Гучна заява посла України щодо членства в НАТО; Росія сформувала відповідь США і НАТО щодо "гарантій безпеки"; Міністри фінансів країн "Групи семи" попередили, що готові створити колективними санкціями масштабні та негайні наслідки для російської економіки у разі подальшої військової агресії проти України; президент України Володимир Зеленський та президент США Джо Байден провели телефонну розмову; лідери ЄС розглядають можливість проведення саміту щодо України цього тижня; США запропонують Україні кредитні гарантії на $1 млрд; у Польщі стався вибух на найбільшому в країні заводі з виробництва вибухівки.

Більше цікавих новин 14 лютого у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Гучна заява посла України у Британії

Досить гучним виявилося інтерв’ю українського посла у Британії Вадима Пристайка для BBC Radio 5 Live. На питання журналістів про те, чи міг би Київ розглянути питання відмови від вступу до НАТО, Пристайко відповів: "Ми могли б".

Потім ведучий ще раз попросив його відповісти на питання, чи могла б Україна відмовитися від цілі членства у НАТО для уникнення війни, та отримав схвальну відповідь.

Міністерство закордонних справ України заявляє, що слова українського посла у Британії Вадима Пристайка про те, що Київ міг би відмовитися від членства у НАТО для запобігання війні, вирвані з контексту.

В МЗС наголошують, що заради миру і збереження життів наших громадян Україна готова йти на будь-які формати діалогів з країнами та міжнародними організаціями.

Згодом посол Пристайко пояснив свою заяву.

Зокрема, він пояснив, що щоб уникнути війни просто зараз, Україна готова на компроміси, але вони не лежать у сфері НАТО, а в Мінських домовленостях тощо. 

Слова посла України в Британії також прокоментував речник президента України Сергій Никифоров. Він заявив, що північноатлантичний та європейський курс залишаються пріоритетними для України.

Никифоров також додав, що не слід "поспішати з висновками" стосовно заяви Пристайка та дочекатися роз’яснень посла.

Речник також наголосив, що жодних пропозицій від західних партнерів України щодо можливої відмови від потенційного членства в НАТО, щоб уникнути війни з РФ, не надходило.

Міністр збройних сил Британії Джеймс Хіппі зазначив, що Британія не підтримає жодних зусиль для того, щоб закрити для України шлях до членства в НАТО, і будь-яке рішення щодо членства в Альянсі має бути суверенним рішенням України.

Міністр додав, що, на його думку, зараз Європа "ближче до війни, ніж будь-коли за останні 70 років". 

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон також зазначив, що суверенне право українського народу на вступ до НАТО не можна скасувати.

Речник президента РФ Дмитрій Пєсков заявив, що офіційна відмова Києва від курсу на членство в НАТО була б відповіддю на "російські занепокоєння", але при цьому, за його словами, Кремль не сприймає як доконаний факт заяву посла Вадима Пристайка.

Однак, за його словами, відмова Києва від курсу на НАТО була б кроком до "Більш значущої відповіді на російські занепокоєння".

Канцлер Німеччини Олаф Шольц взагалі дивується, чому російський уряд зробив предметом великих політичних дискусій питання щодо членства України в НАТО, яке наразі є неактуальним. 

Разом з тим він додав, що принцип вільного вибору альянсів не може бути предметом дискусії, і що не може одна держава наказати іншій, де їй бути чи не бути. 

РФ сформувала відповідь США і НАТО

У понеділок президент РФ Владімір Путін зустрівся з главою МЗС Росії Сергеєм Лавровим. 

На початку зустрічі Путін заявив, що розширення НАТО на схід є "нескінченним і дуже небезпечним", особливо за рахунок колишніх республік СРСР і України. Він попросив Лаврова надати реакцію на отримані відповіді з Вашингтона та Брюсселя на вимоги Кремля. 

Лавров сказав, що реакція РФ сформульована і вона займає 10 сторінок.

За словами Лаврова, відповідь США на російські пропозиції складається з двох частин і перша не може задовольнити Москву. 

Лавров також залишився незадоволеним відповідями США та НАТО з трактування принципу неподільності безпеки. За його словами, російська сторона продовжить вимагати конкретної реакції від кожної країни.

На запитання Путіна, чи є у російської сторони шанс домовитися зі США та НАТО "з ключових питань, що викликають занепокоєння", Лавров відповів, що  "шанс є завжди". Лавров запропонував Путіну продовжувати переговори.

Росія на чолі з президентом Володимиром Путіним вимагала від Заходу "гарантій безпеки" у вигляді зобов'язань, що Україна не стане членом НАТО. 

При цьому в МЗС РФ не бачили сенсу давати гарантії ненападу на Україну і посилались на Будапештський меморандум, який Росія вже порушила, окупувавши Крим та зробивши частину сходу України підконтрольною Москві, а не Києву.  

Масштабні і негайні наслідки

Паралельно із вимогами від Заходу "гарантій безпеки" Росія оточила Україну військами. І нарощування російських військ на кордонах України триває.

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що докази досить очевидні, що Росія планує вторгнення в Україну.

Джонсон зазначив, що на українському кордоні зосереджені війська, а також "інші ознаки, які свідчать про серйозну підготовку".

За його словами, особливо важливо проявити єдиний фронт, коли йдеться про економічні санкції.

Міністри фінансів країн "Групи семи" попередили, що готові створити колективними санкціями масштабні та негайні наслідки для російської економіки у разі подальшої військової агресії проти України.

Міністри висловили серйозне занепокоєння через нарощування російської армії на кордонах України, що триває.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати та партнери залишаються єдиними у відданості суверенітету та територіальній цілісності України, включаючи її економічну та фінансову стабільність.

Секретар підкреслив, що, хоча безпосереднім пріоритетом Сполучених Штатів є підтримка зусиль щодо деескалації ситуації, будь-яка подальша військова агресія Росії проти України буде зустрінута швидкою, скоординованою та рішучою відповіддю.

Президент України Володимир Зеленський та президент США Джо Байден провели телефонну розмову на тлі побоювань, що Росія може готувати нову агресію проти України.

Володимир Зеленський також запросив Байдена приїхати в Україну найближчими днями. Водночас у комюніке американської сторони жодної згадки про можливість візиту Байдена немає.

Зазначається, що президенти говорили також про санкції у разі ескалації агресії Росією і підвищення фінансової та енергетичної стійкості України на тлі поточних викликів.

Переобраний президентом Німеччини на другий термін Франк-Вальтер Штайнмаєр у своїй промові після голосування закликав президента Владіміра Путіна "розв’язати зашморг на шиї України".

Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що російські війська на кордонах з Україною "неможливо неправильно зрозуміти". 

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Москви попередить Кремль про наслідки військової агресії в Україну.

Він заявив, що Захід готовий продовжувати переговори з Росією щодо так званих гарантій безпеки для деескалації нинішнього загострення.

А от прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас вважає, що перспектив дипломатичного врегулювання кризи навколо України стає дедалі менше, тому відкликання своїх громадян із цієї країни цілком виправдане.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький висловив сподівання на мирне вирішення ситуації довкола України, але зазначив, що прагнучи миру, треба готуватися до війни.

За його словами, Польща, подібно до США та Великої Британії, постачає Україні оборонну зброю.

Він наголосив, що чим краще Польща і східний фланг НАТО, але також і Україна, будуть озброєні, тим менший буде апетит Кремля, щоб атакувати і нищити агресивною неоімперською політикою прагнення суверенних держав.

Саміт Євросоюзу

Лідери країн Європейського союзу цього тижня можуть провести позапланову зустріч для обговорення ситуації навколо України.

За даними Financial Times, очікується, що президент Європейської ради Шарль Мішель розгляне варіант проведення такого саміту в кулуарах саміту ЄС-Африка, запланованого на 17-18 лютого.

Остаточне рішення можуть ухвалити після зустрічі канцлера Німеччини Олафа Шольца з президентом РФ Владіміром Путіним у Москві 15 лютого.

Зброя та кредитна допомога Україні

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Києва розповів, що уряд Німеччини окремо опрацьовує кожен запит щодо поставок зброї, і що результати можуть бути відомі після проведення відповідних перевірок.

Шольц підтвердив позицію Німеччини щодо непостачання летального озброєння у регіони, де тривають конфлікти.

Канцлер наголосив, що жодна інша країна не підтримала так сильно фінансово Україну як Німеччина, "і так і залишиться".

Олаф Шольц також повідомив, що Німеччина надає Україні кредит у 150 млн євро.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник перед візитом канцлера Німеччини Олафа Шольца до Києва знову попросив у Берліна важке озброєння - 12 тисяч протитанкових та 1000 зенітних ракет.

Сполучені Штати також надають Україні фінансову допомогу. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив про рішення США надати Україні макрофінансову допомогу.

Деталі фінансової програми поки невідомі, але макрофінансова допомога виділяється напряму в державний бюджет для погашення дефіциту.

Згодом стало відомо, що США запропонують Україні гарантії суверенних кредитів на 1 мільярд доларів, щоб заспокоїти побоювання ринку на тлі можливої війни в Україні.

Посольства країн ЄС продовжують діяльність у Києві

Сербія та інші балканські країни порадили своїм громадянам евакуюватись з України.

МЗС Греції закликало своїх громадян негайно покинути Україну, заявило про скорочення свого посольства в Києві до мінімуму і посилення персоналу генконсульства у Маріуполі.

Нагадаємо, США та Канада переміщують свої посольства до Львова.

Президент Володимир Зеленський вважає помилковим рішенням дипломатичних представництв в Україні щодо перевезення своїх співробітників на захід країни.

Він сказав, що велика помилка, що деякі посольства, це їх рішення, переїжджають на західну Україну, тому що немає західної України, вона цілісна.

Тим часом, Польща не планує евакуації дипломатів з Києва та Харкова.

Естонія також зберігає посольство у Києві і не відкликатиме своїх інструкторів.

Глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас також повідомив, що усі посольства країн-членів Європейського Союзу, які розміщуються в Києві, продовжують діяльність у столиці України.

Зустріч ОБСЄ на вимогу України

Україна скликає зустріч з Росією всіма державами-учасницями ОБСЄ у зв’язку з тим, що не отримала від РФ відповіді на запит за механізмом зменшення ризиків, спрямованим у зв’язку з маневрами її сил.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що зустріч скликається через те, що Росія не відповіла на запит України за Віденським документом.

За кілька годин після заяви кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк повідомив, що від Росії вже надійшла відповідь на запит, у якій йдеться, що вона не здійснює якоїсь незвичайної військової активності та що запит України за механізмом Віденського документа "неприйнятний". 

Згодом в МЗС України пояснили, чому не вважають лист РФ в ОБСЄ відповіддю на свій запит щодо військ.

За словами речника міністерства закордонних справ Олега Ніколенка, по-перше, лист не містить жодної запитуваної українською стороною інформації. Натомість у ньому РФ намагалися висунути безпідставні звинувачення на адресу України. По-друге, каже Ніколенко, Росія позначила це повідомлення як таке, яке не має відношення до процедури Віденського документа… 

Речник пояснює, що саме тому Дмитро Кулеба вирішив направити офіційний запит про застосування наступного елемента механізму - проведення окремої зустрічі ОБСЄ для обговорення посилення та переміщення військ РФ.

Інше: вибух у Польщі, вакцини для України

Через ситуацію із безпекою авіакомпанія Norwegian вирішила тимчасово не літати над територією України.

ЄС про потенційних біженців з України: готуємось до всіх сценаріїв.

Україна розраховує на підтримку Німеччиною свого членства у ЄС.

Литва подарує Україні 225 тисяч доз вакцини Johnson&Johnson.

У Польщі стався вибух на найбільшому в країні заводі з виробництва вибухівки.

У парламенті Словаччини може з’явитися додаткова охорона після інциденту з прапором України.

Це лише частина цікавих новин 14 лютого, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Ваша редакція.