ЕС хочет сближения с Украиной, извинения Хорватии, ответы НАТО и США Кремлю: главное за день

США та НАТО відповіли Кремлю; прем'єр-міністр Хорватії вибачився перед українцями за заяви президента; ЄСПЛ почав слухання у справі України і Нідерландів проти РФ щодо злочинів на Донбасі; Німеччина надасть Україні 5 тисяч військових захисних шоломів; ПАРЄ підтвердила повноваження делегації РФ, які оскаржувала Україна; Папа Римський Франциск у середу очолив день молитви за мир в Україні; у Молдові політики масово відмовляються від зниження ціни на газ для себе; суд ЄС анулював рішення оштрафувати Intel на 1 млрд євро, ухвалене у 2009 році.

Більше цікавих новин 26 січня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Про відповідь НАТО Кремлю

НАТО в середу паралельно зі США передав російській стороні свої письмові пропозиції щодо безпеки у відповідь на вимогу Кремля.

За словами генсека Альянсу Єнса Столтенберга, у документі викладені три сфери, де НАТО бачить простір для прогресу у відносинах з РФ.

Перше сфера стосується відносин НАТО-Росія.

Він зазначив, що сторони повинні відновити відповідні офіси у Москві та Стокгольмі і використовувати існуючі військові канали зв’язку, щоб просувати прозорість та зменшувати ризики.  

Друга сфера стосується європейської безпеки, яка включає і ситуацію довкола та в Україні. 

За словами Столтенберга, НАТО готовий вислухати занепокоєння Росії, готовий до реального спілкування щодо того, як зміцнити фундаментальні принципи європейської безпеки, дотримуватись яких зобов’язалися, починаючи з Гельсінських угод. Це включає, зазначив генсек Альянсу, право кожної країни обирати свої безпекові домовленості.

Третя сфера стосується зменшення ризиків, прозорості та контролю за озброєнням. НАТО пропонує РФ проводити спільні брифінги щодо навчань і ядерної політики в межах Ради Росія-НАТО. 

Крім того, НАТО пропонує модернізувати віденський документ щодо військової прозорості і працювати для зменшення космічних та кібернетичних загроз, а також проводити консультації задля зменшення інцидентів у повітрі та на морі.

На пресконференції в середу генсек Альянсу Єнс Столтенберг повідомив, що НАТО офіційно відмовив Росії у виконанні вимоги не приймати Україну.

РФ поки не збирається відновлювати роботу свого постійного представництва при НАТО.

А глава МЗС Росії Сергєй Лавров, коментуючи слова Столтенберга про можливе нарощування військової присутності на східному фланзі НАТО, заявив, що генеральний секретар Альянсу "давно втратив зв'язок із реальністю". 

Про лист Сполучених Штатів Путіну

Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу також розкрив деталі відповіді Вашингтона на безпекові вимоги Москви.

За його словами, у відповіді США дали чітко зрозуміти, що вони захищатимуть свої ключові принципи, які включають: суверенітет України та її територіальну цілісність і право держав обирати їхні власні безпекові домовленості та союзи. 

Сполучені Штати розглянули можливість взаємних заходів прозорості щодо розміщення позицій в Україні, а також заходи для збільшення довіри щодо військових навчань та маневрів у Європі.

Блінкен наголосив, що США готові продовжувати діалог з РФ щодо тих областей, у яких, як і раніше, можлива співпраця. Він розраховує поговорити з міністром закордонних справ Лавровим найближчими днями після того, як Москва  ознайомиться з відповіддю США.

У середу ввечері Москва підтвердила, що отримала відповідь США на свій безпековий ультиматум.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що США врахували позицію України у відповіді РФ про "гарантії безпеки". 

Він зазначив, що позиція України врахована, і пропозиції, які Сполучені Штати передали Росії в частині України не викликають заперечень.

А на дискусії, організованій YES та Фондом Віктора Пінчука заступниця держсекретаря США Венді Шерман перерахувала питання, щодо яких США не готові і не будуть шукати компроміс з Росією.

Вона сказала, що повідомила росіян про те, що вони не мають права вирішувати щодо членства у НАТО, що вони не можуть вирішувати щодо наступальної зброї в Європі і щодо виходу країн з Альянсу.

Про слухання в ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини 26 січня почав проводити слухання за трьома міждержавними заявами щодо подій на сході України.

Цього тижня мають відбутися усні слухання щодо прийнятності заяв у справі, яка офіційно зветься "Україна та Нідерланди проти Росії", а неофіційно її звуть "справою щодо Донбасу".

У Страсбурзі будуть вирішувати, чи має ЄСПЛ "юрисдикцію" розглядати події стосовно тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей в період з квітня 2014 року.

Цей етап важливий, щоби суд міг перейти до розгляду по суті заяв України щодо злочинів Росії проти прав людини на сході України та заяви Нідерландів щодо збиття у липні 2014 року пасажирського літака Malaysia Airlines рейсу MH17 і загибелі 298 осіб.

Українська делегація буде доводити існування так званої "адміністративної практики" Російської Федерації щодо порушень Конвенції з прав людини та Протоколів до неї протягом усього періоду окупації частини території Донецької та Луганської областей починаючи з квітня 2014 року.

Процес об’єднує три скарги про порушення прав людини на окупованому Росією Донбасі і за обсягом доказів та кількістю порушень є наймасштабнішою справою, яку колись розглядав ЄСПЛ.

Про те, як Україна доводитиме, що Росія відповідальна за порушення прав людини на окупованій території, а також як Київ планує вибити у РФ компенсації, у відеоінтерв’ю "Європейській правді" розповів міністр юстиції Денис Малюська.

Уповноважений Росії при ЄСПЛ Міхаіл Виноградов попросив повністю відхилити як необґрунтовані міждержавні скарги України та Нідерландів до РФ у зв'язку із катастрофою рейсу MH17.

Виноградов заявив, що "події, що описуються в скаргах України та Нідерландів, якщо й мали місце, то в Донецькій та Луганській областях України - тобто поза територією РФ".

Він також сказав, що "влада РФ категорично заперечує проти застосування в цій справі концепції "ефективного контролю".

На слуханнях в Європейському суді з прав людини міністр юстиції Денис Малюська заявив, що Росія демонструє контроль над сепаратистськими республіками на Донбасі, заявляючи, що має право на вторгнення в Україну, якщо українська армія почне дії проти Л/ДНР.

Він додав, що, як і у випадку з Південною Осетією, російська програма щедрої паспортизації жителів сепаратистських регіонів спрямована на те, щоб дати росіянам привід для вторгнення в незалежні держави, коли заманеться.

Також Малюськ повідомив, що Росія всіляко намагалася відтермінувати слухання в Європейському суді з прав людини справи за позовом України і Нідерландів щодо злочинів на Донбасі.

Про санкції проти Путіна

Президент США Джо Байден заявив, що розгляне персональні санкції проти Владіміра Путіна, якщо Росія вторгнеться в Україну.

Як пише The Guardian, рідкісна погроза санкцій з’явилася, коли НАТО перевів свої сили в режим очікування та посилив Східну Європу додатковими кораблями та винищувачами у відповідь на нарощування військ Росії біля кордону з Україною.

Байден сказав, що якщо Росія атакує, це буде "найбільше вторгнення з часів Другої світової війни" і воно "змінить світ". Президент заявив, що розгляне можливість введення прямих санкцій проти Путіна на додачу до цілого ряду заходів, що розробляються.

Високопоставлений американський чиновник також виклав економічні санкції "з масовими наслідками", що виходять за рамки попередніх заходів, запроваджених у 2014 році після вторгнення Росії в український Крим.

Росія заперечує плани нападу і стверджує, що причиною кризи є дії НАТО і США. Москва вимагає гарантій безпеки від Заходу, включно з обіцянкою НАТО ніколи не приймати Україну в свої лави.

Тим часом, Білий дім оприлюднив окремі деталі нових масштабних санкцій у разі нового вторгнення Росії в Україну.

Високопоставлений американський чиновник зазначив, що США разом зі своїми союзниками та партнерами продовжують працювати над переліком жорстких економічних заходів, що будуть запроваджені проти Росії у разі її подальшого вторгнення до України та передбачають санкції з масштабними наслідками, які не розглядалися у 2014 році.

Британія також не виключила персональних санкцій проти Путіна.

Кремль заявив, що запровадження санкцій особисто проти президента РФ Владіміра Путіна не завдасть йому шкоди, але буде політично деструктивним.

Речник російського лідера Дмитрій Пєсков сказав, що президент РФ, як і раніше, використовує для отримання зарплати рахунок у банку "Росія", де і зберігаються його гроші.

Пєсков також заявив, що російське законодавство і так забороняє чиновникам мати закордонні активи, тому санкції США не матимуть сенсу.

Слід додати, що уряд Німеччини наполягає на винятках для енергетичного сектора, якщо російським банкам буде заблоковано можливість клірингу операцій в доларах США.

Джерела агентства Bloomberg, знайомі з останніми дискусіями, стверджують, що інші великі західноєвропейські країни дотримуються подібних поглядів. Один чиновник сказав, що останні розмови свідчать, що виняток, ймовірно, стане частиною остаточного пакету санкцій, узгоджених із США, які будуть застосовані у разі вторгнення РФ в Україну.

Про оборонну підтримку України

Глава МЗС України Дмитро Кулеба перерахував країни, які надали Україні додаткову оборонну підтримку та подякував їм

Кулеба заявив, що попри те, що Україна не є членом НАТО, і дія статті 5 Північноатлантичного договору не поширюється на Україну, ми вдячні Сполученим Штатам, Великій Британії, Польщі, Литві, Естонії, Латвії, Чехії та іншим членам НАТО за виділення додаткової оборонної безпекової підтримки наших збройних сил.

Між іншим, Чехія затвердила рішення подарувати Україні 4 тисячі артилерійських боєприпасів.

А Німеччина надасть Україні 5 тисяч військових захисних шоломів.

Про євроінтеграцію України

У Єврокомісії розраховують до наступного саміту Україна-ЄС фіналізувати свої рекомендації щодо подальшого втілення Угоди про асоціацію та розглядають поглиблення співпраці за чинною угодою у деяких сферах, зокрема цифровій.

Єврокомісар з питань політики сусідства і розширення ЄС Олівер Варгеї заявив, що Україна займає важливе місце у порядку денному Євросоюзу, і блок поділяє мету подальшої євроінтеграції України. 

При цьому Варгеї нагадав, що для більшої внутрішньої стійкості Україні важливо продовжувати реформи, зокрема антикорупційну та судову. 

Інше: вибачення Хорватії, молитва за мир в Україні

Прем'єр-міністр Хорватії вибачився перед українцями за заяви президента.

У день молитви за Україну Папа Римський закликав світових лідерів до діалогу.

Польща, Туреччина і Угорщина очолили список країн, куди найчастіше їздять українці.

МЗС заявило про кібернапад на офіційний сайт України.

США закликали своїх громадян розглянути можливість залишити Україну.

ПАРЄ підтвердила повноваження делегації РФ, які оскаржувала Україна.

У Молдові політики масово відмовляються від зниження ціни на газ для себе.

Данія планує до 1 лютого скасувати всі обмеження, пов'язані з COVID-19.

Аеропорт Стамбула відновив роботу після 2 діб колапсу через снігопад.

Австрія скасує локдаун для невакцинованих.

Невакцинований депутат Бундестагу з AfD братиме участь у засіданнях зі скляного боксу.

Суд ЄС анулював рішення оштрафувати Intel на 1 млрд євро, ухвалене у 2009 році.

Це лише частина цікавих новин 26 січня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Ваша редакція.