Дві головні новини дня: удар українськими безпилотниками по Кримському мосту та відмова РФ продовжувати дію зернової угоди.

Першим про зупинку дії "зернової угоди" заявив речник Кремля Дмитрій Пєсков. Згодом цю інформацію підтвердив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Втім, він вірить, що президент Росії Владімір Путін насправді хоче продовження дії так званої "зернової угоди", та планує поговорити з ним про це.

Втім, офіційна заява російського МЗС вказує – РФ згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря і, відповідно, відновлює там режим тимчасово небезпечного району.

Рішення про зупинку зернової угоди засудили і в Єврокомісії, і в Британії, і в Сполучених Штатах.

А  Голова Європейської ради Шарль Мішель стверджує, що цей крок ставить під загрозу продовольчу безпеку всього світу.

А міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи завершення дії "зернової угоди", заявив, що Росія використовує голод як інструмент, а для цього вже давно "повільно вбивала" цю угоду.

Наразі Кулеба перебуває в Нью-Йорку для участі в заходах ООН, розпочав термінові консультації у зв’язку з рішенням Росії вийти з Чорноморської зернової ініціативи.

Продовження зернової угоди можливо і без участі РФ. Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський, закликавши світ зробити все можливе для продовження використання чорноморського коридору.

Війна з РФ

Сьогодні – 9 річниця загибелі рейсу MH17, який збили з російського ЗРК "Бук" у небі над Донбасом.

У ЄС випустили спеціальну заяву з цього приводу, заявивши, що очікують від Росії визнання відповідальності за цю катастрофу.

Дмитро Кулеба висловив співчуття у зв’язку з роковинами та наголосив, що відповідальність РФ за злочини неминуча.

Також головний український дипломат прокоментував атаку на Кримський міст. "Правда в тому, що один зруйнований російський міст означає менше зруйнованих українських життів", – зазначив Кулеба.

Тепер про позитивні новини.

Міністр оборони України Олексій Резніков оголосив, що нове засідання у форматі "Рамштайн" відбудеться 18 липня.

Навчання українських пілотів на винищувачах F-16 ще не почалися, однак вже очікується виїзд першої групи льотчиків.

А тим часом колишній президент Дональд Трамп пояснив свій план із забезпечення миру в Україні протягом 24 годин у разі повернення на пост глави Білого дому. "Я б сказав Зеленському: "Досить. Ви повинні укласти угоду. Я б сказав Путіну: якщо ви не укладете угоду, ми дамо йому дуже багато. Ми (дамо Україні. – Ред.) більше, ніж вони коли-небудь отримували, якщо доведеться. Я укладу угоду за один день. За один день", – заявив експрезидент США.

Ще один миротворець – кардинал Ватикану Маттео Дзуппі, призначений Папою Римським для проведення "переговорів про мир" з Україною та Росією, анонсував візит до США.

Світова безпека

Новим міністром оборони Великої Британії замість Бена Воллеса, який оголосив про наміри залишити посаду, може стати нинішній глава британського МЗС Джеймс Клеверлі.

В Сенаті США вважають неминучим розширення НАТО в Азію. "Я багато подорожую Індо-Тихоокеанським регіоном, і скажу вам, що наші азійські союзники дуже уважно дивляться на те, що сталося з Україною, і розуміють, що існує більша потреба брати участь у НАТО", – зауважила сенаторка Теммі Дакворт.

Винищувачі Eurofighter Typhoon Королівських військово-повітряних сил Великої Британії проводитимуть тренувальні польоти з 17 до 21 липня над частиною повітряного простору Естонії.

Польща розпочинає перші кроки для майбутньої закупівлі для своїх військово-морських сил субмарин нового типу.

Самопроголошений білоруський президент Александр Лукашенко в понеділок підписав закон, який ратифікує угоду з Росією про "створення й функціонування навчально-бойових центрів спільної підготовки військовослужбовців збройних сил".

Тим часом в Білорусь прибувають бойовики ЧВК "Вагнер". Втім, за інформацією міністра оборони Литви Арвідаса Анушаускаса, їх поява і принципово не змінює ситуацію з безпекою в регіоні.

І ще про Білорусь – їх прикордонники заявили про збиття українського дрону.

Фінансова допомога

Шведський уряд схвалив нову стратегію співпраці з Україною у сфері відновлення й реформ на 2023-2027 роки, яка передбачає виділення близько 522 мільйонів євро – це найбільша в історії Швеції двостороння стратегія сприяння розвитку.

Буде нова допомога й від Сполучених Штатів – очільниця Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер під час візиту до Києва в понеділок оголосить про виділення понад 500 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу Україні.

Естонія та Україна створили спільну слідчу групу, яка розслідуватиме ймовірні розкрадання з боку естонського некомерційного фонду Slava Ukraini та його українських партнерів 1,5 млн євро, що жертвували постраждалим від війни РФ.

Інші новини

Євросоюз хоче зробити постійними спільні закупівлі газу, які були антикризовим заходом після відмови від російського імпорту.

Британський уряд додав низку будівельних спеціальностей до переліку так званих дефіцитних професій, що дозволить легше залучати відповідних працівників з-за кордону й допомогти роботодавцям, які потерпають від нестачі робочої сили.

Федеральний уряд Канади запускає нову імміграційну програму для українських біженців, що дозволить тим, хто перебуває в Канаді з сім'єю, отримати статус постійного резидента.

У районі південніше Афін спалахнула велика лісова пожежа, мешканці прилеглої території отримали вказівку евакуюватися.

У Латвії чоловік отримав вирок у вигляді 140 годин громадських робіт і штрафу в 15 тисяч євро за вбивство пташенят лелеки на території свого домоволодіння.

І трохи веселого. Мер міста Безьє на півдні Франції Робер Менар ініціював надання власниками собак зразків їхньої ДНК, аби міська влада могла встановлювати, за ким саме з домашніх улюбленців не прибрали послід його власники.