Условия США к Украине, сломанные ракеты Болгарии, "друг Путина" теряет лидерство: новости дня
Вторник, 26 сентября 2023, 21:09
Як просувається розгляд українського "зернового плану"? Захід готується інвестувати в Україну? Що змінили останні атаки для Чорноморського флоту РФ? Хто може стояти за загостренням на півночі Косова і які це може мати наслідки?
Відповіді на ці питання, а також багато інших тем, – у дайджесті новин вівторка.
Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Зернова криза: одна проблемна країна
Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі "Європейській правді" заявила, що Україна добилася деполітизації зернового питання.
"Європейська комісія дотрималася своєї обіцянки не продовжувати заборону на імпорт зерна до п’яти сусідніх з Україною країн. Це рішення мотивується тим, що статистичні дані не підтверджують наявність ризиків для внутрішнього ринку (цих п’яти країн). Але ситуація залишається напруженою, а тому Україна запропонувала дорожню карту по моніторингу та верифікації експорту в ці п’ять країн", – заявила вона.
За її словами, в рамках цієї дорожньої карти Україна вже працюємо з Румунією та Болгарією. На думку Стефанішиної, такий діалог незабаром розпочнеться і зі Словаччиною.
"А щойно Польща та Угорщина скасують свої односторонні обмеження, цей механізм буде застосований і до них", – уточнила вона.
За словами Стефанішиної, консультації в рамках цієї дорожньої карти "вже відбулися з усіма країнами без виключення, включно із Польщею, де такі переговори велися на рівні міністрів аграрної політики".
Нагадаємо, Україна запропонувала Європейській комісії та Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії і Румунії план експортного контролю для чотирьох груп культур – пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку – для захисту їхніх внутрішніх ринків.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що чотири країни опрацювали український план, висловили свої конструктивні зауваження та пропозиції і готові до обговорення.
"І лише одна держава проти. На жаль... У нас немає цьому ані логічного, ані економічного пояснення", – зауважив Шмигаль. Він не уточнив, про яку саме державу йдеться.
Як відомо, в останній час між Україною та Польщею сильно напружились відносини у зв’язку з зерновою кризою. У Польщі вкрай різко відреагували на промову Зеленського в ООН, а в Україні – на заяви президента про Україну, яка тоне, та прем’єра Польщі про поставки зброї.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна прагне конструктивних у взаємин із Польщею, зокрема розв'язання питання експорту зерна до країни.
"Ми не налаштовані на конфлікт. Ми дуже відкриті до розмови з польською стороною, дуже поважаємо її, безмежно цінуємо і вдячні за підтримку польського народу в протидії російській агресії", – додав Кулеба.
Тим часом Вишеградська група, до якої входять Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина, хоче, щоб Україна відкликала скаргу до Світової організації торгівлі.
"Це ключове питання для нас. Це дуже важливо. Це створило б хороший клімат, і ми б уникнули б багатомісячних розглядів", – сказав Бартосік.
На тлі кризи у відносинах між Україною та Польщею ще й польські експерти, за даними ЗМІ, дійшли висновку, що у Пшеводуві впала ракета української ППО.
Нагадаємо, на 15 жовтня у Польщі призначені парламентські вибори.
Захід готується інвестувати в Україну?
Аграрний сектор України згадала головна кандидатка Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) на європейських виборах Катаріна Барлі під час роздумів щодо проблем розширення Євросоюзу.
Представниця партії Шольца зазначила: лише аграрний сектор України настільки великий, що, виходячи з нинішніх правил Євросоюзу, сільськогосподарські субсидії ЄС зможуть отримати лише вона та ще одна країна Євросоюзу.
"Ми повинні змінитися, якщо ми хочемо приймати такі країни, як Україна", – заявила Барлі.
Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина раніше заявляла, що Україна до жовтня не виконає на 100% всі сім критеріїв Єврокомісії, однак переговори про вступ до Європейського Союзу все одно почнуться.
Вимоги до України щодо реформ готують і Сполучені Штати. Їхня реалізація також має допомогти нашій країні євроінтегруватися.
"У рамках триваючого діалогу з Україною і сторонами, зацікавленими у майбутньому її успіху, США надали запропонований перелік пріоритетних реформ для обговорення та зворотного зв’язку у рамках Координаційної платформи донорів у Брюсселі.
Список наданий як основа для консультацій з українською владою і ключовими партнерами як складова нашої триваючої підтримки для України і її зусиль для інтеграції у Європу – мети, яку США рішуче підтримують", – зазначають у заяві.
Сполучені Штати заявляють, що готові допомагати українцям відновлюватися і відбудовуватися для подальшого життя, у тому числі підтримувати реформи для боротьби з корупцією, створювати середовище, де бізнес може процвітати і куди американський та європейський бізнес захоче інвестувати.
Контроль у Чорному морі
Нагадаємо, зернова криза не обмежується претензіями п’яти сусідніх з Україною держав-членів ЄС.
У липні припинила існування Чорноморська зернова ініціатива ("зернова угода") через вихід із неї Росії. Ініціатива, запроваджена за посередництва ООН та Туреччини, передбачала експорт українського зерна Чорним морем.
Після виходу із "зернової угоди" Росія почала знищувати українську припортову інфраструктуру, яку використовують, у тому числі для експорту зерна.
От і уночі 26 вересня російські окупанти завдали ударів по припортовій інфраструктурі Одеської області, внаслідок чого пошкоджені будівля пункту пропуску, склади, три десятки вантажівок, згоріли шість фур та поранені два водії.
Мешканці румунського міста Ісакча повіту Тульча стали свідками нової російської атаки дронами на паромну переправу через Дунай між українською Орлівкою та їхнім містом.
Міністерство оборони Румунії засудило російську атаку дронами.
"Ми рішуче засуджуємо ці невиправдані та незаконні атаки", – йдеться в повідомленні.
Разом з тим, останніми тижнями Чорноморський флот РФ зазнав низки серйозних атак, кульмінацією яких стали удари по штаб-квартирі 20 і 22 вересня.
За даними британської розвідки, після останньої серії успішних українських ударів російський Чорноморський флот, вочевидь, не зможе мати в акваторії Чорного моря такий контроль, як раніше, а його судна будуть менш безпечно почуватися у портах.
Ще одна новина на тему судноплавства. Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) у Фінляндії дійшов висновку, що Росія все ще покладається на європейське судноплавство для транспортування своєї нафти, навіть незважаючи на те, що її поставки перевищують цінові обмеження, встановлені країнам G7.
За даними дослідників, приблизно дві третини нафти і нафтопродуктів з РФ перевозять судна, застраховані або такі, що належать країнам, які дотримуються цінових обмежень, встановлених країнами "Групи семи". Це свідчить про те, що Москва все ще інтенсивно використовує європейську судноплавну галузь.
Підтримка України
Норвегія надасть Україні ще понад $90 мільйонів на гуманітарну допомогу Україні, а у Болгарії схвалили передачу Україні несправних ракет, які самі не здатні полагодити.
В Естонії підтримали продовження тимчасового захисту для біженців з України.
Допомога вірменам Карабаху
До Вірменії прибули вже понад 13 тисяч біженців з Карабаху.
У Єврокомісії закликали готуватися до напливу біженців з Нагірного Карабаху і оголосили про збільшення фінансової допомоги для Нагірного Карабаху до 5 мільйонів євро.
Крім того, США виділять $11,5 млн на допомогу вірменам із Нагірного Карабаху.
У Державному департаменті США вважають, що ситуація у Нагірному Карабаху продемонструвала Вірменії нездатність Росії бути надійним союзником.
Нагадаємо, Азербайджан почав "антитерористичну" операцію проти Нагірного Карабаху, своєї міжнародно визнаної території, 19 вересня і оголосив про її завершення наступного дня.
21 вересня між Азербайджаном та представниками Нагірного Карабаху відбулись переговори щодо подальшого врегулювання ситуації. Азербайджан пообіцяв забезпечити вихід із Карабаху вірменам, які складуть зброю.
Слід додати, що у понеділок ввечері на території Нагірного Карабаху стався потужний вибух на складі пального. Є загиблі і поранені.
Загострення у Косові
Прем'єр Косова звинуватив Сербію в озброєнні групи, що вбила поліцейського.
Нагадаємо, в ніч на неділю стало відомо, що на півночі Косова у селі Баньска був убитий косовський поліцейський, ще один отримав поранення.
Альбін Курті згодом заявив, що у селі проводиться силова операція проти щонайменше 30 озброєних людей. Надвечір Приштина повідомляла, що троє нападників убиті, шістьох вдалося затримати. Згодом знайшли тіло четвертого загиблого нападника.
Також прем'єр Албанії заявив, що Сербія намагається розпалити новий конфлікт.
Подробиці загострення у Косові можуть послабити позиції Сербії.
Про перестрілку біля сербського кордону і те, хто може стояти за нападом – у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Сербія штовхає до війни: що стоїть за спробою розморозити бойові дії в Косові.
Президент Сербії Александар Вучич, у свою чергу, вимагає, щоб дислокована у Косові місія під проводом НАТО взяла на себе функції поліції на півночі країни після збройних сутичок.
Проблема мігрантів
Німеччина встановить стаціонарні пункти пропуску на кордонах, хоча німецька поліція проти.
А ще у Німеччині поліція провела рейди у справі про контрабанду мігрантів. Виявили понад 100 громадян Сирії.
Польща розпочала перевірки транспорту біля кордону зі Словаччиною, а президент Латвії заявив про готовність закрити кордон з РФ та Білоруссю.
Президент Франції Емманюель Макрон відкинув заклик Папи проявляти більше милосердя до мігрантів.
Агенти РФ у Європі
Поліція Латвії штрафуватиме за наліпки "Я русский!" на авто, а Британія звинувачує ексменеджера німецької компанії у шпигунстві для Росії.
Проукраїнська партія Словаччини звинуватила Угорщину у втручанні у вибори за вказівкою РФ.
До речі, у Словаччині за декілька днів до парламентських виборів антиукраїнська партія вперше втратила лідерство в опитуванні.
Скандал у Канаді через українця
У Канаді вимагають відставки спікера парламенту за запрошення ветерана СС "Галичина".
Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі у вівторок закликала спікера Палати громад Ентоні Роту подати у відставку через запрошення до парламенту на виступ Володимира Зеленського минулого тижня 98-річного Ярослава Гуньки, який раніше служив у дивізії СС "Галичина".
Пізніше стало відомо, що спікер парламенту Канади пішов у відставку.
Решта новин
Співробітник музею в Мюнхені замінив кілька картин на підробки, виставивши оригінали на аукціон.
В Угорщині на 5 років засудили українського капітана судна, в аварії з яким загинули 28 людей.
Грузія припинила реекспорт авто з ЄС у Росію та Білорусь.
Ердоган обіцяє підтримку вступу Швеції в НАТО, якщо США дотримають обіцянки щодо F-16.
У соцмережах поширюють фейк про затримання прем'єрки Естонії поліцейськими.
У парламенті Естонії хочуть використовувати назву Кенігсберг замість Калінінграда.