Польша хочет ядерное оружие, Орбан блокирует 50 млрд для Киева, стрельба в Молдове: новости дня

Дві гучні теми дня – заворушення у Франції і стрілянина у сусідній Молдові. 

Але й надходили і важливі для України новини. 

Сьогодні завершився дводенний саміт лідерів країн Євросоюзу у Брюсселі. Вони продовжили санкції проти РФ, зробили низку заяв довкола підтримки України і обговорили шляхи подальшого розширення.

"Зіркою" дня вкотре був угорський прем’єр Віктор Орбан, якого прем’єр Грузії назвав "справжнім другом" його країни. Орбан заявив, що угорці більше не дадуть грошей Україні і намагався завадити продовженню санкцій проти РФ. Зокрема, вимагає оцінки їхнього впливу. 

Тим часом, уряд Данії планує виділити близько 170 млн євро на військову підтримку України.

Пакет допомоги серед іншого включає ракети протиповітряної оборони, боєприпаси, машини для розмінування та кошти на придбання артилерійських снарядів.

Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас у п’ятницю приїхав з візитом в Україну і представив своєму українського колезі Олексію Резнікову довгостроковий план підтримки української армії, а також поінформував про останній пакет допомоги.

Все важливе і цікаве за 30 червня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Витрати на війну

За даними британської розвідки, Росія у 2023 році заклала на військові потреби майже на процентний пункт ВВП більше, ніж у 2021 році, а реальні витрати на війну проти України можуть бути ще більшими. 

"Реальні військові витрати Росії точно невідомі через нестачу прозорості у цьому питанні, у тому числі використання засекречених позицій у бюджеті, що складає приблизно 22% усього бюджету російського уряду. Хоча лише частина військового бюджету витрачається на війну в Україні, збільшені витрати відображають ціну дій РФ в Україні. Крім того, Росія майже точно зіткнеться з додатковими прямими бюджетними витратами на війну, у тому числі на заходи на окупованих територіях та захисні заходи у прикордонних з Україною районах", – зазначають в огляді.  

Тим часом, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вдає, що не помічає успіхів України і невдач Росії у війні та нарікає, що ЄС витрачає на підтримку України забагато коштів, які могли б бути використані в інтересах угорських чи польських громадян.

"Минуло півтора року, а результат нульовий, навіть негативний. Ми не завдали поразки Росії, політичне керівництво РФ на своїх посадах, російська економіка почувається завдяки йому дуже добре. А ми, навпаки, потерпаємо від інфляції і більше не маємо грошей, щоб підтримувати українців", – заявив Орбан. 

Видання Telex, яке публікувало коментарі угорського прем’єра, поруч з цією цитатою нагадало, що Орбан "забув" про заколот ПВК "Вагнер" минулими вихідними, та що доходи РФ від продажу енергоносіїв цього року будуть помітно нижчими, а свої цілі щодо України Москва провалила ще у перші місяці війни. 

Саміт лідерів ЄС і Україна

Сьогодні завершився дводенний саміт лідерів країн Євросоюзу у Брюсселі. Вони продовжили санкції проти РФ, зробили низку заяв довкола підтримки України і обговорили шляхи подальшого розширення.

По-перше, Євросоюз вирішив на пів року продовжити економічні санкції проти Росії за війну.

"Угорщина вимагала провести оцінку впливу санкцій, але врешті погодилася дати "зелене світло", враховуючи оцінку Комісією санкцій, яка невдовзі очікується", – повідомив кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк Рікард Джозвяк. 

До цього пакету входять всі санкції проти Росії, починаючи з 2014 року. 

Та не санкціями єдиними! Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Єврокомісії щодо надання Україні більшої фінансової підтримки.

"Ясно одне, ми, угорці, ... не дамо більше грошей Україні, поки вони не скажуть, куди пішли попередні близько 70 мільярдів євро", – сказав угорський прем’єр.

Нагадаємо, 20 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала виділити Україні  50 мільярдів євро фінансової допомоги у вигляді грантів і кредитів.

Але, повернімося до саміту лідерів ЄС. 

На саміті ухвалили заяву, у якій висловили готовність зробити внесок у майбутні безпекові зобов'язання перед Україною та розглянути підходи до такого внеску.

Тобто, Європейський Союз і держави-члени "готові разом із партнерами зробити внесок у майбутні безпекові зобов'язання перед Україною, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації". 

Крім того, Євросоюз пообіцяв домагатися якнайбільшої міжнародної підтримки української "формули миру".

А ще, як повідомляє Bloomberg, лідери країн ЄС підтримали вивчення варіанту використання прибутку від активів російського Центробанку. За оцінками, цей прибуток може становити близько трьох мільярдів євро на рік.

ЄС планує заручитись підтримкою країн "Групи семи" в цьому питанні. За даними Bloomberg, Брюссель уже вів переговори з Вашингтоном, і дискусії продовжаться в найближчі дні й тижні, а Британія раніше підтримала план використання прибутків.

За словами канцлера Німеччини Олафа Шольца, буде складно використати російські заморожені активи.

"Все дуже складно. Наразі ніхто не знає, що взагалі відбувається", – зізнався Шольц після закінчення саміту ЄС у Брюсселі.

Також на саміті Євросоюз закликав Китай тиснути на Росію, аби вона припинила війну в Україні. 

До речі, Нідерланди під тиском США обмежили продаж високотехнологічних компонентів до Китаю.

Слід додати, що, як повідомляє Euractiv, європейські лідери неформально обговорили шляхи подальшого розширення ЄС.

Підтримка України

Уряд Данії планує виділити близько 170 млн євро на військову підтримку України.

Пакет допомоги серед іншого включає ракети протиповітряної оборони, боєприпаси, машини для розмінування та кошти на придбання артилерійських снарядів.

Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас у п’ятницю приїхав з візитом в Україну і представив своєму українського колезі Олексію Резнікову довгостроковий план підтримки української армії, а також поінформував про останній пакет допомоги.

Міністри оборони Литви і України обговорили підготовку до майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі і прогрес України в реформуванні системи військової підготовки.

Також Чехія надасть Україні 1,8 млн євро для допомоги переселенцям і розмінування.

"Антиукраїнські" сили

Партія європейських соціалістів (PES) офіційно ухвалила рішення виключити керівну партію Грузії "Грузинська мрія" зі свого складу у зв’язку зі зміною її курсу та останніми подіями у Грузії.

Одним з фінальних поштовхів до розриву співпраці з "Грузинською мрією" став виступ прем'єр-міністра Іраклія Гарібашвілі на Конференції консервативної політичної дії (CPAC) в Угорщині.

А сьогодні Гарібашвілі заявив, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є "справжнім другом" його країни, а також її "переконаним прихильником у Євросоюзі".

У 2022 році Конференцію консервативної політичної дії (CPAC) проводили в США. На ній виступав як Віктор Орбан, так і його кумир, експрезидент Сполучених Штатів Дональд Трамп. 

До речі, Трамп допускає здачу українських територій для завершення війни.

Тим часом, у Польщі за підозрою у шпигунстві на Росію затримали професійного хокеїста.

Польські фермери вимагають призупинити імпорт малини з України. 

Крім того, у Польщі антиукраїнська партія перед виборами вийшла на третє місце в опитуванні.

А у Молдові забороненій проросійській партії "Шор" не дозволять поновитися зі схожою назвою.

Стрілянина у Молдові

В п’ятницю вдень у Кишинівському аеропорту один із пасажирів-іноземців відкрив стрілянину, після чого роботу летовища призупинили, а пасажирів евакуювали.

У результаті загинули щонайменше двоє людей, а поліція пізніше затримала зловмисника. 

По всій Молдові мобілізували поліцію.

Як повідомив прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан, нападником виявився 43-річний громадянин Таджикистану, якому відмовили у в’їзді до Молдови.

Наразі нападник перебуває у критичному стані, йому загрожує пожиттєвє ув’язнення.

Прокуратура відкрила кримінальне провадження про "терористичний акт, вчинений шляхом вбивства кількох осіб".

Заворушення у Франції

У Франції тривають протести, які спровокувала смерть 17-річного хлопця-водія, застреленого поліцією під час дорожнього контролю.

Заворушення почалися з вечора вівторка і кожної наступної ночі розширювалися на нові міста. Сьогодні заворушення поширилися на Бельгію.

Сьогодні президент Франції Емманюель Макрон переривав навіть участь у саміті ЄС, щоб взяти участь у кризовому засіданні уряду в Парижі після третьої ночі жорстоких заворушень у країні. 

Від заворушень постраждали 492 будівлі, спалено 2000 автомобілів, скоєно близько 3800 хуліганських підпалів на вулиці. Постраждали майже 250 правоохоронців, понад 800 осіб були затримані.

Франція залучила бронетехніку і призупинила рух автобусів і трамваїв після 21:00.

Решта новин дня

Посли G7 прокоментували обрання голови АРМА, яку розкритикувала громадськість.

Польща хоче розмістити на своїй території ядерну зброю.

Найдавніша з щоденних газет Європи і світу востаннє видала друкований номер.

З порому на Балтиці випали мати з дитиною: обоє загинули попри допомогу сил НАТО.

Червень ймовірно став для Британії найспекотнішим в історії.

Суд у Франції заборонив носіння хіджабу на футбольних матчах.

Вільнюс став першим містом у Європі з безпілотними автомобілями.