Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова почала роботу у Києві рівно рік тому – у вересні 2023 року, і за цей рік довела, що розуміє нашу державу, напевно, найкраще серед високопосадовців ЄС. За цей рік вона також вивчила українську настільки, що вже не потребує перекладу – що можна побачити у відео.

Та перш за все – вона відчуває, що відбувається тут, у Києві. У тому числі з наближенням зими.

В інтерв’ю на річницю її роботи на посаді ми обговорили передусім зиму 2024 року, яка обіцяє бути дуже непростою. Також ми поговорили про вступ України до Євросоюзу до 2030 року, про експорт електрики з ЄС до України.

А ще посол розповіла про маловідому схему постачання зброї до ЗСУ коштом заморожених російських активів.

Про все це – дивіться в інтерв’ю, яке доступне як в оригіналі (де є і українська, і англійська), і з українським озвучуванням.

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також текстову версію інтерв’ю з незначними скороченнями.

"Ви зламали європейську матрицю"

– Рік тому, у першому інтерв’ю на посаді посла, ви казали, що маєте три завдання: щоб Україна виграла війну, щоб Україна виграла мир, і третє завдання – спілкуватися в Україні з усіма. Давайте оцінимо прогрес.

– Війна триває, тобто тут перемоги ще немає. Утім, я ставила дещо менш амбітну мету, ніж перемога у війні. Моя задача – зробити все можливе для підтримки України у війні. І я вважаю, що Євросоюз тут дійсно зробив дуже багато (детальніше про це далі в інтерв’ю. – ЄП).

А ще ми досягли величезного прогресу в інтеграції України до ЄС.

У грудні 2023 року лідери ЄС дали політичне зелене світло для початку переговорів  – і це було дійсно досягненням. А вже у червні-2024 переговори були офіційно відкриті, і це для ЄС насправді дуже стислі терміни.

І третя мета, яку я ставила – спілкуватися з моїми партнерами у G7, з країнами ЄС, із громадянським суспільством, з людьми, з медіа. Я дійсно робила все, щоб пояснювати українцям, що таке ЄС. Багато подорожувала до різних частин України (хоча цього ніколи не достатньо). Словом, намагатися зробити так, щоб українці "відчули Євросоюз".

– Що стосується вступу до Євросоюзу – ви розраховували, що швидкість буде такою?

– Коли Україна за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення подала заявку про вступ до ЄС і ми побачили цей політичний імпульс в Україні – це створило в Євросоюзу такий відгук...

Ви тоді "зламали матрицю" в ЄС!

І я дуже сподіваюся, що ми з вами продовжимо це робити.

Бо я вважаю, що мета, яку поставив президент Шарль Мішель – вступ України до ЄС до кінця цього десятиліття – є реалістичною.

– Тобто 2030-й – це реально?

– Так, я вважаю, що це реально.

Але необхідно усвідомити, що вступ до ЄС – це не тільки технічний процес переговорів про членство, який сам по собі потребує часу. Це потребує також політичного рішення та ратифікації в усіх країнах-членах, і це також завжди забирає певний час. Так, під час розширення 2004 року це зайняло десь півтора року.

"Ми вже працюємо над підготовкою України до зими"

– Під час війни складно робити довгострокове планування. 2030 рік – це дуже далеко, коли стоїть задача пережити зиму. Що ЄС очікує від цієї зими в Україні?

– Так, зима в Україні буде нелегкою. Це кажуть усі наші українські партнери, і це збігається з нашою оцінкою.

Але як ви "зламали матрицю" зі швидкістю інтеграції до Євросоюзу – те саме, на мою думку, відбувається зі стійкістю України. Ви здобули такий рівень стійкості, що допоможе пройти зиму, не відчувши супервеликих проблем.

– Очевидно, що буде і допомога Євросоюзу.

– Насправді ми вже кілька місяців досить активно працюємо над підготовкою до зими.

Перш за все, ведуться активні переговори з ENTSO-E, оператором Європейської континентальної електромережі, про збільшення потужності з'єднання з Україною навіть без побудови нових ліній електропередачі.

Річ у тім, що існує регуляторне обмеження експорту до України на рівні 1,7 гігавата, хоча є технічна можливість отримувати понад 2 гігавати. Тому зараз ведуться дискусії про збільшення цього ліміту в межах існуючих ліній. Очевидно, побудова нових ЛЕП – це буде взагалі інша історія. Але це лише для наступних зим, а не цієї.

Також ми виділили 200 мільйонів євро як гранти для України. Половина піде через секретаріат енергетичного співтовариства у Відні, інша половина – через німецьку установу KFW. Один грант піде на підтримку "Укренерго", інший – на ремонт українських ТЕС.

І на додаток, певні кошти підуть на ремонт відновлюваних джерел енергії.

Також ми створили логістичний канал для постачання великого енергетичного обладнання в Україну (не тільки з ЄС, а й від багатьох інших ваших партнерів) через Механізм цивільного захисту ЄС. Ми створюємо шляхи, якими велике обладнання доставляється сюди, і платимо за нього. Все це – ще близько ста мільйонів. Цей механізм вже дозволив відправити в Україну вже більше тисячі великих промислових генераторів.

А просто зараз ми допомагаємо доправити до України великі турбіни, які також допоможуть вам бути готовими до зими.

– Ви згадали про "Укренерго". В Україні звучить запитання, наскільки збережеться підтримка наших західних партнерів після того, як держава поламала корпоративну структуру управління "Укренерго" і був звільнений Володимир Кудрицький, який мав бездоганну репутацію і привів Україну в ENTSO-E. Яка тут позиція ЄС?

– Ми дуже чітко висловилися. Я разом із бізнес-омбудсменом, колегами з ЄБРР та IFC підписала лист про необхідність дотримуватися правил корпоративного управління як умови продовження нашого фінансування.

– А після того Україна поламала ці правила...

– Тому зараз триває дискусія з першим віце-прем'єром та її командою, а також з Міненергетики. Це дуже добра дискусія, і не вдаючись у деталі, можу запевнити: схоже, ми знайшли міцну основу, щоб домовитися про перезавантаження наглядової ради "Укренерго" – точніше, її незалежної частини.

У вас є три незаповнені вакансії незалежних членів наглядової ради. І термін ще останнього, четвертого незалежного члена закінчується на початку грудня.

Тож є гарна можливість перезавантажити цю частину наглядової ради.

"Я не думаю, що катастрофічний сценарій можливий"

– Попри всю допомогу ЄС, будуть продовжуватися і удари РФ по українській енергетиці. За вашими прогнозами, наскільки буде важкою зима через це? За песимістичним сценарієм електрики не буде по 8 годин на день, по 12, по 14?

– Я, звичайно ж, очікую, що відключення електроенергії будуть. Але усі обговорення, усі сценарії свідчать, що ситуація не буде катастрофічною.

Так, буде складно. Так, ця зима не буде приємною.

Особливо вразливими є три великих міста – Київ, Харків та Одеса.

Також у зоні ризику – інші міста з централізованим опаленням, це також є вразливим місцем цієї зими. Та все одно, я не думаю, що катастрофічний сценарій можливий. Сподіваюся, що я не помиляюся.

Та поза тим, очікування від цієї зими знову доводять, наскільки важливо інвестувати в розподілені, децентралізовані джерела енергії по всій країні.

Тобто пріоритет має бути саме на малу генерацію по всій країні.

Тож треба зацікавити у цьому місцеві громади, місцевий бізнес. Це те, що можуть робити не тільки великі енергетичні компанії та держава, а й бізнес з інших секторів.

Вам потрібна суміш генерації – біомаса, геотермальна енергія, акумулятори, відновлювані джерела енергії, тобто сонячні електростанції та вітряки. Суміш різних джерел електроенергії зробить систему найбільш стійкою.

– Не всі дипмісії в Україні настільки оптимістичні. Доводилося чути, що ООН підготувала дослідження, за якого може бути потік біженців з України через холодну зиму, до 5 мільйонів людей. Чи готується Євросоюз до такого?

– Я дійсно сподіваюся, що катастрофічного сценарію не буде, але немає жодних сумнівів, що у нас буде важка зима.

Я буду тут, у Києві, тож відчую це особисто.

Але Євросоюз довів свою здатність адаптуватися. Ми показали, що готові підтримати мільйони біженців, які перетнули кордон через війну – у 2022 році ми для цього вперше в історії задіяли директиву про тимчасовий захист, щоб дозволити людям працювати і мати гідне життя, чекаючи на можливість повернутися в Україну.

Тож – так, ми розглядаємо різні сценарії, і я вважаю, що ми будемо готові.

"Це – така вишукана справедливість"

– Звичайно, найважливіше питання для нас – це не енергетика, а війна. Тут основну допомогу Україні надає не Євросоюз, а окремі держави. Якою є роль саме Євросоюзу у підтримці ЗСУ?

– Якраз тут ситуація – дуже позитивна. І цей успіх ЄС є навіть дещо несподіваним.

Треба особливо подякувати високому представнику Жозепу Боррелю, який дуже швидко після повномасштабного вторгнення запустив Європейський фонд миру – механізм, який заохочував держави ЄС постачати зброю і відшкодовував частину витрат.

– Але Угорщина його потім заблокувала.

– Поза тим, ми встигли виплатити понад 6 мільярдів євро за зброю, яка надійшла до ЗСУ. 6 мільярдів – це не мало! А загалом на постачання зброї від ЄС та країн-членів пішло близько 45 мільярдів євро.

Є також нова схема, яка зараз починає працювати, і про неї, наскільки я знаю, медіа в Україні не писали.

Ми в ЄС вже пів року тому ухвалили закон, який дозволяє використовувати відсотки, що "капають" на заморожені російські активи, і ми вже виплатили перші 1,4 мільярда місяць тому, в серпні. Тоді кілька країн-членів отримали фінансування нових постачань озброєнь, оскільки це не потребувало одностайного схвалення. Ці кошти вже виділені з бюджету ЄС, їх отримали кілька країн-членів.

Але набагато важливіше те, що 400 мільйонів з цієї суми пішли до українських підприємства оборонної промисловості.

Цю схему придумала Данія, і вона стала першою країною, яка уклала контракт і оплатила виробництво гаубиць "Богдана" для ЗСУ.

Отже, Данія бере 400 мільйонів від заморожених російських активів, отримані від ЄС (погодьтеся, це значні кошти), додає власні кошти, і розміщує велике замовлення на українському воєнному заводі.

– Це за рахунок цих відсотків від російських заморожених активів?

– Так, і це – така вишукана справедливість, правда ж? За кошти російських заморожених активів українські заводи виготовляють гаубиці.

І ми плануємо, що з наступного траншу доходів від російських активів ще більша сума піде безпосередньо на українську оборонну промисловість. Тому що ви виробляєте продукцію тієї ж якості за менші гроші, робите це швидше, транспортні та логістичні витрати у вас менші, і на додаток – виробники платять податки в Україні та допомагають підтримувати українську економіку.

Це те, чим я особливо пишаюся, бо я була одним з найпалкіших захисників цієї ідеї. Тому я дуже рада, що тепер ця система реально запрацювала.

"Розуміння прийшло до ЄС тільки з повномасштабною війною"

– Урсула фон дер Ляєн офіційно оголосила склад Єврокомісії, де з’явився комісар з питань оборонної промисловості. Що це за посада?

– Це дуже добре, що буде такий комісар.

Звісно, Єврокомісія не отримує повноважень в оборонних питаннях. Це і далі є в руках країн-членів ЄС і залежить від домовленостей між ними. Але комісар може відігравати вирішальну роль у стимулюванні європейської оборонної промисловості.

Не секрет, що є труднощі із запуском європейської промисловості для виробництва достатньої кількості боєприпасів, артилерії тощо...

– ЄС обіцяв виготовити мільйон снарядів – і його немає.

– Зокрема, це!

Тож роль комісара буде вирішальною у побудові системи.

– Інша новина: у новій Єврокомісії, на відміну від попереднього її складу, буде комісар з питань розширення. Перед цим назва посади звучала як комісар з переговорів про розширення. Тобто Єврокомісія розраховує, що переговори дійдуть завершення? 

– Сергію, ви є справжнім знавцем брюссельського жаргону – нюанс, який ви вловили, є дійсно важливим.

Колись так само йшлося про гендиректорат та комісара з питань розширення. Потім, коли розширення ЄС зняли з політичних планів – з’явився комісар з переговорів про розширення. А тепер ми повертаємося до розширення ЄС.

Це відображає появу політичного консенсусу про те, що розширення ЄС неминуче! Воно наближається.

На жаль, це розуміння прийшло тільки після повномасштабне вторгнення і всього, що відбулося далі.

Отже, з’являється повноцінний комісар з питань розширення. А гендиректорат, який досі об’єднував Балкани, Туреччину, "Східне партнерство" та Північ Африки, буде розділений. Південні сусіди ЄС тепер будуть окремо, під керівництвом нового комісара з питань Середземномор'я.

– Чого ми чекаємо у процесі вступу України до ЄС, якими будуть наступні кроки?

– Зараз ми проходимо так званий скринінг – тобто порівняння стану українського законодавства, інституцій і практики у конкретній сфері з тим, що передбачене правом ЄС.

Зараз відбувається скринінг розділів 23 та 24, які стосуються фундаментальних прав, верховенства права, боротьби з корупцією і подібних складних для кандидатів питань.

Скринінг триватиме всю осінь, поки ми не пройдемо усі глави, тоді ми отримаємо реалістичне бачення щодо того, якими є прогалини між українською системою законодавства, інституціями – та тією системою, що є в ЄС.

Я сподіваюся, що на початку наступного головування, а це буде головування Польщі, ми перейдемо до відкриття і додаткових кластерів.

– Український уряд каже, що ми хочемо відкрити всі кластери. Це реально?

– Скринінг покаже, що реально зробити, а що ні.

Але я постійно повторюю – і тут у Києві, і у Брюсселі, і в інших столицях: я переконана, що Україна однозначно готова до переговорів.

– А чи можна взагалі стати членом Євросоюзу, поки війна не завершилася?

– По-перше, я хочу відзначити, що проведення реформ в Україні під час гарячої війни – це те, що вражає. Тому я заохочую наших українських колег продовжували цей процес.

Але попри те, що для вашого питання є всі підстави, воно є занадто теоретичним. Є багато технічної, законодавчої, інституційної роботи, яку потрібно виконати – і тоді ми зможемо обговорити це, в одному з наших наступних інтерв'ю. Вже за рік я знатиму більше.

– Давайте визначимо KPI: які ваші плани на наступний рік?

– Надати всю можливу підтримку переговорному процесу, переговорам про вступ. Для цього ми зараз запускаємо велику програму допомоги з питань європейської інтеграції Офісу віцепрем'єра, Верховній Раді та галузевим міністерствам.

Я думаю, що це найбільша програма, яку ЄС коли-небудь готував для такої всебічної підтримки, і сподіваюся на її успіх.

А моя мета… Я дуже сподіваюся, що нам вдасться відкрити принаймні половину кластерів.

Розмовляв Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"