Серед головних тем вихідних – заява Кримської платформи та провал саміту G20, підтримка України, нові санкції проти Росії, підготовка візитів до Китаю.

У Литві завершили збір на радари для України з результатом 14 млн євро.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур відвідав Київ у неділю та передав Україні новий пакет військової допомоги.

Пакет включає зброю та обладнання для Сил спеціальних операцій: штурмові гвинтівки, пістолети, безпілотні літальні апарати, тепловізори, генератори і зарядні пристрої, а також одяг.

Крім того, у центрі столиці Естонії виставили підбитий в Україні російський танк, він залишатиметься там близько тижня.

Обраний президент Чехії виключає, що Захід скоротить підтримку України, побоюючись ескалації через Крим.

Всі важливі і цікаві новини вихідних 25 та 26 лютого читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Війна з РФ

Учасники Міжнародної Кримської платформи закликали РФ негайно припинити бойові дії та насильство та вивести війська з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Про це йдеться у їхній спільній заяві до Дня спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя, яку оприлюднило МЗС України.

Вони також заявили, що ніколи не визнають спробу незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей України, що грубо порушує міжнародне право, включаючи Статут ООН та становить пряму загрозу міжнародній безпеці з серйозними наслідками для міжнародного правопорядку.

А от зустріч G20 завершилася без спільної заяви – через небажання Росії і Китаю погоджуватись на прийнятні для інших формулювання щодо війни РФ проти України. 

Британська розвідка повідомляє, що боєздатність елітних підрозділів російських морпіхів могла суттєво знизитись після втрат та що Росія, ймовірно, вичерпала запаси іранських дронів. 

Глава Міноборони Іспанії вважає, що Путін хоче продовжувати війну, а уряд Німеччини заперечує повідомлення про те, що Берлін разом з Францією та Великою Британією мають конкретні плани щодо оборонного пакту з Україною.

Представник німецького уряду зазначив, що дебати про гарантії безпеки почалися серед союзників через кілька тижнів після початку війни.

"Нового, конкретного статусу не було в останні місяці. На останній зустрічі канцлера Олафа Шольца та президента Франції Еммануеля Макрона з українським главою держави Зеленським це питання не відігравало жодної ролі", – додав речник.

До речі, за результатами нового соціологічного опитування, німці підтримують переговори між Україною та Росією, але не за будь-яку ціну.

Підтримка України

У Литві завершили збір на радари для України з результатом 14 млн євро.

Президент Володимир Зеленський виступив з відеозверненнями до литовців, німців та данців з подякою за внесок їхніх країн у підтримку України.

Звернення до литовців вочевидь відбулося ввечері 24 лютого – коли у Литві завершили кампанію збору коштів на радіолокаційні станції для України з результатом 14 млн євро. Зеленський тоді виступав в ефірі спеціального телемарафону, поруч із топ-посадовцями Литви. 

Звернення Зеленського до Німеччини транслювалося перед топ-посадовцями у палаці Бельвю - офіційній резиденції президента ФРН.

У Данії звернення Зеленського, схоже, транслювали перед людьми, які вийшли на акцію солідарності з Україною у центрі столиці.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур відвідав Київ у неділю та передав Україні новий пакет військової допомоги.

Пакет включає зброю та обладнання для Сил спеціальних операцій: штурмові гвинтівки, пістолети, безпілотні літальні апарати, тепловізори, генератори і зарядні пристрої, а також одяг.

Крім того, у центрі столиці Естонії виставили підбитий в Україні російський танк, він залишатиметься там близько тижня.

А обраний президент Чехії виключає, що Захід скоротить підтримку України, побоюючись ескалації через Крим.

Новий пакет санкцій

Країни ЄС погодили десятий пакет санкцій проти Росії пізно ввечері в п'ятницю - це сталось рівно через рік із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Як повідомляє DW, Польща під час обговорення десятого пакету санкцій погодилася на компроміс, що ґрунтується на виконанні шести обов'язкових умов.

Дискусії викликало питання імпорту синтетичного каучуку із Росії. Польща наполягала на жорстких обмеженнях, але одна із країн відмовлялася від запропонованого механізму щомісячного зниження ліміту.

Єврокомісія має представити найближчими днями спеціальний механізм контролю рівня диверсифікації закупівель цього матеріалу, який передбачає щоквартальні перевірки.

До десятого пакета санкцій Європейського Союзу проти РФ увійде 121 фізична та юридична особа.

До списку увійшли вищі державні посадовці та військові керівники, причетні до війни проти України, а також маріонеткові органи влади, встановлені Росією на окупованих територіях України.

До списку також включені ключові фігури, причетні до викрадення українських дітей до Росії, а також організації та особи, які забруднюють публічний простір дезінформацією, поглиблюючи військову війну за допомогою інформаційної війни.

Заходи також вживаються проти осіб в Ірані, які беруть участь у розробці безпілотників і компонентів, що підтримують російську армію. Крім того, під приціл потрапляють члени і прихильники російської групи "Вагнера" та її діяльність в інших країнах, таких як Малі або Центральноафриканська Республіка.

Нові санкції Європейського союзу проти Росії охоплюють експорт на суму 11,4 млрд євро і включають обмеження на чутливі технології подвійного призначення та передові технології, які сприяють підвищенню військового потенціалу та технологічного вдосконалення Росії.

Під обмеження потрапляють додаткові електронні компоненти, що використовуються в російських системах озброєнь (безпілотники, ракети, гелікоптери, інші транспортні засоби), а також заборони на конкретні рідкоземельні елементи та тепловізори військового призначення.

Крім того, до санкційного списку додано 96 організацій, пов'язаних з російським військово-промисловим комплексом, що доводить загальну кількість військових кінцевих користувачів, включених до списку, до 506.

А ще Євросоюз запровадив нові санкції проти групи Вагнера, у тому числі проти причетних до штурму Соледара.

Візити до Китаю

Директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що США впевнені в тому, що Китай розглядає можливість надсилання летальної допомоги Росії, але Пекін поки що не ухвалив остаточного рішення.

"Ми також не бачимо, що остаточне рішення вже ухвалено, і ми не бачимо доказів фактичних поставок летального обладнання", – додав він. 

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко наступного тижня здійснить візит до Китаю.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Шарль Мішель можуть відвідати Китай у першій половині 2023 року, і відповідна підготовка вже ведеться.

Крім того, президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що відвідає Китай, і закликав Пекін чинити тиск на Росію.

Глава Міноборони Німеччини: будемо судити Китай за його діями, а не заявами.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що "мирні плани" Китаю щодо припинення російської війни в Україні мають супроводжуватися відповідними діями.

Президент США Джо Байден відкинув запропоновані Китаєм пропозиції щодо завершення війни в Україні, припустивши, що його реалізація піде лише на користь Росії.

Більше читайте тут: Китайська гра у мир: що означають для України рішення в річницю великої війни.

Серед інших новин вихідних 

У Польщі потрапили в ДТП 12 українців, п’ятеро госпіталізовані.

Угорщина може відкласти ратифікацію вступу Фінляндії і Швеції у НАТО на кінець березня.

У Грузії з’явився ще жорсткіший проєкт закону про "іноагентів" з тюремними термінами.

Біля берегів Італії потонули десятки мігрантів з Близького Сходу.

В уряді Франції закликають громадян економити воду: є загроза екстремальної посухи.

У Туреччині заарештували понад 180 осіб через руйнування будівель під час землетрусу.