Доволі насичений день: зранку до Києва прибули держсекретар США та прем’єрка Данії. 

Блінкен звернув увагу на прогрес українського контранступу і запевнив у подальшій підтримці України. Після його зустрічі з Зеленським Пентагон оголосив про новий пакет допомоги, який включає снаряди зі збідненим ураном. 

Прем’єрка Данії заявила про готовність збільшити оборонну допомогу Україні і поділилася враженнями щодо боротьби з корупцією в нашій країні. 

Тим часом, президент думає, чи підписувати законопроєкт про відновлення е-декларації, який ухвалили без головної правки. Хоча, посол ЄС в Україні Матті Маасікас в інтерв’ю "Європейській правді" зазначив, що категоричної вимоги ЄС щодо публічності е-декларацій немає.

А ще: черговий інцидент із нападом на українців у Європі, перші угоди в ЄС про спільну закупівлю боєприпасів для України і багато іншого!

Всі важливі і цікаві новини 6 вересня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Блінкен "привіз" нову зброю

Сьогодні до Києва з офіційним візитом прибув державний секретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен.

Вранці 6 вересня стало відомо, що Блінкен вже перебуває в українській столиці.

Про можливість його візиту ЗМІ неофіційно дізналися ще у вівторок.

Як пізніше повідомило агентство Reuters, візит держсекретаря США триватиме два дні.

Блінкен у першій половині дня побував на Берковецькому кладовищі, де разом з главою МЗС України Дмитром Кулебою вшанував загиблих захисників України.

Трохи згодом, під час спільного з Кулебою підходу до преси, держсекретар США заявив, що Вашингтон бачить прогрес українського контрнаступу, і Штати подбають про те, щоб Україна і зараз, і в довгостроковій перспективі мала необхідну допомогу.

"Я тут передусім для того, щоби продемонструвати нашу тверду підтримку України. Ми бачили хороший прогрес у контрнаступі. Ми хочемо подбати про те, щоб в України було те, що їй необхідно не лише для успішного контрнаступу, але й у довгостроковій перспективі, щоби вона мала хороші важелі стримування, сильні оборонні спроможності, щоби агресія не повторилася", – заявив він.

За даними Reuters, Блінкен в рамках візиту хоче обговорити з українцями хід наступу, оцінити потреби на полі бою, а також обговорити кроки, які можуть знадобитися для зміцнення енергетичної безпеки України напередодні зимових місяців.

Ввечері, після зустрічі президента України Володимира Зеленського з державним секретарем Сполучених Штатів, пресслужба Пентагону оголосила про новий пакет військової допомоги з боєприпасами зі збідненим ураном. 

Більше допомоги від Данії

Сьогодні вранці до Києва прибула і прем'єрка Данії Метте Фредеріксен.

На шляху до Києва вона провели двосторонні переговори з Ентоні Блінкеном, у тому числі про підтримку України.

Речник Держдепу Метью Міллер повідомив, що посадовці провели зустріч "сьогодні на шляху в Україну", не уточнивши, чи вони прямували до Києва одним потягом. Випадки спільної подорожі західних топ-посадовців до Києва вже були, зокрема, одним потягом у червні 2022 року прибули з історичним візитом канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Емманюель Макрон і тодішній прем’єр Італії Маріо Драгі. 

 "Держсекретар Блінкен і прем’єр-міністерка Фредеріксен обговорили війну в Україні і наголосили на важливості союзу США і Данії для трансатлантичної безпеки. Сполучені Штати та Данію об’єднують тривале тісне партнерство, що грунтується на спільних демократичних цінносях, і (Блінкен та Фредеріксен. – Ред.) обговорили шляхи продовження такої взаємодії", – зазначають у комюніке. 

Також Ентоні Блінкен подякував Копенгагену за "лідерство у коаліції країн-союзниць для навчання українських пілотів на F-16 та рішення передати Україні винищувачі F-16".

Метте Фредеріксен знову відвідала Бучу, а після того виступила у Верховній Раді.  

Вдень Зеленський поговорив із прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.

Вона заявила про готовність Данії збільшити оборонну допомогу Україні.

"Ми вирішили надати літаки F-16, щоб тренувати ваших пілотів. Наразі триває навчання, і підготовчі роботи вже проведено, тепер тренуються пілоти. Ми вже дали і артилерію, і бронетехніку, і снаряди, і ми робитимемо ще більше. Зокрема, для посилення протиповітряної оборони", – сказала вона.

Також данська прем’єрка зазначила, що її країна разом із Польщею взяли на себе зобов'язання щодо енергетичної безпеки.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що вся Європа вражена тим, як Україна справляється із викликом боротьби з корупцією під час війни.

За словами голови данського уряду, перед повномасштабною війною Україна зробила недостатньо для боротьби з корупцією. Вона також нагадала, що це один із критеріїв до вступу в ЄС.

Євроінтеграція України

Тим часом, Верховна Рада ухвалила в цілому закон, який відновлює електронне декларування для посадових осіб держави та місцевого самоврядування, що є одним із критеріїв для подальшого руху України до Європейського Союзу.

Втім, головна правка 371 про відкриття реєстру декларацій негайно після ухвалення закону, а не через рік, не набрала необхідної кількості голосів.

Президент України визначиться, чи підпише він закон, чи накладе вето, після консультацій із віцепрем'єркою з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною.

Посол ЄС Матті Маасікас в інтерв’ю "Європейській правді" розповів про успіхи України у боротьбі з корупцією, зазначивши, що створені після Революції Гідності антикорупційні органи довели свою ефективність.

За його словами, одним з елементів у питанні боротьби з корупцією "є рішучість політичного класу, прагнення політиків справді боротися з корупцією".

"Тут лакмусовим папірцем стане відновлення електронних декларацій посадовців та ухвалення закону з новим визначенням політично значущих осіб (інтерв’ю відбулося у вівторок, до голосування у Верховній Раді – ред.)", – зауважив Маасікас, додавши, що категоричної вимоги ЄС щодо публічності е-декларацій немає.

Також Маасікас в інтерв'ю пояснив, від чого залежать терміни вступу України в ЄС. Крім того, дипломат прокоментував можливість переговорів про членство України у "турборежимі".

Матті Маасікас висловився про рекомендації Венеційської комісії щодо низки українських законів та реакцію на них з боку Києва.

Боєприпаси від ЄС для України 

У ЄС підписали перші угоди про спільні закупівлі боєприпасів для України.

Боєприпаси, що закуповуються, призначені для найбільш поширених самохідних гаубиць, які країни-члени ЄС передали Україні: французька Caesar, польська Krab, німецька Panzerhaubitze 2000 та словацька Zuzana.

Щодо іншої допомоги то слід додати, що в Україну прибула тисяча подарованих європейцями ноутбуків і планшетів.

Румунія знайшла уламки Shahed

Міністр оборони Румунії вперше визнав, що біля берегів Дунаю з румунського боку знайшли фрагменти, схожі на уламки безпілотника.

Як відомо, спершу Бухарест категорично заперечив падіння на території Румунії російських "Шахедів", якими атакували українські порти на Дунаї. 

Пізніше міністр оборони Румунії Анджел Тилвар виступив із роз'ясненням щодо уламків безпілотника.

За словами глави румунського оборонного відомства, поки що невідомо, коли уламки російського безпілотника впали в районі села Плауру і чи пов'язані вони з атакою на Одещину, про яку заявила українська сторона на початку цього тижня.

Тилвар розповів, що у вівторок він поінформував президента Румунії Клауса Йоганніса про те, що на території країни не виявляли жодні частини безпілотників.

Однак увечері того ж дня румунські військово-морські сили, за його словами, виявили металеві уламки біля села Плауру, що межує з Ізмаїлом в Одеській області.

Після цього на місці події розпочалися слідчі дії, додав міністр.

Президент Румунії вимагає розслідування після виявлення уламків дрона.

"Якщо підтвердиться, що ці уламки є частиною російського безпілотника, така ситуація буде абсолютно неприйнятною і стане серйозним порушенням суверенітету і територіальної цілісності Румунії", – зазначив Клаус Йоганніс.

Румунія посилить захист свого повітряного простору після останніх атак РФ на дунайські порти.

Санкції для російських олігархів

Суд ЄС відхилив скарги на санкції російських олігархів Дмитрія Пумпянського, а також Геннадія Тимченка, Михаїла Гуцерієва, Тиграна Худавердяна і Александра Шульгіна.

А от у Швейцарії відмовились приєднуватись до групи G7 з пошуку російських активів.

Комітет у закордонних справах Національної ради Швейцарії, як і уряд, вирішив, що співпраця з країнами "Групи семи" у сфері реалізації санкційного режиму і так добре працює на технічному рівні, і що приєднання до групи REPO не принесе Швейцарії жодної додаткової користі.

Слід додати, що, за даними Reuters, G7 відклала перегляд ліміту цін на російську нафту попри їхнє зростання.

Решта новин дня 

В Единбурзі група невідомих скоїла напад на українських підлітків.

У парламенті Швейцарії виступили за висилку російських та інших шпигунів, а у Німеччині ексспівробітника німецької розвідки звинуватили у держзраді через шпигунство на РФ.

Справа про штурм Капітолія: екслідера екстремістського руху Proud Boys посадили на 22 роки.

До Литви повернули викрадену і вивезену в Росію дівчинку.

У Вірменії пройдуть спільні із США навчання.

"Хворобу легіонерів" виявили у Варшаві після спалаху в Жешуві.