Сьогодні у Вільнюсі стартував дводенний саміт НАТО.

Після обіду стало відомо, що президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Литви.

Не встиг президент прибути на саміт, як, вочевидь, розчарувався діями членів НАТО. За словами Зеленського, ще на шляху до Вільнюса українська сторона "отримала сигнали про те, що обговорюються формулювання без України".

Президент вважає, що наразі серед союзників немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу.

У США "вірять", що Україна стане членом НАТО, але Альянс на саміті формально так і не запросив нашу країну до членства. Разом з тим, буде перевіряти прогрес необхідних для вступу реформи.

Хоча про офіційний початок вступу не оголошено, Альянс пообіцяв скоротити процедуру набуття членства, скасувавши ПДЧ. 

Зеленський підозрює, що НАТО лишило можливість торгуватися членством України на переговорах із Росією. Президент Чехії вважає, що будь-які досягнення на полі бою до кінця цього року стануть основою для майбутніх переговорів між Україною та Росією.

Все важливе і цікаве за 11 липня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Рішення саміту НАТО по членству України

Сьогодні у Вільнюсі стартував дводенний саміт НАТО.

Після обіду стало відомо, що президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Литви. Хоча, раніше ЗМІ повідомляли, що його очікують у середу. 

Не встиг президент прибути на саміт, як, вочевидь, розчарувався діями членів НАТО. 

За словами Зеленського, ще на шляху до Вільнюса українська сторона "отримала сигнали про те, що обговорюються формулювання без України".

"І я хочу підкреслити: це формулювання тільки щодо запрошення, а не щодо членства України. Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення, і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про "умови" навіть для запрошення України", – наголосив він.

Президент вважає, що наразі серед союзників немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу.

"А значить, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах із Росією. А для Росії це означає мотивацію й надалі продовжувати свій терор. Невизначеність – це слабкість.І я відверто обговорю це на саміті", – додав він.

Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі виступив проти коментарів президента України.

"Ми віримо, що НАТО – це частина майбутнього України. Я маю на увазі, що це те, про що Альянс домовився ще у 2008 році", – сказав Кірбі.

Він наполіг, що Україна повинна провести реформи, перш ніж приєднатись до Альянсу.

"Зараз Україні потрібно провести деякі реформи – належне врядування, верховенство права, політичні реформи – і ми розуміємо, що важко працювати над деякими з цих реформ, коли ви перебуваєте в стані війни. 

Звичайно, вони зараз у стані війни. Отже, членство в НАТО в найближчому майбутньому є малоймовірним, оскільки це втягне НАТО у війну з Росією", – сказав Кірбі.

Тож, на Заході "вірять", що Україна буде членом Альянсу, але не в найближчому майбутньому. 

Згодом генсек НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції за підсумком першого дня саміту Альянсу оголосив про ухвалення пакету рішень із трьох елементів щодо України.

"Перше – це нова багаторічна програма підтримки для України, яка уможливить перехід з радянських до натовських стандартів тренування та доктрин", – сказав Столтенберг. 

Другий елемент, за словами генсека, – це утворення нової Ради Україна-НАТО, яка стане форумом для консультацій та ухвалення рішень, де "ми зустрічатимемось як рівні".

"Третє – ми підтвердили, що Україна стане членом НАТО, і погодились вилучити вимогу про План дій щодо членства. Це змінить шлях України з двокрокового процесу до однокрокового процесу. Ми також дали зрозуміти, що ми оголосимо про запрошення Україні приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться і будуть досягнуті умови", – заявив генсек. 

Генсек НАТО Єнс Столтенберг зауважив, що нинішнє рішення Вільнюського саміту є кроком вперед від рішення саміту у Бухаресті. На саміті Альянсу у 2008 році Україні відмовили у наданні Плану дій щодо членства. На цьому саміті взагалі відмінили для України шлях до членства через ПДЧ. Хоча, чи є це "кроком вперед", якщо План дій щодо членства замінили Річною національною програмою (РНП).

Разом з тим, Україна так і не отримала формального запрошення долучитися до НАТО. 

У рішенні саміту немає переліку умов, які має виконати Україна, але визначений механізм щодо їхнього оцінювання.

"Ми визнаємо, що шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за межі необхідності виконання Плану дій щодо членства. Україна стає все більш оперативно сумісною і політично інтегрованою з Альянсом і досягла значного прогресу на шляху реформ", – йдеться в ухваленому комюніке. 

Водночас необхідні для вступу реформи мають продовжуватися, а інструментом їхнього визначення й контролю замість ПДЧ стане Річна національна програма (РНП). Цей інструмент вже є у розпорядженні України.

"Міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою адаптованої Річної національної програми", – каже документ. 

Також у НАТО визнали прогрес Києва у боротьбі з корупцією.

Лідери Альянсу направили і сигнал Росії. Згідно комюніке саміту, прагнуть стабільності і передбачуваності у відносинах з Росією. 

Хоча, у документі наголошується, що враховуючи ворожу політику РФ, Альянс не може вважати її своїм партнером.

А ще саміт НАТО засудив ядерну риторику РФ і попередив про наслідки.

Оборонні плани НАТО, Грузія

НАТО схвалив амбітні оборонні плани про 300 тисяч військових у стані високої готовності.

Альянс та Південна Корея заснували нове двостороннє партнерство в 11 сферах, а от згадку про відкриття офісу НАТО у Токіо прибрали з проєкту спільної заяви.

Країни Балтії відкрили свій повітряний простір для НАТО.

Згадали і про Грузію. Шлях країни до НАТО лежить через План дій щодо членства, зазначили у декларації саміту.

Ракети з Франції, Patriot з Німеччини

У вівторок, 11 липня, 11 країн-партнерів разом з Україною підписали меморандум, який визначає умови навчання українських пілотів на винищувачах F-16. 

"Я особливо вдячний Данії та Нідерландам за виняткове лідерство у цьому процесі", – зазначив міністр оборони України Олексій Резніков.

Як повідомило данське Міністерство оборони, Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція та Велика Британія домовилися розпочати підготовку українців на F-16.

Навчання українців на F-16 почнуться в серпні в Данії, результати можуть бути за пів року.

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про передачу Україні ракет, які дозволять завдавати ударів у глибокий тил противника. France 24 повідомило, що Франція вже розпочала постачання "значної кількості" крилатих ракет великої дальності SCALP.

Міністерства оборони Франції і України на саміті НАТО у Вільнюсі підписали угоду, яка, зокрема, передбачає збільшення військової допомоги на 170 млн євро.

Німеччина підтвердила надання нового пакета допомоги для України.

Повідомляється про те, що Київ отримає дві пускові установки для системи протиповітряної оборони Patriot, 40 бойових машин піхоти Marder, 25 танків Leopard 1 і одну систему безпілотних літальних апаратів Luna.

Норвегія також збільшить військову допомогу Україні.

Членство Швеції

Процедура ратифікації Туреччиною вступу Швеції у НАТО може початися наприкінці наступного тижня, повідомляє CNN Turk.

Майже одночасно, наступного тижня, США можуть розблокувати продаж F-16 Туреччині.

Нагадаємо, у понеділок після зустрічі лідерів Туреччини, Швеції і генсека НАТО Єнс Столтенберг заявив, що президент Туреччини погодився розблокувати вступ Швеції, а Стокгольм надаватиме Анкарі допомогу у зближенні з ЄС.

До речі, після цього президент Євроради зустрівся з Ердоганом для покращення відносин.

Тут і відреагувала Угорщина. Глава МЗС Угорщини заявив, що ратифікація вступу Швеції в НАТО – суто технічне питання.

Туреччина та Угорщина – єдині члени Альянсу, які досі не ратифікували вступ Швеції в НАТО. 

Контрнаступ України і переговори

У НАТО не думають, що цього року РФ буде здатна на істотні наступальні операції.

Також в Альянсі не виключають, що питання Криму може бути вирішене дипломатичним шляхом, але поки не бачать ознак того, що РФ готова до переговорів.

Президент Чехії Петр Павел вважає, що будь-які досягнення на полі бою до кінця цього року стануть основою для майбутніх переговорів між Україною та Росією.

На думку Павела, "вікно можливостей" для військового просування України зачиниться до кінця року.

"Не лише через зимові умови, але також через прийдешні вибори в Україні, Росії, США", – сказав чеський президент. 

Він додав, що союзники, на його думку, з часом знизять свій рівень військової підтримки України. 

Решта новин дня 

Російська Red Wings відновила авіасполучення між Сочі і Тбілісі.

Уряд звільнив заступника голови МЗС.

Заворушення у Франції: страховики оцінюють збитки у щонайменш 650 млн євро.

Лідерку фінських ультраправих розкритикували за анонімні расистські дописи 15-річної давнини.