Лондон готовит гиперзвуковые ракеты, ссора Грузии и США, военная реформа Польши: все за выходные

Воскресенье, 28 апреля 2024, 18:30 - Антон Филиппов

Російська ракета знову ледь не порушила повітряний простір Польщі, впала за 15 км від кордону. 

Польський прем’єр закликав свого попередника не загравати у такий час з пропутінськими політиками у ЄС, а чеський глава МЗС пояснив Угорщині, чому треба підтримувати Україну.

Громадяни Словаччини, уряд якої притримується приблизно тих же поглядів щодо України як і угорський, зібрали вже майже 4 мільйони євро на закупівлю снарядів для ЗСУ.

Тим часом, ситуація на фронті загострюється. Але і роійським окупантам не солодко. Британія оцінює втрати Росії вбитими й пораненими – у майже півмільйона осіб.

Про все важливе і цікаве за вихідні, 27 та 28 квітня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Антиукраїнські сили в ЄС

Російські загарбники продовжують атакувати Україну.

Прем’єр Польщі Дональд Туск у своєму Twitter (Х) написав, що у ніч на суботу на Львівську область "впали десятки бомб і ракет", одна з яких впала за 15 км від польського кордону. На тлі російської атаки на Україну Польща двічі за ніч підіймала у небо авіацію.

У тому же дописі він розкритикував свого попередника Матеуша Моравецького, провідного політика опозиційної партії "Право і справедливість".

"У цей час Моравецький виробляє спільну антиєвропейську стратегію з пропутінськими ультраправими політиками в Будапешті. Дурість? Зрада? І те, і те?", – зазначив Туск.

Він, вочевидь, посилався на конференцію національно-консервативних кіл CPAC (Conservative Political Action Conference) у Будапешті, на якій був присутній колишній прем’єр-міністр Матеуш Моравецький та глава кабінету президента Польщі Марчін Масталерек.

Уряд угорського прем’єра Віктора Орбана сподівається, що європейські вибори принесуть перемогу силам, які критикують допомогу Україні та імміграцію.

При чому, у Європарламенті допустили ослаблення підтримки України у разі успіху "голосів Кремля" на виборах.

Про це, зокрема, заявила євродепутатка, заступниця голови делегації Європарламенту до комітету Асоціації Україна-ЄС Віола фон Крамон.

"Я дуже боюся майбутнього: якщо багато хто з нас не буде переобраний, якщо праві виявляться сильнішими, підтримка України може зменшитися", – сказала євродепутатка.

Тим часом, глава МЗС Чехії Ян Ліпавський в присутності свого угорського колеги Петера Сійярто заявив, що російський імперіалізм є найбільшою загрозою для Європи, тому для захисту від нього необхідно надавати підтримку Україні.

Це вперше міністр закордонних справ Чехії, який займає посаду з 2021 року, відвідав столицю Угорщини для двосторонніх переговорів. На пресконференції Ліпавський довго й розлого говорив про російсько-українську війну.

"Якщо ми не хочемо, щоб Росія ще більше загрожувала нам у майбутньому, ми повинні застосувати силу, щоб запобігти перекроюванню кордонів у Європі, це загрожує міжнародному порядку, міжнародній стабільності та процвітанню", – сказав Ліпавський.

Загострення на фронті

Ситуація на фронті загострюється, повідомив на 21-му засіданні формату "Рамштайн" головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.

"Поінформував учасників коаліції про складну оперативно-стратегічну обстановку, яка має тенденцію до загострення; специфіку здійснення противником авіаударів по об‘єктах енергетичної інфраструктури; про наші нагальні потреби в ракетах, боєприпасах, озброєнні, військовій техніці та ключову роль їх своєчасного надходження", – сказав Сирський.

Але і російським окупантам не солодко. Британія оцінює втрати Росії в Україні вбитими й пораненими у 450 тисяч.

Громадяни Словаччини зібрали вже майже 4 мільйони євро на закупівлю снарядів для України. Вони не вдоволені тим, що уряд Роберта Фіцо не підтримує Україну зброєю.

Отримані кошти підуть на чеську програму з купівлі боєприпасів, перші поставки за якою в Україну очікуються в червні.

Щодо українців у Польщі

Стосовно ситуації з українцями призовного віку за кордоном, то посол України Василь Зварич повідомив, що офіційний Київ не звертався до Польщі з приводу повернення українських чоловіків призовного віку.

"Ми тимчасово призупинили прийом нових заяв від чоловіків призовного віку, щоб технічно підготуватися. Коли новий закон набуде чинності, кожен знатиме, як оновити свої дані. Є ідея, що це можна було б зробити дистанційно", – сказав Зварич.

Крім того, польський міністр науки і вищої освіти Даріуш Вєчорек розповів, що хоче зрозуміти, як зміни в українському законі про мобілізацію вплинуть на студентів-українців у Польщі.

За словами міністра, у Польщі приблизно 50 тисяч студентів з України. Коли вони приїхали до країни, то усі мали паспорти, студентські візи та посвідки на проживання в Польщі.

"Треба проаналізувати це. На цей момент особливої ​​загрози ми не бачимо.... Зізнаюся чесно, що нам, мабуть, доведеться поговорити з міністром освіти і науки України з цього приводу і подивитися, як українська влада підійде до цього питання щодо студентства", – сказав міністр.

Європа готує оборону

Тим часом, у самій Польщі думають змінити підхід до підготовки "активного резерву" армії.

Польське військове керівництво готує реформу, що передбачатиме формування великого "активного резерву" армії.

У Міністерстві оборони Польщі думають над тим, щоб до 2039 року країна мала близько 150 тисяч військових "активного резерву". До такого планують включати осіб, які пройшли вишкіл, складали присягу і не досягли віку 55 років, а у випадку офіцерського складу – 63 років.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що "не здивується", якщо РФ вирішить здійснити напад на Польщу.

"Росія нападала на Польщу багато разів за 500 років нашої історії. Тому ми зовсім не здивуємося. Росія тоді б програла, тому що ми, як Захід, набагато потужніші за Росію. Сьогодні Україна не бореться наодинці. На відміну від того, що часто траплялося в минулому, ми не будемо воювати наодинці", – зазначив він.

ВПС США уклали контракт на $13 млрд для розробки нового літака "судного дня", а Британія, за даними ЗМІ, планує оснастити армію власними гіперзвуковими ракетами до 2030 року.

Президент Франції Емманюель Макрон хоче розпочати дискусії щодо європейської оборони включно з ядерною зброєю.

Ворожий вплив

Два літаки Finnair не змогли приземлитися в Естонії через проблеми з GPS.

З 2022 року у Фінляндії також збільшились перешкоди сигналу GPS під час польотів.

Про проблеми з GPS-навігацією в Європі повідомляли від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зокрема довкола Калінінградської області – російського анклава, що виходить до Балтійського моря.

Європейські держави вважають, що це – цілеспрямовані дії Москви.

У березні стало відомо, що Росія могла заглушити сигнал на літаку міністра оборони Британії Гранта Шаппса, коли той пролітав поблизу Калінінграда.

А Італія викликала посла Росії через привласнення майна "дочки" італійської компанії.

Кремль вирішив передати під контроль структури "Газпрому" майно італійської групи Ariston Thermo на території Росії.

Перед цим у п’ятницю правитель Росії підписав указ про передачу 100% акцій дочірніх компаній італійської Ariston і німецької BSH Hausgeräte у Росії в "тимчасове управління" структури Газпрому.

В Італії заявили, що готові підтримати санкції проти російського СПГ.

У Євросоюзі також вимагають від Росії скасувати рішення, яким  російські дочірні компанії італійської водонагрівальної компанії Ariston і німецького виробника побутової техніки BSH Hausgeraete були передані під "тимчасове зовнішнє управління".

А США бачили докази спроб Китаю вплинути на майбутні вибори, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

"Будь-яке втручання Китаю в наші вибори – це те, на що ми дивимося дуже уважно, і це абсолютно неприйнятно для нас, тому я хотів переконатися, що вони знову почують це повідомлення", – сказав Блінкен, додавши, що є занепокоєння не тільки щодо Китаю, а й інших країн.

Вбивство українців в Німеччині

У Німеччині внаслідок нападу з ножем загинули двоє українців, підозрюваний – росіянин.

Поліція німецької Баварії повідомила про смертельний інцидент перед торговим центром у місті Мурнау. 

Загиблі виявилися 23-річним і 36-річним громадянами України, які проживали у сусідньому районі Гарміш-Партенкірхен. 

Кримінальна поліція під керівництвом прокуратури Мюнхена розслідує подію як подвійне вбивство.

57-річного росіянина заарештували.  

Щодо євроінтеграції України та Грузії

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова вважає, що Україна готова розпочати переговори про вступ до Євросоюзу та сподівається на їхній початок наприкінці червня.

"Україна перебуває на правильному шляху, вона готова до переговорів", – констатувала Матернова.

А от Грузія, схоже, не готова до переговорів про вступ. 

Напередодні Європарламент проголосував за резолюцію з закликом до ЄС не починати переговори з Грузією про членство, доки діятиме скандальний закон "про прозорість іноземного впливу".

Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі гнівно відреагував на ухвалену резолюцію.

Він назвав ухвалену резолюцію "продовженням кампанії проти грузинського народу".

Нагадаємо, на 28 квітня громадські організації та опозиція планують у Тбілісі велику акцію протесту проти законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", який у понеділок почнуть розглядати у другому читанні. 

Через закон "Про прозорість іноземного впливу" Грузію критикували і Сполучені Штати. 

У відповідь спікер парламенту Грузії фактично звинуватив Штати у "фінансуванні радикалізації і дезінформації" через грантову підтримку грузинських громадських організацій.

Решта новин

У школах Фінляндії почали відмовлятись від підносів з екологічною метою.

У Норвегії туриста-поляка оштрафували на понад $1100 – заблизько підійшов до моржа.

Уряд Португалії не планує репарацій за вчинки попередників колоніальної доби.

Тисячі прихильників прем’єра Іспанії просили його не йти у відставку.

Фінського депутата затримали за стрілянину біля ресторану в Гельсінкі.

В Італії прихильники Муссоліні влаштували марш у річницю його страти.