська комісія – на нашому боці"

– Перш за все, давайте поговоримо про опитувальник.

– Ось він: тут 40 сторінок. Це небагато.

– Так, приміром, у Боснії і Герцеговини було 400 сторінок.

– Так, досі жодна країна не отримувала такий маленький документ. У ньому ЄС поставив нам 368 запитань, на які Україна має відповісти для того, щоби почався розгляд нашої заявки про членство в ЄС у Єврокомісії.

Наступний етап – підготовка на основі наших відповідей opinion, тобто висновку Єврокомісії, який буде поданий на розгляд Європейської ради, тобто саміту ЄС.

Далі – наступний етап надання Україні статусу країни-кандидата. Потім – початок переговорів про вступ. Далі самі переговори, їхнє завершення, підписання договору про вступ, подальша ратифікація – і Україна стає членом ЄС.

– Те, що обсяг опитувальника невеликий – це і є та пришвидшена процедура, якої ми хотіли?

– Так, це вона.

Україна вже пройшла великий шлях до вступу в ЄС. Ми виконуємо Угоду про асоціацію, є спільна позитивна оцінка виконання Угоди з боку України і ЄС.

Тому Єврокомісія (її президентка фон дер Ляєн. – ЄП) нам сказала: "70% інформації про Україну у нас вже є. Лишилося заповнити 30% інформації, деяку інформацію освіжити, оновити. Ось вам запитання, на які ви маєте відповісти, і далі робота вже за нами".

– А з боку країн ЄС є згода на цю пришвидшену процедуру? Бо на початку березня кілька лідерів були проти пришвидшення.

– Якби не було згоди, то президентка Європейської комісії не приїхала б до Києва з опитувальником. Ми би чули бюрократичні відмовки, затягування, що треба "ще щось додати", "ще щось зробити". Але вона вчора приїхала – очевидно, маючи на це мандат.

Так, на цьому етапі країни-члени не беруть формальної участі у процесі. Але буквально кожен день і Україна, і Єврокомісія говорять з державами-членами про пришвидшену процедуру.

Взагалі Європейська комісія – на нашому боці. Більшість країн-членів ЄС також за прискорену процедуру. Крім того, всі без винятку країни-члени – за те, щоб Україна стала членом ЄС.

– Зараз президент Зеленський багато спілкується з лідерами країн ЄС і знає, хто висловлює скепсис щодо нашого швидкого руху до ЄС. Які це країни, кого ще треба переконати?

– Ви, мабуть, пригадуєте виступ президента на саміті ЄС, коли він називав кожну країну, хто з них як ставиться до пришвидшеної процедури вступу.

Реакція деяких країн була дуже цікава. Дипрадники їхніх лідерів телефонували мені і запитували: "Як же так, чому наша країна опинилася не в тій групі, яка найщиріше і найшвидше підтримала Україну?". Відповідь була: "Ну, ви тоді маєте щось зробити, щоб опинитися в цій групі".

Відтоді деякі країни, я не хочу концентруватися на конкретних назвах, покращили своє ставлення до пришвидшеної процедури, після розмов президента з лідерами цих країн і його звернення до парламентів. Як ви бачите, ця практика триває.

А ще дуже важливо, що за опитуваннями більшість населення, виборців у кожній країні ЄС підтримують вступ України до Євросоюзу. Навіть у Німеччині та Франції.

Ми ці цифри цитуємо представникам цих країн і питаємо: "Невже керівництво ваших країн може йти всупереч думці населення?".

Зрештою, якщо всі європейські народи не проти, щоб європейський український народ був в ЄС, то треба закрити цю формальність.

"Будемо сподіватися, що вистачить совісті та мудрості"

– У тому виступі Зеленський найжорсткіше згадував про Угорщину та Орбана. Ми можемо на них якось вплинути? Як ми з ними взагалі говоримо?

– Дуже важко коментувати позицію керівництва Угорщини. Риторика, яка звучала до виборів в Угорщині, була взагалі неприйнятною. Так не говорять з країною-сусідом, яка тим більше перебуває у стані війни і боронить не лише себе, а й саму Угорщину та всю Європу.

На жаль, після виборів риторика суттєвим чином не змінилася.

Двосторонні відносини у нас були не прості й до війни.

Ми вдячні Угорщині за те, що вона допомагає біженцям з України і передає певні види допомоги – але вона не робить те, чого від неї просить президент. Угорщина не готова навіть пропускати транзитом зброю, якої потребує Україна. Вона абсолютно не готова бути конструктивною в питанні нових санкції ЄС, зокрема щодо ембарго на постачання російських газу і нафти.

– А що каже Будапешт щодо нашої заявки і нашої перспективи вступу до ЄС?

– Я б не казав, що Угорщина зараз збирається щось блокувати на європейському треку для України. Принаймні, ми не спостерігаємо таких ознак, і сподіваємося, що такого не буде.

В Україні живуть 150 тисяч українців угорського походження (прим.: це формальні офіційні дані, за незалежними оцінками їх менше 100 тисяч. – ЄП). Нещодавно я зустрічався з керівниками декількох організації угорських українців, ми мали відверту розмову, і вони мене запевняли: "Ми давно хочемо, щоб Україна була повноцінним членом ЄС. Ми вважаємо, що вона вже за духом, за настроєм, за мужністю є членом ЄС".

Як пам’ятаєте, щодо НАТО з Угорщиною була зовсім інша історія. Але щодо ЄС, будемо сподіватися, вистачить совісті та мудрості для того, щоб цей рух України не стримувати.

– А хто з держав ЄС найбільше допомагає та "штовхає" нас на цьому шляху?

– Їх чимало. Це, зокрема, Польща та всі країни Балтії.

Ще один приклад: разом з Урсулою фон дер Ляєн і Жозепом Боррелем був прем’єр-міністр Словаччини Едуард Гегер. Це вам відповідь про ще одну країну-друга.

Ви знаєте, що Словаччина зробила стосовно постачання зброї (до України вже прибули комплекси С-300, дивіться відео). Але прем’єр Словаччини також приїхав для того, щоб підтримати Україну у питанні пришвидшеного руху до ЄС. Він цьому вже допомагає і буде це робити, буде працювати з лідерами інших країн, більш скептичних до пришвидшеної процедури.

"Завершити це за тиждень – цілком реально"

– Давайте поговоримо про часові рамки. Я розумію, неможливо передбачити дату і навіть рік вступу України до ЄС, але...

– Я противник називання конкретних дат.

На жаль, не все буде залежати від нас. Там знову бюрократична рутинна процедура, на яку ми впливаємо, як можемо.

Від моменту заявки, яку подала Україна, до отримання опитувальника пройшло трошки більше місяця. Для ЄС це – космічна швидкість. Для нас це надзвичайно повільно. Тобто є відмінність у системі координат. Але ми будемо прискорювати.

Жодного етапу нам не оминути.

Якщо ми якусь частину викинемо чи оминемо, то, як нам пояснюють у Брюсселі, потім наш вступ буде піддаватися сумніву. Тому в наших інтересах пройти всі фази, але пройти їх швидко.

Наш орієнтир – наступний черговий саміт ЄС 23-24 червня. Ми маємо вийти з нього з рішенням Європейської ради про надання Україні статусу кандидата. А далі – початок переговорів про вступ, які ми будемо намагатися пришвидшувати.

– У мене є враження, що в той час як ми пришвидшуємо, дехто затягує. 11 березня, після неформального саміту ЄС, ми чекали, що підготовка опитувальника забере пару тижнів – а вийшов місяць.

– Є, на жаль, ця бюрократія. Є також єврокомісар, який відповідає за питання розширення. Ми всі його знаємо (йдеться про угорця Олівера Варгеї, який, за даними ЄП, гальмував процес у Брюсселі).

Але кожну годину, кожен день українська сторона буде контактувати з Брюсселем. Також у заповненні опитувальника нам допомагатимуть ті країни, які вже проходили цей шлях. Уряд залучив експертів з громадських організацій. Вся країна буде працювати, і ми вже працюємо, Тому нашу частину роботи ми дуже швидко зробимо і примусимо брюссельську сторону свою роботу зробити також швидко.

– Додам від себе один "секрет" з внутрішньої кухні: українські міністерства почали заповнювати цей документ принаймні тижні за три до того, як ми його отримали, взявши за основу сербський та боснійський опитувальники. Тобто уряд в цьому плані справді працює так, що немає на що скаржитися.

– Як у вас кажуть: "Не можу ані підтвердити, ані спростувати". Але справді без роботи ми не сиділи, тому завершити це за тиждень – цілком реально.

– Чи заважає стан війни і активні бойові дії переходу України на наступні сходинки дорогою до членства в ЄС – отриманню статусу кандидата чи початку переговорів?

– Не бачу жодної завади. Немає ні письмових норм, ні звичаєвої практики, коли стан війни заважав би працювати щодо вступу України до ЄС.

А на нинішній стадії – точно не заважає. Чи здатна зараз Україна заповнити опитувальник? Так, здатна, тому що всі урядові інституції працюють.

Війна – не перепона отриманню статусу кандидата.

Чи можливо почати переговори про вступ? Теоретично – також відповідь "так". Можна сформувати переговірну делегацію, яка буде працювати з ЄС.

Понад те, попри війну, наша секторальна інтеграція до Євросоюзу навіть пришвидшилася. Приклад – приєднання України до єдиної енергосистеми ЄС. Ми це зробили достроково, за півтора року до плану, і я не знаю, чи зможе хтось колись ще повторити.

Назву ще одну сферу, де ми можемо дуже скоро мати величезні успіхи: лібералізація автомобільних вантажних перевезень. На саміті у жовтні ми домовилися про те, що ми будемо починати переговори і підписувати відповідну угоду.

– Про повну лібералізацію?

– Так. Більше деталей не дам, але на журналістів та експертів тут чекають дуже приємні речі.

– Повернуся до строків. Я розумію, що неможливо назвати рік, але спитаю принаймні про горизонт: це десятиріччя? п’ятирічки? роки?

– Точно не десятиріччя і не п’ятирічки.

Українці, солдати на передовій, цивільні, які зараз під обстрілами, діти, які хочуть жити в європейській Україні, не дозволять нам цього. Йдеться про роки.

Наш вступ до ЄС точно буде протягом найближчих років.

На жаль, не все залежить від нас, на жаль, не всі країни однаково думають, але точно можна говорити, що жодна країна ЄС не проти. І кожна країна має позитивну динаміку щодо ставлення до вступу України. Хоча швидкість цієї динаміки трошки різна.

Ми дійсно на це заслужили, ми доклали достатньо зусиль і в реформуванні економіки, і в реформуванні нашого законодавства. І зараз, відбиваючи російську агресію, ми не зупиняємося ні на крок для того, щоб наблизитися до Європи.

Ми цього варті і ми точне це отримаємо.

– Наостанок – складне запитання. Ми всі вдячні за те, що Європа приймає українців, які тікають від війни. За кордон поїхали вже понад 3 мільйони. А чи не виявиться, що деякі держави ЄС хотітимуть, щоб вони лишилися?

– Я думаю, ми не маємо нікого переконувати. Але перше, я дійсно вдячний всім державам ЄС, що вони мають надійний притулок для України і надають надійний захист. Телефонуючи інколи в деякі країни, нашим послам або моїм колегам кажуть: "Дублін став синьо-жовтим" чи Брюссель. І, дійсно, там багато українців, до них хороше ставлення, деякі з них вже навіть почали працювати.

Але 95% тих, що зараз перебувають в країнах ЄС, повернуться в Україну, коли тут стане спокійно.

Я впевнений у цьому.

Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"

Відео Володимира Олійника