У сьогоднішньому огляді новин – деталі рішення Міжнародного суду ООН за позовом України проти Росії; нові "зливи" і заяви з Євросоюзу щодо підтримки Києва; сигнали від Вікторії Нуланд. 

Єврокомісія запропонувала нові умови торгівлі з Україною, Латвія "подала приклад іншим", забороняючи імпорт зерна з Росії та Білорусі.

Естонія встановила рекорд з виробництва електроенергії силою вітру, а італійський регулятор заявив про порушення ChatGPT правил захисту даних.

Всі важливі і цікаві новини середи, 31 січня, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Рішення Суду ООН щодо РФ

Міжнародний суд ООН у середу виніс рішення за позовом України проти Росії щодо порушення останньою двох Міжнародних конвенцій – про заборону расової дискримінації і щодо фінансування тероризму.

Міжнародний суд завершив розгляд скарги України за звинуваченнями на адресу РФ, поданої у 2017 році.

Суд ООН відхилив більшу частину звинувачень України на адресу РФ з цього позову, у тому числі – вирішив, що вважає недоведеним порушення Росією міжнародного права під час заборони діяльності Меджлісу.  

Утім, Суд визнав, що Росія порушила свої зобов’язання щодо недискримінації української меншини у сфері освіти. Президентка Суду Джоан Доног’ю, зокрема, звернула увагу на дані про вибухове зменшення кількості школярів, що навчаються українською.

Суддя Доног’ю пояснила, що Суд вважає непереконливими пояснення РФ про природні причини такого зниження.

Суд визнав Росію винною у порушенні Конвенції щодо фінансування тероризму за однією зі статей – №9. Суд заявив, що Росія не виконала зобов’язань із розслідування випадків фінансування тероризму, на які неодноразово звертала увагу Україна.

Утім, Суд визнав необґрунтованою більшу частину звинувачень України на адресу РФ.

Ключовою проблемою стало те, що Суд обрав консервативний підхід до трактування Конвенції щодо фінансування тероризму. 

Суд вирішив, що фінансування тероризму у розумінні Конвенції стосується лише перерахування коштів і не поширюється на надання бойовикам військової техніки та зброї; таким чином, до прикладу, постачання "Буку", з якого збили літак авіарейсу MH17, не підпадає під цю заборону.

Росія заявила про свою перемогу в позові України в Суді ООН за двома конвенціями.

Дуже детально про справу – у статті юристів-міжнародників, залучених до ведення цієї справи.

Фінансова допомога від ЄС

Вже завтра, 1 лютого, в Брюсселі має відбутися позачерговий саміт Євросоюзу,  на якому буде вирішуватися доля фінансової допомоги Україні на 50 мільярдів євро (на чотири роки).

Напередодні зустрічі президент Європейської ради Шарль Мішель наголосив на критичній потребі досягти домовленості.

"Досягнення угоди є життєво важливим для нашого авторитету – і не в останню чергу для нашого зобов'язання надавати непохитну підтримку Україні. Відповідальність за пошук рішення та його реалізацію лежить на нас", – наголосив Мішель.

Президенти більшості груп у Європарламенті у чіткому посланні до угорського прем’єра Віктора Орбана наголосили на потребі ухвалити рішення про допомогу Україні без зволікань.

В Угорщині кажуть, що не проти фінансової допомоги Україні, але вимагають отримати можливість щорічно накладати вето на гроші для України. 

За даними Reuters, лідери Євросоюзу пропонують щорічні дебати щодо 50 млрд євро Україні. 

Це не дасть Угорщині права накласти вето на виділення грошей, але вона зможе висловити свої занепокоєння, пояснило агентство.

До речі, сьогодні стало відомо, що раніше Орбан непублічно нібито визнавав, що Угорщина не перешкодить руху України в ЄС. З іншого боку, угорський прем’єр казав, що вступ України створить новий центр сили в ЄС під гегемонією США.

Зброї на 21 млрд від Євросоюзу

За словами президента Європейської ради Шарля Мішеля, на саміті лідери також скористаються можливістю для подальшого невідкладного розгляду всіх аспектів європейської військової допомоги Україні.

П'ятеро лідерів ЄС вимагають посилити військову підтримку України.

Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єри Данії Метте Фредеріксен, Чехії Петр Фіала, Естонії Кая Каллас та Нідерландів Марк Рютте написали спільний лист, в якому закликали до колективних зусиль для довгострокової підтримки України.

Вони визнали, що Євросоюз не досягне мети передати ЗСУ мільйон снарядів до кінця березня цього року, але наполягають на пошуку шляхів прискорення доставки обіцяних артилерійських снарядів.

"Якщо Україна програє, довгострокові наслідки та витрати будуть набагато вищими для всіх нас. Ми, європейці, несемо особливу відповідальність. Тому ми повинні діяти. Від цього залежить майбутнє Європи", – закликали вони.

Після зустрічі міністрів оборони країн Євросоюзу 31 січня очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив, що Європейський Союз зможе поставити Україні до березня 524 тисячі артилерійських снарядів.

"Європейська оборонна машина працює і до кінця року плановані постачання перевищать мільйон снарядів. Ситуація з постачаннями буде покращуватися у найближчі місяці", – заявив він.

За словами Борреля, європейські інституції і країни-члени ЄС взяли зобов’язання виділити Україні військову підтримку щонайменше на 21 мільярд євро.

Для порівняння, європейські інституції до сьогодні надали Україні військового обладнання на 28 млрд євро.

Очільник європейської дипломатії також заявив, що Євросоюз в рамках своєї навчальної місії планує підготувати ще 20 тисяч українських солдатів.

Тобто, загалом до кінця літа планують навчити не 40, а 60 тисяч українських солдатів. 

Тільки Німеччина хоче навчити цього року 10 тисяч українських солдат. 

А ще уряд Німеччини оголосив про передачу Україні чергового пакета військової допомоги, до якого, зокрема, увійшли бронетранспортери і ракети для протиповітряної допомоги. Деталі тут.

Слід також додати, що Україна і Італія провели черговий раунд перемовин щодо двосторонньої безпекової угоди.

"Несподіванки для Путіна"

Інспектори США провели з міністром оборони України Рустемом Умєровим зустріч щодо наданої допомоги Україні.

За підсумками зустрічі Сполучені Штати та Україна підписали меморандум щодо контролю за використанням міжнародної допомоги, наданої Україні.

Метою меморандуму про взаєморозуміння називають посилення співпраці у сфері контролю за використанням міжнародної допомоги.

Троє інспекторів із США прибули ще у понеділок, а сьогодні до Києва прибула заступниця держсекретаря Сполучених Штатів з політичних питань Вікторія Нуланд.

Вона обговорила з очільником МЗС України Дмитром Кулебою низку питань, у тому числі про військову допомогу США та майбутній саміт НАТО.

Нуланд упевнена, що Конгрес США проголосує за подальшу допомогу Україні.

Як відомо, в Конгресі США вже кілька місяців перебуває запит Білого дому на додаткове фінансування, який передбачає 61 мільярд доларів на потреби України.

А ще заступниця держсекретаря Сполучених Штатів упевнена, що 2024 рік має важливе стратегічне значення для України та принесе їй певні "впевнені успіхи" на полі бою.

Вона заявила, що залишає Київ "із більшим оптимізмом щодо єдності й рішучості, щодо 2024 року та його абсолютної стратегічної важливості для України".

"Також я залишаю з більшою впевненістю в тому, що – хоч Україна і зміцнює свою оборону – пан Путін отримає приємні несподіванки на полі бою, а Україна цьогоріч здобуде впевнені успіхи", – додала вона.

Тим часом, в Офісі президента провели установче засідання робочої групи щодо інтеграції України в НАТО. 

До її складу увійшли більше десятка експосадовців та профільних експертів, серед яких експрезидентка Литви Даля Грибаускайте, експрезидент Польщі Александр Квасневський, експрем’єр Британії Борис Джонсон.

Нові умови торгівлі з ЄС

Єврокомісія офіційно запропонувала ще на рік продовжити призупинення імпортних квот і мит для українського експорту до ЄС, водночас включивши туди запобіжники для агропродукції, чого вимагали декілька країн Євросоюзу.

Для трьох видів продукції – м’яса птиці, яєць і цукру – передбачається механізм "екстреного гальмування", щоби "стабілізувати імпорт на рівні середніх обсягів імпорту у 2022-2023 роках". Це означає, що у разі перевищення цих обсягів імпорту будуть починати діяти імпортні тарифи. 

У цій же пропозиції Єврокомісія пропонує ще на рік продовжити призупинення мит на імпорт з Молдови. 

Пропозицію далі має розглянути Європарламент і Рада ЄС – орган, який складають представники всіх 27 країн-членів ЄС.

Тим часом, за даними ЗМІ, Франція теж починає лобіювати обмеження агроімпорту з України. 

Протистояння Росії

Швейцарія долучилася до більшості заходів 12-го пакета санкцій ЄС проти РФ.

Латвійські депутати попередили про більшу кількість російських шпигунів у Європарламенті.

Росія стоїть за сплеском збоїв у роботі GPS в Європі – командувач сил Естонії.

Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що її держава подає приклад іншим, забороняючи імпорт зерна з Росії та Білорусі.

У Фінляндії починають обговорення реформи для більшого залучення жінок до оборони.

Решта новин 

Естонія встановила рекорд з виробництва електроенергії силою вітру.

Італійський регулятор заявив про порушення ChatGPT правил захисту даних.

Контррозвідка Німеччини визнала свого колишнього очільника, який очолив правоконсервативний "Союз цінностей", правим екстремістом.