Серед головних тем дня – Польща не проти надати сучасні винищувачі, новий конфлікт з Іраном, військова допомога Україні, амбіційний план вступу до Євросоюзу, розширення НАТО, брехня і погрози Росії.

Всі важливі і цікаві новини 30 січня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Підтримка України, новий конфлікт з Іраном

Прем’єр Польщі заявив, що їхня країна готова передати Україні навіть винищувачі F-16, але у тісній координації з іншими союзниками по НАТО. До речі, цьогоріч Польща витратить на оборону безпрецедентні 4% від ВВП.

Рішення про передачу Україні західних танків також відбувалося у тісній координації між союзниками по НАТО. 

Танки, які Велика Британія пообіцяла передати ЗСУ, прибудуть на фронт максимум до літа, повідомив міністр оборони Бен Воллес. Хоча, сподівається, доставити їх в Україну вже в квітні.

Франція та Австралія домовилися про спільне виробництво артилерійських снарядів для України, а у Литві збирають 5 млн євро на радари протиповітрної оборони для України. Йдеться про сучасні радари ізраїльського виробництва.

Але і агресору також допомагають зі зброєю. Генсек НАТО підтвердив, що Північна Корея допомагає РФ ракетами, попри заперечення Москви і Пхеньяна.

Допомагає Росії і Іран. Проте, Ірану зараз не легко. В ніч на 29 січня військові об'єкти країни були атаковані невідомими безпілотниками. За словами речника Повітряних сил Збройних сил України Юрія Ігната, вибухи в Ірані можна назвати наслідками його політики, яка спрямована на підтримку країни-терориста Росії.

29 січня радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк написав у Твіттері, що від наслідків війни проти України не вбережуться ні її автори, ні співучасники.

"Логіка війни невблаганна та вбивча. І виставляє жорсткі рахунки авторам та співучасникам. Паніка в РФ: нескінченна мобілізація, ПРО в Москві, окопи на відстані 1000 км, підготовка бомбосховищ. Вибухова ніч в Ірані: дронові й ракетні виробництва, нафтопереробка. Україна ж попереджала", - зазначив він.

30 січня тимчасового повіреного у справах України в Тегерані викликали до МЗС Ірану у зв’язку з ударами безпілотників по іранських об’єктах в ніч на неділю.

Речник МЗС Олег Ніколенко у відповідь на повідомлення ЗМІ про виклик українського дипломата заявив, що Україна неодноразово застерігала Іран, що наслідки за підтримку російської агресії проти України будуть набагато масштабніші, ніж вигода від співпраці з РФ.

Російській армії допомагають не тільки країни, але й окремі індивідууми з Європи. Як повідомило Reuters, група проросійських активістів у Німеччині пожертвувала кошти підрозділу російської армії, що воює в Україні, і ці гроші були використані для придбання рацій, навушників і телефонів.

Вступ України в ЄС

Україна має йти в Євросоюз і НАТО, що буде системно ослаблювати Росію, впевнений керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про амбітний план набуття членства в ЄС протягом двох років.

Він також анонсував зміни до проблемного закону про Конституційний суд України, які можуть відбутися вже цього тижня, напередодні саміту Україна-ЄС.

Хоча Україна оголосила про реформування Конституційного суду, зокрема, щодо порядку призначення суддів, Венеційська комісія все ще має занепокоєння щодо повноважень та складу консультативної групи експертів - органу, який відбирає кандидатів до суду, - через ризики політичного втручання.

Шмигаль запевнив, що ці питання будуть вирішені. "Ми проводимо консультації з Європейською комісією, щоб побачити, що всі видані висновки можуть бути включені в текст", – сказав він.

У Польщі також хочуть, щоб Україна стала членом Європейського Союзу через кілька років, але для цього потрібна перемога у війні.

"Ми дуже хочемо, щоб Україна за кілька років стала членом Європейського Союзу. Це реально, якщо тільки ми дозволимо Україні виграти цю війну", - наголосив він", – сказав заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський.

Фінляндії відкривають двері в НАТО 

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у неділю вперше заявив, що Анкара може схвалити членство Фінляндії у НАТО без її сусіда Швеції.

Основною претензією Ердогана до Швеції є відмова країни видати десятки підозрюваних, яких Анкара пов'язує з курдськими бойовиками та невдалою спробою державного перевороту у 2016 році.

Фінляндія негайно сконтактувала з Туреччиною після цих коментарів президента Туреччини, проте деталей не розповіли. 

Трохи згодом міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу підтвердив, що Туреччина готова оцінити вступ Фінляндії в НАТО окремо від Швеції.

Але глава МЗС Фінляндії Пекка Хаавісто заявив, що країна поки йтиме до НАТО разом зі Швецією, попри проблеми у перемовинах з Анкарою.

Рішення Туреччини загрожує зірвати надії НАТО на розширення блоку до 32 країн на саміті, який запланований на липень у Вільнюсі.

Фінляндія та Швеція подали заявку на вступ до НАТО у відповідь на вторгнення Росії в Україну. Туреччина та Угорщина залишаються єдиними членами, які досі не ратифікували дві заявки у своїх парламентах.

Очікується, що законодавчий орган Угорщини схвалить обидві заявки у лютому.

Між тим, Швеція сподівається на вступ у НАТО влітку попри призупинення переговорів з Туреччиною.

Брехня і погрози Росії

Керівництво Росії брехало і погрожувало керівництву Британії напередодні вторгнення в Україну

Про це вони розповіли у документальному фільмі BBC "Путін проти Заходу".

"У якийсь момент він [Путін] пригрозив мені, сказавши: "Борис, я не хочу завдавати тобі болю, але з ракетою це займе всього хвилину" або щось таке. Весело", – сказав колишній прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон.

Джонсон попередив президента Росії Владіміра Путіна, що вторгнення в Україну призведе до санкцій Заходу та збільшення чисельності військ НАТО на кордонах РФ. Він також спробував стримати вторгнення Росії, сказавши Путіну, що Україна не приєднається до НАТО в найближчому майбутньому.

А міністр оборони Британії Бен Воллес розповів, що 11 лютого на зустрічі з російським колегою Шойгу у Москві отримав від нього брехливі запевнення, що Росія не збирається нападати на Україну.  За словами глави міноборони Британії, обидві сторони знали, що це була брехня.

"Я думаю, що це було про те, щоб сказати: "Я могутній", – зазначив Воллес.

Кремль спростовує повідомлення про погрози президента РФ Владіміра Путіна на адресу Бориса Джонсона, коли той обіймав посаду прем'єр-міністра Великої Британії.

Слід додати, що за оцінкою США, армія Британії не дотягує до бойової сили топ-рівня.

За словами джерел Sky News, зниження боєздатності після десятиліть економії слід виправити якомога швидше, ніж передбачали плани, у зв'язку з війною Росії в Україні.

"У результаті... це ціла служба, нездатна захистити Велику Британію та наших союзників протягом десятиліття", – сказав один зі співрозмовників в оборонному відомстві.

Серед інших новин дня 

Прем’єрка Данії відвідала Миколаїв. Метте Фредеріксен розповіла, що на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським піднімали питання у тому числі про танки для України, проте не стала розкривати, чи Данія готова розглядати цей запит. 

Міністр оборони Італії: неправильно ставитись до всіх росіян як до ворогів.

Блекаут на півночі Німеччини – 100 тисяч людей було без світла.

У Словенії затримали двох російських шпигунів.

Президент Хорватії: Захід відняв у Сербії Косово, але Крим більше ніколи не буде Україною.

Ryanair наймає український персонал в очікуванні повернення після війни.

Українця судять у Франції за крадіжку картини вартістю 1,5 млн євро, знайденої в Києві.

На кліматичній демонстрації в Гаазі затримали майже 800 активістів.