Нідерланди підписали безпекову угоду з Україною і оголосили про новий пакет військової допомоги. Французький президент скликає лідерів французьких партій, щоб обговорити "ситуацію в Україні". А Канада допускає відправку підрозділів. 

В Палаті представників США планують обійти блокаду проєкту з допомогою Україні, яку влаштував протрампівський спікер Джонсон.

А ще – загострення на кордоні, "війна" президентів, заяви нового президента Фінляндії і багато іншого.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 1 березня, – в дайджесті "Європейської правди". 

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Безпекова угода з Нідерландами

Сьогодні добрий друг України прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте символічно приїхав до Харкова для підписання двосторонньої безпекової угоди.

За словами президента України Володимира Зеленського, угода передбачає надання Нідерландами 2 мільярдів євро військової допомоги у 2024 році та подальшу оборонну допомогу протягом наступних десяти років.

Також документ визначає механізм 24-годинного екстреного реагування у разі повторної військової агресії проти України.

Загалом, угода містить вступну частину і 14 тематичних блоків-пунктів. Одним з найбільших є блок про "забезпечення стійких Збройних сил України".

У військовому блоці угоди прямо згадано надання Україні далекобійної зброї та винищувачів F-16, а також йдеться про залучення нідерландських інвестицій в розвиток українського ОПК, зокрема у сферу виробництва БПЛА.

Крім того, в Офісі президента називають блок про відповідальність Росії в угоді з Нідерландами "найсильнішим" серед усіх вже підписаних двосторонніх угод, у ньому йдеться у тому числі про спецтрибунал щодо агресії Росії у Гаазі. 

Документ доступний на сайті ОП і офіційно називається "угодою про співробітництво у сфері безпеки".

Додаткові снаряди Україні

Також у п’ятницю нідерландське Міністерство оборони оголосило, що уряд країни виділяє Україні новий пакет військової допомоги, а також профінансує закупівлю артилерійських снарядів, які знайшла Чехія.

Згідно з повідомленням, Нідерланди передадуть Україні 14 надувних катерів з жорстким корпусом (RHIB), вісім воєнізованих річкових патрульних катерів і бойові катери CB90.

Також вони виділяють 250 мільйонів євро на чеську ініціативу щодо замовлення 800 тисяч артилерійських снарядів для України "в найкоротші терміни".

Нагадаємо, на Мюнхенській безпековій конференції чеський президент Петр Павел заявив, що Чехія знайшла до 800 тисяч снарядів стандартного калібру НАТО, які може за кілька тижнів відправити в Україну, якщо отримає фінансування для доставки.

Чеське Міністерство оборони заявило, що координує зусилля і заручилося попередніми зобов'язаннями з боку Канади і Данії, а також інших країн, які не захотіли, щоб їх називали.

У Чехії очікують, що Україна незабаром отримає перші снаряди, придбані з-за меж ЄС.

Тим часом, британська розвідка стверджує, що оборонно-промисловий комплекс Росії не здатний повністю забезпечити потреби її війни проти України, але при цьому здатний забезпечити перевагу над Україною у цьому році.

Збільшене виробництво відбувається за рахунок відновлення і модернізації наявних запасів, а не нового виробництва.

"Виробництво снарядів, ймовірно, досягне піка в наступні 12 місяців з огляду на обмежені потужності", – йдеться в огляді.

Протистояння агресору

Канада не тільки збирається підтримати ініціативу щодо термінової доставки артилерійських снарядів ЗСУ, а й допускає направлення небойових підрозділів в Україну – для тренувань. 

"Це має бути зроблено досить обережно й обмежено, з урахуванням можливості проведення тренувань", – заявив міністр оборони Канади Білл Блер. 

А ще Канада посилює санкції проти російських діамантів. До речі, нейтральна Швейцарія долучається до 13-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Крім того, РФ офіційно вигнали з Дунайської комісії.

Цього тижня європейські лідери відкинули пропозицію президента Франції Емманюеля Макрона відправити війська в Україну. Згодом міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню уточнив, що дискусії відповідали тому, як їх описав канадський міністр Блер: вони були зосереджені на військовій підготовці або операціях з розмінування, "а не на відправці військ для ведення війни проти Росії".

Вчора Макрон заявив, що всі його заяви про повномасштабну війну Росії проти України – включно з можливістю відправлення західних військ, які викликали резонанс, – були ретельно продумані.

Нагадаємо, 26 лютого за ініціативи французького президента у Парижі пройшов неформальний саміт щодо підтримки України, учасниками якого були лідери двох десятків країн. 

А уранці 7 березня Емманюель Макрон планує зустрітися з лідерами французьких партій, представлених у парламенті. Зустріч буде присвячена "ситуації в Україні".

Деталі зустрічі Єлисейський палац не оголошував, але, ймовірно, вона стосуватиметься майбутніх парламентських дебатів про співпрацю України та Франції у сфері безпеки, а також заяв Макрона про відправлення західних військ в Україну.

Останнім часом французький лідер активізувався у питанні протистояння Росії. 

Раніше він наголошував, що поразка Росії є абсолютно необхідною для миру і безпеки в Європі.

Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне наголосив, що Захід не має допустити повторення сценарію із "вмиротворенням агресора", як перед Другою світовою війною, що врешті не допомогло запобігти ще гіршій війні.

"Нам не можна допустити повторення періоду на зразок вересня 1938 року, коли Чехословаччину "здали" задля ефемерного миру… Наша мета зараз – зробити так, щоб Росія програла, не воюючи з Росією. І от у цих рамках не можна виключати ніяких кроків", – зазначив Стефан Сежурне. 

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський також попередив, що поразка України дасть Росії ресурси для нових "СВО".

Франція замовить для України 100 безпілотників у компанії Delair. Крім того, в уряді Франції помітили причетність російських ботів до роздування паніки з блощицями.

Боротьба за допомогу Україні в США

У Європі починають з’являтися сумніви щодо того, чи можна повністю покладатися на Сполучені Штати у питаннях безпеки. У тому числі, підтримки України, бо від ситуації в нашій країні залежить і безпека в Європі. 

А все через непрогнозовані політичні процеси в Сполучених Штатах. 

В Палаті представників Конгресу спікер-республіканець Майк Джонсон перебуває під тиском протрампівських ультраправих у своїй партії, які не хочуть виносити пакет з допомогою Україні на голосування.

Тож, він гальмує розгляд пакету, який включає багатомільярдну допомогу Україні. 

Проукраїнський республіканець у Палаті представників США Браян Фітцпатрік готує спробу обійти спікера Майка Джонсона, щоб домогтися схвалення допомоги Україні.
"Ми повинні щось зробити… Це екзистенціально, це чутливо до часу. Незалежно від того, чи це наш продукт, чи чийсь інший, ми просто повинні донести до них гроші", – сказав Фітцпатрік.

Конгресмен повідомив журналістам, що готує так звану петицію про звільнення (discharge petition), яка може змусити Палату представників проголосувати, якщо вона набере 218 підписів.

Така петиція потребуватиме підтримки невеликої кількості республіканців, за умови, що вона отримає підписи більшості демократів Палати представників.

Відповідаючи на запитання про глибину підтримки республіканців, він сказав журналістам: "Більше, ніж ви думаєте... багато людей, які знають, що це правильно".

Фітцпатрік також підкреслив, що петиція про звільнення головним чином послужить для того, щоб "натиснути на точку тиску, щоб щось було зроблено якнайшвидше".

Тим часом, Конгрес США ухвалив тимчасову бюджетну угоду, щоб запобігти  зупинці роботи американського уряду. Далі законопроєкт передадуть на підпис президенту Джо Байдену.

Проблеми із фінансування уряду і ухваленням пакету, який включає допомогу Україні, пов’язані із президентськими вибори. Вони відбудуться вже восени цього року. 

За результатами опитування Bloomberg News/Morning Consult, колишній президент США Дональд Трамп користується більшою підтримкою, ніж чинний президент Джо Байден, щонайменше у семи штатах, які, ймовірно, визначатимуть результат виборів.

Загалом 8 із 10 виборців у ключових штатах сказали, що 81-річний Байден занадто старий. Менше половини респондентів сказали, що 77-річний Дональд Трамп занадто старий.

А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтвердив інформацію про те, що наступного тижня зустрінеться з імовірним кандидатом у президенти США від Республіканської партії Дональдом Трампом.

На думку Орбана, Трамп буде сильним президентом США, який зможе зупинити війни – між Росією та Україною і на Близькому Сході між Ізраїлем і терористичним угрупованням ХАМАС.

Загострення на кордоні

Ситуація на українсько-польському кордоні загострилась після приєднання до протестів польських далекобійників, що сталося 1 березня.

За словами українських перевізників, в п'ятницю вранці поліція повідомила про зменшення кількості машин, які щогодини можуть проходити кордон.

Українські водії попрямували на переговори з протестувальниками. Натомість польська поліція та спецпризначенці оточили українських водіїв, розбивши їх на кілька груп.

Блокування тривало протягом щонайменше двох годин. 

Польський та український бізнес закликав уряди швидше вирішити ситуацію з блокадами кордону.

"Дозволяючи поточним подіям на польсько-українському кордоні вийти з-під контролю, ми ризикуємо загострити проблеми та їх поширення на інші сфери (...) і, зрештою, поставити під загрозу шанси на процвітання майбутніх відносин між нашими країнами. Ми не сумніваємося, що теперішні та майбутні покоління польських та українських підприємців, як і переважна більшість наших суспільств, ніколи б не пробачили нам цієї серйозної помилки", – наголошують асоціації.

До речі, Польща скасовує контроль на кордоні зі Словаччиною, що тривав з жовтня.

На тему страйків додамо, що вони відбуваються і в Німеччині. 

Автобуси, трамваї і потяги метро зупинилися в п'ятницю на більшій частині території Німеччини, що стало кульмінацією тижня поетапних страйків працівників громадського транспорту.

"Війна" президентів

Глава фракції "Європейська солідарність" Петро Порошенко направив листа до єврокомісара із питань розширення Олівер Варгеї зі скаргами про недопуск опозиції за кордон.

Через це віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина звинуватила його у спробі зриву євроінтеграції. 

Олівер Варгеї 29 лютого опублікував цього листа.

У листі містилось прохання до Варгеї звернутись до уряду України і, у разі відсутності відповіді, – порушити згадане питання в контексті прийдешнього звіту Єврокомісії про прогрес України щодо руху в ЄС та розробки переговорної рамки про вступ.

"Євросолідарність" стала на захист листа Порошенка до угорського комісара.

"Емоційною та неадекватною ми вважаємо реакцію влади на лист п’ятого президента Петра Порошенка до єврокомісара з питань розширення Олівера Варгеї щодо всебічного дотримання політичного плюралізму та прав опозиції", – зазначили в партії.

Європейський парламент в ухваленій напередодні резолюції щодо необхідності підтримки України висловив стурбованість через обмеження закордонних поїздок українських депутатів, зокрема, від опозиції.

Парламент переконаний, що під час війни "не можна нехтувати будь-яким політичним ресурсом, який може представляти справу України на будь-якому міжнародному форумі".

Як пише редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко, не секрет, що єврокомісар Олівер Варгеї, що опікується питаннями розширення, є ключовим противником України у системі ЄС та свідомо та системно створює перепони для руху України до членства, через що навіть президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається обмежити його повноваження і зменшити його вплив на українське досьє. Персональне прохання на його адресу поставити переговорну рамку щодо вступу України в ЄС у залежність від історій з недопуском Порошенка за кордон – вельми спірний крок.

Докладніше про це – у статті Президентська помста: як "війна" між Зеленським та Порошенком руйнує європейське майбутнє України.

Загибель палестинців

Франція вимагає розслідувати дії Ізраїлю після загибелі палестинців, що очікували гуманітарну допомогу. 

Президент країни Емманюель Макрон заявив у п'ятницю, що він обурений розстрілом понад 100 палестинців, які прагнули отримати гуманітарну допомогу в секторі Гази, і зажадав "правди і справедливості" щодо ролі ізраїльських солдатів.

"Я висловлюю своє найрішучіше засудження цих обстрілів і закликаю до правди, справедливості та поваги до міжнародного права", – заявив Макрон.

Німеччина закликала Ізраїль провести незалежне розслідування загибелі від його ймовірного удару палестинців у Газі, які зібралися в четвер, щоб отримати гуманітарну допомогу.

А Єврокомісія виділить додаткові 68 млн євро на допомогу палестинському населенню.

Решта новин

Новий президент Фінляндії склав присягу. Він заявив, що країна повинна мати реальні ядерні сили стримування і обіцяє ухвалювати "складні рішення" для безпеки країни.

У G20 не ухвалили спільну заяву через розбіжності щодо воєн в Україні і секторі Гази.

За даними ЗМІ, візиту Зеленського до Вірменії і Азербайджану не буде через рішення Баку.

У Німеччині солдат Бундесверу застрелив чотирьох людей.

ЄС розблокував ще 2 млрд євро заморожених коштів для Угорщини.

В Європі знизилась інфляція через падіння цін на енергоносії.