Ян Маріан – спецпосланник МЗС Чехії, відповідальний за Східне партнерство і за політику щодо Східної Європи загалом, а отже – і за відносини з нашою країною.

З чеським дипломатом, що розуміє українську (але поки що не може вільно нею говорити), ЄвроПравда перетнулася на Центральноєвропейському форумі у Львові, і його виступ на панельній дискусії був настільки помітним, що ми вирішили поспілкуватися окремо – і не помилилися.

Чого чекати від антиросійських санкцій? Хто визначатиме обриси перемоги України? Що є головною перепоною вступу до ЄС? Про це та інше – дивіться у нашій розмові.

А якщо ви надаєте перевагу текстовому формату - пропонуємо прочитати розмову у дещо скороченому обсязі, у вигляді інтерв’ю.

"Ми знаємо, що російські дипломати займалися не тільки дипломатією"

– Чехія за останні місяці показала, що є однією з найбільш дружніх країн. Ви постачаєте для нас навіть танки – мало хто на це зважується. Чому Чехія пішла на це?

– Тому що це не тільки ваша війна. Росія веде війну проти демократичного світу загалом. Тому допомагати вам – у наших інтересах не тільки з точки зору цінностей, але й з точки зору прагматичного підходу, тому ми почали надавати вам військову допомогу ще до повномасштабного вторгнення.

Зараз ми постачаємо озброєння, надаємо гуманітарну допомогу і забезпечуємо політичну підтримку у Євросоюзі, де чеський уряд головує до кінця 2022 року.

Також ми допомагаємо багатьом українцям, які до нас переїхали.

– Українців прихистило чимало держав, але мало хто надає важку бронетехніку, як це робить Чехія. Хоча не всі чехи це підтримують.

– Тут є чітка позиція коаліційного уряду, а ще Чехія має власний досвід – ми пам'ятаємо 1968 рік (радянське вторгнення до Чехословаччини. – ЄП).

Тому ми розуміємо, що війна почалася не в лютому 2022 року. Вона почалася ще у 2008 році у Грузії, а в Україні у 2014 році – і ми усвідомлюємо, що означає вплив Росії в плані дезінформаційних операцій, операцій політичного впливу.

У нас теж є досвід вибуху боєприпасів у Врбетицях у 2014 році.

– Які підірвали російські агенти…

– Так. І коли це з’ясувалося, ми, як наслідок, практично позбулися російських так званих "дипломатів" та скоротили кількість співробітників російських дипмісій у Чехії на 100 осіб. Їх було більше сотні, а лишилося тільки сім дипломатів у Празі.

Також росіяни скоротили наше посольство у Москві до семи дипломатів.

Ми закрили російські консульства у Чехії (і, відповідно, закрилися чеські консульства в Росії).

– Невже не було противників такого доволі різкого кроку?

– В Чехії є опозиція і є дискусія про цей крок, але загалом є його чітка підтримка. Бо ми, чехи, розуміємо, що це – питання не лише української, але й європейської безпеки. І це питання збереження правил. І також це через те, що ми бачимо, що Росія робить на території Україні, і не тільки.

І, звісно, ми розуміємо, що вони займалися не тільки дипломатією.

"Війна ускладнює усі процеси"

– Україна зараз стала кандидатом у члени ЄС, донедавна ми були у Східному партнерстві ЄС. Розкажіть, як це суміщається?

– Україна лишається членом Східного партнерства. СхП залишається рамковою політикою Євросоюзу щодо країн Східної Європи – Вірменії, Азербайджану, України, Молдови і Грузії (формально до СхП входить також Білорусь, але участь режиму Лукашенка у ньому зупинена).

І ми намагаємось підтримувати співпрацю з Україною також у рамках Східного партнерства, який дозволяє ЄС збиратися разом з усіма вами і обговорювати деякі спільні питання.

Але ми прекрасно розуміємо: ви вже попереду, ви перейшли на інший рівень відносин з ЄС.

Зараз головне – те, що ви стали кандидатом. Тепер Україні потрібно розпочати перемовини про вступ до ЄС. Цей процес буде непростим і тривалим, але ми готові вам допомагати і на рівні Чеської Республіки, і на рівні Євросоюзу. Буде і технічна, і фінансова допомога. Ще раз підкреслю: не тільки Єврокомісія, але й окремі країни-члени Євросоюзу будуть готові вам допомагати.

– Що саме буде найскладнішим?

– Треба працювати, виконувати вимоги і пропозиції Єврокомісії. Потрібні реформи у сфері правової держави, реформи ринку.

Також великим, складним питанням є війна, російська агресія, яка ускладнює всі ці процеси. Тому наше перше завдання – допомогти вам виграти війну. Я думаю, що є такі настрої не тільки в Празі, а й в інших столицях і навіть у Брюсселі.

– За вашими відчуттями, поки триває війна, навіть не членство, а переговори нереально почати?

– Я думаю, що переговори почати можна. Проводити реформи буде нелегко – але  починати можна, а ми вас підтримуємо.

Головне, щоби ви розуміли, наскільки непроста робота на нас із вами чекає.

Ми зі свого боку розуміємо, що для цього потрібно дуже чітко вас підтримувати, у тому числі у плані воєнної допомоги, постачань озброєння та у плані санкцій проти Росії.

– Якщо коротко: Україна буде членом Євросоюзу?

– Так.

– Вже в цьому десятиріччі?

– Не знаю. Можливо, ні, а може, й так.

Це залежить від креативного підходу всіх причетних.

"Санкції змінять поведінку російського режиму"

– Санкції працюють?

– Думаю, що так, і ми побачимо результати через декілька місяців. А наразі ми повинні продовжувати роботу. Тому Чехія підтримує посилення санкцій.

– Але вже діють сильні санкції, однак економіка Росії не впала.

– Це такий процес, де не можна очікувати швидких результатів. Але те, чо ми досягли – це унікальна річ, причому ці санкції ми схвалили консенсусом. І вони дадуть свій ефект. І я підкреслю: ми не закриваємо тему, навпаки ми підтримуємо нові пакети санкцій та будемо лобіювати їх у Брюсселі.

Також попереду багато роботи на рівні Євросоюзу проти російських олігархів, проти "брудних грошей". Тож санкції працюватимуть.

– Чому ви чекаєте змін саме у найближчі місяці? Чому зараз має бути переламний момент?

– Зараз найважливіше те, що ми позбуваємося залежності від російських енергоресурсів.

До речі, це звучить дивно, але завдяки зусиллям Кремля ми зробимо те, що мали зробити завчасно. В минулому було зрозуміло, що це доведеться робити, і деякі члени Євросоюзу про це казали.

А тепер ми все це робимо, зупиняємо закупівлю російських енергоресурсів.  І Росія не зможе так просто переспрямувати експорт на інші ринки. Це як мінімум забере час. Також дуже важливо не давати Росії шансу отримувати деякі технології, які можуть використовувати проти вас, та інші обмеження.

У підсумку, ці санкції змінять поведінку російського режиму.

Тож у відповіді про те, чи вплинуть санкції, я також раджу почекати і повернутися до цього питання взимку або навесні.

– Ваші відчуття: наша дорога до НАТО реальна?

– Це дуже гарне питання, але я думаю, що тут зарано робити прогнози.

Утім – хоч я і не експерт з НАТО, але думаю, що як тільки Україна переможе, все стане набагато простіше. І про ваше членство ми будемо говорити вже після перемоги України

– А що таке "Україна переможе"?

– Це питання передусім до вас і до керівництва України. Я з повагою поставлюся до будь-якого рішення України про те, що буде вашою перемогою.

Але особисто для мене це – відновлення повного контролю  України над кордонами, як це було від 1991 року. Звісно, включно з Кримом.

А вже інші подробиці вам треба буде обговорювати з Росією. Але ми, звісно, не знаємо, якою буде Росія після цього всього.

Автор: Сергій Сидоренко

Розмова відбулася у рамках Українського центральноєвропейського форуму, який провела у Львові "Українська призма"