"Я вірю в те, що Україна переможе й нарешті розпочне масштабний процес своєї відбудови та розвитку", – з таких слів стартує розмова з Деніелом (Деном) Райсом, президентом приватного американського університету в Україні Амерікан Юніверсіті Київ (АЮК), співзасновником та президентом американської компанії з розвитку лідерства Thayer Leadership, випускником військової академії Вест-Пойнт, ветераном армії США. 

Своєю головною метою Ден Райс вважає наближення перемоги України, а також зміцнення її освітніх практик та стандартів. Маючи три магістерські ступені, в тому числі у галузі освіти, та чималий досвід у сфері розвитку лідерства, він вболіває за створення нової генерації лідерів. Ден Райс переконаний, що такими лідерами можуть стати студенти АЮК, українські ветерани, члени їхніх родин та діти загиблих героїв, яким АЮК пропонує вищу освіту американського зразка.

Окрім цього, Амерікан Юніверсіті Київ допомагає у розслідуванні воєнних злочинів росії в Україні, розмінуванні територій та залученні американських інвестицій для відбудови.

"Хочеш познайомитися з генералом Залужним?"

– Як та чому ви прийняли рішення жити на дві країни: у США та Україні? 

– Після початку повномасштабного вторгнення росії я запропонував своє житло біженцям з Києва. Дізнавшись, що я є випускником військової академії Вест-Пойнт, вони запитали, чи не хотів би я познайомитися з генералом Залужним, з яким вони зналися. Авжеж, я відповів ствердно!

Згодом у нас з генералом відбулася чудова онлайн-розмова про лідерство та розвиток лідерів, а також про допомогу США Україні та країнам-членам НАТО.

Після цієї розмови я вирішив приїхати в Україну, і вже у травні 2022 року був тут.

Чим я керувався, приймаючи таке рішення? Як американець, який має добру ділову репутацію, як випускник престижних військової академії та університетів, як ветеран війни в Іраку, зрештою, як людина небайдужа, я розумів, що можу допомогти Україні отримати підтримку.

І тоді, і зараз я розповідаю американцям про події в Україні, а також роблю усе можливе, щоб Україна отримала додаткове озброєння: я розуміюся на усіх його видах та на тому, як воно може допомогти на полі бою.

– Як колишній військовий, чи дізналися ви щось нове про ведення війни у сучасному світі? Чи думали про те, коли та як закінчиться війна росії в Україні? 

– Тут я спирався б на думку членів команди Генштабу України. Адже саме вони найкраще знають, що та як нині відбувається на фронті й поза ним. 

Американські військові усвідомлюють, що війна росії в Україні багато чого змінила в "класичному розумінні" ведення війни. Характер війни однозначно змінився.

Саме про це я нещодавно розмовляв з офіцерами, які навчаються у Військовому коледжі США та в майбутньому стануть генералами американської армії.

США мають тісні контакти та консультують Україну з військових питань. Проте усі рішення українська влада ухвалює самостійно.

Змушений визнати, я дуже розчарований тим, як просувається політичний процес підтримки України з боку США. Саме тому я роблю усе від мене залежне, щоб Америка нарешті надала фінансову допомогу та озброєння.

Я неодноразово зустрічався з командами Сенату, Міністерства оборони, Палати представників та їхніх апаратів та з усіма, хто може цьому посприяти. Я усвідомлюю, що зараз в Україні абсолютно інше відчуття й цінність часу, оскільки йдеться про фактичне збереження життів, економіки та територій.

Проте хочу запевнити, що дійсно багато людей важко працюють над тим, щоб Україна нарешті отримала необхідну допомогу та здобула перемогу.

"Сюрпризи" для росіян

– Що, на вашу думку, зараз відбувається у Конгресі, який досі не проголосував за надання Україні допомоги? 

– Дійсно, затримка у голосуванні Конгресу дуже розчаровує, оскільки пауза у наданні зброї має негативні наслідки. На жаль, це складний політичний процес з багатьма невідомими для широкої аудиторії.

Я переконаний, що Україна отримає допомогу від США. Це лише питання часу.

Більшість демократів та республіканців підтримують це рішення. Лише радикальні представники обох партій виступають проти.

Отже, є підстави сподіватися, що конгресмени все-таки проголосують за надання Україні дійсно великого пакета допомоги у 61 млрд доларів. Найважливіше, що він забезпечить потреби України у фінансуванні та зброї на весь турбулентний виборчий період у США. І надасть Україні необхідну стабільність та впевненість, попри усі несподіванки та повороти американської передвиборчої боротьби.

– Зараз йдуть розмови про те, що війна росії в Україні зайшла у глухий кут. Як ви вважаєте, чи так це, і що саме може змінити цю ситуацію?

– На мою думку, зараз йде війна на виснаження. Я вважаю, що США та загалом НАТО повинні постачати якомога більше зброї, яка допоможе ЗСУ знищувати ворога. Захід має цю зброю. Проте йому бракує політичної волі передати її Україні. 

Я б дуже хотів, щоб Україна отримала засоби радіоелектронної боротьби, високоточну керовану зброю, значно більше артилерії та артилерійських снарядів. А також касетні боєприпаси, передачу яких я лобіюю з липня 2022 року.

Пишаюся тим, що минулого року США все ж схвалили надання Україні спочатку касетних артилерійських снарядів, а потім й касетних боєприпасів для HIMARS.

До речі, це перша система озброєння, яку було надано без публічного оголошення. Думаю, це гарна практика: не кричати про кожну допомогу – нехай вона говорить сама за себе на полі бою. 

"Українські ветерани заслуговують на те, щоб про них турбувалися краще"

– Як ви вважаєте, чи є військове вирішення цієї війни? І чи може стати виходом запрошення України до НАТО?

– Я переконаний, що Україна має стати членом НАТО якомога швидше. Взагалі це повинно було статися ще задовго до початку війни у 2014 році. Тому сьогодні Україна повинна отримати гарантії безпеки ще до схвалення членства в НАТО.

Чому я кажу про гарантії безпеки? Бо, попри мою надію бачити Україну 33-ю країною-членом НАТО, я маю сумніви, що ви зможете отримати одностайне голосування (про членство. – Ред.), допоки сюди летять ракети. Адже для Альянсу це означатиме автоматичне застосування 5-ї статті. Впевнений, що ні в кого не вистачить політичної волі для такого рішення.

Тож поки що Україна мусить вести війну на виснаження. Особисто я радію новинам про те, що по всій росії "несподівано" спалахують пожежі. Я переконаний, що Україна має повне право та повинна завдавати ударів по ключових військових та енергетичних об'єктах на території рф. 

– Проте є проблема – Україна не може використовувати західну зброю для ударів по території росії. 

– Так, Україна погодилася не використовувати західну зброю для ураження цілей за межами її міжнародно визнаних кордонів. І ця вимога Заходу є певною мірою лицемірством: з одного боку – визнавати право України боротися з російським агресором, з іншого – по суті, обмежувати це право.

Захід боїться ескалації. Проте Україна все одного використовує своє право на симетричну відповідь.

Росія цілиться ракетами у цивільні об'єкти, що є воєнним злочином, а сама війна фінансується російськими нафтодоларами.

Тому Україна має повне право атакувати російські військові та енергетичні об'єкти. 

– В Україні вже налічується близько мільйона ветеранів. Очевидно, що їх буде ще більше. Як ветеран війни в Іраку, які виклики та можливості для українських ветеранів та суспільства ви бачите з точки зору взаємоадаптації?

– Я вважаю, що українські ветерани повинні отримувати всеосяжну турботу та підтримку.

Поділюся досвідом США, які за останні 50 років зробили справжній прорив у ставленні до ветеранів та в їхній адаптації у суспільстві. Американці не найкраще поводилися з ветеранами війни у В’єтнамі: їх зневажали та кривдили, називали дітовбивцями та буквально плювали їм услід.

Тому в 1973 році служба в американській армії з обов’язкової змінилася на контрактну. Щоб заохотити людей вступати до армії, військовим почали більше платити, більше турбуватися та шанувати. Служити своїй країні стало почесно й престижно. Ми навчилися підтримувати ветеранів, у тому числі поранених, а також подружжя загиблих воїнів. 

На жаль, через війну в Україні вже загинуло або мають проблемі зі здоров’ям багато ваших захисників. Ветерани цієї війни, їхні подружжя, діти воїнів, які загинули за свою країну та її майбутнє, заслуговують на турботу та шану.

З власного досвіду я знаю, наскільки складно після військової служби повертатися до буденного життя та повсякденного спілкування.

Тому ми сприяємо тому, щоб адаптувати найкращі американські практики для підтримки українських ветеранів та членів їхніх родин.

Наприклад, у США я є членом благодійної організації Children of Fallen Patriots ("Діти полеглих патріотів"). Ми зібрали 100 млн доларів для надання стипендій дітям, чиї батьки загинули на війні або при виконанні службових обов'язків. Таким чином тисячі дітей здобули вищу освіту, яка відкрила їм дорогу в безпечне майбутнє. 

Спираючись на цей позитивний досвід, у 2023 році в Амерікан Юніверсіті Київ ми заснували Стипендійний фонд для підтримки ветеранів, їхніх подружжів та дітей загиблих героїв. І вже восени дев’ять талановитих дітей розпочали навчання в АЮК. Донорами фонду здебільшого є американські компанії та приватні особи. Наприклад, навчання на бакалаврській програмі, а також менторську підтримку одному з наших студентів, сину загиблого героя України, забезпечив Девід Петреус, екскерівник ЦРУ, екскомандувач коаліцій під проводом США в Іраку та Афганістані.

Цього року ми в АЮК плануємо надати можливості для навчання ще більшій кількості ветеранів, їхнім подружжям та дітям загиблих героїв. Тож ми відкриті до партнерства з приватними донорами й компаніями не лише зі США, а й з інших країн світу. 

Також я хотів би звернути увагу на суттєвий досвід допомоги ветеранам та членам їхніх родин від Pat Tillman Veterans Center.

Центр заснований у 2011 році при Arizona State University (ASU), найбільшому державному університеті США та №1 серед університетів за інноваціями. ASU є університетом-партнером нашого АЮК. Центр названий на честь відомого американського футболіста, який відмовився від багатомільйонного контракту, щоб служити в армії США. На жаль, у 2004 році Пет Тільман загинув в Афганістані.

Його приклад самопожертви та лідерства надихнув ASU на створення Центру, який нині пропонує десяткам тисяч ветеранів та їхнім родинам вищу освіту та підтримку, щоб вони могли зайняти гідне місце у суспільстві. 

Завдяки співпраці з Arizona State University ми маємо можливість та бажання поширювати досвід Центру Пета Тільмана на українські університети та компанії.

Освіта заради перемоги

– Пропоную поговорити про Амерікан Юніверсіті Київ. Як так сталося, що ви стали президентом приватного американського університету в Києві, та ще й під час війни?

– У 2022 році я багато їздив між США та Україною, давав інтерв’ю міжнародним ЗМІ із закликом до Пентагону та Конгресу США схвалити передачу Україні певних видів озброєння. 

У цей час я познайомився з послом (колишнім спецпредставником Держдепартаменту США з питань України. – Ред.) Куртом Волкером, який є одним із засновників Амерікан Юніверсіті Київ. Згодом він запропонував мені очолити АЮК.

Зваживши усі за та проти, я погодився, хоча до того ніколи не думав про те, щоб керувати університетом. Я закінчив академію Вест-Пойнт, здобув освіту в провідних американських університетах. Нещодавно навчався на докторантурі, проте відклав написання дисертації, аби повністю присвятити свій час допомозі Україні. Також я очолюю компанію з розвитку лідерства у Вест-Пойнті та викладаю лідерство, розуміюся на освіті, розробці навчальних програм, розвитку факультетів.

Тож, по суті, управління університетом стало для мене логічним професійним кроком.

Але головне, що я погодився на цю роль через бажання трансформувати вищу освіту в Україні та підтримати українців.

Я знаю, які колосальні можливості відкриває перед людиною якісна вища освіта. Спілкуючись зі студентами АЮК, я відчуваю їхній інтерес, ентузіазм та жагу навчатися заради своєї країни. І це неймовірно мене мотивує. 

АЮК був офіційно відкритий за три тижні до повномасштабного вторгнення, бо наша команда, акціонери й партнери вірили у майбутнє української молоді та важливість нашої інституції.

Зараз, через два роки після запуску, я пишаюся тим, що ми не лише встояли та набрали студентів, а й, окрім навчальних програм, ми також робимо багато важливих ініціатив, які допоможуть Україні здобути перемогу та стійкий мир.

– Як ваш університет зараз функціонує під час повномасштабної війни? 

– Два роки тому у нас був вибір: розпочати роботу університету під час тривожних сигналів про можливу ескалацію війни або ж відкласти до кращих часів.

Ми вирішили відкритися, проте в перший рік вели навчання повністю онлайн. Відверто кажучи, надавати якісну освіту онлайн доволі складно навіть у мирний час, не кажучи вже про воєнний. Студентам та викладачам, як і багатьом тоді в Україні, подекуди доводилося працювати без електроенергії й інших базових речей.

Паралельно у нас йшов процес реконструкції колишнього Київського річкового вокзалу. Цю фантастичну будівлю в серці Києва ми обрали, щоб створити у ньому перший кампус АЮК, який відповідав би найвищим вимогам та стандартам американського університету. І вже влітку 2023 року наші студенти оцінили цей сучасний та технологічний простір. 

Насправді команда АЮК зробила колосальну роботу, щоб студенти могли повноцінно навчатися і офлайн, і онлайн: з Києва, з інших міст та навіть країн.

Так, наприклад, українці, які живуть у Польщі, Німеччині чи Чехії та хочуть здобути американську освіту бакалавра або магістра за українські гроші, можуть вільно навчатися в АЮК онлайн.

– Що ще вирізняє ваш університет з-поміж інших приватних чи державних? 

– В першу чергу, це студентоцентрична система навчання, де головним є саме студент, а викладач – скоріше наставником.

Окрім цього, американська освіта – кар’єроорієнтована: студенти отримують знання та прокачку лише тих навичок, які допоможуть побудувати гарну кар’єру. У США, наприклад, цілком звичайною є ситуація, коли студент чітко розуміє не лише те, скільки він витратить на навчання, а й як цей диплом вплине на рівень його доходу та соціальну вагу в майбутньому.

Ми зі свого боку допомагаємо нашим студентам у побудові кар’єри, організовуючи практику у провідних міжнародних компаніях та організаціях, таких як НАТО, Avia Solutions Group, RAND Corporation та інших.

Американська освіта максимально заточена на командну роботу, креативність та, безумовно, важливими є доброчесність і захист інтелектуальної власності. Завдяки цьому студенти вмотивовані генерувати ідеї, реалізовувати самостійні проєкти та стартапи, масштабувати свою справу чи бізнес.

Дуже важливим є ком’юніті, частиною якого ти стаєш раз і назавжди. Тому ми приділяємо багато зусиль тому, аби наші студенти, де б вони не були, більше взаємодіяли між собою та були залучені у студентське життя: брали участь у студентських клубах та хакатонах, відвідували заходи із провідними світовими експертами, дискутували з ними, вивчали міжнародний контекст через взаємодію з тими, хто стоїть біля витоків політичних, економічних, культурних, військових рішень.

До того ж завдяки співпраці АЮК з Arizona State University наші студенти можуть отримати подвійний – американський та український – диплом.

Це чудова можливість навчатися в мультикультурному середовищі, яке дає краще розуміння глобального контексту і свого місця в ньому. У 2023 році 33 наші студенти стали здобувачами американського диплома в ASU та проходять онлайн навчання нарівні з американськими та міжнародними студентами з усього світу.

Особливістю приватного американського університету, авжеж, є власні дослідницькі платформи, бізнес-акселератори, суспільно важливі ініціативи.

Наприклад, влітку 2023 року ми підписали угоду про адміністративну та логістичну підтримку Atrocity Crimes Advisory Group, яку очолює амбасадор Клінт Вільямсон та яка займається розслідуванням воєнних злочинів росії в Україні. З цієї нагоди ми назвали вежу нашого кампусу Tower of Justice, як символ невідворотності правосуддя та покарання російських злочинців.

Ще одна надзвичайно важлива для України справа – це розмінування територій. Цій темі була присвячена конференція, яка відбулася у Києві минулого року та яку відвідали близько 500 учасників. Маю надію, що цього року, за підтримки НАТО, ми знову зберемо експертів для обговорення ще однієї важливої для перемоги та відбудови України теми.

Я впевнений, що увесь цивілізований світ допоможе Україні здобути перемогу. А разом з нею країна отримає реальну можливість стати членом ЄС та НАТО.

Тому вже сьогодні ми повинні готувати нових лідерів у різних сферах, які просуватимуть інтереси України у світі, на рівних вестимуть перемовини та відстоюватимуть свою позицію.

Ми в АЮК зрощуємо таких лідерів. Лідерів, які створять нову Україну.

Спілкувався Андрій Синявський, 

"Європейська правда"