Держсекретар США Ентоні Блінкен провів зустрічі у Києві з президентом України та міністром закордонних справ; в МЗС РФ зменшили рівень вимог щодо нерозширення НАТО; у ЄС немає єдності у питанні санкцій проти Росії через Україну; уряд Молдови затвердив надзвичайний стан через ризик припинення поставок газу РФ; нова очільниця представництва НАТО почала роботу в Україні; США передали Україні ще майже мільйон доз вакцин Pfizer; Росія завершила виведення сил ОДКБ з Казахстану.

Більше цікавих новин 19 січня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Блінкен у Києві: допомога Україні

19 січня держсекретар США Ентоні Блінкен прибув у Київ. 

Виступаючи перед дипломатами в посольстві США, він попередив, що президент Росії Владімір Путін може віддати наказ про напад у найкоротші терміни.

Водночас Блінкен сказав, що він дуже сподівається на дотримання Росією дипломатичного та мирного шляху.

Блінкен нагадав, що останні пару місяців США приділяли пильну увагу Україні через значне нарощування російських сил, яке спостерігали поблизу українського кордону. 

За його словами, нарощування російської присутності відбувалося "без причин".

Згодом державний секретар США зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським.

Блінкен зазначив, що про візит до України його попросив президент США Джо Байден, щоб підтвердити українцям підтримку, яку надають США Україні, а також "те, що наразі, як ніколи, все залежить від українців і не від кого іншого - вирішити своє майбутнє та майбутнє своєї країни".

Також, за його словами, Байден хотів, щоб держсекретар особисто повідомив українським партнерам про минулий тиждень інтенсивної дипломатії з Росією і проконсультувався про наступні кроки, серед яких зустріч з главою МЗС РФ Сергєєм Лавровим у п’ятницю.

На зустрічі з держсекретарем США Зеленський пожартував про роботу американської розвідки на тлі нарощування військ РФ біля України. 

"У нас в цілому адженда розмови співпадає. Але, тим не менш, хочеться проговорити деякі речі в деталях. Тому що розвідка у вас прекрасна, але ви далеко за океаном, а ми тут, на місці. Думаю, деякі речі ми знаємо трішки глибше про свою державу", - сказав президент.

Блінкен у відповідь пожартував, що "останнє, що вам потрібно - ще один відвідувач, тому що Київ, напевне, найпопулярніший пункт призначення у всьому світі на цей момент".

Ентоні Блінкен зустрічався і з главою МЗС України Дмитром Кулебою. 

На спільній з Кулебою пресконференції Ентоні Блінкен зазначив, що США у 2021 році надали Україні більшу військову допомогу, ніж будь-коли раніше, а у разі нового вторгнення Росії додатково збільшать її. 

Про справу Порошенка та реформи

Ентоні Блінкен у Києві також закликав українських політиків відкинути розбіжності на користь спільного національного інтересу і працювати разом на тлі можливого вторгнення РФ.

Зазначимо, що Блінкен перебуває у Києві у дні розгляду справи про державну зраду колишнього президента Петра Порошенка. 19 січня Печерський суд столиці обрав запобіжний захід  Порошенку у вигляді особистого зобов'язання за підозрою у держзраді та сприянні терористичним організаціям. В Європарламенті побачили загрозу вибіркового правосуддя у справі Порошенка.

Також на спільній з Дмитром Кулебою пресконференції держсекретар США закликав комісію з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без затримок завершити фінальний етап конкурсу.

Нагадаємо, наприкінці минулого року члени конкурсної комісії для обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулися до генерального прокурора України Ірини Венедіктової, закликаючи її втрутитися у ситуацію, що склалася з затвердженням результатів конкурсу.

Вони висловили занепокоєння щодо відсутності прогресу в конкурсі щодо відбору нового керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та інших посадових осіб САП. 

Члени комісії нагадали, що 21 грудня завершились співбесіди заключного етапу конкурсу та були підраховані бали усіх кандидатів. Безсумнівним переможцем на керівника САП визначили Олександра Клименка, а Сергія Савицького - на посаду начальника п’ятого відділу САП. Проте, комісія відмовилася затвердити результати. 

24 грудня комісія знову не зібрала достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Глава комісії не повідомила дату, коли проведуть наступне засідання.

Крім того, Блінкен заявив, що кандидата на пост нового посла США в Україні буде номіновано дуже скоро.

Про зброю для України

В Україну прибула партія нових легких протитанкових засобів, наданих Великою Британією.

Йдеться про легку протитанкову зброю наступного покоління (NLAW), яка може знищити танк на відстані 800 метрів і пробити броню товщиною понад 500 мм.

Зброя вагою 12,5 кг, яка використовувалася проти талібів в Афганістані, стріляє з плеча і здатна знищити танк одним пострілом. Її можна розгорнути за п’ять секунд.

Голова комітету з питань оборони німецького Бундестагу, представниця Вільної демократичної партії Марі-Агнес Штрак-Ціммерман виступила за те, щоб надати Україні оборонну зброю.

Але, за її словами, умови постачання повинні бути точно визначені.

Раніше глава МЗС Німеччини Анналена Бербок відвідала Київ,  де підтвердила, що будь-яка нова агресія РФ проти України матиме високу ціну. 

Водночас Бербок заявила, що позиція німецького уряду щодо постачання зброї лишається незмінною. Нагадаємо, представники Німеччини та Нідерландів блокували продаж зброї Україні.

Україна не бажає миритися з відмовою Німеччини від постачання озброєнь Києву та розраховує на отримання бойових кораблів і зенітних комплексів.

Україна вже багато років добивається постачання зброї з Німеччини для захисту від можливого російського вторгнення, але поки що безуспішно. Канцлер Німеччини Олаф Шольц напередодні вкотре відкинув прохання Києва, наголосивши, що Німеччина вже багато років проводить збалансовану стратегію, яка виключає експорт летальної зброї.  

Про зменшення вимог РФ щодо НАТО та санкції

В МЗС РФ зменшили рівень вимог щодо нерозширення НАТО.

Заступник глави МЗС РФ Сергєй Рябков заявив, що Росія готова розглянути або відкликання формули бухарестського саміту, за якою Україна і Грузія стануть членами НАТО, або зобов'язання США ніколи не голосувати за вступ України та інших країн до НАТО.

За його словами, Росія зробить все можливе, щоб дипломатичними шляхами припинити продовження інтеграції України в НАТО.

Тим часом країни ЄС розділилися у питанні того, які саме дії Росії проти України мають потягнути за собою масштабні санкції.

Кібератака на український уряд минулого тижня виявила широку невизначеність в ЄС щодо зобов’язань покарати Москву за подальшу агресію проти Києва.

ЄС разом із США та Британією попередив, що Росія у разі нападу на Україну зіткнеться з санкціями, які спричинять "масштабні наслідки та тяжкі витрати".

Але країни ЄС не погоджуються з приводу того, який масштаб нападу має бути для запровадження санкцій. Деякі стверджують, що так звані гібридні атаки, такі як розгортання кіберзброї або фейковий напад, можуть не відповідати порогу запровадження санкцій.

Серед інших, міністр економіки Словаччини поставив під питання доцільність санкцій проти РФ.

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що вважають неприйнятними  заяви міністра економіки Словаччини Ріхарда Суліка щодо доцільності продовження санкцій проти РФ, оскільки вони ставлять під сумнів територіальну цілісність України.

Про пряму загрозу через військових РФ вже заявили у Литві. Москва заявляє, що російські війська було перекинуто до Білорусі для проведення навчань у лютому.

За повідомленнями Москви, ракетні комплекси С-400 будуть розгорнуті в Білорусі в ході навчань щодо "запобігання зовнішній агресії".

Росія не розкриває кількість військовослужбовців, які беруть участь у навчаннях, про які авторитарний самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко оголосив раніше цього тижня. За заявою Мінська, навчання готуються через зростаючу військову загрозу з боку сусідніх України та Польщі.

Інше: надзвичайний стан в Молдові, суперечка Бербок і Лаврова

Нова очільниця представництва НАТО почала роботу в Україні.

Колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель отримала пропозиції від генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша щодо роботи в організації. Проте, згодом стало відомо, що вона відмовилася. 

Президент Болгарії, який називав Крим "російським", склав присягу на другий термін.

США передали Україні ще майже мільйон доз вакцин Pfizer.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і її російський колега Сергій Лавров посперечалися через заблокований у Німеччині кремлівський телеканал RT.

Росія завершила виведення сил ОДКБ з Казахстану.

Словаччина посилила коронавірусні обмеження, а в Англії з кінця січня скасують більшість ковідних обмежень.

Греція отримала перші винищувачі Rafale від Франції.

Нове агентство ЄС з питань притулку розпочало роботу.

Польща не сплатила присуджений Судом ЄС мегаштраф через суперечливу шахту в Туруві.

Уряд Молдови затвердив надзвичайний стан через ризик припинення поставок газу РФ.

Музеї і концертні зали у Нідерландах в рамках протесту перетворили на перукарні.

Це лише частина цікавих новин 19 січня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Ваша редакція.