Поки США у невизначеності Європа посилає сигнали Україні про подальшу підтримку. Більш того, доводиться чути обіцянки про підтримку саме "до перемоги". 

Загалом третій саміт Європейської політичної спільноти на перший погляд видається досить успішним для України. Про це – нижче. 

Парламент Грузії остаточно ухвалив скандальний закон "про намети", списаний з РФ, а партія Орбана суттєво втратила підтримку.

Кількість загиблих українців у ДТП автобуса в Італії зросла до 9, а у польській Гдині сталося лобове зіткнення потягів.

Все важливе і цікаве за 5 жовтня – у дайджесті "Європейської правди". 

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Захід втомлюється від України? 

Вже котрий день поспіль дайджест доводиться починати із не дуже приємної теми – про сумніви щодо допомоги Україні від США і союзників. От і четвер – не виключення. 

Підтримка американцями надання Україні зброї падає.

За словами директорки з питань Конгресу та уряду в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Елізабет Хоффман, падіння підтримки серед населення буде негативно впливати і на ухвалення рішень в Конгресі про додаткові пакети допомоги Україні.

Вона вважає, що краща комунікація допоможе, зокрема, дати зрозуміти американцям, що значна частина грошей, виділених Україні, залишається в США, в тому числі у вигляді робочих місць на американських підприємствах, що виробляють зброю. 

Нагадаємо, минулого тижня Палата представників США вирішила не включати подальше фінансування на підтримку України до тимчасового законопроєкту про державне фінансування, а у вівторок – проголосувала за усунення Кевіна Маккарті з посади спікера палати.

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель назвав рішення США не включати підтримку України в угоду про тимчасове фінансування поганою новиною і висловив сподівання, що це не остаточна позиція Сполучених Штатів.

"Україна потребує підтримки ЄС, і ми певні, що матимемо її, і ми підвищимо її, але також (Україна потребує) і допомоги США. Я сподіваюсь, українці сподіваються, і я думаю, що кожен, хто не хоче, аби Путін виграв цю війну, має шукати шляхи, аби США переглянули це питання і продовжили підтримувати Україну", – заявив Боррель.

А напередодні у Словаччині ЗМІ повідомили, що Міністерство оборони країни розглядає можливість надання Україні чергового пакета військової допомоги, але президентка Чапутова виступила проти такого плану.

Згодом у президентки Словаччини пояснили заяву про ненадання військової допомоги Україні: схвалення пакета військової допомоги нинішнім урядом, що йде у відставку, створить ризикований прецедент для зміни влади після будь-яких майбутніх виборів.

А вчора ми повідомляли, що в Естонії рівень підтримки прийому українських біженців упав до найнижчого рівня.

Можливо, Захід втомлюється від допомоги Україні? Можливо, вже готує Україну до капітулістських переговорів з агресором? 

Зеленський сьогодні попередив європейських лідерів: Україна має інформацію про те, що Кремль буде готовий до нової агресії після 2028 року, якщо отримає нагоду відновити сили після невдач в Україні.

З такою заявою він виступив 5 жовтня на третій зустрічі лідерів Європейської політичної спільноти, у іспанській Гранаді. 

"Росія зараз розглядає різні сценарії на наступні роки. Один з них особливо небезпечний. Якщо буде якась пауза у їхній агресії проти України, якась заморозка поточної ситуації – буде новий критичний момент, 2028 рік. Якщо Росії дати адаптуватися зараз, до 2028 року Кремль буде здатен відновити той воєнний потенціал, який Україна зруйнувала, і буде готовий атакувати країни, які у фокусі російської експансії", – заявив український президент.

Прем’єрка Естонії попередила, що Росія чекає, що ми втомимося, не можна їм цього подарувати.

З третього саміту Європейської політичної спільноти надійшло чимало позитивних і обнадійливих новин. 

Хороші новини з Європи

У четвер на саміті Європейської політичної спільноти в Іспанії глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель наголосив, що "Європа не може замінити США" у питанні підтримки України, хоча планує розширити допомогу. 

"Європа збільшує свою підтримку. На столі – пропозиція на 50 млрд євро з цивільного та економічного боку і на 20 млрд євро – з військового боку", – сказав Боррель.

Слід додати, що сьогодні і комітети Європарламенту підтримали багаторічний план підтримки України на 50 млрд євро.

Це вже третій саміт Європейської політичної спільноти. Про формат і результати  першого саміту у Празі – у статті. Результати другого саміту, що проходив у Молдові, – у статті.

На третій саміт, до іспанської Гранади, нагадаємо, прибув і президент України Володимир Зеленський. Хоча за день до цього повідомляв, що навряд чи зможе бути присутнім на саміті.

І, здається, поїхав не дарма. 

По-перше, він скористався можливістю вкотре нагадати європейським лідерам про небезпеку Росії і необхідність перемоги України, а по-друге він провів низку необхідних переговорів і зустрічей. Зокрема, з лідерами ключових європейських країн. 

Зеленський, за результатами зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном, пообіцяв "більше хороших новин для наших воїнів".

Також український президент обговорив нову військову допомогу і відкриття переговорів з ЄС з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Нагадаємо, наразі Іспанія головує в Євросоюзі. 

Згодом стало відомо, що іспанці передуть Україні шість пускових установок для ЗРК Hawk.

На полях саміту Європейської політичної спільноти в іспанській Гранаді Зеленський провів зустріч з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.  

За словами українського президента, Німеччина працює над забезпеченням України додатковою системою протиповітряної оборони Patriot на зимові місяці.

Президент України обговорив з італійською прем’єркою Джорджією Мелоні посилення ППО та двосторонню угоду про "гарантії безпеки". Італія готується передати Україні восьмий пакет військової допомоги. Проте, ще не вирішили, який буде його зміст.

Крім того, голова технічного уряду Словаччини запевнив Зеленського в підтримці України. Але, тут слід підкреслити, що в країні 30 вересня пройшли парламентські вибори, за результатами яких перемогу отримала партія, лідер якої декларував наміри припинити військову та політичну підтримку України.

А ще Україна домовилася з чотирма країнами ЄС разом боротися з дезінформацією.

Зеленський на саміті в Іспанії вперше зустрівся з вірменським прем’єром Пашиняном і обговорив ситуацію на Південному Кавказі. До речі, лідери ФРН, Франції та Євроради пообіцяли Вірменії допомогу через наплив людей із Карабаху. А голова Єврокомісії засудила військову операцію Азербайджану в Карабаху.

Є ще один позитивний момент із саміту. Президент Європейської ради Шарль Мішель на зустрічі з українським президентом заявив про підтримку України до перемоги. Не "стільки, скільки буде потрібно", а "до перемоги".

"У підтримці України немає плану Б. Лише план А – непохитна підтримка доти, доки Україна не переможе", – зазначив Мішель.

Лишається сподіватися, що таке формулювання стане трендом на Заході. 

Але не обійшлося і без ложки дьогтю. 

За даними Bloomberg, Польща та Угорщина блокують заяву лідерів ЄС за підсумками зустрічі в Гранаді.

Але, не через Україну.  Вони вимагають жорсткіших формулювань щодо міграційної політики. 

До речі, нещодавній Варшавський безпековий форум засвідчив: Польща абсолютно, безумовно, підтримує Україну. 

Якщо описувати ситуацію спрощено, то можна сказати, що зерновий конфлікт з Польщею не зник, але переважно він не виходить за межі торговельних питань.

Слід додати, що Україна поставила на паузу скарги проти Польщі, Угорщини й Словаччини в СОТ.

"Ця проблема (ввезення української сільськогосподарської продукції. – Ред.) буде усунута в найближчі тижні та місяці. Буде багато новин про те, як змінюється режим ліцензування тощо. Це буде дуже активна робота. Тому, поки ми шукаємо практичне рішення, наші спори в СОТ на сьогодні на паузі", – пояснив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.

Реакція на обстріл Харківщини

Але "красномовнішим" за виступ Зеленського про небезпеку Росії став обстріл росіянами Харківщини. 

Близько 13:30 у четвер росіяни обстріляли кафе-магазин у селі Гроза Куп’янського району, де проходили поминки за померлим односельцем.

Загинула щонайменше 51 людина. 

Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич засудила російський удар по у селі Гроза.

Топ-дипломат Євросоюзу назвав російський удар по Харківщині "черговою огидною атакою на невинних цивільних людей".

"Навмисні напади на цивільне населення є воєнними злочинами. Керівництво Росії, всі командири, виконавці та співучасники цих звірств будуть притягнуті до відповідальності. Безкарності за воєнні злочини не буде", – наголосив Жозеп Боррель.

Відреагував і посол Британії в Україні Мартін Гарріс: "Мої щирі співчуття всім, хто втратив своїх близьких. Ми повинні перемогти це зло". До речі, і він використав слово "перемога". 

Президент Естонії назвав обстріл Росією цивільних людей на Харківщині  "абсолютно жахливим".

"Убивати мирних жителів – жалюгідно. За кожним злочином має бути покарання. Такі трагедії підтверджують, що Україна продовжує потребувати допомоги та підтримки", – підкреслив Каріс.

Президентка Молдови також відреагувала на смертельний удар РФ по Харківщині.

Можливо саміт Європейської спільноти і нові звірства Росії вплинули і на президентку Словаччини. Пізніше ввечері вона закликала уряд продовжити військову допомогу Україні.

Допомога Україні

Rheinmetall передасть Україні автоматизовані системи розвідки.

Швейцарія платитиме до $4000 за повернення українців на батьківщину.

Нова база РФ і Грузія

Росія розмістить на окупованій території Грузії базу ВМФ. Грузія стурбована.

Тим часом парламент Грузії остаточно ухвалив скандальний закон "про намети", списаний з РФ. Це відбувається напередодні оголошення Євросоюзом оцінки щодо євроінтеграції Грузії. Керівництво країни очікує протестів через можливі низькі оцінки.

Решта новин 

Наступна зустріч щодо формули миру може відбутися цього місяця у Стамбулі – ЗМІ.

МЗС повідомило про загибель 9 українців у ДТП автобуса в Італії.

Партія Орбана суттєво втратила підтримку.

Вересень став найспекотнішим в історії спостережень у Європі та світі.

У польській Гдині сталося лобове зіткнення потягів.