В Конгресі Сполучених Штатів тривають переговори щодо ухвалення допомоги Ізраїлю, Україні і Тайваню. Спікер Джонсон вийшов з новою ідеєю. 

Частково визнане Косово наблизилося до того, щоби прорвати блокаду щодо свого членства у міжнародних організаціях.

Польські фермери зняли блокаду одного пункту пропуску на кордоні з Україною, а у Копенгагені палає історична будівля біржі, якій 400 років.

Все важливе і цікаве за вівторок, 16 квітня, – в огляді новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

"Союзники не на папері"

Події на Близькому Сході, коли Іран у ніч на неділю атакував Ізраїль, не тільки заворушили Конгрес США у питанні допомоги партнерам, але й здивували українців. Нагадаємо, США, Британія та Франція допомогли Ізраїлю відбити іранську атаку. 

Як виявилося, союзники можуть допомагати і в них є засоби протиповітряної оборони, коли їм це необхідно. 

У цей самий час Україні не вистачає засобів для захисту від російських ракет та безпілотників. 

В інтерв’ю PBS президент Володимир Зеленський заявив, що спільний захист Ізраїлю союзниками – "демонстрація того, що таке союзники не на папері, а в небі".

За словами президента, на Близькому Сході було застосовано багато всього, чого не вистачає Україні.

Він підкреслив, що союзники дають Україні ту чи іншу техніку, але "з нею у нас дефіцит".

"Я вам наведу один приклад дуже простий – на Трипільській станції, а від неї залежить світло у київському регіоні. Летіли 11 ракет. Перші 7 ми знищили, 4 знищили Трипілля. Чому? Тому що було ракет нуль. У нас закінчились всі ракети, які захищали Трипілля", – розповів Зеленський.

Крім того, український президент звернув увагу і на те, що члени НАТО допомогли Ізраїлю, який не є членом НАТО.

Президент згадав, що західні держави не дають Україні певні види озброєнь та остерігаються присутності своїх сил в Україні, оскільки пояснюють, що не хочуть втягнути НАТО у війну з Росією.

"Це відповідь всім, хто каже на будь-якому континенті, що Україні треба допомагати дуже обережно, щоб не втягнути країни НАТО у війну", – додав він.

За словами топдипломата ЄС Жозепа Борреля, ситуація, коли західні союзники допомогли Ізраїлю збити іранські ракети й дрони, та ситуація з російськими атаками в Україні, – це "дві відмінні речі, які не можна порівняти".

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі пояснив, що "це різні конфлікти, різний повітряний простір, різні картини загроз". 

"Президент чітко дав зрозуміти від початку конфлікту в Україні, що США не планують брати участь у конфлікті, беручи на себе бойову роль, і ми цього не робили", – сказав Кірбі.

Він додав, що США надавали Україні те, що їй необхідно для захисту свого повітряного простору. 

"На жаль, на сьогодні ми не можемо зробити цього, оскільки не маємо додаткового фінансування національної безпеки, якого українці так потребують", – додав координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому.

До речі, британський лоукостер EasyJet на пів року скасував рейси до Ізраїлю через непередбачуваність ситуації. 

Португалія закликала Іран звільнити захоплене судно під її прапором.

"Без допомоги США перемоги не буде"

Тим часом, в Конгресі Сполучених Штатів тривають переговори щодо ухвалення допомоги Ізраїлю, Україні і Тайваню. 

У цей вирішальний момент український президент дав інтерв’ю американському суспільному мовнику PBS, в якому вкотре наголосив на важливості допомоги від США. 

"Я кажу вам відверто – без цієї допомоги шансів у нас перемогти не буде. Треба бути набагато сильнішим за твого ворога", – сказав президент.

Він наголосив, що російські сили нині суттєво переважають українські за кількістю артилерійських снарядів.

Президент додав, що Росія має необмежену кількість людей та велику кількість снарядів, яким Україна повинна протистояти.

"Я надіюсь, що вони (у Конгресі США. – Ред.) нас слухають і приймуть рішення найближчими днями, тижнями, але не довше", – сказав Зеленський.

Спікер Палати представників Майк Джонсон оприлюднив свій план схвалення  іноземної підтримки у палаті, який передбачає чотири окремі голосування за допомогу Україні, Ізраїлю, Тайваню та пріоритети національної безпеки і частину допомоги Києву – у кредит. 

Нагадаємо, що раніше Сенат схвалив закон про іноземну допомогу на 95 мільярдів доларів, який об’єднує всі елементи в єдиний пакет, але Палата представників, у свою чергу, його так і не розглянула.

У Сенаті США чекають деталей пропозиції Джонсона щодо допомоги Україні, Ізраїлю та іншим американським союзникам окремими законопроєктами.

Зеленський вважає, що розділення пакета допомоги України та Ізраїлю в Конгресу США продемонструє байдужість до смертей українців та стане проявом "чистої політики".

В Білому домі заявили, що проти окремого законопроєкту про допомогу Ізраїлю.

Намагаються дотиснути американців щодо допомоги Україні і європейці. Сьогодні прем’єр Чехії зустрівся з американським президентом на тлі зусиль Білого дому переконати Палату представників ухвалити додаткове фінансування для України. 

"У 1968 році я бачив російські танки на вулицях мого міста, і я не хочу бачити це знову", – заявив чеський прем’єр Петр Фіала.

А держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен запевнив чорноморських союзників, зокрема Україну, що вони можуть розраховувати на підтримку США, щоб зробити регіон більш безпечним.

ПАРЄ: вилучення росактивів, Косово, Грузія

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) на засіданні 16 квітня підтримала резолюцію, яка закликає вилучити заморожені російські активи та використати їх на користь України.

Проєкт резолюції пройшов політичний комітет ПАРЄ наприкінці січня. Тоді повідомлялось, що документ пропонує Раді Європи очолити процес "вилучення російських державних активів та їхнє використання на відбудову України" й створити під її егідою міжнародний компенсаційний механізм.

Проєкт резолюції став складовою компенсаційного механізму, про ідею якого домовилися на саміті Ради Європи у Рейк’явіку влітку 2023 року. У рамках цього задуму вже заснували реєстр збитків від російської агресії, який розпочав прийом заявок 2 квітня.

Крім того, ПАРЄ підтримала вступ Косова до організації переконливою більшістю голосів.

Отже, частково визнане Косово наблизилося до того, щоби прорвати блокаду щодо свого членства у міжнародних організаціях.

За вступ Косова до Ради Європи проголосував 131 депутат, проти – 29, ще 11 утрималися. Зал ПАРЄ зустрів рішення оплесками.

Це голосування не завершує процедуру. Щоби Косово стало членом організації, фінальне рішення має ухвалити Комітету міністрів РЄ двома третинами голосів. Утім, на попередніх голосуваннях в КМРЄ була необхідна кількість голосів "за". Як повідомляла ЄвроПравда, очікується, що КМРЄ ухвалить рішення вже в середині травня. Детальніше – в статті "Капкан для проросійської Сербії".

А ще голова Парламентської асамблеї Ради Європи Теодорос Руссопулос звернувся до Венеційської комісії з проханням терміново надати висновок щодо законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", який обговорюється в парламенті Грузії.

Президент Європейської ради Шарль Мішель розкритикував наміри влади Грузії ухвалити законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", а комісар Ради Європи закликав Грузію відкликати цей закон про "іноагентів".

Сьогодні у Тбілісі почалися нові протести проти закону про "іноагентів".

Взаємодія з РФ

У Франції повідомили, що Росію запросять на урочистості з нагоди 80-ї річниці висадки союзників у Нормандії 6 червня, але не главу Кремля Владіміра Путіна.

Речник російського правителя Владіміра Путіна Дмитрій Пєсков заявив, що Кремль не поінформували про запрошення до Франції.

"Хоча в такому ключі можуть навіть не перейматися. Головне свято – це день перемоги в Москві 9 травня", – запевнив Пєсков.

Міністр у справах Європи уряду Франції Жан-Ноель Барро поскаржився на пропаганду та дезінформацію, яка атакує його країну напередодні виборів до Європейського парламенту у червні.

Австрійському Raiffeisen довелось виправдовуватись через десятки вакансій у Росії,а "Альтернатива для Німеччини" винесла попередження депутатам, які їздили на "вибори" Путіна.

У Румунії заявили, що серед біженців з України були російські шпигуни.

Молдова і ЄС

Конституційний суд Молдови схвалив референдум про вступ до ЄС.

Згідно з результатами опитування CBS Research на замовлення ініціативи WatchDog.MD, понад половина жителів Молдови підтримає вступ до ЄС на референдумі.

Опозиційні проєвропейські партії Молдови об'єдналися у блок "Разом".

Решта новин

Латвія відправить Україні першу партію безпілотників в межах "коаліції дронів".

Польські фермери зняли блокаду одного пункту пропуску на кордоні з Україною.

У Копенгагені палає історична будівля біржі, якій 400 років. Через це змінили святкування дня народження екскоролеви Данії. На остаточну ліквідацію пожежі загалом знадобиться близько доби, повідомили у службі з надзвичайних ситуацій.

Перший суд Трампа: половина потенційних присяжних усунулися на початку процесу.

Вперше після війни між сербським Белградом та боснійським Мостаром відновили авіасполучення.