Серед головних тем дня – Німеччина і "Леопарди", рекордний пакет допомоги від Естонії, висилка послів, черговий транш військової допомоги від ЄС і проблемна Угорщина, Швеція стикається із труднощами на шляху до НАТО, передвиборча Чехія, голосування в ПАРЄ та інше. 

Всі важливі і цікаві новини 23 січня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Підготовка до наступу, гаубиці з Естонії, посли

Естонія в рамках рекордного пакета допомоги віддає Україні усі свої гаубиці 155 мм. Йдеться про "десятки" гаубиць калібру 155 мм FH-70 та 122-мм D-30, тисячі артилерійських снарядів калібру 155 мм; сотні протитанкових гранатометів М2 "Карл-Густаф" із боєприпасами; засоби підтримки артилерійських підрозділів. 

"Хочемо в такий спосіб створити прецедент, щоб в інших країн не лишилося жодних виправдань, чому вони не можуть надати Україні необхідне озброєння для перемоги у війні", – заявив посол Естонії в Україні Каймо Кууск.

За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, західна допомога Україні зараз винятково важлива, тому що останні кроки Росії вказують на її підготовку до великого наступу в найближчі місяці.

Сьогодні ж Росія зобов’язала посла Естонії Маргуса Лайдре виїхати з країни до 7 лютого, а також відкликає свого посла у Таллінні.

Москва заявила, що Естонія "цілеспрямовано зруйнувала увесь комплекс відносин з Росією", а нещодавно різко скоротила склад російського посольства. 

Литва назвала ознакою відчаю рішення РФ вислати посла Естонії, а Латвія на знак солідарності з Естонією знижує рівень дипвідносин з РФ. Рига вимагає у посла Росії покинути країну до 24 лютого.

Щодо німецьких танків

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав до терпіння в питанні ухвалення рішення про постачання танків Leopard 2 Україні.

"Це не просто питання постачання або непостачання цих танків, а й зважування наслідків бездіяльності, а також дій. "Leopard" - це важка броньована зброя, яка також може бути використана в наступальних цілях. І ви повинні дуже добре подумати, коли передаєте їх. Скоро буде ухвалено рішення. Але це залежить від багатьох факторів", – пояснив Пісторіус.

Заступник міністра закордонних справ Андрій Мельник закликав Німеччину прискорити процес надання танків, нагадавши, що Київ звернувся з цим проханням майже рік тому.

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що не існує жодних аргументів проти надання Україні танків.

Тим часом, Польща звернеться до Німеччини за дозволом на відправку танків Leopard в Україну, але навіть якщо такої згоди не буде, передасть танки в рамках "малої коаліції". Глава МЗС країни Збігнєв Рау повідомив, що запит направлять після того, як буде сформована відповідна коаліція держав.

Наприклад, Фінляндія поки не входить до танкової коаліції.

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що країна не заперечуватиме, якщо Польща відправить танки Leopard 2 німецького виробництва в Україну. Хоча, в німецькому уряді повідомляють, що ще не отримували запитів інших країн про передачу Україні танків.

Також обговорять можливу передачу Україні танків Leopard і у Норвегії. 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що Україна залишилась за "пів кроку" в питанні отримання німецьких танків Leopard 2.

Він висловив упевненість, що Берлін змінить свою позицію щодо надання Україні танків, бо й раніше велись подібні дискусії про інші зразки озброєння.

Подолання вето Угорщини

Попри повідомлення ЗМІ про блокування Угорщиною чергового "військового" траншу для України у розмірі 500 млн євро, Євросоюз все-таки його схвалив.

За словами одного з дипломатів ЄС, пакет допомоги у розмірі 500 мільйонів євро був схвалений разом з додатковими 45 мільйонами на нелетальне обладнання для військової тренувальної місії ЄС в Україні. 

Проте, в Угорщині погрожують і надалі заважати підтримці Україні. 

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто зазначив, що "антиугорські дії Києва" здатні ускладнити подальшу підтримку України.

"Будь-яке рішення, яке може призвести до продовження або потенційної ескалації війни, суперечить нашим інтересам, тому ми не вважаємо збільшення поставок зброї гарною ідеєю, але в той же час ми не перешкоджаємо виконанню рішення Європейського Союзу з цього приводу", – сказав він.

Водночас Сійярто висловив рішучий протест проти "раптових, масових і безпідставних звільнень директорів і вчителів угорських шкіл, а також проти того, що інститути зобов'язані прибрати угорську національну символіку. Все це є ознаками серйозної, концентрованої антиугорської атаки".

"Все це неприйнятно, і це повинні розуміти не тільки ми, угорці, а й Європейський Союз. Неприйнятно, щоб хтось представляв це як двостороннє питання", – додав він.

А ще Сійярто заявив, що його країна не може підтримати будь-які санкції ЄС, спрямовані проти атомної енергетики Росії.

Разом з тим, посол України при ЄС Всеволод Ченцов вважає, що Угорщина не зможе необмежено шантажувати увесь Євросоюз своїм право вето у спільних рішеннях – зокрема тих, що стосуються України.

В інтерв’ю "Європейській правді" Ченцов розповів ще багато цікавого. 

Швеція-Туреччина-НАТО

22 січня глава Управління у справах релігії Туреччини Алі Ербаш заявив, що проклинає і рішуче засуджує дозвіл шведської влади на акцію перед посольством Туреччини в Стокгольмі, "спрямовану на спалення нашої великої Книги, Священного Корану, відправлену з метою просвітити і позбавити людей від невігластва".

Управління у справах релігії Туреччини за допомогою своїх представництв у 120 країнах світу має намір подати позови у зв'язку з інцидентом зі спаленням Корану під час акції біля посольства Туреччини в Стокгольмі. 

Нагадаємо, прем’єр Швеції засудив спалення Корану на антитурецькій акції.

21 січня у Стокгольмі під посольством Туреччини все ж відбулася антитурецька акція, на якій скандальний данський активіст Расмус Палудан спалив Коран. Безпосередньо під посольством зібралася акція і на підтримку Туреччини та її президента.

Туреччина в суботу скасувала запланований візит міністра оборони Швеції у відповідь на дозвіл скандинавської країни на антитурецькі протести.

Ускладнення відносин Швеції з Туреччиною автоматично ускладнює шлях країни до НАТО.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у понеділок попередив Швецію, що їй не варто сподіватися на підтримку Туреччини для вступу в НАТО після спалення Корану біля посольства Анкари в Стокгольмі.

Ердоган різко розкритикував протест Расмуса Палудана зі спаленням Корану в суботу, заявивши, що це образа для всіх, особливо для мусульман. 

Він також розкритикував шведську владу за дозвіл на проведення демонстрації біля посольства Туреччини в Стокгольмі.

Передвиборча кампанія в Чехії

Андрей Бабіш, який змагатиметься у другому турі за посаду президента Чехії,  заявив, що не відправив би чеських військових захищати Балтію і Польщу у разі нападу Росії, а згодом уточнив, що не мав на увазі ігнорування ст. 5 Північноатлантичного договору.

На цю заяву вже відреагував міністр закордонних справ Чехії.

"Чехи дуже добре знають, що означає польське гасло "За нашу і вашу свободу". Ми не лише ваші сусіди, а й стратегічні партнери, і чехи завжди будуть готові захищати поляків", – наголосив Ян Ліпавський.

Тим часом, за результатами опитування Ipsos, другий тур виборів президента Чехії з великим відривом виграє колишній голова військового комітету НАТО, генерал Петр Павел. Павел є конкурентом Бабіша.

Щодо України і українців

Український кандидат розгромно програв вибори президента ПАРЄ, проте трьох українок обрали до керівних органів ПАРЄ.

Данія передала Миколаївщині 11 тонн обладнання для водопостачання й опалення.

Вступ України до НАТО підтримують рекордні 86% українців.

В Іспанії ліквідували мережу, яка експлуатувала біженців з України на незаконних тютюнових фабриках.

Глава Збройних сил Норвегії заявив, що близько 180 тисяч росіян загинули або були поранені в Україні.

В уряді Польщі обурені заявами ексглави МЗС Сікорського про "поділ України".

Серед інших новин дня 

У Словаччині визначили дату дострокових виборів.

У центрі Берліна троє російськомовних чоловіків ображали і напали на двох українок.

NYT: "вибухові" подарунки для посадовців в Іспанії могли розсилати за вказівкою ГРУ.

Поліція Норвегії затримала екскомандира "Вагнера", який попросив про притулок. Але, ризик його депортації дорівнює нулю – адвокат.

Євросоюз створив цивільну місію для Вірменії на два роки.

ЄС ввів новий раунд санкцій за придушення протестів у Ірані.

У Латвії судитимуть військових, які за 10 років вкрали з армійських складів майно на 340 тис. євро.