Європа засудила ракетні удари Росії проти України, а глава МЗС Британії висловився за законне право Києва "використовувати силу за межами своїх кордонів" в цілях самооборони. 

Сполучені Штати не схвалюють атаки по російській території та зосереджені на наданні Україні обладнання й навчання, необхідних для повернення її власної суверенної території.

Генсек НАТО не бачить ознак "втоми від України" на Заході, а Італія готує новий пакет військової допомоги, який може включати систему протиповітряної оборони SAMP/T.

У Німеччині пройдуть наймасштабніші в історії НАТО навчання авіації, а в Естонію для участі в найбільших у році навчаннях прибудуть понад 30 кораблів НАТО.

А ще: шлях Швеції до НАТО, Грузія, Косово, антиукраїнська резолюція у Британії, відсторонення речника МЗС Польщі.

Все важливе і цікаве за 30 травня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Обстріл Києва і Москви

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич відреагувала на останню серію масованих ракетних ударів РФ по українських містах.

"Рішуче засуджую постійні ракетні удари Росії проти України: ці атаки, спрямовані проти цивільних, неприйнятні і мають припинитися", – наголосила Пейчинович-Бурич. 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що єдиним правильним рішенням у відповідь на масовані ракетні удари Росії може бути посилення протиповітряної оборони. 

"І це саме те, над чим ми працюємо. Разом ми зламаємо чергову терористичну стратегію Росії", – зазначив Дмитро Кулеба.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц у розмові із Зеленським засудив нові удари РФ по Україні.

За його словами, Німеччина продовжить підтримку України, в тому числі у військовій сфері, у тісній координації з європейськими та міжнародними партнерами.

Після ракетної атаки в ніч з неділі на понеділок глава МЗС Дмитро Кулеба закликав міжнародну спільноту не звикати до масованих атак на українські міста та нагадав про потребу далі посилювати українську ППО.

Зранку 30 травня постраждала і Москва. За різними даними росЗМІ, від 25 до 32 безпілотників атакували Москву. Невідомі безпілотники пошкодили щонайменше два багатоповерхові будинки, повідомляється, що більшість дронів збили на підльоті до російської столиці.

Згідно з оприлюдненим списком місць падіння дронів у Московській області, один із них був нібито збитий неподалік резиденції президента Росії Владіміра Путіна.

До речі, сьогодні з’явився коментар міністра закордонних справ Великої Британії Джеймса Клеверлі про те, що Україна має законне право захищатися і може "використовувати силу за межами своїх кордонів".

За словами Клеверлі, "легітимні воєнні цілі" за межами кордонів України є частиною її самооборони.

"Ми повинні це визнати", – наголосив він.

Сполучені Штати все ще збирають дані про удари безпілотників у Москві, що стались у вівторок уранці, й не схвалюють атаки по російській території.

"(США – ред.) зосереджені на наданні Україні обладнання й навчання, необхідних для повернення її власної суверенної території", – додали в Білому домі, де також нагадали, що протягом травня РФ атакувала столицю України 17 разів.

Підтримка України

Генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу Єнс Столтенберг вважає, що західні держави наразі не відчувають "втоми" через військову підтримку України в її війні проти Росії.

Данія має намір збільшити витрати на оборону до понад $20 млрд і прагне задовольнити вимогу НАТО щодо оборонних витрат на рівні 2% ВВП до 2030 року.

При чому, у цю суму увійде понад $3 млрд військової допомоги Україні. 

Тож, Данія досягне цільового показника НАТО у розмірі 2% від ВВП в рамках планів витрат лише за умови включення пожертв для України через спеціальний український фонд.

Італія готує новий пакет військової допомоги Україні, ЗМІ пишуть про передачу системи протиповітряної оборони SAMP/T.

Тим часом, Україна отримала від британців автобус-шпиталь для військових.

Центр прийому біженців з України в старому аеропорту Берліна працюватиме і в 2024 році.

Європа зміцнює оборону 

У Німеччині пройдуть наймасштабніші в історії НАТО навчання авіації, а в Естонію для участі в найбільших у році навчаннях прибудуть понад 30 кораблів НАТО.

Польща підписала контракт із США на купівлю ракет Hellfire, а Фінляндії будують паркан на кордоні з Росією. Прикордонна охорона Фінляндії показала, який вигляд має тестова версія паркану. Трикілометровий паркан будують для перевірки функціональності бар'єрної огорожі. Висота паркану становить близько чотирьох метрів. Його будівництво має завершитися влітку 2023 року. 

Розширення НАТО

Президент США Джо Байден заявив у телефонній розмові з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, що він хоче, аби Анкара розблокувала вступ Швеції до НАТО.

На цьому тлі з’явилася інформація про те, що в неділю ввечері, коли в Туреччині проходив другий тур президентських виборів, на будівлі шведського парламенту були спроєктовані картинки з прапором Робітничої партії Курдистану (PПK) та ім’ям ув'язненого лідера РПК Абдуллу Оджалана.

Відео з цим можна подивитися на нашому Telegram-каналі.

Туреччину обурила ця чергова прокурдська акція в Швеції.

Туреччина ратифікувала заявку Фінляндії в НАТО в березні, але все ще заперечує проти Швеції, заявляючи, що Стокгольм переховує членів бойових угруповань, які вона вважає терористами, і не виконав свою частину торішньої угоди, покликаної заспокоїти занепокоєння Анкари щодо безпеки.

Разом з тим, генсек НАТО Столтенберг "абсолютно спокійний" за вступ Швеції в Альянс.

Сербія і Косово

Президент Сербії зустрінеться з послами США, Росії, Китаю і ЄС через зіткнення у Косові.

Зіткнення у понеділок стали продовженням насильства на півночі Косова, де минулого тижня виникли сутички: поліція застосувала сльозогінний газ і водомети для розгону сербських протестувальників. Причиною стала відмова сербів на півночі Косова приймати нових мерів-албанців. Нагадаємо, більшість населення на півночі Косова – серби. 

Під час зіткнень у косовському місті Звечан у понеділок постраждали 30 військових з лав миротворчого контингенту НАТО (KFOR), серед них – 19 угорських військових.

Європейський Союз рішуче засудив насильство на півночі Косова та закликав сторони до деескалації ситуації і відповідальної поведінки.

Тим часом, НАТО розгортає додаткові сили в Косові на тлі загострення.

Грузія 

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі прямує до Брюсселя з візитом, який тривалий час до цього уряд не погоджував через конфлікт між ними. 

31 травня запланований її виступ у Європарламенті та низка двосторонніх зустрічей та інтерв’ю. 

Візит відбувається на тлі вкрай загострених відносин між Саломе Зурабішвілі та партією влади. 

У промові до Дня незалежності Грузії минулого тижня Зурабішвілі відкрито звинуватила уряд у розвороті від західного курсу країни, а партія влади у відповідь заявила, що президентка пішла "не тим шляхом".

Тим часом, Грузія нібито досі заявляє про наміри долучитися до Євросоюзу. 

У керівній партії Грузії "Грузинська мрія" заявили, що не вважають обов'язком узгоджувати політику Грузії із зовнішньополітичною лінією ЄС, доки Грузія не є членом Євросоюзу.

"Грузія поки що не є членом ЄС. Ми незалежна, суверенна країна, яка прагне в Європу і бажає євроінтеграції. Коли в нас буде статус, і ми станемо країною-членом Євросоюзу, звісно, ухвалюватимемо рішення, які відповідають спільним інтересам", – сказав генеральний секретар політсили "Грузинська мрія" і мер Тбілісі Каха Каладзе.

Раніше повідомлялося, що посол Європейського Союзу в Грузії Павел Герчинський передав грузинському віцепрем’єр-міністру, голова Міністерства економіки Левану Давіташвілі демарш у зв’язку з відновленням прямого авіасполучення між Тбілісі та Москвою.

Разом із Герчинським з грузинським віцепрем’єром зустрілись посли усіх 27 держав Європейського Союзу.

Через це влада Грузії заявила про несправедливість.

Решта новин дня 

Речника МЗС Польщі відсторонили від роботи після заяв про Волинь – ЗМІ.

ЄС запровадив санкції проти причетних до дестабілізації Молдови: Шора, Плахотнюка, Таубер.

У Литві кібератаки з боку РФ зазнали великі підприємства і держустанови.

Антиукраїнська резолюція профспілки університетів Британії викликала скандал.

У столиці Латвії демонтували пам'ятник Пушкіну.

У Туреччині офіційно оголосили, як розподіляться місця у парламенті після виборів.

Росіяни на BMW протаранили шлагбаум на кордоні Польщі.

Литва заборонила в’їзд ще 15 росіянам.

Хорватія проти продовження заборони на експорт українського зерна в ЄС до кінця року.