Попытка госпереворота в Германии, новый пакет санкций, шанс получить танки Leopard: новости дня
Среда, 7 декабря 2022, 20:52
Головні теми дня – спецоперація в Німеччині, питання зброї для України, новий пакет санкцій.
Тема вибухів на російських аеродромах досі "на слуху". В США, хоч і не надають Україні зброю, яка б могла бити вглиб території РФ, не збираються перешкоджати Києву розробляти власну далекобійну зброю.
Коментуючи нещодавні удари по військових об’єктах у Росії, речник федерального уряду Німеччини Штеффен Гебештрайт зазначив, що Україна має право захищати себе не лише на власній території.
Тим часом, на думку генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, Росія намагається заморозити війну в Україні перед тим, як почати більш масштабний наступ навесні.
Він закликав надавати більше зброї Україні.
США, за даними німецького видання FAZ, виступили за поставку в Україну німецьких бойових танків Leopard.
А ще американські законодавці погодилися надати Україні щонайменше 800 мільйонів доларів як додаткову безпекову допомогу наступного року.
Крім того, за даними Politico, країни НАТО можуть віддати Україні кошти з фонду, який призначався для Афганістану.
До речі, за результатами дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW), Європа вперше обігнала США за обіцянками щодо допомоги Україні.
Серед країн Європи Німеччина вперше обігнала Велику Британію із загальною сумою обіцяної підтримки Україні у 12,6 млрд євро.
РФ теж не стоїть на місці і намагається поповнювати свої арсенали новим озброєнням.
Як повідомляє агенція DPA, Росія знову замовила в Ірану сотні безпілотників та балістичних ракет, які планує використати у війні проти України.
Всі важливі і цікаві новини 7 грудня – у дайджесті "Європейської правди".
Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Війна з РФ
Тема вибухів на російських аеродромах досі "на слуху". В США, хоч і не надають Україні зброю, яка б могла бити вглиб території РФ, не збираються перешкоджати Києву розробляти власну далекобійну зброю.
"Чи працюють США над тим, щоб перешкодити Україні створити власний потенціал завдавати ударів великої дальності? Ні, ми абсолютно цього не робимо", - сказав міністр оборони США Ллойд Остін.
Нагадаємо, в понеділок російські ЗМІ повідомили про вибухи на авіабазі Енгельс у Саратовській області та на аеродромі Дягілєво під Рязанню. Літаки на цих базах беруть участь у ядерному стримуванні Росії, а також часто використовувалися для запуску звичайних крилатих ракет по Україні.
Уражені авіабази розташовані набагато глибше на території Росії, ніж попередні подібні вибухи: Енгельс розташований більш ніж за 600 км від території, контрольованої Україною.
Україна не підтверджувала причетності до вибухів.
Коментуючи нещодавні удари по військових об’єктах у Росії, речник федерального уряду Німеччини Штеффен Гебештрайт зазначив, що Україна має право захищати себе не лише на власній території.
"Україна має право на самооборону, яке випливає зі статті 51 Статуту ООН. Україна не зобов'язана обмежувати оборонні зусилля власною територією", – додав він.
Тим часом, на думку генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, Росія намагається заморозити війну в Україні перед тим, як почати більш масштабний наступ навесні.
"Зараз в України є імпульс", - сказав Столтенберг.
Він додав, що столиці країн НАТО "постійно розглядають питання про те, які системи озброєнь ми хочемо поставити" Києву.
"Умови для дипломатичного рішення зараз відсутні. Чим більше ми хочемо мирного рішення, тим більш терміново ми повинні надати військову підтримку Україні", - сказав Столтенберг, додавши, що Росія не виявила жодних ознак бажання мирного закінчення війни.
РФ теж не стоїть на місці і намагається поповнювати свої арсенали новим озброєнням.
Як повідомляє агенція DPA, Росія знову замовила в Ірану сотні безпілотників та балістичних ракет, які планує використати у війні проти України.
Допомога Україні
Німецьке виданню FAZ з посиланням на два джерела повідомило, що Сполучені Штати дали зрозуміти уряду Німеччини, що підтримують постачання німецьких основних бойових танків Leopard 2 в Україну, якщо Берлін зважиться це зробити.
А ще американські законодавці погодилися надати Україні щонайменше 800 мільйонів доларів як додаткову безпекову допомогу наступного року.
Крім того, за даними Politico, країни НАТО можуть віддати Україні кошти з фонду, який призначався для Афганістану.
Ці кошти, відомі як Трастовий фонд Афганської національної армії, використовувалися для закупівлі обладнання та навчання військовослужбовців.
Київ попросив країни НАТО розглянути можливість перерозподілу частини з $3,4 мільярда на підтримку своїх зусиль по боротьбі з Росією, повідомили два західні чиновники.
США не є учасником Трастового фонду Афганської національної армії. Але високопосадовці президента Байдена закликали своїх європейських союзників продовжувати допомагати фінансувати операції України, незважаючи на зростаючу фінансову напругу.
До речі, за результатами дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW), Європа вперше обігнала США за обіцянками щодо допомоги Україні.
Країни та інституції ЄС зобов’язалися надати майже 52 мільярди євро військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Зобов'язання, взяті США, складають трохи менше за 48 мільярдів євро.
Основною причиною змін є пакет макрофінансової допомоги на 18 мільярдів євро, який ЄС планує на 2023 рік.
При цьому, згідно з оприлюдненими даними, Німеччина стала найбільшою країною-донором у Європі. Вперше Німеччина обігнала Велику Британію із загальною сумою обіцяної підтримки Україні у 12,6 млрд євро.
Також сьогодні стало відомо, що Німеччина виділяє Україні грант на 200 млн євро для підтримки внутрішньо переміщених осіб.
А ще Німеччина передала Україні бронеавтомобілі Dingo, анонсувала додаткові САУ калібру 155 мм.
Спецоперація в Німеччині
Вранці середи 7 грудня у Німеччині відбулась одна з найбільших поліцейських операцій проти екстремістів, які коли-небудь проводилися в країні.
Близько 3000 офіцерів поліції були направлені в одинадцять федеральних земель та провели обшуки у понад 130 квартирах, офісах і складських приміщеннях, у тому числі у казармах командування сил спеціального призначення. Слідчі дії і затримання відбувались також в Австрії та Італії.
Таємне товариство думало створити тіньову армію, схожу на ополчення, для здійснення планів перевороту.
В останні місяці вони намагались завербувати до своєї організації нових членів, зокрема, з лав Бундесверу та поліції.
Після захоплення влади заколотники хотіли створити власний уряд. Частина міністрів вже була визначена.
Загалом за результатами розслідування, у якому фігурують понад пів сотні осіб, здійснили 25 арештів.
Серед затриманих – росіянка і чоловік, який контактував з представниками РФ. Серед причетних до групи є й колишня депутатка від AfD.
Посольство РФ заперечує зв’язки з затриманими за підготовку путчу у Німеччині.
Низка представників німецького політикуму відреагували на новини про затримання групи заколотників.
Міністерка внутрішніх справ Ненсі Фазер подякувала спецслужбам за їхню роботу для захисту демократії у Німеччині, зазначивши, що чіткіша картина планів підозрюваних стане зрозуміла з ходом розслідування.
Міністр юстиції Марко Бушман назвав рейди антитерористичною операцією та прокоментував їх фразою "Демократія захищається".
Лідерка фракції SPD у Бундестазі Кат’я Маст зазначила, що, вочевидь, в країні є сили, як щоденно працюють над тим, аби підірвати демократичний лад, і демократія має захищатися від таких спроб.
Лідер фракції "Вільних демократів" Константин Кулє у зв’язку з обшуками закликав до ще жорсткіших заходів щодо осіб з радикальними настроями серед посадовців.
Представник "Зелених" Константин фон Ноц провів паралелі між задумами затриманих у Німеччині і тим, що сталося під Капітолієм у США 6 січня, коли фіналізували результати президентських виборів. "Це нагадування, що за антидемократичними заявами можуть бути найгірші дії, спрямовані проти демократії… Потрібно зберігати пильність", - заявив він.
Представник "Лівих" Бернд Ріксінгер закликав зовсім розпустити cпецпідрозділ Бундесверу KSK, військові з якого нерідко потрапляли під підозри в нібито екстремістських поглядах.
Все, що відомо про спецоперацію і заколотників – у статті журналістки Христини Бондарєвої Скинути Шольца за порадами РФ: як князь, ексдепутатка та військові готували путч у Німеччині.
А ще сьогодні стало відомо, що Німеччина готує план захисту критичної інфраструктури від російських загроз.
Новий пакет санкцій
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про дев'ятий пакет санкцій проти Росії за розв’язану нею війну, який пропонує затвердити країнам-членам.
До санкційного списку пропонують додати близько 200 фізичних осіб та компаній, серед яких військові, представники оборонпрому, члени Держдуми і Ради Федерації, міністри, губернатори й політики. У тому числі, членів сім'ї чеченського лідера Рамзана Кадирова.
Єврокомісія пропонує санкції проти ще трьох російських банків - включно з повною забороною транзакцій Російського банку розвитку регіонів.
Пропонують додаткові експортні обмеження для товарів подвійного призначення, а також блокування ще чотирьох російських телеканалів в ефірі та на усіх платформах.
Серед інших новин дня
Українські біженці, які працюють у Латвії, з 1 січня повинні обов'язково вчити латиську мову.
Естонія не зможе допомагати новим українським біженцям на тому ж рівні, як раніше. А ще в цій країні анулювала дозвіл на проживання керівнику російськомовного порталу "Балтія".
Кулеба повідомив про вже 31 випадок погроз українським дипломатам у 15 країнах.
Уряд Угорщини скасував обмеження ціни на пальне, звинувативши санкції.
В Італії затримали чоловіка, який у соцмережах погрожував прем'єрці та її доньці.