14 та 15 жовтня, поки Україна відпочивала, у світі відбулося багато цікавих, важливих та жахливих подій. 

Росія пообіцяла відповісти на розширення санкцій ЄС; у центрі Тбілісі десятки тисяч людей мітингували за звільнення Саакашвілі; у Чехії ціни на бензин і дизельне пальне злетіли до найвищого рівня за 7 років; у Норвегії чоловік з луком вбив п’ятьох осіб; Зеленський відвідає Велику Британію; Молдова, попри опір церкви, ратифікувала Стамбульську конвенцію.

Більше новин останніх двох днів читайте в нашому дайджесті. 

Про протистояння агресії РФ

НАК "Нафтогаз України" хоче стати третьою стороною у дебатах щодо сертифікації "Північного потоку-2". Віцепрем'єр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина повідомила, що "Нафтогаз" звернувся до Єврокомісії, щоб долучитися до дебатів в якості третьої сторони, поки Єврокомісія буде готувати висновок щодо сертифікації "Північного потоку-2".

Для початку поставок газу з РФ трубопроводом "Північний потік-2" необхідна сертифікація одноіменної компанії в якості незалежного оператора транспортної системи.

Заявку на цю сертифікацію від компанії Nord Stream 2 Федеральне мережеве агентство отримало 13 вересня. Очікується, що її розглянуть протягом 4 місяців.

Потім проєкт рішення передадуть на вивчення Єврокомісії. Її висновок повинен бути готовий після ще двох або чотирьох місяців.

Між тим, у Росії відреагували на нещодавно запроваджені санкції ЄС та наміри провести зустріч у "нормандському форматі". 

Міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров заявив, що для відновлення контактів "нормандської четвірки" Росія спершу хоче виконання попередніх рішень "Нормандського формату". Він зазначив, що президент РФ напередодні повідомляв про них президенту Франції. 

Також в МЗС РФ пообіцяли відповідь на розширення санкцій ЄС за підрив суверенітету України.

Тим часом Росія проводить перепис населення, у тому числі в тимчасово окупованому Криму. ЄС засудив таке рішення та закликав Росію припинити всі порушення міжнародного права і міжнародного гуманітарного права на Кримському півострові. 

Надходять новини й з Міжнародного суду ООН. Суд призначив другий раунд письмових пояснень у справі Україна проти Росії, яка стосується систематичних порушень Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Про рішення суду проти України

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Україна порушила права судді Ігоря Самсіна, звільненого з Верховного суду за законом про очищення влади (люстрація).

Суд зазначив, що звільнення судді Верховного суду відповідно до закону України "Про очищення влади" призвело до порушення його прав.

Зокрема, суд визнав порушення Україною статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини.

Ігорю Самсіну заборонили працювати на державній службі до кінця 2024 року, а його ім’я внесли до загальнодоступного Люстраційного реєстру.

Крім того, оскільки його заява про відставку не розглядалася, він був позбавлений пільг, пов’язаних із виходом судді на пенсію, незважаючи на близькість до пенсійного віку.

ЄСПЛ постановив, що Україна має виплатити Самсіну 5000 євро моральної шкоди та відшкодувати 1500 євро судових витрат. Суд не став виносити рішення щодо виплати матеріальної шкоди заявнику.

Про новий спалах пандемії

Дуже складна ситуація із COVID-19 в Румунії. Країна попросила в ЄС термінової допомоги у боротьбі з COVID у вигляді доз препаратів з моноклональними антитілами. Моноклональні антитіла імітують природний захист організму і, як вважається, знижують смертність від COVID-19 при своєчасному введенні пацієнтам.

У Молдові повідомили про найбільший з березня приріст заражень коронавірусом. Загалом за добу 13 жовтня зробили більше 11 тисяч тестів, з них 2052 виявилися позитивними. Перед цим останній раз понад 2000 заражень за добу реєстрували 24-25 березня.

Тенденція до зростання щоденної кількості нових хворих триває ще з серпня.

В Угорщині виявили найбільше за п’ять місяців число нових випадків коронавірусу.

Угорська влада повідомила про 1141 новий випадок захворювання у четвер, що є найбільшим щоденним показником з 14 травня.

Заходи стримування пандемії в Угорщині були значною мірою скасовані з початку липня, в громадських місцях більше не вимагали носіння масок.

У Грузії за лічені дні приріст заражень коронавірусом подвоївся. У Наццентрі з контролю захворювань раніше попереджали, що чекають п'яту хвилю епідемії коронавірусу в кінці листопада. І, ймовірно, кількість заражень ще зросте, бо 14 жовтня у центрі Тбілісі зібралися десятки тисяч людей і вимагали звільнити Саакашвілі.

А в Італії в п'ятницю набрали чинності нові заходи проти Covid-19. Там кожен співробітник тепер повинен мати так званий "зелений пропуск", який підтверджує вакцинацію, одужання або негативний тест на COVID-19. 

Нові заходи, які зачіпають близько 23 мільйонів співробітників в приватному і державному секторі по всій Італії, викликають суперечки і зустріли певний опір.

Введення ковідного паспорта затвердив парламент Фінляндії. В країні також продовжили обмеження на в'їзд в країну до кінця року.

В США, навпаки, вирішили зняти деякі обмеження. Зокрема, збираються зняти обмеження на поїздки для повністю вакцинованих іноземних громадян з більш ніж 30 країн, включаючи держави ЄС, з 8 листопада.

США запровадили обмеження на несуттєві поїздки у зв'язку з пандемією COVID-19 у березні 2020 року.

Про репресії у Білорусі

Білорусь запровадила кримінальну відповідальність за підписку на опозиційні Telegram-канали. Постанову Ради міністрів №575 "Про заходи протидії екстремізму та реабілітації нацизму" схвалили 12 жовтня. Притягуватися до кримінальної відповідальності підписників Телеграм-каналів збираються за статтею 361-1 Кримінального кодексу (до 7 років позбавлення волі). 

У Білорусі вже більше 800 осіб, визнаних політв’язнями. Білоруські правозахисники 13 жовтня повідомили про визнання ув’язненими з політичних мотивів ще шістьох осіб. 

У Брюсселі очікують, що п'ятий пакет санкцій щодо режиму Олександра Лукашенка у Білорусі може бути запроваджено у листопаді.

Брюссельські чиновники готують санкції спільно з представниками країн ЄС, однак їхнє ухвалення - це політичне рішення усіх 27 держав-членів Євросоюзу, тому зі стовідсотковою впевненістю у структурах ЄС ніхто не може прогнозувати запровадження обмежувальних заходів.

Про ціни на енергоносії у ЄС

У Чехії ціни на бензин і дизельне пальне злетіли до найвищого рівня за 7 років.

Як повідомлялося раніше, ціни на електроенергію і газ в Данії досягли найвищого рівня з листопада 2012 року.

Оптові ціни на природний газ ростуть вже багато місяців поспіль, також почали зростати ціни на електроенергію. Наслідки цієї тенденції відчутні у багатьох країнах. 

Франція, Іспанія та три інші європейські країни закликали ЄС негайно вжити заходів, щоб пом'якшити удар від стрімко зростаючих цін на газ та розслідувати причину цього.

13 жовтня Європейська комісія затвердила пакет заходів у зв’язку з винятковим зростанням цін на енергоносії, яке, за прогнозами, триватиме всю зиму.

Уряд Хорватії обмежив роздрібні ціни на бензин та дизель.

А у Румунії оштрафували постачальників газу за підвищення цін всупереч фіксованим ставкам.

Про лучника-терориста

У Норвегії ввечері 13 жовтня нападник з лука застрелив 5 осіб і поранив двох. 

Близько 18:13 до поліції надійшло кілька повідомлень про чоловіка, що ходить у центральній частині міста з луком і стрілами. Затримали його за чверть сьома.

Після прибуття поліції чоловік спробував втекти, поліція здійснила попереджувальні постріли.  

Нападник є 37-річним громадянином Данії і живе у Конгсбергу.

Виявилося, що нападник вже був відомий поліції. 

Начальник поліції Уле Северуд сказав, що чоловік нещодавно прийняв іслам і що поліція мала інформацію про ризик його радикалізації.

Поліція безпеки Норвегії розглядає напад з луком як теракт.

Інше: ДТП з українцями та стіна за 350 млн євро

Зеленський наприкінці жовтня відвідає Велику Британію.

Посли G7 обговорили з главою НБУ виконання зобов'язань за програмою МВФ.

У Польщі в ДТП потрапив мікроавтобус з українцями, є постраждалі.

Польща збудує стіну від мігрантів на кордоні з Білоруссю за 350 млн євро.

Молдова ратифікувала Стамбульську конвенцію.

У Норвегії розпочав роботу новий уряд.

У Німеччині три партії готові перейти до офіційних переговорів про формування нового уряду.

Це лише частина цікавих новин 14-15 жовтня, решту читайте на сайті "Європейської правди".

Ваша редакція.